Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №539/4286/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4286/26

Провадження № 3/539/686/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року місто Лубни

Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Пилипчук М. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Головного управління ДПС у Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - місто Лубни Полтавської області; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ; головного бухгалтера Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» (далі - ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго»); податковий номер НОМЕР_2 ; місцезнаходження на вулиці Захисників України, 17 у місті Лубнах Полтавської області) за частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області надійшла справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП. Матеріали надійшли 01 вересня 2026 року за вхідним № 18556/26-Ко, скеровані Головним управлінням ДПС у Полтавській області супровідним листом від 27 серпня 2026 року № 13765/5/16-31-07-01-06 з додатками на 25 аркушах.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 539/4286/26 передано для розгляду судді Пилипчуку М. М.

Згідно з листом опису справи про адміністративне правопорушення до суду надійшли: протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року (аркуш 1); копія акта перевірки від 07 серпня 2026 року № 12161/16-31-07-01-02/5541083 (аркуші 2-21); пояснення до протоколу (аркуші 22-25).

У протоколі про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року № 7763, складеному головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Полтавській області Доброшинським Валерієм Вячеславовичем на вулиці Троїцькій, 76 у місті Кременчуці, вказано, що за перевіркою ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» (податковий номер 05541083; місцезнаходження на вулиці Захисників України, 17 у місті Лубнах Полтавської області) встановлено, що головний бухгалтер ОСОБА_1 вчинив порушення ведення податкового обліку з порушенням чинного законодавства, а саме:

1) підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пунктів 5, 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», у результаті чого встановлено завищення від`ємного значення по податку на прибуток за І квартал 2026 року в загальній сумі 78 777 863 грн;

2) підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 ПК України внаслідок несвоєчасного подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2021 рік;

3) пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, у результаті чого здійснено реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації податкових накладних, усього на суму обсягу постачання (без ПДВ) 465 607,42 грн, у тому числі за листопад 2023 року - 4 725,92 грн, за липень 2025 року - 28 131,50 грн, за грудень 2025 року - 432 750 грн;

4) пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 «Про затвердження Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями», у результаті чого занижено частину чистого прибутку (доходу) у розмірі 812 705 грн, у тому числі за 2021 рік - 358 100 грн, за 2022 рік - 454 605 грн;

5) пункту 63.3 статті 63 ПК України, пунктів 8.1, 8.2 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588, а саме невнесення інших змін до своїх облікових даних - не подано 25 повідомлень за формою № 20-ОПП про наявність основних засобів (об`єктів нерухомого майна), які знаходяться у користуванні підприємства та пов`язані з оподаткуванням.

У графі протоколу «Дата, час і місце вчинення порушення» зазначено: «07.08.2026 об 11.00, акт № 12161/16-31-07-01-02/5541083, вулиця Захисників України, будинок 17, місто Лубни, Полтавська область, 37500». У графі «Притягався до адміністративної відповідальності раніше і за що» зазначено «вперше», у графі «Відповідальність передбачена» - «ч. 1 ст. 163-1 КУпАП».

У протоколі від 21 серпня 2026 року № 7763 також зазначено, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено частиною першою статті 163-1 КУпАП. Протокол складено без свідків та понятих, огляд і тимчасове вилучення речей та документів не проводилися. Протокол підписано посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; у протоколі міститься відмітка про надання ОСОБА_1 письмових пояснень, які додаються до протоколу. Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримано 21 серпня 2026 року, про що в протоколі міститься його власноручний запис.

Підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо головного бухгалтера ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» ОСОБА_1 став акт від 07 серпня 2026 року № 12161/16-31-07-01-02/5541083 «Про результати документальної планової виїзної перевірки податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи» ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго».

Перевірку проведено на підставі направлень від 18 червня 2026 року № 3311, 3312, виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області, згідно з планом-графіком проведення документальних планових перевірок платників на 2026 рік та на підставі наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 11 червня 2026 року № 1783-П, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, статті 77, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.1 статті 82 ПК України. Перевірку проведено головним державним інспектором відділу планових перевірок управління податкового аудиту Валерієм Доброшинським та головним державним інспектором відділу перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Світланою Корнієнко у період з 22 червня 2026 року по 17 липня 2026 року.

Перевіркою охоплено питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2019 року по 31 березня 2026 року, а також правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2026 року. З направленнями на право проведення перевірки головного бухгалтера ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» ОСОБА_1 ознайомлено під підпис 22 червня 2026 року. Акт складено у двох примірниках, підписано директором ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» ОСОБА_2 та головним бухгалтером Юрієм Калиною; один примірник акта з додатками отримано підприємством 07 серпня 2026 року.

Згідно з пунктом 2.2 акта у періоді, який перевірявся, відповідальними за фінансово-господарську діяльність підприємства були: директор ОСОБА_3 (наказ про призначення на посаду від 09 листопада 2015 року № 106-К) та головний бухгалтер ОСОБА_1 (наказ про призначення на посаду від 03 серпня 1998 року № 63-К). У завершальній частині описової частини акта зазначено, що у періоді вчинення порушення відповідальними були особи, зазначені в пункті 2.2 акта.

Згідно з розділом IV «Висновок» акта перевіркою пунктів № 1-3, 7-16, 18-22 плану (переліку питань) документальної перевірки порушень не встановлено. Тобто за результатами перевірки не встановлено порушень у питаннях, що стосуються, зокрема, загальної інформації про платника податків та результатів його діяльності, повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб і військового збору, правильності нарахування та сплати єдиного внеску, порядку ведення касових операцій, ліцензування господарської діяльності, зовнішньоекономічної діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю, екологічного податку та рентної плати.

Водночас за наслідками перевірки встановлено п`ять порушень, які за змістом та нумерацією відтворені у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року № 7763.

Порушення, зазначене у пункті 1 розділу IV «Висновок» акта, полягає у завищенні від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2026 року на суму 78 777 863 грн і складається з двох самостійних епізодів.

Першим епізодом є заниження показника рядка 01 податкових декларацій з податку на прибуток «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» на суму 77 507 160 грн. Перевіркою встановлено, що станом на 31 березня 2026 року на субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» обліковується дебіторська заборгованість з різниці в тарифах у сумі 77 507 160 грн, а саме: за 2022 рік - 17 710 893 грн, за 2023 рік - 15 951 948 грн, за 2024 рік - 14 004 136 грн, за 2025 рік - 22 301 010 грн, за І квартал 2026 року - 7 539 173 грн. Виникнення цієї заборгованості підприємство відображало бухгалтерським проведенням дебет субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» - кредит субрахунку 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів», не визнаючи відповідних сум доходом. Обсяг заборгованості з різниці в тарифах у зазначених сумах узгоджено протоколами засідань територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, зокрема протоколами від 04 листопада 2022 року № 1, від 19 грудня 2022 року № 13, від 20 березня 2023 року № 20, від 15 травня 2023 року № 4, від 07 серпня 2023 року № 8, від 10 листопада 2023 року № 16, від 18 березня 2024 року № 22, від 16 травня 2024 року № 1, від 09 серпня 2024 року № 7, від 19 листопада 2024 року № 11, від 17 березня 2025 року № 1, від 19 травня 2025 року № 8, від 18 серпня 2025 року № 14, від 14 листопада 2025 року № 20 та від 19 березня 2026 року № 26. На думку контролюючого органу, підприємство мало одночасно з визнанням дебіторської заборгованості визнати дохід і відобразити його на субрахунку 718, чого зроблено не було.

Другим епізодом є неправомірне, на думку контролюючого органу, віднесення до складу витрат 1 270 701,89 грн, перерахованих ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» у 2019-2024 роках до обласного бюджету як частина доходів від оренди майна. Ці операції кваліфіковано контролюючим органом як безоплатне перерахування коштів неприбутковій організації із застосуванням підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України. Сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування, зазначена у пункті 1 розділу IV «Висновок» акта, є арифметичною сумою двох наведених епізодів (77 507 160 грн + 1 270 701,89 грн = 78 777 861,89 грн) і відображена в акті як 78 777 863 грн.

Порушення, зазначене у пункті 2 розділу IV «Висновок» акта, полягає у несвоєчасному поданні розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку за 2021 рік: за визначеного актом граничного строку подання 01 березня 2022 року розрахунок подано у квітні 2022 року. При цьому в самому акті контролюючий орган зазначив: «Враховуючи той факт, що ОКВПТГ "ЛУБНИТЕПЛОЕНЕРГО" подало розрахунок частини чистого прибутку (доходу) дивідендів на державну частку за 2021 рік 24.04.2022, підприємство звільняється від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків».

Порушення, зазначене у пункті 3 розділу IV «Висновок» акта, полягає у реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків їх реєстрації. Згідно з таблицею, наведеною в описовій частині акта, із порушенням строків зареєстровано три податкові накладні: податкову накладну № 906, складену 29 листопада 2023 року, за граничного строку реєстрації 18 грудня 2023 року зареєстровано 22 червня 2026 року, затримка становить 917 днів, обсяг постачання без ПДВ - 4 725,92 грн; податкову накладну № 54, складену 15 липня 2025 року, за граничного строку реєстрації 05 серпня 2025 року зареєстровано 09 лютого 2026 року, затримка становить 188 днів, обсяг постачання без ПДВ - 28 131,50 грн; податкову накладну № 700, складену 14 грудня 2025 року, за граничного строку реєстрації 05 січня 2026 року зареєстровано 19 червня 2026 року, затримка становить 165 днів, обсяг постачання без ПДВ - 432 750 грн. Загальний обсяг постачання без ПДВ за цими податковими накладними становить 465 607,42 грн.

Порушення, зазначене у пункті 4 розділу IV «Висновок» акта, полягає у заниженні частини чистого прибутку (доходу), що підлягає відрахуванню до бюджету, на загальну суму 812 705 грн, у тому числі за 2021 рік - 358 100 грн, за 2022 рік - 454 605 грн. При визначенні цих сум контролюючий орган виходив із положень постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138, а також із рішень органів місцевого самоврядування, на які є посилання в описовій частині акта. Сума за 2021 рік обрахована виходячи з показника фінансового результату до оподаткування за даними фінансової звітності підприємства, а сума за 2022 рік - виходячи з фінансового результату, самостійно визначеного контролюючим органом з урахуванням узгодженої територіальною комісією різниці в тарифах за 2022 рік, тобто є похідною від висновку, викладеного у пункті 1 розділу IV «Висновок» акта.

Порушення, зазначене у пункті 5 розділу IV «Висновок» акта, полягає у неподанні 25 повідомлень за формою № 20-ОПП про наявність основних засобів (об`єктів нерухомого майна), які знаходяться у користуванні підприємства та пов`язані з оподаткуванням. В акті наведено відомість про наявні земельні ділянки та об`єкти нерухомого майна за адресами у місті Лубнах, водночас акт не містить відомостей про дату реєстрації, створення чи відкриття кожного з 25 об`єктів, про характер змін в облікових даних щодо кожного з них, а також про граничний строк подання повідомлення щодо кожного окремого об`єкта.

В акті також зазначено, що підприємству надано запит від 02 липня 2026 року № 2/07/7-26, а надані підприємством пояснення та документи, на думку контролюючого органу, не спростовують встановленого порушення.

Податкове повідомлення-рішення за наслідками зазначеної перевірки в матеріалах справи відсутнє; відомостей про його прийняття, надіслання або вручення платнику податків матеріали, скеровані до суду, не містять. Відомості про прийняття податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірки надійшли до суду лише разом із клопотанням ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року.

21 серпня 2026 року, одночасно зі складенням протоколу, ОСОБА_1 подав письмові пояснення та заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення, які долучені до матеріалів справи (аркуші 22-25). З висновками, викладеними у протоколі, він не погодився, зазначивши, що висновки контролюючого органу про порушення порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податків, є необґрунтованими та не підтверджують наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, а підставою для складення протоколу є висновки акта документальної перевірки, з якими він категорично не погоджується, оскільки спірні питання стосуються правомірності відображення в бухгалтерському обліку операцій, щодо яких є обґрунтована правова позиція та відповідні первинні документи.

Щодо завищення від`ємного значення по податку на прибуток за І квартал 2026 року, пов`язаного із заниженням інших операційних доходів на 77 507 160 грн у зв`язку з невизнанням доходом суми різниці в тарифах, ОСОБА_1 зазначив, що висновок податкового органу суперечить чинним нормативним актам, законодавству України та судовій практиці. Відповідно до статті 4 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» від 03 листопада 2016 року № 1730-VIII взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням. Законодавець не прирівнює сам факт розрахунку підприємством різниці в тарифах до фактичного отримання бюджетного фінансування; саме тому законодавством передбачено окрему процедуру підтвердження заборгованості, її узгодження та подальшого фінансування. Визнання контролюючим органом доходу в момент самого розрахунку різниці в тарифах фактично означало б визнання доходу до настання передбачених законодавством умов його отримання.

Щодо неправомірності віднесення до витрат 1 270 701,89 грн, перерахованих до обласного бюджету, ОСОБА_1 зазначив, що перерахування здійснювалося не добровільно, а на виконання рішень Полтавської обласної ради та встановленого власником порядку використання доходів від оренди майна; отримувачем коштів був обласний бюджет, а не неприбуткова організація, а тому кваліфікація такої операції виключно як безоплатного перерахування коштів неприбутковій організації без урахування її правової підстави та економічної сутності є неправильною і виключає автоматичне застосування підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України. Похідний висновок про завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування на 78 777 863 грн складається саме з двох спірних сум - 77 507 160 грн та 1 270 701,89 грн, разом 78 777 861,89 грн, а тому за відсутності правових підстав для включення першої суми до доходу та виключення другої суми з витрат відсутні правові підстави і для коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування на відповідну суму.

Щодо висновку про несвоєчасне подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік ОСОБА_1 зазначив, що сам контролюючий орган в акті визнає відсутність підстав для відповідальності, оскільки в акті прямо вказано на звільнення підприємства від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків.

Щодо висновку про заниження частини чистого прибутку (доходу), що підлягає відрахуванню до бюджету, ОСОБА_1 зазначив, що контролюючим органом неправильно визначено нормативну базу для здійснення відрахувань та неправильно визначено базу для розрахунку 10 відсотків, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 регулює порядок відрахування частини чистого прибутку державними унітарними підприємствами та їх об`єднаннями, тоді як ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» є комунальним унітарним підприємством, заснованим на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області. При цьому у листі Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 24082/7/99-99-19-03-02-17 прямо зазначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 не поширюється на комунальні унітарні підприємства та їх об`єднання, а у листі Державної фіскальної служби України від 21 грудня 2017 року № 3081/6/99-99-15-02-02-15/ІПК при вирішенні питання відрахування частини чистого прибутку комунальним підприємством контролюючий орган виходив саме з показника чистого прибутку (доходу) підприємства та нормативу, встановленого рішенням відповідної місцевої ради. Донарахування за 2022 рік у сумі 454 605 грн є похідним від висновку щодо збільшення фінансового результату на суму погодженої територіальною комісією різниці в тарифах, при цьому контролюючий орган не може ігнорувати правила бухгалтерського обліку та перетворити збиток на прибуток, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27 березня 2020 року у справі № 826/12407/15.

Щодо висновку про неподання 25 повідомлень за формою № 20-ОПП ОСОБА_1 зазначив, що підприємством ще 27 грудня 2011 року було подано повідомлення за формою № 20-ОПП, в якому зазначено наявні на той час об`єкти оподаткування, і просив перевірити факт надходження до Лубенської ОДПІ цього повідомлення у паперовому вигляді в інформаційній системі документів, імпортованих з автоматизованої системи реєстрації паперових повідомлень за грудень 2011 року.

ОСОБА_1 також зазначив, що детальні пояснення на висновки контролюючого органу викладені у запереченнях до акта перевірки, направлених Головному управлінню ДПС у Полтавській області 18 серпня 2026 року за вихідним № 1-17/659, що сам факт незгоди контролюючого органу з порядком відображення окремих господарських операцій не свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення; вину у вчиненні адміністративного правопорушення, що призвело до заниження податків, не визнав та просив долучити пояснення і заперечення до протоколу і врахувати їх під час вирішення питання про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

14 вересня 2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 подав клопотання, в якому просив приєднати його до матеріалів справи, визнати протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року № 7763 недопустимим доказом у зв`язку з порушенням вимог частини другої статті 254 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. До клопотання додано документи на 19 аркушах, зокрема копію акта перевірки, копію протоколу, копію пояснень від 21 серпня 2026 року, копію заперечень ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» від 18 серпня 2026 року № 1-17/659 та копію листа Головного управління ДПС у Полтавській області від 03 вересня 2026 року № 29528/6/16-31-07-01-07 «Про надання відповіді на заперечення».

Клопотання обґрунтоване, по-перше, порушенням імперативних вимог частини другої статті 254 КУпАП щодо строків складення протоколу: виявлення стверджуваного порушення та особи, яка його вчинила, відбулося під час проведення перевірки і зафіксовано в акті перевірки 07 серпня 2026 року, тоді як протокол складено лише 21 серпня 2026 року, тобто через 14 днів, або 336 годин, що значно перевищує встановлений законом двадцятичотиригодинний строк, при цьому посадові особи контролюючого органу безпосередньо перебували на об`єкті перевірки, особисто спілкувалися з ОСОБА_1 , встановили його місце роботи та коло обов`язків, отримували від нього пояснення та заперечення, а тому не мали жодних об`єктивних перешкод скласти протокол безпосередньо за місцем проведення виїзної перевірки або протягом 24 годин з моменту складення акта.

По-друге, недопустимістю протоколу як доказу у справі, оскільки сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи та не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», а акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує прав особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальності, не є юридичною формою рішення податкового органу і не є актом індивідуальної дії, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № П/811/2893/14.

По-третє, недотриманням вимог статті 256 КУпАП при складенні протоколу, оскільки норма частини першої статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права, а тому при зазначенні у протоколі суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені, чого посадовою особою контролюючого органу зроблено не було.

По-четверте, тим, що єдиними доказами, якими оперує контролюючий орган, є протокол та акт перевірки, при цьому суду не надано ані заперечень підприємства до акта перевірки, ані відповіді на них, а отже в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 .

По-п`яте, тим, що висновки акта перевірки, які слугували підставою для складення протоколу, не є узгодженими та перебувають у стадії активного оскарження: на акт перевірки в порядку статті 86 ПК України 18 серпня 2026 року за вихідним № 1-17/659 подано заперечення; за результатами їх розгляду Головним управлінням ДПС у Полтавській області листом від 03 вересня 2026 року № 29528/6/16-31-07-01-07 частково скасовано окремі пункти висновків акта перевірки, а відтак зазначені у протоколі відомості про суть адміністративного правопорушення на теперішній час не відповідають дійсності; податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки до ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» не надходило; щодо решти висновків підприємством проводиться робота з підготовки скарги до Державної податкової служби України в порядку статті 56 ПК України.

Клопотання ОСОБА_1 від 14 вересня 2026 року судом прийнято та долучено до матеріалів справи.

З доданих до клопотання документів убачається, що 18 серпня 2026 року ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» за вихідним № 1-17/659 подало до Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення до акта перевірки, в яких не погодилося з висновками, викладеними у пунктах 1, 2, 4 та 5 розділу IV «Висновок» акта, а щодо пункту 3 розділу IV «Висновок» акта (порушення строків реєстрації податкових накладних) зазначило, що з цим висновком підприємство погоджується і його не заперечує, звернувши увагу, що за цим порушенням додаткові податкові зобов`язання не виникають.

У запереченнях підприємство навело, зокрема, такі доводи: різниця в тарифах має визначену законодавством правову природу і відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» у разі встановлення державних регульованих цін у розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого, органи, які встановили такі ціни, зобов`язані відшкодувати суб`єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів; Закон України від 03 листопада 2016 року № 1730-VIII передбачає спеціальний механізм врегулювання заборгованості з різниці в тарифах, а процедура проведення відповідних розрахунків визначена, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2022 року № 1403, пунктом 5 Порядку та умов, затверджених якою, встановлено, що підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, а пунктом 4 - що субвенція перераховується на суму заборгованості, підтвердженої рішенням територіальної комісії; підтвердження територіальною комісією обсягу заборгованості не означає автоматичного та безумовного отримання підприємством бюджетних коштів; відображення операцій за дебетом субрахунку 377 і кредитом субрахунку 482 відповідає економічній сутності операції як цільового бюджетного фінансування; пункт 16 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» має застосовуватися системно з пунктом 19 цього стандарту, і цільове фінансування не визнається доходом доти, доки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування.

На підтвердження своєї позиції підприємство послалося на постанови Верховного Суду від 12 травня 2026 року у справі № 560/9804/24, від 09 грудня 2019 року у справі № 1740/1838/18, від 26 червня 2018 року у справі № 822/2403/17, від 06 серпня 2024 року у справі № 817/1223/17, від 22 жовтня 2025 року у справі № 200/12778/18а та від 07 травня 2025 року у справі № 920/481/23, а також зазначило, що посилання контролюючого органу на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24 квітня 2025 року у справі № 927/79/25 є безпідставним, оскільки предметом спору в тій справі було стягнення заборгованості з органу місцевого самоврядування, а не питання бухгалтерського визнання доходу.

Щодо перерахування до обласного бюджету частини доходів від оренди майна підприємство зазначило, що перерахування здійснювалося не добровільно, а на виконання рішень Полтавської обласної ради та встановленого власником комунального майна порядку використання доходів від оренди; отримувачем коштів був обласний бюджет, який не є неприбутковою організацією у розумінні пункту 133.4 статті 133 ПК України; господарська операція має оцінюватися за її економічною сутністю з урахуванням принципу превалювання сутності над формою. Щодо частини чистого прибутку підприємство навело доводи про непоширення на комунальні унітарні підприємства постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 та про необхідність визначення бази відрахувань виключно за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, а щодо повідомлень за формою № 20-ОПП - про подання такого повідомлення 27 грудня 2011 року та про відсутність у контролюючого органу підстав вимагати повторного подання повідомлень щодо об`єктів, стосовно яких змін не відбувалося.

За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у Полтавській області листом від 03 вересня 2026 року № 29528/6/16-31-07-01-07 «Про надання відповіді на заперечення» повідомило, що, враховуючи всі аргументи, зауваження та додатково надані підприємством документи, висновки акта перевірки від 07 серпня 2026 року № 12161/16-31-07-01-02/5541083 скасовує в частині заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 270 701,89 грн за рахунок ненарахування податкових різниць при перерахуванні до обласного бюджету частини доходів від надання послуг з оренди нерухомого майна, в іншій частині висновки акта перевірки залишає без змін, а заперечення задовольняє частково.

23 вересня 2026 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року про долучення доказів до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, в якому він просив прийняти та долучити до матеріалів справи № 539/4286/26 копію скарги ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» до Державної податкової служби України від 22 вересня 2026 року № 1-17/768 з підтвердженням її надсилання. Клопотання обґрунтоване положеннями статей 251, 268 КУпАП, необхідністю спростування висновків, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року № 7763, підтвердження відсутності в діях заявника складу адміністративного правопорушення, а також забезпечення всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. Додатки до скарги до клопотання не додано з посиланням на те, що зазначені у скарзі документи вже наявні в матеріалах справи. До клопотання на 20 аркушах додано копію скарги з підтвердженням її надсилання та копію довіреності ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» від 08 січня 2026 року № 1-17/23, виданої провідному юрисконсульту підприємства ОСОБА_4 , якою засвідчено вірність копій доданих документів.

З доданих до клопотання документів убачається, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 07 серпня 2026 року № 12161/16-31-07-01-02/5541083, Головне управління ДПС у Полтавській області 10 вересня 2026 року, тобто після складення протоколу про адміністративне правопорушення та після скерування матеріалів справи до суду, прийняло два податкові повідомлення-рішення, які ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» отримало у поштовому відділенні міста Лубен 14 вересня 2026 року, а саме: податкове повідомлення-рішення № 00154500701, яким зменшено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2026 року на 77 507 160 грн із посиланням на порушення підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України, пунктів 5, 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»; податкове повідомлення-рішення № 00154520701, яким збільшено суму грошового зобов`язання з відрахування частини чистого прибутку (доходу) на 812 705 грн, у тому числі за 2021 рік - 358 100 грн, за 2022 рік - 454 605 грн, та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 203 176,25 грн із посиланням на порушення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138.

Отже, сума зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, визначена податковим повідомленням-рішенням № 00154500701 (77 507 160 грн), відповідає сумі лише першого епізоду порушення, зазначеного у пункті 1 розділу IV «Висновок» акта, і не включає суму 1 270 701,89 грн, яка становила другий епізод цього порушення і висновки акта щодо якої скасовано листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 03 вересня 2026 року № 29528/6/16-31-07-01-07, та є меншою від суми 78 777 863 грн, зазначеної у пункті 1 протоколу про адміністративне правопорушення. Відомостей про прийняття податкових повідомлень-рішень чи інших рішень контролюючого органу за висновками, викладеними у пунктах 2, 3 та 5 розділу IV «Висновок» акта, до суду не надано.

22 вересня 2026 року ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» оскаржило зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, звернувшись до Державної податкової служби України зі скаргою від 22 вересня 2026 року № 1-17/768, в якій просило прийняти скаргу до розгляду, скасувати податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2026 року № 00154520701 та № 00154500701 у повному обсязі, скасувати визначені ними грошове зобов`язання у сумі 812 705 грн, завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 77 507 160 грн та штрафні санкції у сумі 203 176,25 грн. Скаргу надіслано 22 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» листом з оголошеною цінністю та описом вкладення (поштове відправлення № 3750036386290). У скарзі також зазначено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення раніше не оскаржувалися і позовна заява про їх скасування до суду станом на дату подання скарги не подавалася.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00154520701 у скарзі зазначено, зокрема, що постанова Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2011 року № 138 на комунальні унітарні підприємства не поширюється, що підтверджено листом Міністерства доходів і зборів України від 13 листопада 2013 року № 24082/7/99-99-19-03-02-17; що в акті перевірки контролюючий орган помилково послався на рішення Кременчуцької міської ради, тоді як для підприємства, майно якого є спільною власністю територіальних громад Полтавської області, норматив відрахування частини чистого прибутку встановлюється рішеннями Полтавської обласної ради (на 2021 рік - рішенням від 29 грудня 2020 року № 60, на 2022 рік - рішенням від 24 грудня 2021 року № 374); що за 2021 рік базу відрахування визначено виходячи з фінансового результату до оподаткування (18 075 тис. грн) замість чистого прибутку (14 494 тис. грн), що призвело до завищення суми відрахування на 358,1 тис. грн, а за 2022 рік контролюючий орган, попри відображений у фінансовій звітності збиток до оподаткування у розмірі 13 165 тис. грн, самостійно сформував позитивну розрахункову базу шляхом додавання до нього суми різниці в тарифах 17 710,893 тис. грн без посилання на відповідну нормативну підставу.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 00154500701 у скарзі зазначено, зокрема, що операції з різницею в тарифах за своїм змістом не є безоплатним перерахуванням коштів неприбутковій організації, а тому не підпадають під дію підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 ПК України; що Законом України від 03 листопада 2016 року № 1730-VIII передбачено спеціальний механізм врегулювання заборгованості з різниці в тарифах, а підтвердження територіальною комісією обсягу заборгованості не означає автоматичного отримання підприємством бюджетних коштів; що відповідно до пунктів 16, 17, 19 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» цільове фінансування не визнається доходом до існування підтвердження його отримання та виконання підприємством умов такого фінансування; що контролюючий орган одноразово включив до розрахунку загальну суму різниці в тарифах за період з 01 червня 2021 року по І квартал 2026 року без її розподілу за відповідними звітними періодами. На підтвердження своєї позиції підприємство послалося, зокрема, на постанови Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 826/12407/15, від 13 жовтня 2020 року у справі № 640/19757/19, від 19 вересня 2022 року у справі № 560/10132/21, від 07 травня 2025 року у справі № 920/481/23 та від 12 травня 2026 року у справі № 560/9804/24.

Клопотання ОСОБА_1 від 22 вересня 2026 року судом задоволено, зазначені документи долучено до матеріалів справи.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, свою позицію виклав у письмових поясненнях від 21 серпня 2026 року та у клопотаннях від 14 вересня 2026 року і від 22 вересня 2026 року. Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 163-1 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини стверджуваного правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам. Оцінка доказів відповідно до статті 252 КУпАП відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед установленої сили.

Адміністративним правопорушенням (проступком), як визначено статтею 9 КУпАП, визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

За змістом частини першої статті 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи. Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії. Встановлення інших обставин, які знаходяться за межами обвинувачення та погіршують становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є неприпустимим, оскільки порушує право на захист від конкретного обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення. Сутність пред`явленого обвинувачення повинна відповідати диспозиції статті закону, яким встановлено відповідальність за вчинення правопорушення; при цьому суд, відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не може самостійно перебирати на себе функції обвинувачення, змінювати формулювання висунутого обвинувачення та відшукувати докази вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Формулювання суті правопорушення повинно бути чітким і конкретним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, його мотивів і форми вини, а висновки суду щодо оцінки доказів мають вказуватись у вигляді точних і категоричних суджень, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду. У рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що обвинувачений має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; хоча ступінь деталізації інформування залежить від обставин конкретної справи, відомості, надані обвинуваченому, у будь-якому випадку повинні бути достатніми для повного розуміння ним суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У рішенні у справі «Ващенко проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що обвинувачення для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру.

Норма частини першої статті 163-1 КУпАП є бланкетною, тобто такою, що лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Конкретизований зміст такої диспозиції передбачає деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації діяння. Зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення твердження про порушення вимог ведення податкового обліку без конкретизації обставин, які дозволяють встановити та перевірити наявність вказаних порушень, не відповідає вимогам закону щодо розуміння суті пред`явленого обвинувачення та забезпечення справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02 липня 2016 року № 566, при викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. До протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, при цьому кожний документ повинен мати свої реквізити, містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року № 7763 зазначеним вимогам не відповідає. При викладенні суті вчиненого адміністративного правопорушення у ньому наведено лише перелік норм податкового законодавства та положень бухгалтерського обліку, які, на думку контролюючого органу, порушено підприємством, а також наслідки такого порушення у вигляді завищення від`ємного значення, заниження частини чистого прибутку, порушення строків реєстрації податкових накладних і неподання повідомлень за формою № 20-ОПП. Водночас у протоколі не зазначено, у чому саме полягають конкретні дії або бездіяльність головного бухгалтера ОСОБА_1 , не наведено, чи є відповідне порушення наслідком невиконання ним своїх службових обов`язків, а також коли і ким такі службові обов`язки для нього були визначені, що не відповідає вимогам статей 14, 256 КУпАП та розділу ІІ зазначеної Інструкції. Перелік норм податкового законодавства не замінює необхідності викладення обставин вчинення правопорушення, а посилання у протоколі на акт перевірки, в якому описано виявлені порушення податкового законодавства, не усуває відсутності у самому протоколі конкретного обвинувачення, що позбавляє особу можливості ефективно захищатися від нього. Посилання в акті перевірки на те, що у періоді вчинення порушення відповідальними були особи, зазначені в пункті 2.2 акта, само собою наведених недоліків протоколу не усуває, оскільки в пункті 2.2 акта міститься лише інформація про період перебування відповідних осіб на посадах, а не про зміст їх службових обов`язків, документ, яким такі обов`язки визначені, та про розмежування функцій керівника підприємства і головного бухгалтера у сфері ведення податкового обліку.

Крім того, у графі протоколу «Дата, час і місце вчинення порушення» зазначено 07 серпня 2026 року об 11.00, тобто дату і час складення акта перевірки. Проте 07 серпня 2026 року є датою виявлення стверджуваних порушень, а не датою їх вчинення. Жодне з п`яти діянь, перелічених у протоколі, не могло бути вчинене 07 серпня 2026 року, оскільки всі вони стосуються звітних (податкових) періодів, що передували проведенню перевірки і охоплюють проміжок часу з 2019 року по І квартал 2026 року. Таким чином, час вчинення кожного з інкримінованих діянь у протоколі фактично не зазначено.

Правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, яке полягає у порушенні порядку ведення податкового обліку за конкретні звітні (податкові) періоди, не є триваючим. Податковим кодексом України прямо встановлено тривалість звітних (податкових) періодів і граничні строки подання податкової звітності, з урахуванням яких і визначається час вчинення такого правопорушення, тоді як дата складення акта перевірки є лише датою його виявлення.

Так, Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго», за результатами якої складено акт від 07 серпня 2026 року № 12161/16-31-07-01-02/5541083. Підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо головного бухгалтера ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» ОСОБА_1 був лише цей акт перевірки. Інших доказів, які підтверджували б вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому діянь, контролюючим органом до суду не надано.

ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» не погодилося з висновками акта перевірки та в установленому статтею 86 ПК України порядку 18 серпня 2026 року за вихідним № 1-17/659 подало до Головного управління ДПС у Полтавській області заперечення. За результатами розгляду заперечень листом Головного управління ДПС у Полтавській області від 03 вересня 2026 року № 29528/6/16-31-07-01-07 висновки акта перевірки скасовано в частині заниження від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1 270 701,89 грн за рахунок ненарахування податкових різниць при перерахуванні до обласного бюджету частини доходів від надання послуг з оренди нерухомого майна, тобто в частині другого епізоду порушення, зазначеного у пункті 1 розділу IV «Висновок» акта. Податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2026 року № 00154500701 та № 00154520701, прийняті за наслідками перевірки вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення та скерування матеріалів справи до суду, ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» 22 вересня 2026 року оскаржило в адміністративному порядку до Державної податкової служби України відповідно до статті 56 ПК України. Відомостей про результати розгляду скарги матеріали справи не містять.

Отже, станом на день розгляду справи обсяг обставин, викладених у пункті 1 протоколу про адміністративне правопорушення (завищення від`ємного значення по податку на прибуток за І квартал 2026 року в загальній сумі 78 777 863 грн), не відповідає висновкам самого контролюючого органу, оскільки сума 1 270 701,89 грн, яка входить до складу зазначеної суми, виключена самим Головним управлінням ДПС у Полтавській області 03 вересня 2026 року, тобто вже після скерування матеріалів справи до суду та після їх надходження до суду, і не увійшла до податкового повідомлення-рішення від 10 вересня 2026 року № 00154500701, яким від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2026 року зменшено на 77 507 160 грн. Похідним від висновку, викладеного у пункті 1 розділу IV «Висновок» акта, є і висновок, зазначений у пункті 4 протоколу, в частині визначення частини чистого прибутку (доходу) за 2022 рік у сумі 454 605 грн.

Рішення контролюючого органу у сфері адміністрування податків може бути оскаржене платником податків за процедурою адміністративного оскарження (статті 55, 56 ПК України) та в судовому порядку. Розпочата процедура оскарження прийнятих на підставі акта перевірки податкових повідомлень-рішень призводить до неузгодженості сум визначених у них зобов`язань та зупиняє їх стягнення. Відповідно до пункту 56.15 статті 56 ПК України скарга, подана з дотриманням строків, визначених пунктами 56.3 та 56.5 цієї статті, зупиняє виконання податкових зобов`язань платника податків, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. У цій справі податкові повідомлення-рішення від 10 вересня 2026 року, якими визначено наслідки порушень, зазначених у пунктах 1 і 4 протоколу, оскаржено платником податків до Державної податкової служби України 22 вересня 2026 року, тобто з огляду на дату їх отримання 14 вересня 2026 року - у межах строку, встановленого пунктом 56.3 статті 56 ПК України; процедура адміністративного оскарження на день розгляду справи не завершена, а відтак визначені цими рішеннями суми не є узгодженими. Щодо висновків, зазначених у пунктах 2, 3 та 5 протоколу, відомостей про прийняття податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Крім того, податкові повідомлення-рішення прийняті 10 вересня 2026 року, тобто після складення протоколу про адміністративне правопорушення 21 серпня 2026 року, а тому станом на день складення протоколу вони не існували і не могли бути покладені в основу сформульованого у ньому обвинувачення. Прийняття податкових повідомлень-рішень саме собою не підтверджує вини посадової особи підприємства у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки податкове повідомлення-рішення є рішенням про визначення грошових зобов`язань платника податків - юридичної особи, а не доказом конкретних дій чи бездіяльності його головного бухгалтера, їх протиправності та вини.

Суд також враховує, що сам по собі факт оскарження платником податків рішень контролюючого органу не виключає можливості притягнення посадової особи підприємства до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 КУпАП, якщо протокол містить конкретне обвинувачення, а вчинення посадовою особою відповідних дій чи бездіяльності підтверджено належними та допустимими доказами. Однак у цій справі, як зазначено вище, протокол таких відомостей не містить, а єдиним доказом, на якому ґрунтується обвинувачення, є акт перевірки, висновки якого в частині, що стосується основних сум, є предметом неврегульованого податкового спору.

Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, у тому числі й оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Отже, на переконання суду, внаслідок оформлення акта про результати документальної планової виїзної перевірки, на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення, платник податків не вважається таким, що вчинив порушення податкового законодавства, відтак такий акт, враховуючи встановлені вище обставини, не може бути підставою для притягнення до відповідальності головного бухгалтера ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» ОСОБА_1 . Тому складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, за таких обставин слід визнати передчасним.

Окремо суд звертає увагу, що щодо порушення, зазначеного у пункті 2 розділу IV «Висновок» акта, контролюючий орган сам вказав на звільнення підприємства від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язку з подання розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік, проте попри це включив зазначене діяння до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з абзацом третім підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платники податків звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, за умови подання податкової звітності до 20 липня 2022 року. Розрахунок частини чистого прибутку (доходу) за 2021 рік, граничний строк подання якого, за даними акта, припадав на 01 березня 2022 року, подано 24 квітня 2022 року, тобто у зазначений строк. Щодо порушення, зазначеного у пункті 5 розділу IV «Висновок» акта, ані акт, ані протокол не містять відомостей про дату виникнення обов`язку подати повідомлення за формою № 20-ОПП щодо жодного з 25 об`єктів, про характер відповідних змін в облікових даних та про граничний строк подання кожного окремого повідомлення, що унеможливлює перевірку наявності цього порушення та встановлення часу його вчинення. Щодо порушення, зазначеного у пункті 3 розділу IV «Висновок» акта, яке підприємство по суті не заперечувало, ані акт, ані протокол не містять відомостей про те, у чому саме полягали дії або бездіяльність головного бухгалтера підприємства, внаслідок яких було допущено порушення граничних строків реєстрації трьох податкових накладних, чи належала реєстрація податкових накладних до його службових обов`язків, а також про час вчинення цього діяння саме ОСОБА_1 .

Зі змісту статті 62 Конституції України вбачається, що ніхто не може бути підданий покаранню інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів у справі.

Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 у частині вимоги про визнання протоколу про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2026 року № 7763 недопустимим доказом у зв`язку з порушенням вимог частини другої статті 254 КУпАП, суд виходить із того, що відповідно до частини другої статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Установлений цією нормою строк за своєю правовою природою є організаційним і не належить до строків, сплив яких унеможливлює складення протоколу або тягне його безумовну недопустимість як доказу; наслідки недотримання цього строку оцінюються судом у сукупності з іншими обставинами справи та з точки зору дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У цій справі протокол складено 21 серпня 2026 року, тобто через 14 днів після складення акта перевірки, проте його копію особі вручено, право надати пояснення реалізовано, і саме собою недотримання зазначеного строку не є самостійною підставою для визнання протоколу недопустимим доказом.

Вирішуючи питання про підставу закриття провадження у справі, суд виходить із такого.

Згідно з частиною другою статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення. При цьому адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 163-1 КУпАП, серед тих, для яких іншими частинами статті 38 КУпАП встановлено спеціальні строки, не зазначене. Отже, стягнення за частиною першою статті 163-1 КУпАП може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення відповідного правопорушення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Зі змісту наведених норм права вбачається, що закриття провадження на підставі статті 38, пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП можливе за одночасної наявності таких умов: вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення; сплив встановленого законом тримісячного строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - з дня його виявлення.

Закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення. Наявність можливого адміністративного правопорушення, не доведеного та не підтвердженого належними та допустимими доказами, не може бути достатньою підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП. Підстава для закриття провадження у справі відповідно до статті 38 КУпАП не є такою, що реабілітує особу, а тому таке закриття можливе лише в разі вчинення особою протиправної, винної (умисної або необережної) дії чи бездіяльності, яка посягає на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Водночас однією із самостійних підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення законодавець визначає відсутність події і складу адміністративного правопорушення (пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП). Тобто, у разі якщо факту вчинення адміністративного правопорушення встановлено не буде, провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1, а не пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП.

У цій справі факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому діянь належними та допустимими доказами не підтверджено: єдиною підставою протоколу є акт перевірки, який сам собою не породжує правових наслідків, податкові повідомлення-рішення за наслідками перевірки прийняті лише 10 вересня 2026 року, тобто після складення протоколу, та оскаржені платником податків в адміністративному порядку, а отже визначені ними суми не є узгодженими; висновки акта в частині суми 1 270 701,89 грн скасовані самим контролюючим органом уже після скерування матеріалів справи до суду; сам протокол не містить конкретизації дій чи бездіяльності головного бухгалтера, відомостей про його службові обов`язки та про час вчинення кожного з діянь. За таких обставин підстав для закриття провадження у справі у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП, не вбачається, попри те, що з моменту закінчення звітних (податкових) періодів, яких стосуються всі п`ять діянь, на день розгляду справи минуло більше трьох місяців.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що в діях головного бухгалтера ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 КУпАП, оскільки до матеріалів справи не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують вину останнього у вчиненні зазначеного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 14, 38, 163-1, 245, 247, 251, 252, 254, 256, 268, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 163-1 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду в порядку, визначеному статтею 294 КУпАП.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя М. М. Пилипчук