Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №159/4496/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/4496/26

Провадження № 1-кп/159/634/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12026030550000377 від 20.05.2026 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Ковеля Волинської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, розлученого, непрацюючого, особи з інвалідністю 3 групи, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 08.06.2023 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді 160 годин громадських робіт,

- 29.05.2025 Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.389 КК України, із застосуванням ст.71, 72 КК України, до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 15 днів з покладенням передбачених п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України обов`язків (судимість не знята та не погашена),

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статтею 185 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з 12 год 43 хв по 13 год 32 хв 19.05.2026, перебуваючи навпроти домоволодіння АДРЕСА_1 , в умовах воєнного стану, що діє відповідно до Указу Президента «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що його дії є непомітними для сторонніх людей, шляхом вільного доступу забрав з узбіччя дороги, чим таємно викрав електросамокат марки «ОКАІ» модель «ЕS200/ЕS200D» 2019 року випуску вартістю 10 000 грн, завдавши ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , майнової шкоди на загальну суму 10 000 грн.

Вказаними умисними діями ОСОБА_4 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладенні в обвинувальному акті, вказав, що повертаючись додому побачив на узбіччі поблизу свого будинку електросамокат та згадав про численні випадки смерті дітей, які каталися на таких засобах, тому забрав електросамокат додому, де його частково розібрав. У подальшому мав намір викинути електросамокат або обміняти його на спиртне, однак, його вилучили працівники поліції. На цей час продовжує відбувати призначене йому у 2025 році судом покарання у виді пробаційного нагляду. У вчиненому розкаюється.

Потерпілий ОСОБА_6 28.08.2026 подав до суду заяву, в якій просив розглядати кримінальне провадження без його участі, повідомив, що у питанні призначення покарання покладається на розсуд суду, просив також повернути йому електросамокат.

Зважаючи на те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, беручи до уваги, що прокурор та захисник також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження з питань речових доказів, процесуальних витрат та ті, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Суд погоджується з кваліфікацією стороною обвинувачення дій ОСОБА_4 , які полягали у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, за ч.4 ст.185 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є згідно з ч.5 ст.12 КК України тяжким злочином.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд згідно з п.1 ч.1 ст.66 КК України, відносить його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують його покарання суд не встановив.

Як вбачається з довідки №232 від 25.05.2026 поліклініки ЦРЛ Ковельського міськрайонного територіального медичного об`єднання, ОСОБА_4 з 19.11.2021 перебуває на ОСОБА_7 обліку з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.

Згідно з висновком експерта №216 від 22.06.2026 за результатами судово-психіатричної експертизи:

1) ОСОБА_4 в період вчинення інкримінованих йому протиправних дій виявляв ознаки помірно вираженого розладу особистості змішаного генезу (постпсихотичного, алкогольного), обтяженого алкогольним сп`янінням, однак, за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

2) в даний час ОСОБА_4 також страждає на помірно виражений розлад особистості змішаного генезу (постпсихотичного, алкогольно-інтоксикаційного), що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними;

3) застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.

Крім цього, суд враховує, що обвинувачений на «Д» обліку в наркологічному кабінеті поліклініки ЦРЛ не перебуває, з 13.08.2026 є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок загального захворювання довічно, має трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до ст.50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.

Вирішуючи питання щодо виду та розміру покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що, враховуючи санкцію ч.4 ст.185 КК України, для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Інкриміноване йому кримінальне правопорушення ОСОБА_4 вчинив після постановлення щодо нього 29.05.2025 Ковельським міськрайонним судом Волинської області вироку, яким його засуджено за ч.2 ст.389 КК України, із застосуванням ст.71, 72 КК України, до остаточного покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки 15 днів з покладенням передбачених п.1-3 ч.2 ст.59-1 КК України обов`язків(вирок набрав законної сили 01.07.2026), і яке він відбув починаючи з 03.07.2025 частково строком 1 рік 2 місяці 21 день, при цьому невідбута частина вказаного покарання становить 9 місяців 24 дні.

Відтак, суд, згідно з положеннями ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, остаточне покарання обвинуваченому вважає за необхідне призначити шляхом приєднання до покарання, призначеного за цим вироком частини невідбутого покарання за попереднім вироком від 29.05.2025, виходячи із передбаченого ч.1 ст.72 КК України співвідношення покарань, згідно з яким одному дню позбавлення волі відповідають два дні пробаційного нагляду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи в сумі 1925,44 грн., відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.369, 373-375 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.1 ст.71, ч.1 ст.72 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 29.05.2025 та остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 3 (три) місяці.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) в сумі 1925 (одна тисяча дев`ятсот двадцять п"ять) грн. 44 коп.

Скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 22.05.2026.

Речові докази:

- електросамокат марки «Окаі 200», 2019 року випуску, чорного кольору із синьою вертикальною стійкою керма, на якій міститься напис латинськими літерами «JET», з маркуванням білого кольору «033», у частково розібраному стані, GPS-трекер і дрібні елементи кріплення/конструкції, які належать ОСОБА_6 та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- змиви з правої та лівої ручок електросамокату, які поміщені до паперових спецпакектів та зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, - знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий:ОСОБА_1