Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №366/3552/24 — Іванківський районний суд Київської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 366/3552/24

Провадження № 3/366/6/26

13 січня 2026 року селище Іванків

Суддя Іванківського районного суду Київської області Гончарук О.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Центрального міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в.о генерального директора ДСП «Північна Пуща», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Іванківського районного суду Київської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення № Ц/КВ/25837/6/П/ПТ від 12.11.2024, складений головним державним інспектором Куліш Н.І. стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 41 КУпАП.

Згідно з протоколом та актом перевірки № Ц/КВ/25837/6 від 12.11.2024, під час позапланового заходу державного контролю, проведеного з 30.10.2024 до 12.11.2024 у ДСП «Північна Пуща», встановлено заборгованість із заробітної плати за період із 2021 року до 30.10.2024 перед 567 працівниками у загальній сумі 24 787 000 грн, у тому числі перед 296 звільненими працівниками у сумі 10 767 000 грн.

Органом контролю зазначено про порушення частин першої та другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статей 115, 116 Кодексу законів про працю України. ОСОБА_1 поставлено у вину недотримання строків виплати заробітної плати, непроведення розрахунків зі звільненими працівниками та невжиття в повному обсязі можливих заходів для забезпечення своєчасної оплати праці.

У письмових поясненнях, сформованих у системі «Електронний суд» 24.01.2025, ОСОБА_1 вини не визнав та просив закрити провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що обов`язки генерального директора виконує з 06.06.2024, до цього на підприємстві не працював, поточну заробітну плату за час його керівництва виплачували своєчасно, а заборгованість попередніх періодів поступово погашали. На підтвердження послався, зокрема, на довідку бухгалтерії від 13.01.2025 № 3 та інформацію підприємства про погашення заборгованості за 2021-2023 роки.

Дослідивши протокол, акт перевірки, письмові пояснення ОСОБА_1 , довідку від 13.01.2025 № 3 та лист підприємства від 21.01.2025 № 01-15/90, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю з наступних підстав.

За статтями 7, 245, 280 КУпАП розгляд справи має ґрунтуватися на законності, повному й об`єктивному з`ясуванні обставин, зокрема факту правопорушення та вини конкретної особи. Відповідно до статей 9-11 КУпАП обов`язковою умовою адміністративної відповідальності є винна, умисна або необережна, протиправна поведінка.

Частина перша статті 41 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплату її не в повному обсязі та інші порушення вимог законодавства про працю.

За статтею 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Частина друга статті 61 Конституції України зазначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до частини першої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата повинна виплачуватися у встановлені строки щонайменше двічі на місяць, з інтервалом не більше шістнадцяти календарних днів і не пізніше семи днів після завершення відповідного періоду. Стаття 116 КЗпП України зобов`язує провести розрахунок із працівником у день звільнення, а якщо він цього дня не працював - не пізніше наступного дня після пред`явлення вимоги про розрахунок.

Частини перша та друга статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» зобов`язують роботодавця оплачувати працю на умовах трудового договору та вживати всіх можливих заходів для своєчасної виплати заробітної плати. За частиною третьою цієї статті звільнення від відповідальності за порушення строків можливе за умови доведення причинного зв`язку порушення з бойовими діями або іншими обставинами непереборної сили. Обов`язок виплатити заробітну плату при цьому зберігається.

При цьому, наявність боргу підприємства не є достатньою для притягнення його керівника до адміністративної відповідальності без установлення конкретного порушення ним службових обов`язків та вини. Водночас призначення нового керівника не припиняє обов`язку організувати погашення раніше утвореної заборгованості: перевірці підлягає також його власна поведінка щодо такого боргу після вступу на посаду.

Як зазначено безпосередньо у протоколі та акті перевірки, обов`язки генерального директора ДСП «Північна Пуща» покладено на ОСОБА_1 з 06.06.2024 відповідно до наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 06.06.2024 № 59-24-ОС. Отже, він не може відповідати за невиконання обов`язків керівника у період, коли таких повноважень не мав.

Проте орган контролю об`єднав заборгованість за період із 2021 року до жовтня 2024 року в загальні суми, не виокремивши у протоколі та акті конкретних епізодів несвоєчасної або неповної виплати поточної заробітної плати після 06.06.2024. Не наведено зіставлення належних і фактичних дат виплат та відповідних сум, яке дозволяло б установити порушення саме в період виконання ОСОБА_1 обов`язків керівника.

Зазначення в протоколі дати 12.11.2024 та часу 14 год. 00 хв., які збігаються із завершенням перевірки, не усуває цієї невизначеності. Дата виявлення стану заборгованості сама по собі не доводить, коли та яким власним діянням ОСОБА_1 порушив установлений строк конкретної виплати.

Стосовно розрахунків зі звільненими працівниками у протоколі й акті наведено загальну кількість осіб та суму боргу за 2021-2024 роки. Однак не індивідуалізовано випадків, коли обов`язок провести остаточний розрахунок настав саме в період керівництва ОСОБА_1 і не був виконаний з його вини.

Довідка від 13.01.2025 № 3, підписана головним бухгалтером ДСП «Північна Пуща», містить відомості про своєчасну виплату заробітної плати починаючи з 06.06.2024 та відсутність порушень за цей період. Ця довідка є узагальненим бухгалтерським документом і не замінює первинних платіжних документів, однак підлягає оцінці разом з іншими доказами. Конкретних даних про прострочення поточних виплат після зазначеної дати, які б спростовували викладені в ній відомості, досліджені матеріали не містять.

Наведена інспектором обставина виплати 29.10.2024 заробітної плати за жовтень у сумі 1 535 000 грн сама по собі не встановлює прострочення: у протоколі не зазначено, за яку частину місяця здійснено цей платіж, коли мала відбутися відповідна виплата та які попередні платежі враховано. Тому лише з дати цієї операції неможливо зробити висновок про порушення ОСОБА_1 періодичності або строків оплати праці.

Окремо суд оцінює твердження про невжиття всіх можливих заходів для погашення заборгованості попередніх періодів. За змістом протоколу та акта роботодавець заходів вживав, проте інспектор визнав їх недостатніми. При цьому не зазначено, який саме додатковий захід ОСОБА_1 повинен був і реально міг здійснити, у який строк, наявність яких ресурсів дозволяла його виконати та якими доказами підтверджується винне ухилення від такого обов`язку.

Лист ДСП «Північна Пуща» від 21.01.2025 № 01-15/90 містить помісячні відомості про виплату протягом 2024 року заборгованості із заробітної плати за 2021-2023 роки на загальну суму 3 642 646,79 грн. Зокрема, у липні сплачено 164 506,24 грн, у серпні - 878 196,61 грн, у вересні - 468 073,73 грн, у жовтні -879 330,54 грн. Таким чином, лише за липень-жовтень 2024 року, тобто вже під час керівництва ОСОБА_1 та до завершення перевірки, на погашення старих боргів спрямовано 2 390 107,12 грн.

Ці відомості узгоджуються з відображеним у самому акті перевірки фактом часткового погашення у 2024 році заборгованості минулих періодів. Часткові виплати не доводять автоматично достатності всіх заходів керівника, але підтверджують їх фактичне здійснення. Висновок про винне невжиття інших доступних заходів потребує конкретних доказів, а не лише констатації непогашеного залишку боргу.

Наведені в акті показники надходження коштів у сумі 649 295 000 грн та їх використання на оплату праці, податки й інші витрати охоплюють загалом період із 2021 року до 30.10.2024. Вони не розкривають обсягу коштів, доступних ОСОБА_1 після 06.06.2024, дат і призначення проведених у цей період платежів та його особистих рішень щодо їх черговості.

У протоколі та акті також викладено пояснення про арешти рахунків, наслідки збройної агресії та збитки підприємства у сумі 49,3 млн грн. Суд не розглядає самі ці посилання як безумовне підтвердження непереборної сили або автоматичну підставу звільнення від відповідальності. Вирішальним у цій справі є те, що конкретної винної поведінки ОСОБА_1 не доведено; такий висновок не ґрунтується лише на фінансових труднощах чи факті воєнного стану.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП протокол, пояснення особи та інші документи оцінюються в сукупності; жоден із них не має наперед установленої сили. Обов`язок збирання доказів покладено на осіб, уповноважених складати протоколи. Вимога статті 256 КУпАП щодо викладення суті правопорушення передбачає конкретизацію поведінки особи, а не тільки відтворення норми закону або загального стану розрахунків підприємства.

Недоліки в цьому випадку стосуються не лише оформлення протоколу, а й змісту доказування: сукупність досліджених документів не встановлює, яке конкретне порушення строків виплат чи яку винну бездіяльність щодо погашення попереднього боргу допустив ОСОБА_1 . Суд не вправі самостійно формувати нове фактичне обвинувачення замість органу, який склав протокол.

З урахуванням презумпції невинуватості та вимог статті 62 Конституції України висновок про вину не може спиратися на припущення, а сумніви щодо її доведеності тлумачаться на користь особи. Наявність трудових зобов`язань підприємства не є тотожною доведеності особистої адміністративної вини його керівника.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, об`єктивну сторону інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення в частині його власних дій чи бездіяльності, а також його вину належними та достатніми доказами не встановлено. За таких обставин провадження підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КУпАП.

Цей висновок стосується особистої адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та не припиняє обов`язку ДСП «Північна Пуща» погасити наявну заборгованість перед працівниками.

Оскільки адміністративне стягнення не накладається, відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір з ОСОБА_1 не стягується.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9–11, 14, 40-1, 41, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283–285, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 41 КУпАП, - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених законом, до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олексій Гончарук