Вирок від 23 вересня 2026 р. у справі №592/11150/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/11150/26 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1

Номер провадження 11-кп/816/1166/26 Суддя-доповідач - ОСОБА_2

Категорія - 252

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справСумського апеляційного суду в складі:

судді-доповідача – ОСОБА_3 ,

суддів – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря судового засідання – ОСОБА_6 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/11150/26 за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури міста Суми ОСОБА_7 на вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 28.07.2026, за яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Нові Вирки, Білопільського району, Сумської області, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 307 КК України,

з участю сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора – ОСОБА_9 ,

захисника – адвоката ОСОБА_10 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України та йому призначено покарання: за ч. 1 ст. 307 КК України - 4 /чотири/ роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 307 КК України - із застосуванням ст.69 КК України - 4 роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши остаточно 4 /чотири/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Звільнено ОСОБА_8 на підставі статті 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 3 (три) роки.

На підставі статі 76 КК України зобов`язано засудженого під час іспитового строку: 1) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; 2) повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід залишено без змін, згідно з ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 09.07.2026 домашній арешт.

Скасовано арешти, накладені ухвалами слідчих суддів, вирішено долю речових доказів.

Стягнуто витрати, пов`язані із залученням експертів.

Згідно з вироком 11.03.2026 о 15:49 год. ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою збуту наркотичного засобу, зустрівся зі знайомим ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 біля магазину «Пінгвін», який розташований за адресою: м. Суми, вул. Білопільський шлях, буд. 30А. У вказаному місці, ОСОБА_8 , маючи намір на збут наркотичного засобу, отримав від ОСОБА_11 грошові кошти у сумі 400 грн., купюрами номіналом: 200 грн. - 2 шт., серії ЕВ 3872689, ВК 5811345, після чого, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на збут наркотичного засобу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в порушення Закон України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів», Закон України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними», збув ОСОБА_11 два паперових згортків з речовиною рослинного походження зеленого кольору, за що перед цим від ОСОБА_11 отримав грошові кошти в сумі 400 грн., які йому були ввірені співробітниками поліції для проведення негласної слідчої (розшукової) дії, - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Таким чином, ОСОБА_8 незаконно збув ОСОБА_11 наркотичний засіб - канабіс, після чого останні розійшлися.

11.03.2026 об 15:52 год. ОСОБА_12 добровільно видав працівникам поліції два паперових згортків з речовиною рослинного походження зеленого кольору, які відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/4052-НЗПРАП від 19.03.2026 надані на дослідження речовини рослинного походження в двох паперових згортках є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 3,463 г. -

У подальшому, не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свою незаконну діяльність, ОСОБА_8 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, діючи умисно, повторно, з метою збуту, придбав невстановлену кількість наркотичного засобу «канабіс».

14.05.2026 о 15:34 год. ОСОБА_8 , діючи умисно, з метою збуту наркотичного засобу, зустрівся зі знайомим ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на узбіччі дороги біля автозаправної станції в м. Суми, по вул. Білопільський шлях, 7. У вказаному місці ОСОБА_8 , маючи намір на збут наркотичного засобу, отримав від ОСОБА_13 грошові кошти у сумі 400 грн., купюрами номіналом: 100 грн. - З шт.: серії ЯВ 4957975, УФ 2173880, ЕГ 3186194, 50 грн. - 2 шт.: серії АБ 5328834, КБ 4533622 після чого, реалізуючи свій злочинний намір, збув ОСОБА_13 чотири паперових згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору, за що перед цим від ОСОБА_13 отримав грошові кошти в сумі 400 грн., які йому були ввірені співробітниками поліції для проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки. Таким чином, ОСОБА_8 незаконно збув ОСОБА_13 наркотичний засіб - канабіс, після чого останні розійшлися.

14.05.2026 об 15:42 год. ОСОБА_13 добровільно видав працівникам поліції чотири паперових згортки з речовиною рослинного походження зеленого кольору, які відповідно до висновків експерта № СЕ-19/119-26/7816-НЗПРАП від 15.05.2026 та -№ СЕ-19/119-26/7874-НЗПРАП від 19.05.2026 надані на дослідження речовини рослинного походження в чотирьох паперових згортках є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 11,311г.

Не зупиняючись на вчиненому та продовжуючи свою незаконну діяльність, ОСОБА_8 у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, діючи умисно, повторно, з метою збуту, придбав невстановлену кількість наркотичного засобу «канабіс», яку зберігав в господарській будівлі за місцем мешкання, а також при собі.

14.05.2026 проведено обшук у нежитловій будівлі (приміщенні господарського двору) неподалік від будинку АДРЕСА_3 за координатами: 50.9393754, 34.6697073, який перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: речовину рослинного походження зеленого кольору, схожу на наркотичну яка перебувала в двох скляних банках; вісім паперових згортків з вмістом речовини рослинного походження зеленого кольору.

Окрім цього, 14.05.2026 ОСОБА_8 фактично затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та під час спілкування з працівниками поліції повідомив, що при собі має згорток з речовиною наркотичного походження. В подальшому користуючись тим, що співробітники поліції очікували на приїзд адвоката для проведення особистого обшуку, викинув з нагрудної кишені пакунок з наркотичним засобом, який зберігав при собі з метою подальшого збуту. Безпосередньо після складання протоколу затримання ОСОБА_8 , 14.05.2026 проведено огляд придорожньої ділянки місцевості, яка знаходиться в м. Суми, по вул. Білопільський шлях, 26 та біля місця, де перебував затриманий ОСОБА_8 виявлено та вилучено: паперовий згорток з речовиною рослинного походження зеленого кольору.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/7977-НЗПРАП від 19.05.2026, - надана на дослідження речовина рослинного походження в паперовому згортку є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 0,031г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/7976-НЗПРАП від 20.05.2026, - надана на дослідження речовина рослинного походження є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 186,16 г.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/119-26/7973-НЗПРАП від 21.05.2026, - надана на дослідження речовина рослинного походження з восьми згортків є канабісом, який віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено. Загальна маса канабісу в перерахунку на висушену речовину становить 22,882 г.

Згідно з Таблицею №2 Списку № 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» «канабіс» віднесений до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_8 кваліфіковані за ч. 1 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, та за ч. 2 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут наркотичного засобу, вчинене повторно.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну в скаргу, в якій просить вирок Ковпаківського районного суду м.Суми скасувати у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м`якість призначеного судом покарання. Ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання: за ч. 1 ст. 307 КК України у виді 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст.70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У порядку ст. 96-1, 96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію до обвинуваченого шляхом безоплатного примусового вилучення мобільного терміналу обвинуваченого, який використовувався під час вчинення злочинних дій.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає про те, що судом першої інстанції застосовано закон, який не підлягає застосуванню, а саме ст. 69, 75 КК України та необґрунтовано, без наведення належних мотивів прийняття відповідного рішення призначено покарання не передбачене санкцією ст. 307 КК України та безпідставно звільнено від відбування покарання з випробуванням. В якості обставин, що пом`якшують покарання суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків та заподіяної шкоди здоров`ю громадян від злочинних дій обвинуваченого. Однак матеріали справи не містять жодного документа, який би свідчив про щире каяття. Поза увагою залишився виключно корисливий мотив обвинуваченого, а суд не навів мотивів не застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна. Суд встановивши наявність пом`якшуючих обставин повинен обґрунтувати, яким чином такі обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. Мобільний телефон використовувався обвинуваченим для вчинення кримінальних правопорушень, а судом не застосовано спеціальну конфіскацію. Також рішення суду першої інстанції не містить мотивів застосування ст. 75 КК України.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, доводи обвинуваченого та його захисника про залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вказана вище апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини події, винуватість і кваліфікація дій ОСОБА_8 не оспорюються, тому в цій частині вирок суду не перевіряється.

Зазначення дати добровільної видачі ОСОБА_13 працівникам поліції чотирьох паперових згортків з речовиною рослинного походження 11.03.2026 є очевидною опискою.

За таких обставин кваліфікацію дій ОСОБА_8 ч. 1, 2 ст. 307 КК України слід вважати правильною.

Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставного застосування ст. 75 КК України та не застосування додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Так, згідно зі ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ст.75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Із вироку місцевого суду вбачається, що під час призначення ОСОБА_8 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого, відсутність тяжких наслідків, особу обвинуваченого, який є - раніше не судимий, працює в АТ «Сумиобленерго» електромонтером, негативні характеристики стосовно його особи за місцем мешкання або за місцем роботи у суду відсутні, наявність обставин, що пом`якшують покарання (повне визнання вини, щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, відсутність тяжких наслідків та заподіяної шкоди здоров`ю громадян, від злочинних дій обвинуваченого) та відсутність обставин, що його обтяжують.

Суд, враховуючи дані про особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, повністю визнав свою провину і розкаявся в скоєному, активно сприяв органам досудового слідства розкриттю злочину, беручи до уваги той факт, що його злочинна діяльність відбувалася під фактичним контролем правоохоронних органів, та його діями не спричинено тяжких наслідків, вважав за можливе застосувати до нього вимоги ст. 69 КК України і призначити йому покарання нижче нижчої межі, зазначеного в санкції статті 307 ч. 2 КК України.

Також місцевий суд беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, а також відсутність заподіяної шкоди, враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_8 працює в АТ «Сумиобленерго», електромонтером, виконує свою роботу в умовах воєнного стану, дійшов висновку про наявність підстав для застосування положень ст. 75 КК та звільнення його від відбування покарання з іспитовим строком.

Однак, призначаючи покарання з одночасним застосуванням ст. 69 та 75 КК України, суд першої інстанції повною мірою не врахував, що врахування одних і тих же обставини справи як таких, що дають підстави для одночасного застосування до засудженого положень ст. 69 КК і призначення йому покарання, нижчого від найнижчої межі санкції статті, так і положень ст. 75 КК та звільнення його від відбування покарання з випробуванням, є недостатнім. Одночасне застосування двох різних інститутів, пов`язаних із пом`якшенням покарання та звільненням особи від його відбування за вчинення особливо тяжкого злочину, повинно мати для цього достатні підстави.

Так, суд посилаючись на активне сприяння не зазначив у чому саме полягала активність та ініціативність ОСОБА_8 у сприянні правоохоронним органам.

Активне сприяння розкриттю злочину передбачає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів по справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, наданні допомоги в їх затриманні, видачі знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом, тому, беззаперечно, воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним (постанова Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 674/1608/17).

Але ні під час досудового розслідування ні під час судового розгляду не встановлено жодних даних, які б свідчили, що обвинувачений активно сприяв розкриттю кримінальних правопорушень, які ставляться йому у провину, а добросовісна поведінка ОСОБА_8 під час судового розгляду не може вважатись активним сприянням розкриттю злочину, оскільки підтвердження обвинуваченим фактичних обставин кримінальних правопорушень, які були відомі органу досудового розслідування, не є активним сприянням у розкритті кримінального правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у цьому випадку як обставини, що пом`якшує покарання активного сприяння розкриттю злочину.

Крім цього, колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність тяжких наслідків від вчинення кримінальних правопорушень, оскільки вчинені обвинуваченим злочини є злочинами з формальним складом, де вирішальною умовою криміналізації є високий ступінь суспільної небезпечності діяння, і заподіяння істотної шкоди охоронюваним суспільним відносинам закон пов`язує із самим фактом його вчинення, адже воно посягає на фундаментальні підвалини суспільства і держави.

В той же час колегія суддів вважає, що визнання вини, розкаяння у вчиненому та зайняття суспільно корисною працею (працевлаштування обвинуваченого та його навчання) є обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та достатніми підставами для застосування ст. 69 КК України про призначенні покарання за ч. 2 ст. 307 КК України.

В той же час колегія суддів не вбачає достатніх підстав для звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Посилання захисника на постанову ВС № 638/505/19 від 02.07.2025 не є релевантною у даному випадку, оскільки конкретні обставини вчинених ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, а саме, кількість вчинених діянь, кількість наркотичних засобів вилучених у нежитловій будівлі, що знаходиться у фактичному користуванні ОСОБА_8 та спосіб їх упакуваннята розфасування, а також наявність упакованого наркотичного засобу під час затримання обвинуваченого є відмінними та свідчить про більшу суспільну небезпечність вчинених обвинуваченим кримінальних правопорушень.

Також колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що судом безпідставно не було призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 69 КК України, суд може не призначати додаткове покарання, що передбачене в санкції статті, в даному випадку в санкції ч. 2 ст. 307 КК України, як обов`язкове, на підставах, передбачених у ч. 1 цієї статті, а саме за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.

Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваного вироку, суд першої інстанції взагалі не навів мотивів не призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна в той час, як суд у вироку зобов`язаний чітко зазначити, чому він вважає за можливе не застосовувати обов`язкове додаткове покарання.

Тому, з врахуванням того, що дії обвинуваченого носили виключно корисливий мотив, колегія суддів вважає доцільним застосувати додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді конфіскації майна.

Доводи прокурора про те, що судом безпідставно не застосовано спеціальну конфіскацію телефона, колегія суддів відхиляє, оскільки матеріали справи не містять відомостей про те, що вказаний мобільний телефон використовувався обвинуваченим для вчинення кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст.409 КПК України підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Тому відповідно до вимог ст.ст.413, 420 КПК України неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, тобто незастосування судом закону, який підлягає застосуванню та застосування закону, який не підлягає застосуванню, що потягло за собою не застосування до обвинуваченого додаткового покарання та неправильне звільнення обвинуваченого від відбування покарання, є підставою для скасування вироку суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_8 покарання і ухвалення нового вироку судом апеляційної інстанції.

За наведених обставин апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м.Суми від 28.07.2026 відносно ОСОБА_8 в частині покарання та звільнення від його відбування з випробуванням скасувати.

ОСОБА_8 призначити покарання:

за ч. 1 ст. 307 КК України, - 4 /чотири/ роки позбавлення волі;

за ч.2 ст. 307 КК України - із застосуванням ст.69 КК України - 4 роки 6 /шість/ місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно 4 /чотири/ роки 6 /шість/ місяців позбавлення воліз конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання рахувати з моменту затримання обвинуваченого за цим вироком.

Зарахувати у строк відбутого покарання строк тримання ОСОБА_8 під вартою з 14.05.2026 по 16.05.2026.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

Судді

ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16