Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №369/11117/25 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11117/25

Провадження № 2/369/4571/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно (будинок),

ВСТАНОВИВ:

У червні 2025 року представник позивача звернувся до суду з позовом з вказаним позовом. Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.04.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір будівельного підряду № 8/75, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався за замовленням позивачки виконати будівельні роботи з будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 75,4 кв. м, житловою площею 33,3 кв. м., а позивачка-прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

На виконання умов зазначеного договору відповідачем були виконані будівельні роботи, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.07.2023. Позивачка зазначила, що вартість виконаних робіт нею сплачена в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними документами. У подальшому будівництво будинку було завершено, здійснено його внутрішнє та зовнішнє оздоблення, а 29.01.2025 виготовлено технічний паспорт на житловий будинок.

Зазначає, що між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19.04.2023 за умовами якого відповідач мав передати їй у власність земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий номер 3222480800:07:008:5192, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.

Разом із тим укладення основного договору купівлі-продажу земельної ділянки та її відчуження на користь позивачки виявилося неможливим у зв`язку з накладенням арешту на вказану земельну ділянку в межах кримінального провадження. ухвалою слідчого судді від 22 серпня 2023 року на земельну ділянку було накладено арешт із забороною її відчуження.

Зазначає, що після завершення будівництва житлового будинку позивачка у лютому 2025 року звернулася до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна. Однак у проведенні державної реєстрації права власності на житловий будинок їй було відмовлено у зв`язку з наявністю обтяження щодо земельної ділянки, на якій розташований зазначений об`єкт нерухомого майна.

У зв`язку з неможливістю зареєструвати право власності на житловий будинок у позасудовому порядку та невизнанням відповідачем її права власності на новостворене нерухоме майно вона змушена звернутися до суду за захистом свого права. Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на новостворений житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 75,4 кв. м, житловою площею 33,3 кв. м, який складається з таких приміщень: 1-коридор, 2- коридор, 3- санвузол, 4- житлова кімната, 5- житлова кімната, 6- житлова кімната, 7- кухня, 8- їдальня.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.07.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.03.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду.

У судове засідання представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними у справі матеріалами. Позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

У судове засідання відповідач до суду не з`являвся, про причини неявки до суду не повідомляв, відзиву не надходило. Про час слухання справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 8ст. 178 ЦПК, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15,16 ЦК України, ст.ст.4, 5 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Судом встановлено, що 19 квітня 2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір будівельного підряду № 8/75, відповідно до умов якого відповідач зобов`язався виконати будівельні роботи з будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , а позивачка - прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість.

На підтвердження виконання відповідачем робіт, передбачених договором будівельного підряду підписано акт приймання-передачі виконаних робіт від 20 липня 2023 року. За твердження позивача, вартість виконаних робіт нею оплачена у повному обсязі. Відповідач доказів на спростування таких доводів не нанадав.

З матеріалів справи вбачається, що після завершення будівництва на спірний житловий будинок 29 січня 2025 року виготовлено технічний паспорт, відповідно до якого житловий будинок має загальну площу 75,4 кв. м та житлову площу 33,3 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Судом встановлено, що одночасно із договором будівельного підряду між сторонами було укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки від 19 квітня 2023 року, за умовами якого відповідач зобов`язався у подальшому передати позивачці у власність земельну ділянку площею 0,0572 га, кадастровий номер 3222480800:07:008:5192, на якій розташований збудований житловий будинок.

Разом з тим ухвалою суду від 22 серпня 2023 року по справі № 991/7305/23 в межах кримінального провадження на зазначену земельну ділянку накладено арешт із забороною її відчуження, що унеможливило укладення основного договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Як убачається з матеріалів справи, після завершення будівництва позивачка звернулася до державного реєстратора для проведення державної реєстрації права власності на новостворений житловий будинок, однак у проведенні державної реєстрації їй було відмовлено у зв`язку з наявністю обтяження щодо земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ч.1 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

За змістом ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають, зокрема, права власності на об`єкти нерухомого майна.

Згідно з п. 9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» однією з підстав державної реєстрації права власності є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2023 року накладено арештна майно підозрюваного ОСОБА_2 , в тому числі на вищевказану земельну ділянку.

Саме через наявність арешту, державним реєстратором відмовлено у проведення реєстраційних дій. З поданого рішення не можливо встановити хто звернувся до реєстратора і для вчинення яких саме реєстраційних дій. Дане рішення позивачем не оскаржувалось.

Як зазначено у пункті 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, положення статті 392 ЦК України за аналогією закону застосовуються не лише у випадках втрати документа, який посвідчує право власності, а й тоді, коли наявні у особи документи не дають можливості беззаперечно підтвердити її право власності на нерухоме майно, за умови, що право на таке майно не зареєстроване за іншою особою.

Оцінивши надані сторонами, суд приходить до висновку, що позивачкою хоч і надано договір будівельного підряду, але відсутні докази введення будинку в експлуатацію, укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки та виникнення права власності на земельну ділянку, а також неможливість державної реєстрації права власності на нього в адміністративному порядку. Тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 4, 15, 321, 328, 392 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 12, 81, 82, 128, 247, 258, 259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно (будинок) відмовити.

Інформація про позивача : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справ, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 24 вересня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ