Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №279/3442/26 — Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/3442/26

Провадження № 2/279/2431/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайнний суд Житомирської області у складі головуючого судді Пацко О.О., секретаря судового засідання Зубкової І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Коростень в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Коростенського міськрайонного суду Жиомирської області звернуся з позовом ТОВ «Факторинг Партнерс», в якому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0678912455 від 17.03.2020 у розмірі 28252,00 грн; за кредитним договором № 555125144806 від 02.03.2020 у розмірі 4120,98 грн, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем 17.03.2020 був укладений кредитний договір № 0678912455, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1400,00 грн.

02.03.2020 року між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем був укладений договір позики № 555125144806, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір № 14-07/21, за умовами якого ТОВ «Інфінанс» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 0678912455 від 17.03.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» був укладений договір № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 0678912455 від 17.03.2020.

10.03.2026 між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір № 10-03/26, за умовами якого ТОВ «Коллект центр» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 0678912455 від 17.03.2020.

18.12.2023 між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір № 18/12-2023, за умовами якого ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 555125144806 від 02.03.2020.

Відповідач не виконував належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого станом на день подання позову до суду утворилась заборгованість: за кредитним договором № 0678912455 від 17.03.2020 у розмірі 28252,00 грн, за кредитним договором № 555125144806 від 02.03.2020 у розмірі 4120,98 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, а також стягнути судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ухвали суду справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження за місцем реєстрації відповідача. Відзиву та інших заяв, клопотань до суду від відповідача не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що між ТОВ «Інфінанс» та відповідачем 17.03.2020 був укладений кредитний договір № 0678912455, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 20000,00 грн, максимальний строк користування кредитом 30 днів, відсоткова ставка 1,75% в день.

02.03.2020 року між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та відповідачем був укладений договір позики № 555125144806, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн, максимальний строк користування кредитом 20 днів, відсоткова ставка 649,46% річних.

14.07.2021 між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір № 14-07/21, за умовами якого ТОВ «Інфінанс» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 0678912455 від 17.03.2020.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект центр» був укладений договір № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 0678912455 від 17.03.2020.

10.03.2026 між ТОВ «Коллект центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір № 10-03/26, за умовами якого ТОВ «Коллект центр» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 0678912455 від 17.03.2020.

18.12.2023 між ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» та ТОВ «Факторинг Партнерс» був укладений договір № 18/12-2023, за умовами якого ТОВ «Київська Торгово-інвестиційна компанія» відступило, а ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором № 555125144806 від 02.03.2020.

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч.1 ст.527ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до статті 251 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз вказаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), постановах Верховного Суду від 10 серпня 2022 року у справі № 754/16771/17 (провадження № 61-12636св21), від 01 вересня 2022 року у справі № 225/3427/15-ц (провадження № 61-18053св21) зазначено: «право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Щодо заборгованості за кредитним договором № 0678912455 від 17.03.2020, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним терміном повернення кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами у додатках. Строк користування кожним траншем є окремим та визначається відповідно до умов договору.

Пунктом 1.6 встановлено, що максимальний строк (кількість календарних днів користування кредитом (траншем) 30 календарних дні. Ліміт в межах 20000 грн, максимальна відсоткова ставка 1,75% (а.с.23).

Позивач пред`являє до стягнення заборгованість в сумі 28252,00 грн, яка складається з: 1400,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 26852,00 грн заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги.

З врахуванням викладеного, проценти за користування кредитними коштами можуть бути нараховані лише протягом терміну, на який вони були надані, а тому розмір процентів, які повинен був нарахувати первісний кредитор згідно з умовами кредитного договору та додаткових угод, зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості за основним зобов`язанням, складає: 2135,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 1400,00 * 1,75% * 30 = 735,00 грн відсотків за користування кредитом.

Отже, всього заборгованість за кредитним договором № 0678912455 від 17.03.2020, яка підлягає стягненню з відповідача 2135,00 грн.

Щодо заборгованості за кредитним договором № 555125144806 від 02.03.2020, суд зазначає наступне.

На підставі п. 3.1. Договору № 555125144806 від 02.03.2020 позичальник здійснює повернення суми позики та сплачує відсотки за позикою відповідно до графіку: 3000,00 грн основна сума заборгованості; 1120,98 грн сума відсотків.

Відповідно до паспорту позики, сума позики 3000,00 грн; строк 21 днів; процентна ставка 649,46% річних (1,78% в день).

Позивач пред`являє до стягнення заборгованість в сумі 4120,98 грн, яка складається з: 3000,00 грн. заборгованість за основним зобов`язанням; 1120,98 грн -заборгованість за відсотками.

Суд погоджується із сумою заборгованості за вказаним кредитним договором, що підтверджується Довідкою до договору позики.

Отже, всього заборгованість за кредитним договором № 555125144806 від 02.03.2020 складає 4120,98 грн.

Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між сторонами склалися цивільно-правові відносини, що витікають з кредитного договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладений договір №02-07/2024 про надання правової допомоги.

Згідно з п.4.1 договору №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 загальна вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до цього договору.

Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №1030 від 01.04.2026 та витягу з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» надані такі послуги, а саме: надання усної консультації 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9 000,00 грн.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2021 по справі № 159/5837/19 зазначив, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, витяг з акту №33 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога полягала в оплаті послуг адвоката за надання усної консультації з вивченням документів та складенні позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

При цьому суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, з огляду на принцип реальності та розумності стягнути витрати з відповідача на правову допомогу у розмірі 3000 грн.

Згідно з ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 514,37 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог (19,32%).

Керуючись ст.ст. 512, 514, 526, 629, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 76-83, 141, 264, 265, 280, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» суму заборгованості за кредитним договором № 0678912455 від 17.03.2020 у розмірі 2135,50 грн; за кредитним договором № 555125144806 від 02.03.2020 у розмірі 4120,98 грн, а всього разом 6255,98 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс» в рахунок повернення судового збору 514,37 грн., а також 3000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Суддя Ольга ПАЦКО