Постанова від 02 лютого 2026 р. у справі №366/2664/25 — Іванківський районний суд Київської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 366/2664/25

Провадження № 3/366/22/26

03 лютого 2026 року селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Державного агентства України з управління зоною відчуження, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 91 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 000053 від 12.08.2025, 12 серпня 2025 року близько 08 год. 55 хв. ОСОБА_1 перебував на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника в районі урочища «Підкова» без спеціального дозволу-перепустки, чим, за висновком особи, яка склала протокол, порушив вимоги режиму території природно-заповідного фонду. Його дії кваліфіковано за статтею 91 КУпАП.

У письмових поясненнях, викладених безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 зазначив, що заблукав і потрапив на територію заповідника Чорнобильської зони. Відомостей про свідків правопорушення протокол не містить.

ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просив розглянути адміністративну справу без його присутності та зазначив, що з рішенням по справі буде згоден, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_1 , картосхему та інші матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення згідно зі статтею 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 91 КУпАП передбачено відповідальність за здійснення в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих територій та об`єктів, самовільну зміну їх меж, невжиття заходів для попередження і ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об`єкти природно-заповідного фонду.

Отже, для встановлення складу правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП, суд повинен мати належні та допустимі докази не лише факту перебування особи в географічних межах об`єкта природно-заповідного фонду, а й того, яку саме встановлену вимогу режиму такого об`єкта порушено, у чому конкретно полягала протиправна поведінка особи та чи було таке порушення винним.

Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за нього.

Як вбачається з протоколу № 000053, фактично ОСОБА_1 поставлено у вину перебування на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника без спеціального дозволу-перепустки.

Разом з тим формулювання про те, що цим він «порушив вимоги режиму території природно-заповідного фонду», саме по собі є правовою оцінкою.

У протоколі не конкретизовано, яка саме вимога природоохоронного режиму Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника була порушена ОСОБА_1 , до якої функціональної зони належало місце його виявлення та які конкретні дії, крім самого факту перебування на відповідній території, становили порушення режиму, відповідальність за яке передбачена саме статтею 91 КУпАП.

За таких обставин сам по собі опис у протоколі факту перебування особи без спеціальної перепустки, без належної конкретизації порушеної вимоги саме режиму території природно-заповідного фонду, не дає достатніх підстав для висновку про доведеність об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП.

Суд не вправі самостійно змінювати фактичну фабулу адміністративного обвинувачення, доповнювати її новими обставинами або підміняти орган, який склав протокол, у збиранні доказів.

Окремо суд оцінює пояснення ОСОБА_1 про те, що на територію Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника він потрапив, оскільки заблукав.

Зазначене пояснення було надане ОСОБА_1 безпосередньо під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, тобто до початку судового розгляду справи, та є його первинним поясненням щодо причин перебування у вказаному місці.

Тому таке пояснення підлягає перевірці та оцінці нарівні з іншими доказами у справі і не може бути відхилене лише на тій підставі, що воно надане особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Матеріали справи не містять належних доказів, які б спростовували зазначене пояснення ОСОБА_1 .

Зокрема, суду не надано даних про те, що ОСОБА_1 цілеспрямовано прямував на територію Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, був завчасно обізнаний із розташуванням його меж, ігнорував вимогу залишити територію, продовжував рух після попередження працівниками державної охорони, обійшов або подолав контрольно-пропускний пункт, шлагбаум, огорожу чи іншу перешкоду.

Свідків, які б підтверджували такі обставини, у протоколі не зазначено.

Фото- чи відеоматеріалів, які б підтверджували обставини фактичного перетину ОСОБА_1 меж заповідника та його обізнаність про такий факт, суду не надано.

Так само матеріали справи не містять відомостей, які дозволяли б встановити, яким саме шляхом ОСОБА_1 потрапив до району урочища «Підкова», у якому конкретному місці він перетнув межу Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та яким чином ця межа була позначена саме у місці її фактичного перетину.

Не надано фотографій чи відеозаписів місця перетину межі, даних про розташування у такому місці інформаційного, охоронного або межового знака, а також доказів того, що такий знак був видимим і об`єктивно давав можливість сторонній особі усвідомити факт входу на територію з особливим природоохоронним режимом.

Наявна у матеріалах справи картосхема містить позначення місця вчинення адміністративного правопорушення, однак сама по собі не встановлює маршрут руху ОСОБА_1 , конкретне місце фактичного перетину ним межі заповідника, наявність саме в цьому місці попереджувальних або межових знаків та не спростовує його первинного пояснення про випадкове потрапляння на відповідну територію внаслідок того, що він заблукав.

Сам факт виявлення особи в географічних межах відповідної території за відсутності інших доказів не є достатнім для автоматичного висновку про винність особи у порушенні режиму території природно-заповідного фонду.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути встановлена не лише об`єктивна, а й суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, тобто вина особи у формі умислу або необережності.

За відсутності доказів того, що ОСОБА_1 усвідомлював факт перетину межі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, а також доказів конкретних обставин, за яких він повинен був і об`єктивно міг усвідомити такий факт, матеріали справи не дають можливості встановити його вину ані у формі умислу, ані у формі необережності.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі статтею 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Сукупність наявних у справі матеріалів підтверджує лише факт виявлення ОСОБА_1 у межах відповідної території, однак не доводить поза обґрунтованим сумнівом конкретного порушення ним вимог режиму природно-заповідного фонду та наявності вини у його діях.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 не доведено наявності всіх обов`язкових елементів складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 91 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку із закриттям провадження у справі судовий збір із ОСОБА_1 не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283–285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтею 91 КУпАП закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Суддя Олексій Гончарук