Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №373/693/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/693/26

Провадження № 2/373/1034/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року ? ? ? ? м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ? ? ? ? ? Лебедя В.В.,

за участю секретаря судових засідань? ? ? ? Герасько К.Г.,

представника позивача-адвоката Корнійчука С.А. (в режимі відеоконференцзв`язку),

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача-адвокат Корнійчук С.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом, у якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 1250 доларів США, понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.02.2024 позивач помилково здійснила грошовий переказ у сумі 1250 доларів США на картковий рахунок ОСОБА_2 , відкритий в АТ «Універсал Банк».? Відповідачу було надіслано претензію про повернення грошових коштів, однак конверт повернувся із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Ухвалою судді від 16.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 13.04.2026.

13.04.2026 розгляд справи відкладено на 06.05.2026 у зв`язку з неявкою сторін.

У судовому засіданні 06.05.2026 судом постановлено ухвалу про витребування письмових доказів від АТ «Універсал Банк».

Представник позивача-адвокат Корнійчук С.В. у судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 не з`явився в судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином неоднразово, відповідно до приписів ст. 128, 130, 131 ЦПК України, зокрема, шляхом розміщення оголошення на веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, встановив таке.

Згідно з квитанцією від 02.02.2024, унікальний ідентифікатор банківської транзакції № 403336227536 (RRN), рахунок НОМЕР_1 , відповідачу ОСОБА_2 було перераховано грошові кошти на суму 1250 доларів США, час здійснення операції - 20:10 02.02.2024 (а.с. 10).

01.02.2026 представник позивача-адвокат Корнійчук С.А. звернувся з письмовою вимогою до відповідача ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання, у якій пропонував у добровільному порядку повернути перераховані позивачем ОСОБА_1 02.02.2024 грошові кошти в сумі 1250 доларів США. Поштовий конверт повернувся із відміткою працівника поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 11-17).

Докази визнаються судом достовірними, належними та допустимими, достатніми для встановлення обставин, що мають значення для справи.

На виконання ухвали суду від 06.05.2026 від АТ «Універсал Банк» надійшла виписка з належної відповідачу ОСОБА_2 картки № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_3 , за період з 02.02.2024 по 07.02.2024.

Із означеної виписки вбачається, що на рахунок відповідача 02.02.2024 о 21:10:39 надійшли 1250 USD (доларів США), деталі операції: Revolut* VIKTORIIA BILMAK. Вказані грошові кошти, що були отримані від позивача ОСОБА_1 , за власним розсудом витрачались відповідачем ОСОБА_2 , у подальшому не були повернуті на вимогу.

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, загальні засади функціонування платіжних систем в Україні врегульовані Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-ІХ (Закон № 1591-ІХ).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ дистанційна платіжна операція - платіжна операція, що здійснюється із застосуванням засобів дистанційної комунікації.

Ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту. До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (п. 21 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ).

Отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі (п. 52 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ).

Пунктами 42, 43 ч. 1 ст. 1 Закону № 1591-ІХ визначено, що неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі . Неналежний отримувач - особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі.

Відповідно до частини першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 добровільно повернув позивачу ОСОБА_1 отримані без належної на те підстави грошові кошти в сумі 1250 доларів США.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного наданого доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у своїй сукупності, дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Як вбачається з квитанції від 27.02.2026 представником позивача сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн, що підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені згідно з квитанцією від 02.02.2024 безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 1250 (одна тисяча двісті п`ятдесят) доларів США.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Переяславський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 .

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ