Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №289/883/26 — Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/883/26

Номер провадження 2/289/1113/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Мельника О.В., за участю секретаря судового засідання Писаренко К.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радомишльської міської ради (місце знаходження / місце проживання: майдан Соборний, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський район, Житомирська область, 12201) про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду із позовом та просить визнати за нею після смерті матері право на земельну частку (пай).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на право на земельну частку (пай), яка розташована на землях Заболотського старостинського округу Житомирського району.

За життя ОСОБА_2 мала право на земельну частку (пай) у колективній власності СТОВ «Явір» на території Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, та була у списках пайовиків, які мали право на земельну частку (пай) розміром 1,65 га, але не оформила спадкових прав. Після смерті матері позивач фактично прийняв спадщину.

Коли вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину у вигляді права на земельну частку (пай), на яке при житті мала мати, нотаріусом було відмовлено, оскільки, відсутній оригінал сертифікату на право на земельну частку (пай). Сертифікат на право власності на земельну ділянку (пай) та Державний акт на земельну ділянку, право на яке мала ОСОБА_2 .

Тому, вона змушена звернутися до суду для встановлення права власності на право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності СТОВ «Явір» с. Заболоть Заболотської сільської ради Радомишльського району Житомирської області, на яку мала право мати, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 12.05.2026 справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явилася, у поданій заяві просить суд проводити розгляд справи без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнав, просив їх задоволити.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.

За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.

Відповідно до 18_07_10/pravo1/T030899.html?pravo=1#13">ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до ч. 3 pravo=1">Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.

З роз`яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.

В постанові від 04 червня 2025 року у справі № 191/2296/24 Верховний Суд виснував, що «71.Разом із тим, відповідно до роз`яснень, що містяться у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що згідно із повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00057162214 від 17 березня 2026 року, слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 та 18 грудня 2013 року реєстратором Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Радомишльського районного управління юстиції у Житомирській області було видано Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 12 березня 1996 року.

Родинні відносини позивача із спадкодавцем підтверджуються наступними доказами.

Згідно Свідоцтва про народження серії № НОМЕР_2 від 18 вересня 1954 року виданого Заболотською сіль ЗАГС матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 від 10 травня 1980 року вбачається, що 10.05.1980 року між « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 » було зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу дружині надано прізвище ОСОБА_5 .

З довідки Заболотського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області від за №136 від 23.04.2026 року слідує, що згідно списку громадян, померла ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай) розміром 1,65 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі за №84548287 від 17.03.2026 року вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заведена спадкова справа за номером 19/2026.

З матеріалів спадкової справи № 19/2026 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що спадщину прийняла ОСОБА_1 .

Згідно довідки Заболотського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області за №69а від 11.03.2026 року слідує, що померла ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім померлої в цьому жилому будинку на день її смерті та протягом шести місяців після її смерті більше ніхто не прожинав та не був зареєстрований. Спадщину в шестимісячний строк фактично прийняла дочка — ОСОБА_1 ,шляхом догляду за будинком,сплатою комунальних платежів та обробітком присадибної земельної ділянки.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області № 1080/35-26 від 07.04.2026 року, слідує, що згідно «Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Радомишльською районною державною адміністрацією по «Явір» с. Заболоть, Заболотська сільська рада» інформація щодо реєстрації та видачі сертифіката на право на земельну частку (пай) на гр. ОСОБА_2 , відсутня.

Крім того зазначено, що станом до 01.01.2013 року, згідно наявних у Відділі № 1 Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а саме «Книги №2 записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю громадян Житомирської області Радомишльського району Заболотської сільської ради» наявний запис щодо реєстрації та видачі державного акта на право власності від 31.07.2003 року, реєстраційний №254 Серії ЖТ №76254 на гр. ОСОБА_2 щодо земельної ділянки за кадастровим номером 1825082900:01:000:0131 площею 1,65 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Житомирської області, Радомишльського району, Заболотської сільської ради. У графі «Державний акт на право власності на земельну ділянку видану власнику» підпис відсутній (зазначено померла).

Державним нотаріусом Радомишльської державної нотаріальної контори Житомирської області у постанові про відмову у вчиненні нотаріальних дій за №54/02-14 від 17.03.2026 року зазначено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у СТОВ «Явір» села Заболоть Радомишльського району Житомирської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавцю ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом вказаного спадкового майна, оригінал сертифіката про право на земельну частку (пай) відсутній, а тому суд вважає, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну частку (пай) площею 1,65 в умовно кадастрових гектарах із землі, яка перебувала у колективній власності СТОВ «Явір» на території Заболотської сільської ради Житомирського району (раніше Радомишльського) Житомирської області.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр МЕЛЬНИК