Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №161/16638/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/16638/26

Провадження № 2/161/7896/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Мазура Д. Г.

за участі секретаря судового засідання Дручок О.М.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Луцького міськрайонного суду Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

В С Т А Н О В И В:

05 серпня 2026 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року розірвано.

Під час шлюбу сторін народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення нею повноліття.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 досягла повноліття. Після досягнення повноліття ОСОБА_4 продовжує навчання за денною формою у Загальноосвітньому ліцеї ТзОВ «TEB Edukacja» (відділення у м. Кошалін, Республіка Польща) за напрямом «Косметологія».

Позивач зазначає, що у зв`язку з продовженням навчання дочка потребує матеріальної допомоги, оскільки не має самостійного заробітку та власних джерел доходу. Витрати, пов`язані з її навчанням і проживанням у Республіці Польща, зокрема на оплату навчання, житла, харчування та інші повсякденні потреби, несе позивач.

Посилаючись на те, що повнолітня дочка продовжує навчання та у зв`язку із цим потребує матеріальної допомоги, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення дочкою двадцяти трьох років.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 серпня 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Стасюк О.В. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, а саме в частині стягнення аліментів у розмірі 1/10 частки від усіх видів його заробітку (доходу). Пояснив, що має іншу сім`ю та неповнолітню дитину віком 8 років, яку також зобов`язаний утримувати. Зазначив, що працює у КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради та отримує заробітну плату, розмір якої не дозволяє йому сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі. На підтвердження свого матеріального становища надав суду довідку про доходи.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 розірвано.

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 жовтня 2019 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів до досягнення нею повноліття.

Після досягнення ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття ОСОБА_4 продовжує навчання за денною формою у Загальноосвітньому ліцеї ТзОВ «TEB Edukacja» (відділення у м. Кошалін, Республіка Польща) за напрямом «Косметологія», що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Таким чином, сам по собі факт продовження повнолітньою дитиною навчання не є безумовною підставою для покладення на батьків обов`язку щодо її утримання.

Для виникнення передбаченого статтею 199 СК України обов`язку необхідна сукупність юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування статті 199 СК України викладено Верховним Судом у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 308/4214/18 (провадження № 61-16005св20).

При визначенні розміру аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, врахуванню підлягають, зокрема, витрати на навчання, придбання підручників, проїзд до навчального закладу та проживання за місцем його знаходження. Такий підхід також відображений у практиці Верховного Суду.

На підтвердження витрат, пов`язаних з утриманням дочки, позивачем долучено документи про здійснення платежів у Республіці Польща, з яких вбачається проведення оплат у супермаркетах, аптеці, поповнення мобільного телефону, а також переказ коштів у сумі 220 польських злотих, призначення якого з поданого документа встановити неможливо.

Водночас, зазначені документи не містять відомостей про придбання канцелярського приладдя, навчальної літератури чи інших товарів, безпосередньо пов`язаних із навчанням ОСОБА_4 , у зв`язку з чим відповідні доводи представника позивача в цій частині належними доказами не підтверджені.

Разом із тим, частина наданих документів підтверджує здійснення витрат на повсякденні потреби, пов`язані з проживанням.

Отже, при вирішенні цього спору суд має встановити не лише факт продовження ОСОБА_4 навчання та її потребу у зв`язку із цим у матеріальній допомозі, а й наявність у відповідача можливості надавати таку допомогу, а при визначенні її розміру — врахувати доведений обсяг витрат на утримання повнолітньої дочки, матеріальне становище сторін та інші обставини, передбачені законом.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 навчається за денною формою, самостійного заробітку та власних джерел доходу не має. Її навчання та проживання у Республіці Польща пов`язані з необхідністю здійснення витрат на навчання, проживання, харчування та забезпечення інших повсякденних потреб.

За таких обставин суд вважає доведеною потребу ОСОБА_4 у матеріальній допомозі у зв`язку з продовженням навчання.

Водночас, для виникнення у ОСОБА_2 передбаченого статтею 199 СК України обов`язку з утримання повнолітньої дочки необхідним є встановлення його можливості надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідно до частини першої статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі та (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує, зокрема, стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Як убачається з довідки про доходи, виданої КП «Волинська обласна клінічна лікарня» Волинської обласної ради, ОСОБА_2 працює у зазначеній установі.

За період із листопада 2025 року по серпень 2026 року відповідачу нараховано заробітну плату в загальному розмірі 231 372,23 грн, з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у сумі 41 647,00 грн, а також аліменти у загальному розмірі 66 850,47 грн.

Середньомісячний розмір нарахованої відповідачу заробітної плати за вказаний десятимісячний період становить близько 23 137 грн.

При цьому, розмір нарахованої відповідачу заробітної плати в окремі місяці істотно відрізнявся: від 5 984,47 грн у листопаді 2025 року до 29 796,00 грн у березні та травні 2026 року.

Доказів отримання ОСОБА_2 інших доходів або наявності у нього майна чи інших джерел матеріального забезпечення, які б свідчили про істотно вищий рівень його матеріальної спроможності, суду не надано.

Наведені обставини свідчать, що ОСОБА_2 є працездатною та працевлаштованою особою, отримує заробітну плату, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу своїй повнолітній дочці, яка продовжує навчання.

Водночас, встановлення наявності у відповідача такої можливості саме по собі не свідчить про його спроможність сплачувати аліменти у заявленому позивачем розмірі 1/4 частки заробітку (доходу), оскільки при визначенні конкретного розміру аліментів суд має врахувати всю сукупність обставин, передбачених статтями 182, 200 СК України.

Суд враховує, що відповідач має іншу сім`ю та неповнолітню дитину віком 8 років, щодо якої він також несе передбачений законом обов`язок з утримання.

Крім того, обов`язок щодо матеріального утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, за наявності передбачених законом умов покладається на обох батьків, а при визначенні розміру аліментів з одного з них суд відповідно до частини другої статті 200 СК України враховує можливість надання утримання другим із батьків.

При цьому, відповідач не заперечує потреби повнолітньої дочки у матеріальній допомозі та фактично визнає наявність у нього можливості брати участь у її утриманні, визнавши позов у частині стягнення аліментів у розмірі 1/10 частки від усіх видів його заробітку (доходу).

Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, суд враховує, з одного боку, те, що ОСОБА_4 після досягнення повноліття продовжує навчання за денною формою, не має самостійного заробітку та у зв`язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, а з іншого — фактичний розмір доходу відповідача, відсутність доказів отримання ним інших доходів, його сімейний стан, наявність у нього іншої неповнолітньої дитини, а також обов`язок обох батьків брати участь у матеріальному утриманні повнолітньої дочки.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що передбачена частиною першою статті 199 СК України умова щодо можливості відповідача надавати матеріальну допомогу у цій справі наявна, а тому існують правові підстави для покладення на ОСОБА_2 обов`язку щодо утримання повнолітньої дочки протягом періоду її навчання.

Разом із тим, встановлені судом матеріальне та сімейне становище відповідача не дають достатніх підстав для висновку про його можливість надавати таке утримання у заявленому позивачем розмірі 1/4 частки заробітку (доходу).

Виходячи із засад справедливості, добросовісності та розумності, необхідності забезпечення балансу між потребою повнолітньої дочки у матеріальній допомозі та реальною матеріальною спроможністю відповідача, суд вважає обґрунтованим визначити аліменти у розмірі 1/10 частки заробітку (доходу) відповідача щомісячно.

Такий розмір аліментів відповідає встановленим обставинам справи, забезпечує участь батька у матеріальному утриманні повнолітньої дочки протягом періоду її навчання та водночас враховує фактичний розмір його доходу, сімейне становище й обов`язок щодо утримання іншої неповнолітньої дитини.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки ОСОБА_3 звернулася до суду з цим позовом 05 серпня 2026 року, аліменти підлягають стягненню з цієї дати.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України право повнолітньої дитини на утримання у зв`язку з продовженням навчання припиняється у разі припинення навчання, а обов`язок батьків щодо такого утримання може існувати не довше ніж до досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Згідно з частинами першою, шостою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягуються з другої сторони пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позивач просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), тоді як суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення аліментів у розмірі 1/10 частки його заробітку (доходу), що становить 40 відсотків від заявленого позивачем розміру.

Ставка судового збору, яка підлягала б сплаті при зверненні до суду з таким позовом, становить 1 331,20 грн.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог у розмірі 40 відсотків, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 532,48 грн (1 331,20 грн ? 40 %).

Керуючись ст.ст.12, 13, 77, 81, 89, 141, 263–265, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, — задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/10 частки з усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 05 серпня 2026 року і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

У задоволенні решти позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_2 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дата складення повного тексту рішення 24 вересня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Д.Г. Мазур