Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №165/2925/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2925/26

Провадження № 2/165/1404/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Рибас А.В.

за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, –

встановив:

19 серпня 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» Альховська І.Б. через систему «Електронний суд» подала до Нововолинського міського суду Волинської області позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 8 512,00 грн.

Позовні вимоги представник позивача мотивує тим, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» укладено кредитний договір № 414897.

30.12.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал». Боржника повідомлено про заміну кредитора в зобов`язанні досудовою вимогою щодо виконання договірних зобов`язань та повідомленням про заміну кредитора в зобов`язанні.

Кредитор належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на дату розрахунку заборгованості її заборгованість складає 8 512,50 грн., з яких: заборгованість за основним боргом – 2 500,00 грн.; заборгованість за відсотками – 1 012,50 грн.; заборгованість за комісіями – 0,00 грн.; заборгованість по штрафах – 5 000,00 грн.

З огляду на наведене, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 8 512,50 грн. заборгованості за кредитним договором № 414897 та суму сплаченого судового збору – 2 662,40 грн.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 20 серпня 2026 відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення та викликом сторін на 11.30 год. 22 вересня 2026 року.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, 07 вересня 2026 року через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача, та не заперечила стосовно винесення заочного рішення суду (а.с. 60).

Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (а.с. 57).

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Крім того, судові виклики направлено ОСОБА_1 на номер телефону та електронну адресу, зазначені у договорі позики № 414897 від 25.07.2024 р., отримання судових повісток підтверджується відповідними довідками (а.с. 58-59).

Враховуючи згоду позивача, керуючись статтями 280 та 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 24.09.2026 року.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25 липня 2024 року між ОСОБА_1 (позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (позикодавець) укладено договір позики № 414897 (з фіксованою процентною ставкою), який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 61exP3 (а.с. 17-22).

За умовами п. 1 договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк для придбання товарів та/або робіт та/або послуг, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж саму суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 договору позики погоджено параметри та умови позики, параметри її повернення та сплати процентів: сума позики – 2 500,00 грн.; строк позики/строк договору (первісний строк кредитування) – 30 днів; процентна ставка (фіксована), діє протягом строку договору, визначеного п. п. 2.2 п. 2 договору – 1, 35 % в день.

У відповідності до пункту 3 договору позики позикодавець надає позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування позикою, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за формою, наведеною у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку № 1 до договору, який є його невід`ємною частиною (а.с. 23).

Сторони на підставі пункту 4 договору позики погодили, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення позики, на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою, до повного погашення заборгованості за договором.

Підписанням цього договору, ОСОБА_1 підтвердила, що до моменту підписання договору вивчила цей договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO», що розміщені на сайті, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, їй зрозумілі.

Позичальник попереджений, що у випадку неналежного виконання зобов`язань за договором позикодавець має право без згоди позичальника передати свої права кредитора (відступити право вимоги) за договором, залучити колекторську компанію для врегулювання простроченої заборгованості, або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості (підпункт 5.5 пункт 5 договору позики).

У пункті 30 договору позики містяться особисті дані позичальника – ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, дані паспорта, адреса проживання, поштова адреса, номер телефону, електронна адреса, номер електронного платіжного засобу (а.с. 22).

На виконання умов договору позики ТОВ «Сіроко Фінанс» 25.07.2024 р. перерахувало 2 500,00 грн. на платіжний інструмент ОСОБА_1 , ідентичний зазначеному у договорі позики, що підтверджується копією платіжної інструкції (а.с. 41).

З наданого ТОВ «Сіроко Фінанс» розрахунку заборгованості за договором установлено, що відповідач не здійснила жодного платежу на погашення заборгованості за позикою. Станом на 30.12.2024 року загальна заборгованість відповідача становила 8 512,50 грн., з яких: 2 500,00 грн. – тіло; 1 012,50 грн. – проценти; 5 000,00 грн. – пеня (а.с. 43-46).

Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

У силу ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 623/2936/19 зазначено: «Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію(оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

У ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Тому укладення договору з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

З урахуванням викладеного вмотивування, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

30.12.2024 року у правовідносинах за вказаною заборгованістю була здійснена заміна кредитора у зобов`язанні з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» (клієнт) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (фактор), адже, між ними укладено договір факторингу № 30122024 (а.с. 63-69).

Згідно пункту 1.1. договору, на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до гл. 73 Цивільного кодексу України, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

У відповідності до акту приймання-передачі реєстру боржників від 30 грудня 2024 р. до договору факторингу № 30122024 від 30 грудня 2024 року, клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта від 30 грудня 2024 р., складений за формою згідно з додатком № 1 до договору (а.с. 10).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору № 30122024 від 30 грудня 2024 р. до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передане право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 414897 від 25.07.2024 року на загальну суму заборгованості 8 512,50 грн., з яких: 2 500,00 грн. – залишок по сумі заборгованості по тілу; 1 012,50 грн. – залишок по сумі заборгованості по відсотках; 5 000,00 грн. – заборгованість по пені (а.с. 14).

За п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме – надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань та повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні (а.с. 32-40).

Матеріалами справи підтверджений факт укладання ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем з первісним кредитором – Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» договору позики № 414897 на обумовлених сторонами умовах 25.07.2024 року.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 5, ч. 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Підписавши 25 липня 2024 року договір позики, ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Як встановлено, первісний кредитор – Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним договором виконав та надав кредитні кошти в сумі 2 500,00 гривень. Проте, відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за договором стосовно повернення кредитних коштів та процентів за користування ними, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі остання повинна сплатити на користь позивача.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» стосовно нарахування суми заборгованості за основним боргом в розмірі 2 500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком нарахованих процентів (відсотків), з огляду на наступне.

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Вказана норма була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року № 498-IX та набрала чинності 24.12.2023 року.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5 %, 120 днів 1,5 %, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, укладаючи 25.07.2024 року договір позики № 414897 (з фіксованою процентною ставкою), який за своєю суттю є договором споживчого кредитування, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіроко Фінанс» не мало права визначати проценту ставку у розмірі 1,35 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1 % на день.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Судом встановлено, що у договорі позики № 414897 від 25 липня 2024 року сторони погодили строк кредитування – 30 днів. Тобто, у даному випадку, нарахування передбачених договором процентів можливе до 23.08.2024 року.

Відтак, судом проведено власний розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по відсотках за процентною ставкою 1 % за період з 25.07.2024 року по 23.08.2024 року: 2 500,00 грн. (сума кредиту) х 1 %: 100 % = 25 грн. х 30 днів (строк кредитування) = 750,00 грн.

Таким чином, загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2 500,00 грн. за період з 25.07.2024 року по 23.08.2024 року, який підлягає до стягненню з відповідача на користь позивача становить 750,00 грн.

Водночас, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по штрафах, суд зазначає наступне.

Так, згідно з доданим розрахунком заборгованості за договором позики № 414897 від 25 липня 2024 року у період з 25.08.2024 року по 30.10.2024 року ОСОБА_1 нараховано до сплати 5 000,00 грн. пені.

У відповідності до п. 18 договору позики у разі невиконання позичальником умов цього договору, у випадку коли сума позики, зазначена в п. 2 договору, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, за користування коштами позики понад встановлений договором строк позикодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2 договору за кожен день такого понадстрокового користування, з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Пеня – грошові кошти, що нараховуються на залишок суми позики у визначених договором випадках порушення позичальником умов договору у розмірі 3,00 % в день.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.01.2024 року по справі № 183/7850/22 вказано, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки, з 24.02.2022 року і до часу ухвалення рішення у даній справі в Україні діє воєнний стан, тому нарахування пені (штрафу) у розмірі 5 000,00 грн. за договором позики № 414897 від 25 липня 2024 року у період дії воєнного стану є безпідставними, а тому в цій частині позовна заява задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме – 1 017,00 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 19, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 414897 від 25.07.2024 року у розмірі 3 250 (три тисячі двісті п`ятдесят) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на оплату судового збору у розмірі 1 017 (одна тисяча сімнадцять) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, адреса: вул. Смаль-Стоцького, будинок 1, 28 корпус, м. Львів, 79018, реквізити рахунку: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 24.09.2026 року.

Головуючий суддя Алла РИБАС