Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №202/5235/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/5235/25

Провадження № 2/202/598/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді – Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання - Пєшкічевої А.Ю.

представника позивача Патика А.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача Яструб О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Донецьке шосе 130» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам співвласників,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке шосе 130» в особі свого представника адвоката Патики А.В. звернулося з позовом, який в подальшому уточнило, в якому зазначає, що відповідачка є власником квартири багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, однак свої зобов`язання щодо сплати щомісячних внесків не виконує, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у сумі 13255,00 грн., які позивач просить стягнути з відповідачки, а також інфляційні втрати в сумі 1842,18 грн. та 3 відсотки річних у сумі 587,07 грн., а також покласти на відповідача судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідачкою був поданий відзив на позов, в якому вона позов не визнала, посилаючись на те, що вважає протокол установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 18 вересня 22-го року недійсним та таким що підлягає скасуванню зв`язку з порушенням процедури скликання установчих зборів та порядку голосування на них. Вважає, що при створенні ОСББ порушено вимоги статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» оскільки не дотримано вимог щодо порядку повідомлення власників про проведення установчих зборів та вимог щодо порядку прийняття рішень про створення об`єднання. ЇЇ права та законні інтереси порушені саме тим, що вона, як співвласник будинку не повідомлялася про проведення загальних зборів питання створення ОСББ, не приймала на них так, як не була повідомлена належним чином, не приймала участі голосуванні, тобто порушено її права на участь у створенні юридичної особи. Вона була позбавлена можливості реалізувати свої права співвласника та здійснити вплив на результати голосування , а недотримання ініціативною групою порядку повідомлення співвласника є достатньою підставою для визнання рішення установчих зборів незаконним внаслідок незаконного створення ОСББ та відповідно незаконних рішень прийнятих на зборах. Зазначає що позивач не надає послуг співвласникам об`єднань, положення статуту не виконуються, прав жодного разу не звітувала за виконані роботи по обслуговуванню будинку. Окрім того, нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на заборгованість утворену з 24.02.2022 по 30.12.2023 не підлягає задоволенню, оскільки на даний період існував мораторій на нарахування інфляційних нарахувань, процентів річних нарахованих на заборгованість створену несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги.Посилаючись на положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та судову практику, представник відповідача та відповідач просили відмовити в позові.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що відповідачка не сплачує внески на утримання багатоквартирного будинку, в той час як ОСББ несе витрати на утримання будинку. На позицію сторони відповідача про те, що відповідачка не є одноосібною власницею квартири, зазначив, що кредитор на власний вибір може звернутися до будь кого із боржників, а питання реєстрації права власності не впливає на обов`язки з утримання майна.

Відповідач та її представник в судовому засіданні позов не визнали, заперечували проти стягнення заборгованості.

Відповідачка ОСОБА_1 пояснила суду, що дійсно не сплачує внески, оскільки ОСББ порушує її права, не надаючи протоколи зборів. Квартира дійсно перебуває у її власності, інших співвласників не має, оскільки вони померли, це були її мати та чоловік. Сплачувати внески не хоче, навіть за 1/3, оскільки ОСББ не надає звітність. На зборах вона присутня не була, голова ОСББ сам себе обрав та призначив із чим вона не згодна.

Представник відповідача пояснив суду, що після смерті матері та чоловіка, відповідачка ОСОБА_1 спадщину не приймала, право власності на 2/3 частки не оформлювала, а отже не є одноособовим власником.

Суд, заслухавши сторони, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що відповідно до листа КП ДМБТІ ДМР від 12.05.2025 № 4936 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 007679 в квартирі АДРЕСА_1 з 08.10.1996 зареєстрована відповідачка ОСОБА_1 .

Зі слів відповідачки, інші співвласники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є її матір`ю та чоловіком, померли.

Про наявність спадкоємців, в тому числі прийняття спадщини нею, відповідачка ОСОБА_1 заперечила, однак підтвердила, що продовжує проживання у квартирі АДРЕСА_1 , а отже фактично вступила у володіння спадковим майном.

18 вересня 2022 року відповідно до рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 яке оформлено протоколом № 1, було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке шосе 130», зокрема затверджено його Статут.

Докази про визнання вказаних рішень загальних зборів співвласників ОСББ незаконними або їх скасування, у матеріалах справи відсутні та не є предметом розгляду судом.

Відповідно до п. 6 протоколу № 1 співвласниками прийнято рішення затвердити з 01 жовтня 2022 року розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком в сумі 8,80 грн за кв.м. загальної площі квартири або нежитлового приміщення.

Також встановлено, що внески і платежі співвласників сплачуються співвласниками щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця за попередній місяць на банківські рахунки об`єднання, визначені правлінням та у розмірах, визначених загальними зборами об`єднання.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Донецьке шосе 130» метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом (п. 1 розділу ІІ).

Згідно з пунктом 2 розділу V Статуту співвласник зобов`язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до положень частин 1, 2 статті 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно із статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частини 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Разом з цим, власність зобов`язує.

За змістом частини 1 статті 5 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

З аналізу положень статей 11, 319, 322, 509, 526 ЦК України, статей 1, 5, 7, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», статей 15, 20, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожний власник квартири у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території, який має обов`язок щодо утримання зазначеного майна.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 22 лютого 2018 року № 910/13182/17 та від 22 лютого 2018 року № 910/11312/17 при розгляді справ за позовами ОСББ про стягнення заборгованості по сплаті внесків, Верховний Суд зазначив про те, що обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства. При цьому витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (централізованого опалення) щодо нього входять до окладу витрат на управління багатоквартирним будинком та, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку.

З наданого позивачем розрахунку заборгованість вбачається, що відповідач як співвласник багатоквартирного будинку має заборгованість зі сплати внесків на утримання спільного майна співвласників багатоквартирного будинку за період з жовтня 2022 року по вересень 2025 року в розмірі 13 255,00 грн., що підтверджується наданою довідкою про наявність заборгованості із наведеним розрахунком.

Серед обов`язків співвласників багатоквартирного будинку, визначених у статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", визначено: виконання рішення зборів співвласників; своєчасна оплата за спожиті житлово-комунальні послуги.

На підставі викладеного слід дійти висновку про те, що особа, яка є власником приміщення у будинку, в якому створено ОСББ, зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку заявлена сума боргу підлягає стягненню.

Таким чином, суд вважає вимоги обґрунтованими, оскільки відповідач не звільнена від обов`язку сплачувати внески, передбачені статутом та рішенням загальних зборів.

Рішення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, прийняті у межах компетенції та відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», є обов`язковими для виконання всіма співвласниками незалежно від їх суб`єктивного ставлення до способу управління будинком чи фактичних організаційних обставин здійснення такого управління.

Щодо тверджень відповідачки про те, що вона є співвласницею частки квартири, а інші співвласники померли, суд зазначає, що незалежно від перереєстрації права власності часток інших співвласників, відповідачка ОСОБА_1 є також співвласницею, зареєстрована за даною адресою, а отже має обов`язки з утримання належного їй майна, яке перебуває на балансі позивача, управляється і утримується ним, вимагає здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

При цьому, відсутність відповідного договору між споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території та їх виконавцем не є підставою для не стягнення з відповідача заборгованості з їх оплати.

Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 22 липня 2020 року у справі № 210/1958/15-ц.

Між тим, суд зазначає, що відповідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» витрати по утриманню майна є солідарним зобов`язанням.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

При цьому, згідно із ч.1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Таким чином, позивач цілком має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, зокрема від відповідачки ОСОБА_1 .

В той же час, у разі необхідності сама ОСОБА_1 могла ініціювати укладення з нею окремого договору, відповідно до її частки жилої площі.

Таким чином, дійшов до переконання про обґрунтованість вимог у цій частині повністю.

Окрім того, у зв`язку із невиконанням зобов`язань, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідачки інфляційних втрат в сумі 1842,18 грн. та 3-х відсотків річних у сумі 587,07 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунки, приймає їх як арифметично вірними.

В той же час, Постановою КМУ № 206 від 05.03.2022 діяла повна заборона на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних і 3% річних на будь-які борги за житлово-комунальні послуги, утворені під час воєнного стану. Ця заборона охоплювала весь період з 24.02.2022 до прийняття Постановою КМУ № 1405 змін від 29.12.2023.

З 29.12.2023 Уряд скасував загальний мораторій, залишивши його дію виключно для територій активних бойових дій або тимчасової окупації, а також майна, пошкодженого внаслідок воєнних дій (за умови повідомлення постачальника).

За наведених обставин, вимоги позивача в цій частині підлягають до задоволення частково, за вирахуванням періоду з 24.02.2022 по 29.12.2023, у зв`язку із чим стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 689,72 грн. та 3-х відсотків річних у сумі 170,93 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача 2725,20 гривень судового збору, пропорційно до розміру задоволених вимог (3028*90%).

Керуючись ст.ст.12, 77, 78, 81, 258, 259, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Донецьке шосе 130» заборгованість по внескам та обов`язковим платежам співвласників об?єднання в сумі 13255,00 грн., інфляційні втрати в сумі 689,72 грн. та 3-х відсотків річних у сумі 170,93 грн. усього 14 115,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Донецьке шосе 130» понесені витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2725,20 грн.

В задоволенні іншої частини заявлених вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Суддя О. В. Маринін