Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №243/4010/26 — Київський районний суд м. Полтави

Справа №243/4010/26

Провадження № 2/552/4389/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.09.2026 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Сіманової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача, адвокат Лимар Андрій Вікторович, до Горлівської міської ради про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача, адвокат Лимар Андрій Вікторович, до Горлівської міської ради про визнання права власності.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має у власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на квартиру належить позивачу, на підставі свідоцтва про право власності на житло, яке було видане Приватизаційною комісією при Краснолиманському відділі Донецької залізної дороги на підставі розпорядження (наказу) № 1921 від 28 травня 1994 року, яке у подальшому було зареєстровано в бюро технічної інвентаризації і записане у реєстрову книгу № Н-П реєстр № 19336. Відповідно до Технічного паспорта квартира АДРЕСА_2 , має загальну площу 39,5 кв.м. та складається з однієї кімнати житловою площею 21,4 кв.м., у тому числі перша кімната - 21,4 кв.м., кухня площею - 11,8 кв.м. та вбудована шафа площею 1,1 кв.м. 09 лютого 2026 року позивач звернувся до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Миролюбненської сільської ради Хмельницької області із заявою за реєстраційним № 71394392 про реєстрацію права власності на вищезазначену квартиру. За результатами розгляду вищевказаної заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83704047 від 11 березня 2026 року. Рішення про відмову мотивоване тим, що державним реєстратором неотримано у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомостей про зареєстроване право власності на паперовому носії інформації до 01.01.2013 року по направлених запитах № 202/2026 від 11.02.2026 року до Бахмутської міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області та на запит № 201/2026 від 11.02.2026 року до Комунального підприємства “Бахмутське бюро технічної інвентаризації” (відповіді у визначені терміни не надійшли). Наразі провести реєстрацію права власності на квартиру не вбачається за можливе, так як робота бюро технічної інвентаризації, яке здійснювало реєстрацію прав, на даний час не відновлена (Горлівське міське БТІ тимчасово знаходиться під окупацією). Це в свою чергу обмежує право позивача, в тому числі, при необхідності отримання від держави компенсації за пошкоджене житло на тимчасово окупованій території. У зв`язку з чим, просить визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 39,5 кв.м., житловою площею 21,4 кв.м.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про день, час та спосіб розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника позивача в матеріалах справи міститься заява з проханням розглядати справу без його участі та участі позивача, позивні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити. Також зазначив, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, у разі неявки відповідача.

Відповідач Горлівська міська рада Донецької області , будучи належним чином повідомленою про дату, час та спосіб розгляду справи, в судовому засіданні участі свого представника не забезпечила, про причини неявки суду не повідомила, відзиву стосовно заявлених позовних вимог на адресу суду від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд, відповідно до ст. 280 ЦПК України, дійшов до висновку, про можливість ухвалення заочного рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши подані позивачем документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на житло, видане Приватизаційною комісією при Краснолиманському відділі Донецької залізної дороги на підставі розпорядження (наказу) № 1921 від 28 травня 1994 року, слідує що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 39,5 кв.м. Право власності на квартиру було зареєстровано в бюро технічної інвентаризації і записане у реєстрову книгу № Н-П реєстр № 19336.

Згідно технічного паспорту, квартира АДРЕСА_2 , має технічні характеристики: розміщена на 1 поверсі 2 поверхового будинку та складається з:1 кімнати житловою площею 21,4 кв.м., у тому числі: 1-а кімната 21,4 кв.м., кухні площею 11,8 кв.м., вбудованої шафи 1,1 кв.м., загальна площа квартири 39,5 кв.м.

Згідно довідки від 18.06.2024 № 6813-7002057072 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

Згідно рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Стецюк Л.О., Миролюбненської сільської ради, Хмельницька область про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83704047 від 11.03.2026 слідує, що державним реєстратором відмовлено в проведенні реєстраційних дій за заявою від 09.02.2026 за реєстраційним номером 71394392, оскільки державним реєстратором було подано два запити щодо отримання інформації, що містять відомості про зареєстроване право власності на паперовому носії інформації до 01.01.2013 року – запит на Бахмутську міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області, запит на Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації, відповіді не надійшли.

Вирішуючи вказаний спір суд виходить з наступного.

Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц та 13 липня 2022 року у справі № 645/6151/15-ц зазначено, що позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що предметом даного спору є визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності на належну йому квартиру, з метою отримання відповідної компенсації.

Право власності на вказану квартиру в Державному реєстрі речових прав за позивачем не зареєстровано, оскільки на момент виникнення такого права у позивача, чинне на той час законодавство не передбачало обов`язкової реєстрації нерухомого майна.

З метою реєстрації права власності за позивачем в Державному реєстрі речових прав, останній звернувся до відповідного органу та рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Стецюк Л.О., Миролюбненської сільської ради, Хмельницька область про відмову в проведенні реєстраційних дій № 83704047 від 11.03.2026 відмовлено в проведенні реєстраційних дій за заявою від 09.02.2026 за реєстраційним номером 71394392, оскільки державним реєстратором було подано два запити щодо отримання інформації, що містять відомості про зареєстроване право власності на паперовому носії інформації до 01.01.2013 року – запит на Бахмутську міську військову адміністрацію Бахмутського району Донецької області, запит на Комунальне підприємство «Бахмутське бюро технічної інвентаризації, відповіді не надійшли.

Таким чином, із зазначеного слідує, що одним із суб`єктів вимог у даному спорі є позивач, який є власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів саме у державного реєстратора, який наділений правом на здійснення реєстрації нерухомого майна відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та саме яким відмовлено позивачу у формі рішення в проведенні реєстраційних дій за заявою останньої.

А отже, суд вважає, що дані правовідносини виникли саме між позивачем та державним реєстратором.

З огляду на з`ясоване судом під час вирішення даного позову, Горлівська міська рада Донецької області не є належними відповідачем по справі, та другим суб`єктом вимог у даній справі повинен бути саме Миролюбненська сільська рада Хмельницької області, в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Стецюк Л.О. Миролюбненської сільської ради Хмельницької області, та позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Таким чином, суд зауважує, що позивачу необхідно звернутися за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом саме до Миролюбненської сільської ради Хмельницької області, в особі державного реєстратора прав на нерухоме майно Стецюк Л.О. Миролюбненської сільської ради Хмельницької області в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що підстави для задоволення заявлених позивачем позовних вимог відсутні.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається у разі відмови в позові - на позивача.

Отже, оскільки судом відмовлено позивачу в задоволені позову в повному обсязі, а тому і стягнення витрат по сплаті судового збору за подання позивачем вказаного позову до суду, також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 392 ЦК України , ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-268, 280-282 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник позивача, адвокат Лимар Андрій Вікторович, до Горлівської міської ради про визнання права власності – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України,не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 23.09.2026.

Суддя І.Ю. Фалін