Суд: Лубенський міськрайонний суд Полтавської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 вересня 2026 р.
Справа: №539/2224/26
Суддя: Рудалєва Л. В.
Справа № 539/2224/26
Провадження № 3/539/383/2026
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року місто Лубни
Суддя Лубенського міськрайонного суду Полтавської області Рудалєва Л.В., при секретарі судового засідання Бас В.Г., за участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Пугача В.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: РНОКПП НОМЕР_1 ,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
УСТАНОВИЛА:
10 травня 2026 року о 01 год. 50 хв. в місті Лубни Полтавської області на другому провулку вулиці Садової, поблизу будинку №7, водій ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 або водій) керував транспортним засобом марки Subaru Outback, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу «ALCOTESTER DRAGER» тест № 461, показник – 0,48 проміле.
Своїми діями водій порушив вимоги підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі – Правила дорожнього руху), за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 Кодексу України по адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661986 (далі – протокол), з яким ОСОБА_1 ознайомився під підпис, складений інспектором першого взводу четвертої роти першого батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Рудченком І.М. Правопорушення зафіксовано на технічний засіб – бодікамеру №469156.
Матеріали щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 надійшли до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі – суд) 13 травня 2026 року та були призначені до розгляду на 27 травня 2026 року. Розгляд справи відкладався на 24 червня, 15 липня, 29 липня, 08 вересня та 21 вересня 2026 року.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у керуванні ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння не визнав та пояснив суду, що йому після 12 години ночі зателефонував батько та просив його забрати із вечірки. Недалеко від дому його зупинили поліцейські та попросили пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 його пройшов, просив поліцейських поїхати у лікарню, але вони відмовили, сказали, що результатів тесту із застосуванням спеціального технічного приладу «ALCOTESTER DRAGER» достатньо. ОСОБА_1 підписав протокол та його поліцейські відпустили. Звернув увагу на те, що підпис на Акті про результати проведення тесту на стан алкогольного сп`яніння не його, а алкоголь він не вживав.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Пугач В.О. в судовому засіданні просив суд закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю належно доведених події та складу адміністративного правопорушення у зв`язку із наступним. На переконання захисника, дії поліції є шахрайськими, оскільки вони вимикали камеру, безперервного запису події не було. ОСОБА_1 із результатами тестування на стан алкогольного сп`яніння не погоджувався, просив провести повторне дослідження у лікарні, проте поліцейські відмовили. Крім того, захисник звернув увагу суду на те, що Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів сфальсифікований, оскільки ОСОБА_1 його не підписував.
Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько ОСОБА_1 , у судовому засіданні показав, що уночі після зустрічі випускників зателефонував сину та попросив його приїхати та забрати його з вечірки, оскільки він вживав алкогольні напої. Після зупинки сина поліцейські запропонували йому пройти відповідний тест на стан алкогольного сп`яніння, що син і зробив. Після того, як поліцейські записали результат тестування, вони не пропонували пройти відповідне дослідження у лікарні, а на прохання сина – відмовилися це робити. На запитання суду щодо наявності ознак сп`яніння у сина на момент зупинки повідомив, що не пам`ятає, оскільки сам уживав спиртні напої. Також свідок не бачив, які документи підписував син.
Свідок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , знайома ОСОБА_4 , у судовому засіданні показала, що з ОСОБА_5 увечері вони ходили у ресторан. Спиртні напої вживала вона та її подруга, а ОСОБА_5 не пив, оскільки був за кермом. Після приходу із ресторану ОСОБА_5 пішов спати. Йому зателефонував батько та просив приїхати забрати його. На вулиці Садовій у місті Лубни Полтавської області ОСОБА_5 зупинили поліцейські за запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння. ОСОБА_5 після тесту наполягав на тому, щоб зробити повторний тест у лікарні, проте поліцейські йому відмовили. Повідомила, що за увесь вечір ОСОБА_5 не вживав спиртні напої.
Свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у судовому засіданні дала ідентичні покази показам свідка ОСОБА_3 . Доповнила інформацією про те, що не бачила, які документи підписував ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, у задоволенні якого суддя відмовила.
Захисник Трубнікова Д.В. заявив клопотання про виклик свідків, яке суддя задовольнила.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено, що адміністративна відповідальність за даною статтею настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною другою статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Підпунктом «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
1) відеозаписом з бодікамери, на якому зафіксовано стан водія та його огляд на стан алкогольного сп`яніння. Так, на запису зафіксовано, що ОСОБА_1 пропонують пройти тест на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу «ALCOTESTER DRAGER». Після проведеного тесту поліцейські роз`яснюють права, передбачені статею 63 Конституції України та статею 268 КУпАП, пропонують проїхати із ними до лікарні, залишивши автомобіль. ОСОБА_1 на запитання поліцейських про вживання алкогольних напоїв відповів ствердно, з результатами аналізу погодився, протокол підписав особисто без примусу.
2) результатами тестування на алкоголь, проведеного 10 травня 2026 року «ALCOTEST» (7510), прилад ARND-0049, в місті Лубни Полтавської області по другому провулку вулиці Садової, поблизу будинку №7. Результат тесту – 0,48 проміле.
Указані вище докази спростовують покази свідків, ОСОБА_1 та його захисника, оскільки ними повністю підтверджується той факт, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, - підтверджено результатами тестування на алкоголь, проведеного «ALCOTEST» (7510), результат – 0,48 промілє, а відповідно до Правил дорожнього руху керувати транспортним засобом у такому стані заборонено. Крім того, на відео чітко видно, що ОСОБА_1 підтвердив, що перед цим вживав алкогольні напої. Протокол підписано ОСОБА_1 особисто без примусу та погроз зі сторони працівників поліції.
З протоколу вбачається, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення у водія ОСОБА_1 було вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 .
Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно з якими «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
З огляду на вищевказане, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та вважає за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно зі статею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розміру 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 23, 33, 40-1, 130, 268, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
ПОСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі частини другої статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови, органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в порядку, визначеному статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Строк пред`явлення документа до виконання 3 місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Лубенського міськрайонного суду
Полтавської області Л.В. Рудалєва
Оригінал: reyestr.court.gov.ua