Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №527/1309/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/1309/26

провадження 2/527/1121/26

РІШЕННЯ

іменемУкраїни

23 вересня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавськоїобласті в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря

судового засідання - Козинко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу № 527/1309/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», поданим представником позивача – Доненко Дар`єю Анатоліївною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позову представник зазначила, що 21.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1578-5353, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн, строком кредитування 365 днів, базовий період – 28 днів, комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту; знижена % ставка - 1,00 % в день, стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування Кредитом, промо-ставка – 0,60 % за кожен день користування Кредитом протягом перших 28 календарних днів першого базового періоду.

Позивач виконав умови договору, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, шляхом перерахування коштів на картковий рахунок відповідача, зазначений відповідачем в особистому кабінеті.

Відповідач порушив вищезазначені умови кредитного договору, не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на 02.03.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 21981,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 12081,60 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 3000,00 гривень; заборгованість по комісії – 900,00 гривень.

Посилаючись на викладене, представник позивача, просив суд, стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 21981,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 12081,60 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 3000,00 гривень; заборгованість по комісії – 900,00 гривень, а також 2662,40 грн судового збору.

04 червня 2026 року відповідач подав Відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що він кредитний договір в електронному вигляді не укладав та не підписував, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримував, відсутні докази на підтвердження факту перерахування йому грошових коштів, розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової компанії. Окрім того 15 липня 2022 року його було призвано у Збройні сили України, в подальшому 01.06.2023 було призвано за мобілізацією. Договір було укладено 21.07.2025, що свідчить, що на час укладення договору він вже перебував на військовій службі в особливий період, був мобілізований, а тому проценти за користування кредитом не повинні нараховуватися.

Посилаючись на викладене, відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

19 червня 2026 року представник позивача направив до суду Додаткові пояснення у справі, у яких зазначив, що 11.06.2026 позивачем було погоджено індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості ОСОБА_1 та останньому було запропоновано сплатити частину суми заборгованості у розмірі 8662,40 грн до 11.07.2026.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, до позовної заяви додала заяву, в якій просила проводити розгляд справи у відсутність представника банку та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

21.07.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1578-5353, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А 7681 (далі по тексту Договір). Відповідно до Договору відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн (п.4.1), дата надання/видачі кредиту 21.07.2025 (п.4.1), базовий період складає 28 календарних днів (п.4.8), строк кредитування 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення кредиту 20.07.2026 (п.4.14), денна процентна ставка – 0,918 % (п.4.17), стандартна % ставка: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (п. 4.10), комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту (п.4.11) (а.с. 12-23).

21.07.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А 0503 Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (далі по тексту Паспорт), у якому викладено умови споживчого кредиту, які за своїм змістом є ідентичними умовам, викладеним у Договорі (а.с.36-135).

21.07.2025 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля) А 7681 Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с.24-32).

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

З досліджених судом доказів встановлено, що Договір, паспорт та правила підписані відповідачем за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем).

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В п. 13 Договору, позичальник ОСОБА_1 зазначив номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Згідно листа ТОВ «ФК «Контрактовий дім», останнє повідомило успішне проведення операції на підставі договору № 02.06.2020 від 10.06.2020 по платежу: сума – 6000,00 грн, дата виконання платіжної операції – 21.07.2025, номер картки - НОМЕР_2 , призначення платежу: видача кредитних коштів за договором 1578-5353, 2025-07-21, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 (а.с.137).

На виконання ухвали суду, АТ «ОТП Банк» надало відповідь, згідно якої банківська картка № НОМЕР_1 випускалася на ім`я ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_3 та була відкрита до карткового рахунку № НОМЕР_4 у валюті UAH. На банківську картку № НОМЕР_1 21.07.2025 було зараховано грошові кошти в сумі 6000,00 грн (а.с.246).

Отже, із досліджених доказів судом встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало зобов`язання за кредитним договором та надало відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

Надаючи оцінку твердженням відповідача стосовно того, що він не укладав кредитний договір, а також відсутність документів, які підтверджують факт отримання ним кредитних коштів, суд зазначає таке.

Згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про електронну комерцію» фізична особа повинна надати інформацію про себе, необхідну для вчинення електронного правочину, створення електронного підпису, ідентифікації в інформаційній системі суб`єкта електронної комерції, шляхом введення (створення) особою спеціального набору електронних даних, а також вчинення інших дій у такій системі.

Володільцем персональних даних, які було надано для вчинення електронного правочину, а саме реєстраційного номера облікової картки платника податків, номер платіжного засобу є саме ОСОБА_1 .

Крім того, як вбачається із Договору, у ньому зазначено номер карти № НОМЕР_1 , банк-емітент підтвердив належність вказаної картки ОСОБА_1 та підтвердив факт перерахування на вказану картку грошових коштів у сумі зазначеній у кредитному договорі та у дату укладання кредитного договору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вказані докази повністю спростовують факт не підписання ОСОБА_1 кредитного договору, оскільки грошові кошти передбачені ним в сумі 6000,00 грн надійшли на картковий рахунок відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що кредитний договір підписано саме ОСОБА_1 , оскільки підтверджено його реальне виконання в частині зарахування грошових коштів на її рахунок, тому твердження відповідача повністю спростовуються доказами наданими на виконання ухвали суду.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за договором № 1578-5353 від 21.07.2025 станом на 02.03.2026, ОСОБА_1 не сплатив жодного платежу в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та його заборгованість становить 21981,60 гривень, з яких: заборгованість за кредитом – 6000,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 12081,60 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК – 3000,00 гривень; заборгованість по комісії – 900,00 гривень (а.с.139-144).

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн - простроченої заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти в сумі 6000,00 грн, доказів суду, які б підтверджували виконання зобов`язання з повернення заборгованості за основною сумою боргу суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6000,00 грн – простроченої заборгованості за кредитом є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 12081,60 гривень, суд зазначає наступне.

За ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

З розрахунків заборгованості вбачається, що проценти відповідачу нараховано в межах строку дії кредитного договору, розмір нарахованих процентів відповідає вимогам ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Відповідно до Довідки № 2084/12123 від 12 листопада 2025 року, виданої Військовою частино НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , перебуває у військовій частині з 12 серпня 2024 року (а.с.197).

Як вбачається з Довідки № 4200 від 20.07.2026, виданої командиром Військової частини НОМЕР_6 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_7 (а.с.222).

Таким, чином судом встановлено, що ОСОБА_1 з моменту укладення кредитного договору та по даний час перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.

Приймаючи до уваги те, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову проценти за користування кредитом не нараховуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача 12081,60 грн – суми заборгованості за процентами до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 3000,00 грн заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2 Кредитного договору передбачено нарахування процентів на підставі статті 625 Цивільного кодексу України у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості по відсотках на підставі ст.625 ЦК України за кредитним договором в розмірі 3000,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) нарахувань за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором по відсотках на підставі ст.625 ЦК України в розмірі 3000,00 грн до задоволення не підлягають.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 900,00 грн комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, комісія за видачу кредиту становить 15% від суми виданого кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах формує єдину судову практику, надаючи обов`язкові для всіх правові позиції та висновки щодо застосування норм права, що забезпечує сталість та однаковість у правосудді, а ці висновки є важливим джерелом для судів нижчих інстанцій та інших суб`єктів владних повноважень .

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця пов`язані з видачою кредиту, уд дійшов висновку, що положення п. 4.11 Договору про відкриття кредитної лінії № 1578-5353 від 21.07.2025 є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 900,00 грн комісії до задоволення не підлягає.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 21981,60 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 6000,00 грн що становить 27,29 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 752,56 грн, що складає 27,29 % від 2662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598) за Договором про відкриття кредитної лінії № 1578-5353 від 21.07.2025 станом на 02.03.2026 - 6000,00 грн (шість тисяч гривень 00 копійок) - заборгованість за кредитом.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у сумі 752,56 грн (сімсот п`ятдесят дві гривні 56 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, б-р. Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598);

відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).

Суддя А.О. Олефір