Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №362/3626/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/3626/26

Провадження № 2/362/4516/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Через систему «Електронний суд» до Васильківського міськрайонного суду Київської області після її уточнення надійшла позовна заява від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій вона просить розірвати шлюб укладений 21.11.2015 року між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 494.

Вказуючи на те, що 21.11.2015 року між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, від шлюбу мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Протягом двох останніх років сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Їх сімейне життя не склалося, між сторонами почали виникати сімейні негаразди, які переростали у сварки, що були викликані різністю характерів. Поступово різне відношення до життя призвело до віддалення між ними, а потім і до повного відчуження. На даний момент сторони не підтримують шлюбних відносин, у кожного окреме господарство та роздільний бюджет. В теперішній час Позивач та Відповідач втратили один до одного почуття любові та стали повністю чужими людьми. Повністю шлюбні відносини між ними припинені з березня 2026 року. Приймаючи до уваги, що їх сім`я вже не існує , вважаємо, що примирення між Позивачем та Відповідачем не відбудеться, продовження подружнього життя неможливе та недоцільне, так як це буде суперечити їх особистим інтересам.

Процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.06.2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків (а.с. 10-11).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.26).

ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлялася про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, заяв із процесуальних питань до суду не направляла.

ОСОБА_2 , який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу (а.с. 29), не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними в справі матеріалами.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Згідно постанови КЦС Верховного Суду від 30 вересня 2022 року у справі за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбулось, то датою його ухвалення є дата складання повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутністю відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та задоволення позовних вимог.

Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 21 листопада 2015 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_4 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління, актовий запис № 494, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 5, 21).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с.4, 22).

Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та оцінка суду.

У відповідності до ч.1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Статтею п`ятою Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Відповідно до ст. 21, 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України), шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Частинами 3, 4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх до збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

За змістом ч. 2 ст. 104, ст. 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як роз`яснено у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 року № 11 передбачено, що охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Отже, зміна шлюбного прізвища на дошлюбне залежить виключно від волевиявлення особи яка змінила своє дошлюбне прізвище на шлюбне, та не може залежати від бажання іншого з подружжя. Позивачка не вказала яким прізвищем бажає іменуватися після розірвання шлюбу, а тому суд не вирішує цього питання.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем, а примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Приймаючи до уваги доводи викладені в позовній заяві, суд вважає, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

За змістом ч. 2 ст. 114, ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі реєстрації актів цивільного стану, за заявою колишньої дружини або чоловіка.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись статтями 21, 24, 56, 104, 112, 114, 115 СК України, статтями 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 21 листопада 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 494 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені судові витрати у розмірі 1331,20 грн.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_2 .

Текст рішення складено 24.09.2026 року.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко