Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №377/781/26 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/781/26

Провадження №2/377/658/26

24 вересня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі головуючої судді Бабич Н.С., за участю секретаря судового засідання Присяжного В.В., за відсутності учасників справи, розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року до суду надійшла позовна заява, в якій позивачка, від імені якої діє представник - адвокат Одуд А.А., посилаючись на статті 3, 21,24, 105-112 СК України, просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 серпня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 96.

Позов обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 25 серпня 2022 року у Славутицькому відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ), актовий запис №96. Причиною звернення позивачки до суду з позовом про розірвання шлюбу стало те, що стосунки у позивачки з відповідачем розладилися, зникло взаєморозуміння та повага, фактично сім`я припинила своє існування. Протягом тривалого часу кожен живе своїм життям та своїми інтересами. Позивачка на даний час проживає за кордоном, повертатися до України не збирається, що унеможливлює звернення до органу РАЦС із заявою про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді від 04 серпня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 11 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 11 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 24 вересня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник- адвокат Одуд А.А. у призначене судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином у порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким позивачці направлялась судова повістка та копія ухвали суду від 11 вересня 2026 2026 року за зареєстрованим місцем проживання, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку позивачка ОСОБА_1 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання. Представник позивача -адвокат Одуд А.А. отримав судову повістку та копію ухвали суду від 11 вересня 2026 року через електронний кабінет, що підтверджується довідками про доставку електронного документу, подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності його та позивачки, щодо ухвалення судом заочного рішення сторона позивача не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 у призначене судове засідання не прибув, про дату, час і місце якого повідомлявся в порядку, передбаченому статтями 128-130 ЦПК України. Рекомендований лист з повідомленням про вручення, яким йому направлялася судова повістка та копія ухвали суду від 11 вересня 2026 року за зареєстрованим місцем проживання, повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній». У такому випадку відповідач ОСОБА_2 відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання. Відзив на позов відповідач не подав, клопотання про відкладення розгляду справи та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не направив, причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, передбачених статтями 280 - 282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 24 вересня 2026 року, суд ухвалив заочне рішення у справі.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку в судове засідання всіх учасників справи, що узгоджується з приписами частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 25 серпня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 25 серпня 2022 року, про що Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) складено актовий запис № 96. Прізвища після державної реєстрації шлюбу: чоловіка ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_4 ( а.с.9).

Інформації щодо наявності у сторін спільних дітей матеріали справи не містять.

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 15.09.2022 органом 3218, копія якого додана до позовної заяви, зазначила у позовній заяві, що її зареєстрованим місцем проживання є : АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Київської області від 31.07.2022 №15-08/669, копія якої знаходиться в матеріалах справи ( а.с.3,8,10-11).

Відповідно до інформації Управління адміністративних послуг виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області № 15-08/1411 від 03.07.2026, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 22.08.1990 по теперішній час ( а.с. 24).

Як вбачається зі змісту позовної заяви, причиною звернення позивачки з позовом про розірвання шлюбу є те, що між сторонами не склались нормальні сімейні стосунки, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, кожен з подружжя живе окремим життям та своїми інтересами. Фактично сім`я припинила своє існування. Подальше збереження шлюбу неможливе.

Відповідно до статті 51 Конституції України, частини першої статті 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Зі статті 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 р., ратифікована Україною 17 липня 1997 р.) вбачається, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

За змістом частини другої статті 18, статті 51, частини третьої статті 56, частини першої статті 110 СК України дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред`явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга статті 112 СК України).

Суд встановив, що за час сімейного життя у сторін склалася обстановка, що виключає можливість спільного проживання. Примирення між подружжям та збереження сім`ї неможливе.

За вказаних обставин суд дійшов до висновку, що сім`я розпалася остаточно, а шлюб існує формально, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне позов про розірвання шлюбу задовольнити, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що не суперечать закону та не порушують права інших осіб.

Позовна заява не містить інформації про наявність у сторін спільних дітей та щодо наявності спірних питання з приводу розподілу майна подружжя.

Відповідно до статті 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Позивачка просила залишити їй прізвище « ОСОБА_4 », тому суд вважає, що після розірвання шлюбу позивачка і надалі іменуватиметься прізвищем « ОСОБА_4 ».

Під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати (пункт 6 частини першої статті 264 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Позивачка за подання позовної заяви сплатила судовий збір у сумі 1 331 гривню 20 копійок, що підтверджується квитанцією №7872-4202-9516-2504 від 30.06.2026 (а.с.1). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України ( а.с. 2).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, то за правилами частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 331 гривня 20 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 серпня 2022 року Славутицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 96.

Після розірвання шлюбу позивачка надалі іменуватиметься прізвищем « ОСОБА_4 ».

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на оплату судового збору в сумі 1 331 гривню 20 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи :

Позивачка – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Повне заочне рішення суду складено 24 вересня 2026 року.

Суддя Н. С. Бабич