Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №539/3733/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/3733/26

Провадження № 2-др/539/28/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Алтухової О.С.,

за участю секретаря судового засідання – Ануфрієвої Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду заяву представника позивача ТОВ «Бізнес Позика» про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

22.09.2026 представник позивача ТОВ «Бізнес Позика» Козачок М.О. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.

Заяву мотивувала тим, що 09 вересня 2026 року судом ухвалено рішення, яким не вирішено питання щодо судових витрат, а саме щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

На підтвердження витрат на правову допомогу надала копії: положення про самопредставництво ТОВ «Бізнес Позика», наказ № 39-к/тр від 14.10.2024, доручення № 12 від 29.10.2026.

Суд, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення, матеріали цивільної справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Встановлено, що рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2026 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором №499069-КС-001 від 10.05.2024 у розмірі 10 480 грн. 36 коп. та судовий збір в розмірі 2518 грн. 23 коп.

В матеріалах справи наявний договір про надання професійної правничої допомоги від 15 травня 2026 року, укладений між ТОВ «Бізнес Позика» та Адвокатським об`єднанням «Правовий баланс» в особі керуючого партнера адвоката Глуховецького О.С., рахунок-фактура № 05-499069-КС-001 від 15 травня 2026 року про надання правничої допомоги згідно розділу 2 договору про надання правової допомоги від 15.05.2026, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 10 000 грн. (а.с.64-66, 67).

Відповідно до вимог ст. статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 134 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 3-5 статті 137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Відповідно до положень ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою – п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Таким чином, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у суму 3000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

З урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2850 грн.

Керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 246, 259, 270, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» витрати на правничу допомогу в розмірі 2850 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місце знаходження: 01133 м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239;

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 24 вересня 2026 року.

Суддя Лубенського міськрайонного суду О.С. Алтухова