Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №308/12448/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/12448/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

24 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року у складі судді Данка В.Й., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей, -

встановив:

У серпні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2021 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.

Позивач вказує, що з часу ухвалення рішення діти підросли, витрати на їх утримання значно зросли. Відповідач ухиляється від сплати аліментів, віднедавна періодично їх сплачує, оскільки має ще одну дитину, то це дає йому змогу виїздити за кордон. Відповідач не провідує дітей та не цікавиться їх життям. Матеріальне становище відповідача на думку позивача значно покращилося, оскільки він не тільки періодично виїжджає за кордон, а за даним Пенсійного фонду України працює на ТОВ «Соватранс» отримує стабільну заробітну плату та дохід.

За таких обставин позивач просила суд збільшити розмір аліментів, що визначений рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2021 року та стягувати з відповідача на користь позивачки для утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до суми 6000 грн. на місяць до досягнення дітьми повноліття, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року збільшено розмір аліментів, визначений заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2021 року по справі №308/10703/20.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 6000 (шість тисяч) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 11 листопада 2025 року залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків фактичних обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідачу не було відомо про розгляд справи, у зв`язку з чим він був позбавлений можливості взяти участь у судових засіданнях та подати свої заперечення та аргументи. Відповідач звертає увагу суду на те, що справно сплачує аліменти на дітей, ніколи не відмовлявся утримувати своїх дітей, що підтверджується копією розрахунку заборгованості №9-65984100 від 03.12.2025, виданого Ужгородським відділом ДВС в Ужгородському районі Закарпатської області, з якого слідує, що заборгованість по сплаті аліментів, згідно виконавчого листа №308/10703/20 виданого 11.06.2021 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області, станом на 03.12.2025 відсутня. Вказує, що в період з 04.03.2022 добровільно мобілізувався до лав ЗСУ та 13.12.2023 звільнений із лав Збройних Сил України. Починаючи з 2024 року та на даний час офіційно ніде не працює та не має постійного доходу, а тому висновок суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт працевлаштування відповідача є помилковим. Відтак, в силу вимог ст. 180 СК України вимоги щодо збільшення розміру аліментів є необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення. Звертає увагу, що 19.10.2024 відповідач зареєстрував новий шлюб, що стверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_1 , у зв`язку з чим на утриманні перебуває малолітній син ОСОБА_5 дружини від попереднього її шлюбу. Крім того, на утриманні відповідача перебуває його мати: ОСОБА_6 та дитина від першого шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій відповідач також допомагає фінансово.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зокрема, вказує на те, що відповідно до законодавства, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Відсутність офіційного працевлаштування не звільняє батька від виконання цього обов`язку. Звертає увагу, що з часу визначення попереднього розміру аліментів у 2021 році істотно змінилися потреби дітей. Діти стали старшими, збільшилися витрати на харчування, одяг, взуття, навчання, розвиток, медичні потреби та інші необхідні витрати. Посилання апелянта на те, що він не має заборгованості по аліментах, не спростовує необхідності їх збільшення. Своєчасна сплата аліментів у попередньому розмірі є виконанням попереднього рішення суду, але не доводить, що цей розмір є достатнім для забезпечення потреб дітей на теперішній час. Зазначає, що апелянт посилається на відсутність офіційного доходу, однак сам факт відсутності офіційного працевлаштування не означає відсутності можливості отримувати дохід. Вказує, що апелянт проживає з теперішньою дружиною, з якою веде власний бізнес. Просить суд врахувати ці обставини під час оцінки його матеріального становища. Також звертає увагу суду, що самостійно забезпечує двох малолітніх дітей. Крім того, проживає разом із батьком, який має інвалідність 2 групи та потребує допомоги, що створює додаткове матеріальне навантаження на неї. Посилання апелянта на наявність іншої дитини та допомогу матері, не скасовує його обов`язку забезпечувати належне утримання дітей від попереднього шлюбу. Інтереси всіх дітей мають бути враховані, але це не може призводити до зменшення забезпечення малолітніх дітей.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2020 року.

Від даного шлюбу народилися діти – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розірвання шлюбу залишилися проживати з матір`ю ОСОБА_2 .

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2021 року у справі №308/10703/20 стягнуто з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з 13 жовтня 2020 року до досягнення дітьми повноліття.

19.10.2024 відповідач уклав шлюб, що стверджується копією свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн.

Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Тобто, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, що визначають обов`язок батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів»,стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»,стаття 184СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з абз.4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я, матеріальне становище дитини, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч. 1 СК України).

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживає дитина, на її утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загальновідомими та не потребують доказуванню.

З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що з моменту ухвалення рішення (28 квітня 2021 року) матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося в сторону погіршення, витрати на утримання і розвиток дітей істотно зросли, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру .

Діти сторін проживають разом з позивачкою, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.

Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Зважаючи на вказані вище норми закону і встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для збільшення розміру аліментів на утримання дітей.

Разом з тим, підстав для стягнення аліментів у розмірі по 6 000 грн. на кожну дитину суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки позивачем не доведено можливість відповідача сплати розміру аліментів у вказаному розмірі. Окрім того, суд враховує необхідність за загальним правилом дотримання рівності обов`язку батьків щодо утримання своїх дітей, а тому колегія суддів вважає за необхідно визначити розмір аліментів по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Визначений апеляційним судом розмір аліментів відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності та моральності.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що суд першої інстанції помилково зазначив у резолютивній частині рішення про допущення негайного виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць, оскільки в даному випадку позивачем заявлялась вимога про збільшення розміру аліментів, а допущення негайного виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць застосовується виключно при первинному стягненні аліментів, а не при зміні їхнього розміру. Вказане посилання підлягає виключенню з резолютивної частини рішення.

Відтак, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

При цьому, доводи апеляційної скарги щодо неналежного повідомлення відповідача про розгляд справи не знайшли свого підтвердження, оскільки згідно з матеріалів справи судова повістка та копії ухвал суду першої інстанції направлялись відповідачу ОСОБА_1 за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 . Згідно з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення такі не були вручені адресату з причин відсутністю адресата ОСОБА_1 за вказаною адресою (а.с.23,28). Відтак, з врахуванням положень п.п.3,4 ч.8 ст. 128 ЦПК України, вважається, що особа повідомлена належним чином.

Доводи апеляційної скарги про те, що на його утриманні апелянта перебуває дитина від першого шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не спростовує обов`язку апелянта, який є молодою працездатною особою щодо належного матеріального забезпечення всіх своїх дітей нарівні.

Стосовно доводів апеляції про наявність на утриманні у відповідача непрацездатної матері ОСОБА_6 , то такі доводи не беруться до уваги, оскільки мати відповідача пенсійного віку, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 , відповідно отримує пенсію і може забезпечити свої мінімально необхідні життєві потреби. При цьому посилання відповідача на утриманні ним малолітнього сина дружини від попереднього її шлюбу суд оцінює критично, оскільки апелянтом не доведено визначений законом обов`язок щодо необхідності матеріального забезпечення такого.

За таких обставин, аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, враховуючи обов`язок обох батьків утримувати дітей, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенні та відповідно до ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, виклавши резолютивну частину рішення в іншій редакції, з визначенням розміру аліментів по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Керуючись ст.ст.374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів на утримання малолітніх дітей – задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, визначених заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28 квітня 2021 року по справі №308/10703/20.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тияча двісті одинадцять) грн. 20 коп.».

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий :

Судді: