Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №526/3526/25 — Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/3526/25

Провадження № 2/526/379/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24 вересня 2026 року Гадяцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі судового засідання Лопушняк Т.П., розглянувши в м. Гадяч у порядку загального позовного провадження цивільну за позовом ОСОБА_1 до Великобудищанської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина у виді житлового будинку з допоміжними господарськими спорудами в с. Морозівщина Мартинівської сільської ради та право на земельну частку (пай) площею 1,99 умовних кадастрових номерів на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Вказана земельна ділянка не охоплювалася заповітом померлої, тому спадкується з законом. Позивач з 1990 року до день смерті матері проживала разом з нею, доглядала її, допомагала по господарству, але не була зареєстрована за адресою проживання, фактично вступила в спадщину. Інші спадкоємці відсутні. Позивач не має можливості оформити свої спадкові права на вказану земельну ділянку, тому просить встановити факт, що вона прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , а також визнати за нею право на вказану земельну ділянку.

Позивач та її представник надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Представник Великобудищанської сільської ради надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Інші клопотання не надходили.

Ухвалою суду від 12.11.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд проводити за правилами загального позовного провадження та підготовче судове засідання призначене на 08.12.2025.

Ухвалою суду від 08.12.2025 відкладено підготовче судове засідання та витребувано з Миргородської державної нотаріальної контори витяг зі спадкового реєстру про посвідчені заповіти, заведені спадкові справи, видані свідоцтва про спадщину після померлого ОСОБА_3 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Ухвалою суду від 12.01.2026 закрито підготовче провадження у справі та її призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 17.02.2026 відкладений судовий розгляд та визнано явку позивача обов`язковою.

Ухвалою суду від 08.04.2026 витребувано з Гадяцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином засвідчену копію актового запису про смерть ОСОБА_2 , складений 08.11.1998 виконавчим комітетом Мартинівської міської ради Гадяцького району Полтавської області за № 13.

Ухвалою суду від 06.05.2026 витребувано з Миргородської державної нотаріальної контори витяг зі спадкового реєстру про посвідчені заповіти, заведені спадкові справи, видані свідоцтва про спадщину після померлого ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Ухвалою суду від 16.06.2026 витребувано з Полтавського обласного державного нотаріального архіву (36011, Полтавська область, м. Полтава, вул. Шевченка, 13) належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ), та належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Суд, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, прийшов до наступного.

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками є ОСОБА_5 і ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про одруження, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одружилися 29.06.1968 та після одруження їй присвоєне прізвище « ОСОБА_8 ».

Згідно копії свідоцтва про народження, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками є ОСОБА_5 і ОСОБА_2 .

Згідно копії свідоцтва про смерть, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно копії заповіту, посвідченого 02.01.1994, ОСОБА_2 зробила таке заповідальне розпорядження – належний жилий будинок з допоміжними господарськими приміщеннями, що знаходиться в селі Морозівщина Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області заповідає ОСОБА_3 .

Згідно копії сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого 26.01.1998, ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Гадяцької райдержадміністрації від 14.11.1997 належить право на земельну частку (пай) розміром 1,99 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка перебуває у колективній власності ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство».

З відповіді відділу № 2 Управління надання адміністративних послуг від 25.01.2024 № 92/310-24 вбачається, що ОСОБА_2 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 031690, зареєстровано за № 546 від 26.01.1998, площа 1,99 ум. кад. га, згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство» Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області. Державний акт на право власності на землю взамін цього сертифіката на право на земельну частку (пай) за життя ОСОБА_2 не отримувала, земельна ділянка у ДЗК за кадастровий номером 5320484700:00:006:0008.

З інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.11.2024 видно, що земельна ділянка кадастровий номер 5320484700:00:006:0008, площею 1,9088, цільове призначення – для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З довідки виконавчого комітету Великобудищаснької сільської ради від 18.12.2023 № 398 вбачається, що ОСОБА_1 , 1949 року народження, фактично вступила в управління спадковим майном після смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , а саме: в шестимісячний строк після її смерті користувалася спадковим майном померлої, здійснювала догляд за будинком, обробляла земельну ділянку.

Згідно копії актового запису про смерть, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його син ОСОБА_9 , а спадкове майно складається з автомобіля ВАЗ – 2101, 1974 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_3 , а спадкове майно складається з простих іменних акцій, що знаходяться в ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство» в кількості 3398 штук.

З наданого представником позивача листа Миргородського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Миргородському районі Полтавської області від 18.09.2026 № 120/22.10-34, вбачається, що за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено актові записи про: зміну імені № 07 від 14.05.2015, складеним відділом державної реєстрації актів цивільного стану РС Лохвицького районного управління юстиції у Полтавській області на ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та смерть № 519 від 15.03.2022, складений Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Суми на ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу в редакції 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК (в редакції 1963 року) спадкування здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Якщо немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом, або жоден з спадкоємців не прийняв спадщини, або всі спадкоємці позбавлені заповідачем спадщини, майно померлого за правом спадкоємства переходить до держави.

Згідно зі статтею 525 ЦК (в редакції 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (ст. 548 ЦК в редакції 1963 року).

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК в редакції 1963 року).

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

За положеннями статті 4 ЦК УРСР, який діяв на час виникнення права на земельну частку (пай), цивільні права і обов`язки виникають з підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також з дій громадян і організацій, які хоч і не передбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і обов`язки.

Відповідно до цього цивільні права й обов`язки виникають: з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; з адміністративних актів, у тому числі для державних, кооперативних та інших громадських організацій - з актів планування; в результаті відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва; внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, а так само внаслідок придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання - правових наслідків.

Указом Президента України від 10 листопада 1994 року № 666/94 було визначено право на приватизацію земель, що знаходяться у користуванні сільськогосподарських підприємств та організацій, шляхом передачі цих земель у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам та у приватну власність тих, хто її обробляє.

Організаціям землеустрою рекомендовано здійснювати у якомога коротші строки поділ земель, які передано у колективну власність, на земельні частки (паї) без виділення їх у натурі (на місцевості), а кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

Установлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави.

У наступному Указі Президента України від 8 серпня 1995 № 720/95 року визначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Розміри земельної частки (паю) обчислюються комісіями, утвореними у підприємствах, кооперативах, товариствах з числа їх працівників.

Рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству, кооперативу, товариству окремо приймається районною державною адміністрацією. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відтак за змістом зазначених норм насамперед право на земельну частку (пай) виникає з моменту видачі акта на право колективної власності на землю у членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, зазначених у списку, що додається до державного акта.

Згідно з пунктом 2 Указу № 720/95 право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) особа набуває за наявності трьох умов: перебування в членах колективного сільськогосподарського підприємства; отримання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю; включення особи до списку, доданого до цього акта.

Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.

У разі смерті члена колективного сільськогосподарського підприємства, що набув права на земельну частку (пай) з дня видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) та Указу № 720/95 особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання, включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю, одержання КСП цього акта.

У разі смерті члена КСП, включеного до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 376 ЦК України, ст. ст. 264,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Великобудищанської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування – задовольнити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 , право на земельну частку (пай) площею 1,99 умовних кадастрових гектарів, розташованої на території Мартинівської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, яке належало ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 031690, зареєстровано за № 546 від 26.01.1998 згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) ВАТ «Гадяцьке бурякогосподарство», зареєстрованої у ДЗК за кадастровий номером 5320484700:00:006:0008.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.09.2026 року.

Головуючий: В. Г. Черков