Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №552/5344/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/5344/26

Провадження № 2/552/3347/26

Р І Ш Е Н Н Я

імеенм України

24.09.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 552/5344/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 23.06.2026 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано, мають дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі судового наказу з відповідача стягнуті аліменти на користь позивача на утримання дитини, судове рішення знаходиться на примусовому виконанні в органах ДВС, заборгованість зі сплати аліментів складає 22320,27 грн.

В позовній заяві просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 22320,27 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 25.06.2026 в даній справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 01.07.2026 подав до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не внаслідок умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків. Вказував, що не працює, отримує допомогу по безробіттю, має батька, який є особою з інвалідністю. В задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, які зазначені в поданому до суду відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 31.08.2012 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Київського районного суду м. Полтави від 03.06.2025 в справі № 552/2431/25, яке набрало законної сили.

Сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Київським районним судом м. Полтави 18.07.2025 в справі № 552/5840/25 видано судовий наказ, згідно з яким стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, до повноліття дитини, починаючи з 15 липня 2025 року.

Як встановлено судом, судове рішення добровільно відповідачем не виконується, наказ пред`явлений на примусове виконання до відділу ДВС.

Відповідно до ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Відповідно до частини першої статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18) зроблено висновок, що «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем».

Дослідженими в справі доказами встановлено, що відповідач на виконання судового рішення про стягнення аліментів на утримання доньки, аліменти в порядку та на умовах, що визначені судовим рішенням, не сплачував.

За розрахунком державного виконавця станом на 30.06.2026 заборгованість відповідача зі сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_6 , 2013 року народження, складає 22320,27 грн.

В силу норм ст. 196 СК України однією з умов стягнення пені за прострочення сплати аліментів є наявність вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти.

Відповідач ОСОБА_2 свої заперечення проти позовних вимог обґрунтовує тим, що втратив роботу та не має постійного заробітку.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що відповідач є непрацездатним чи обмежено працездатним, що вживав заходи для працевлаштування.

Та обставина, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є батьком відповідача, є особою з інвалідністю, сама по собі жодним чином не впливає на матеріальний стан відповідача. Зокрема, матеріли справи не містять інформації про те, що відповідач проживає з батьком, що надає йому допомогу та/чи здійснює за ним догляд.

Також матеріали справи не містять жодних даних про те, що відповідач ОСОБА_2 вживав будь-які заходи для погашення заборгованості зі сплати аліментів. Натомість, відповідач підтвердив в судовому засіданні, що кошти в рахунок погашення заборгованості по аліментам відраховувалися виключно з коштів нарахованої йому допомоги по безробіттю.

Тому суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати аліментів виникла саме за умови наявності вини відповідача.

Посилання відповідача про відсутність умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків не спростовує обґрунтованості позовних вимог про стягнення пені за прострочення від сплати аліментів, оскільки в силу норм сімейного законодавства наслідком ухилення від виконання батьківських обов`язків може мати місце позбавлення батьківських прав, а не стягнення пені.

Статтею 196 СК України передбачено, що розмір пені не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.

Позивач в поданій заяві просить стягнути пеню за прострочення сплати аліментів на утримання доньки саме в розмірі 100 відсотків заборгованості, враховуючи, що сума пені перевищує зазначений розмір.

Частиною 2 статті 196 СК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Враховуючи матеріальний стан відповідача, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру пені за прострочення сплати аліментів до 15000 грн.

При цьому суд враховує вимоги ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства” щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судом в розмірі 1331,20 грн, а також на користь позивача понесені нею судові витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини в розмірі 15000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 5376,28 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 24.09.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко