Постанова від 20 вересня 2026 р. у справі №285/3259/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 285/3259/26

провадження у справі 3/0285/1344/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

21 вересня 2026 року м. Звягель

Суддя Звягельського міськрайонного суду Житомирської області Коцюба О.М., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП –

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року до Звягельського міськрайонного суду Житомирської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення, протокол серія: ЕПР1 № 671217 від 20.05.2026 року, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, складені відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом відмови проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнав. Пояснив, що він не керував транспортним засобом. Окрім цього вказав на ряд інших порушень з боку працівників поліції, зокрема, були вимкнені нагрудні бодікамери, відсутність нагрудних знаків, грубе порушення процедури. Просив закрити провадження у справі.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, відеодокази, заслухавши свідка дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 671217 від 20.05.2026 року ОСОБА_1 , 20.05.2026 року о 21 год. 48 хв. керував автомобілем Опель Зефіра д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, почервоніння обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із досліджених у судових засіданнях відеозаписах встановлено, що за кермом зупиненого транспортного засобу перебував ОСОБА_1 . Після повідомлення йому про причину зупинки, а саме, рух в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, ОСОБА_1 відмовився пред`являти працівникам поліції документи, які посвідчують його особу та інші реєстраційні документи на транспортний засіб. Замість виконання законної вимоги щодо пред`явлення відповідних документів ОСОБА_1 вдався до затягування часу шляхом здійснення викликів на лінію 102, обґрунтовуючи такі виклики незаконними діями працівників поліції. Активні дії щодо затягування процедури оформлення процесуальних документів за фактом порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП та відмова у пред`явленні посвідчення водія викликали обґрунтовану підозру у працівників поліції щодо невідповідність дій ОСОБА_1 обстановці. Окрім цього, інспектор поліції повідомив ОСОБА_1 ряд інших ознак наркотичного сп`яніння (почервоніння обличчя, розширені зіниці очей). Однак, на неодноразову вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився. Окрім цього, відеозапис також містить фрагмент запису, з якого встановлено, що транспортний засіб дійсно рухався у темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар, що підтверджує законність зупинки транспортного засобу.

Також у судовому засіданні було досліджено копію постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 7230389 від 20.05.2026 року, якою було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за те, що він 20.05.2026 року о 21 год. 48 хв. рухався в темну пору доби без увімкненого ближнього світла фар.

Цей процесуальний документ, який набрав законної сили, підтверджує та встановлює факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Вказана постанова була оголошена ОСОБА_1 на місці, що свідчить про те, що ОСОБА_1 був обізнаний з її змістом. Доказів про те, що вказану постанову скасовано не надано.

Наявність вищевказаних доказів спростовує пояснення ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_2 , який являється сином ОСОБА_1 , та був присутній в автомобілі під час зупинки. Вказаний свідок пояснив, що це він керував транспортним засобом і вони після зупинки помінялись місцями. Окрім цього, також зазначив, що перед залізничним переїздом, за 50 м від зупинки, вони з батьком також мінялись місцями. До залізничного переїзду траспортним засобом керував ОСОБА_1 .

Вказане пояснення не спростовує факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Окрім цього, до вказаних пояснень свідка суд відноситься критично та вважає їх надуманими з метою уникнення адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки свідок ОСОБА_2 являється сином ОСОБА_1 .

Також, суд відкидає докази надані ОСОБА_1 : Висновок про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 21.05.2026 року виданий КНП «Звягельська багатопрофільна лікарня» та Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння від 26.05.2026 року, виданого КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» про те, що ОСОБА_1 ознак алкогольного та наркотичного сп`яніння не має.

Вказані докази не спростовують факту правопорушення щодо відмови ОСОБА_1 проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення складений відносно ОСОБА_1 не за керування транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан такого сп`яніння, що є різними правопорушеннями за своїм складом.

Щодо посилань ОСОБА_1 на порушення законодавства на посадових інструкцій під час спілкування з ним та оформлення процесуальних документів суд встановив наступне.

Загальноприйнятою імперативною законодавчою забороною використовувати результати процесуальних дій як докази охоплюються випадки, коли недотримання процедури їх проведення призвело до порушення конвенційних та/або конституційних прав і свобод людини - заборони катування й нелюдського поводження (ст. 3 Конвенції, ч. 1 ст. 28 Конституції України), прав підозрюваного, обвинуваченого на захист, у тому числі професійну правничу допомогу (п. «с» ч. 3 ст. 6 Конвенції, ст. 59 Конституції України), на участь у допиті свідків (п. «d» ч. 3 ст. 6 Конвенції), права людини на повагу до свого приватного життя, недоторканність житла (ст. 8 Конвенції), на відмову давати показання щодо себе, членів своєї сім`ї та близьких родичів (ч. 1 ст. 63 Конституції України).

Визнання недопустимими доказів, зібраних поліцейськими, лише з підстав невиконання формалізованих процедур, або допущення описок без усвідомлення їх мети і значення, а тільки тому, що вони існують, без встановлення факту порушення жодного з прав чи основоположних свобод особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказувало б лише надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм, що в свою чергу унеможливить досягнення мети адміністративного стягнення (ст. 23 КУпАП).

Під час розгляду справи, судом не було встановлено, що ті порушення, на які посилається ОСОБА_1 зокрема на відсутність нагрудного знаку, користування власним телефоном, автомобіль поліції стояв без увімкнених проблискових маячків тощо, потягли за собою порушення конвенційних або конституційних прав ОСОБА_1 внаслідок чого зібрані докази могли б бути визнані недопустимими, а провадження у справі закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.1995 року водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 ЗУ “Про Національну поліцію” завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

Право кожної людини на життя та безпеку може бути порушено, якщо водій керує транспортним засобом у стані сп`яніння. Крім того, керування автомобілем у стані сп`яніння є порушенням права на безпеку дорожнього руху та може призвести до серйозних наслідків для інших учасників дорожнього руху.

В теорії права існує такий принцип як - невідворотність юридичної відповідальності. Цей принцип полягає в тому, що кожна особа, яка вчинила правопорушення повинна понести покарання у виді адміністративного стягнення. Адміністративний проступок, на який держава не відреагувала, призводить до безкарності, не відновлює соціальну справедливість, в наслідок чого відбувається заохочення неправомірної поведінки.

Таким чином, особа яка вчинила правопорушення, і у стороннього спостерігача не виникає сумніву, що вона його вчинила, повинна понести покарання у відповідності до законодавства.

Звільнення судом особи від юридичної відповідальності лише з формальних причин недотримання правоохоронними органами вимог законодавства, призведе до порушення принципу невідворотності юридичної відповідальності.

Статтею 19 ЗУ “Про Національну поліцію” визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного ЗУ “Про оборону України”.

Отже, з вищевикладеного, можна зробити висновок, що особа яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння, і ця особа була виявлена поліцейським, останній зобов`язаний скласти відносно такої особи протокол відповідно до Інструкції та направити його до суду для розгляду у встановленому законом порядку.

Разом з тим, якщо під час оформлення поліцейським адміністративних матеріалів було порушено вимоги законодавства, наслідком цього має бути відповідальність поліцейського за таке порушення, а не звільнення особи, яка керує транспортним засобом в стані сп`яніння, від адміністративної відповідальності. Особа не позбавлена можливості звертатися до керівництва зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції та проведення службового розслідування.

Встановлені судом обставини справи не викликають сумнівів, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його посилання на ряд недоліків при складанні протоколу, не виключають його вини у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини справи, суд визнає ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладає стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Одночасно суд роз`яснює ОСОБА_1 , що в силу ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

У свою чергу, ч. 1 ст. 307 КУпАП передбачає, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 9, 40-1, 130, 251, 283, 284, 307, 308 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення за цим законом у виді штрафу розміром 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

У разі не виконання ОСОБА_1 постанови суду в частині сплати штрафу у строки, встановлені ч. 1 ст. 307 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в силу ч. 2 ст. 308 КУпАП подвійний розмір штрафу, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Звягельський міськрайонний суд Житомирської області п ротягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 23.09.2026 року.

Суддя: О.М. Коцюба