Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №303/8225/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 303/8225/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Мацунича М.В., Шевчука В.В.

за участі секретаря - Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2026 року (головуючий суддя Кость В.В.) у справі № 303/8225/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 04.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (credo.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1404-3637, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором A0093.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 18 000 гривень зі строком кредитування на 365 днів до 03.06.2025, базовим періодом – 14 днів, та встановленою процентною ставкою: знижена ставка – 1,45% в день, стандартна – 1,45% в день.

У додатковій угоді № 1 від 11.06.2024 сторони узгодили надання кредитором позичальнику ОСОБА_1 додаткових кредитних коштів у розмірі 1800 грн та продовжено строк кредитування ще на 365 днів, тобто загалом строк на який надано кредит становить 372 днів.

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання, надав відповідачу кредит загалом у розмірі 19 800 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим станом на 19.09.2025 його заборгованість складає 126 418,50 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом – 19 800 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 106 618,50 грн.

Позивачем прийнято рішення про часткове списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами загалом у сумі 27418,50 гривень, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним до говором в розмірі 99 000,00 гривень.

Посилаючись на дані обставини, з урахуванням принципу диспозитивності, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1404-3637 від 04.06.2024 у розмірі 99 000,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 19 800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 79 200,00 гривень, а також стягнути судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09.06.2026 позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму 99000,00 гривень (в т.ч.: 19800,00 грн. – заборгованість за кредитом, 79200,00 – заборгованість по відсоткам) заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №1404-3637 від 04.06.2024 та додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії №1404-3637 від 11.06.2024.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму 2422,40 гривні у відшкодування судових витрат по справі.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

На це рішення суду подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин А.А.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

у матеріалах справи відсутні докази ідентифікації ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс», отримання відповідачем одноразового ідентифікатора та використання ним одноразового ідентифікатора для укладення кредитного договору;

у справі відсутні докази переходу права вимоги за кредитним договором до нового кредитора від первісного;

позивачем не надано належних і допустимих доказів укладення сторонами кредитного договору та надання кредитних коштів позичальнику;

позивачем для підтвердження розміру заборгованості не надано первинних документів, оформлених відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»;

зі змісту наданої до справи квитанції у платіжній системі «Liqpay» неможливо встановити факт належності карти № 444111*18 саме відповідачу, відсутня інформація про банк-емітент карти;

спірний кредитний договір укладено 04.06.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-ІХвід 22.11.2023 (набрав чинності 24.12.2023), яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки; зокрема такий із 20.08.2024 має становити не більше 1% в день;

вважає, що зазначена у кредитному договорі денна процентна ставка у розмірі 1,491% є недійсною з 21.08.2024;

вказує, що за встановлених у справі обставин у суду є усі підстави дійти до висновку, що вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом мають бути задоволені частково – за період з 04.06.2024 по 21.08.2024 в сумі 22 491 грн;

проценти в сумі 79200 грн, які нараховані за ставкою 1,491 % в день є занадто завищеними, неспівмірними із сумою тіла кредиту, що становить 19800 грн, у 4 рази перевищує його розмір, суперечить принципам розумності та добросовісності, призводить до суттєвого дисбалансу сторін договору і ставить споживача у вкрай невигідне становище, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації за користування коштами, що має наслідком невиправдане отримання прибутку позивачем;

зазначає, що суд може дійти до висновку про необхідність зменшення відсотків, які підлягають стягненню, і вважає за можливе визначити відсотки в розмірі 19800 грн, яка буде достатньою для компенсації за несвоєчасне повернення відповідачем кредитних коштів.

Посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, апелянт просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Позиція інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Укр Кредит Фінанс», посилаючись на законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зокрема вказує, що ОСОБА_1 підписала кредитний договір № 1404-3637 одноразовим ідентифікатором A0093, а додаткову угоду від 11.06.2024 одноразовим ідентифікатором A6573;

ОСОБА_1 з метою отримання послуг з онлайн-кредитування, пройшла процедуру електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб з використанням системи BankID НБУ;

на спростування доводів апеляційної скарги щодо не укладення кредитного договору надано Моніторинг дій користувача ОСОБА_1 в Інформаційно-телекомунікаційній системі, який відображає послідовність всіх дій споживача та кредитодавця в хронологічному порядку, починаючи з моменту входу ОСОБА_1 на сайт кредитодавця, входу в особистий кабінет, створення заявки, надсилання смс про схвалення заявки, надсилання емейлу про схвалення заявки, розміщення оферти в особовому кабінеті клієнта, підтвердження ознайомлення з офертою відповідача, відправлення смс з одноразовим ідентифікатором для підписання, отримання повідомлення про прийняття (акцепт), введення одноразового ідентифікатора відповідачем та до моменту повідомлення про укладання договору та надання послуги, шляхом переказу грошових коштів на банківську картку зазначену відповідачем;

вказує, що позивачем додано до позовної заяви на підтвердження перерахування грошових коштів відповідачу квитанції АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» через систему платежів LiqPay та довідка про перерахування суми кредиту №1404-3637 від 04.06.2024, які підтверджують перерахування грошових коштів ОСОБА_1 ;

позивачем надано укладений із партнером АТ КБ «ПриватБанк» договір № 4010 від 02.12.2019 про надання послуг в системі LiqPay від 02.12.2019;

перерахування кредитних коштів здійснено на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний ОСОБА_1 під час заповнення заявки;

лише з 21.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1%;

вказує, що на момент укладення договору денна процентна ставка не перевищувала встановленого законодавством обмежень, а позивач мав право на нарахування процентів за ставкою 1,45% в день протягом строку кредитування.

Межі та порядок розгляду справи апеляційним судом та явка учасників

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Сторони та їх представники в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином – судові повістки були доставлені до електронних кабінетів (а.с. 115-117). Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності сторін та їх представників. Відповідно до ч. 2 ст 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Застосовані норми права

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Враховуючи положення частини першої ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Належним виконанням зобов`язань з боку позичальника є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Фактичні обставини справи та мотиви апеляційного суду

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04.06.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (https://credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1404-3637, відповідно до умов якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 18 000 гривень зі строком кредитування на 365 днів до 03.06.2025, базовим періодом – 14 днів, та встановленою процентною ставкою: знижена ставка – 1,45% в день, стандартна – 1,45% в день.

Вказаний електронний договір підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A0093, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору № 1404-3637 від 04.06.2024 відповідачка надала відомості, що її ідентифікують, а саме: прізвище, ім`я, по батькові, паспортні дані, адресу проживання, РНОКПП, номер особистого електронного платіжного засобу, електронну адресу, підтвердила їх за допомогою одноразового ідентифікатора A0093.

Такі ж дані РНОКПП, адресу проживання, вказано відповідачем у відзиві на позовну заяву та апеляційній скарзі, а також зазначена у кредитному договорі адреса узгоджується із місцем реєстрації ОСОБА_1 , вказаному у відповіді з Єдиного демографічного реєстру від 27.10.2025, що отримана на запит місцевого суду (а.с. 18).

При укладенні кредитного договору № 1404-3637 від 04.06.2024 ОСОБА_1 було здійснено наступні послідовні дії 04.06.2024: 03:20:54 год. вхід на сайт кредитодавця в інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця https://credos.com.ua; 03:24:11 год. ідентифікація в інформаційно-телекомунікаційній системі вхід до Особистого кабінету; 03:27:07 створення заявки клієнтом; 03:30:37 надсилання Товариством смс про схвалення заявки на номер +380 (50) 260-48-06; 03:33:00 надсилання Товариством повідомлення про схвалення заявки на пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 03:38:37 розміщення договору (оферти) в інформаційно- телекомунікаційній системі в Особовому кабінеті клієнта https:// credos.com.ua /views/activity; 03:40:01 підтвердження клієнтом ознайомлення з офертою обрання опції "Приймаю" https:// credos.com.ua /views/activity; 03:54:13 відправка Товариством смс з одноразовим ідентифікатором для підписання +380 (50) 260-48-06; 03:54:54 у Особистому кабінеті клієнта сформовано електронне повідомлення про прийняття (акцепт) https:// credos.com.ua /views/activity; 03:54:54 введення клієнтом одноразового ідентифікатора - підпис одноразовим ідентифікатором (підписання електронного повідомлення про прийняття пропозиції (акцепт) https:// credos.com.ua /views/activity; 03:54:54 повідомлення (підтвердження) про укладення договору в Особистому кабінеті, розміщення інформації в Особистому кабінеті про укладення договору https:// credos.com.ua /views/activity; 03:55:27 перерахування коштів Товариством, 03:55:49 повідомлення (підтвердження) про укладення договору та надання послуги, відправка в емейл примірника договору julia_orban@ukr.net, що підтверджується Моніторингом дій користувача в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

У додатковій угоді № 1 від 11.06.2024 сторони узгодили надання кредитором позичальнику ОСОБА_1 додаткових кредитних коштів у розмірі 1800 грн та продовжено строк кредитування ще на 365 днів, тобто загалом строк на який надано кредит становить 372 дні.

Додаткову угоду підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A6573, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження переказу коштів позивачем на рахунок відповідача до позовної заяви було додано:

довідку ТОВ «Укр Кредит Фінанс» про перерахування суми кредиту за договором №1404-3637 від 04.06.2024, а саме: 04.06.2024 через платіжну систему LiqPay, платіж № 2471055713 на картку НОМЕР_1 у розмірі 18000 грн та 11.06.2024 через платіжну систему LiqPay, платіж № 2474361180 на картку НОМЕР_1 у розмірі 1800 грн.

квитанцію про перерахування 04.06.2024 кредитних коштів АТ КБ «ПриватБанк» через платіжну систему LiqPay, зокрема згідно договору № 1404-3637 від 04.06.2024, платіж № 2471055713 на картку НОМЕР_1 у розмірі 18000 грн;

квитанцію про перерахування 11.06.2024 кредитних коштів АТ КБ «ПриватБанк» через платіжну систему LiqPay, зокрема згідно договору № 1404-3637, платіж № 2474361180 на картку НОМЕР_1 у розмірі 1800 грн.

Таким чином, кредитні кошти було перераховано саме на номер платіжної картки, вказаний позичальником у кредитному договорі та додатковій угоді до нього (картку НОМЕР_1 ), а відповідач пройшов процедуру електронної дистанційної ідентифікації фізичних осіб з використанням системи BankID НБУ, шляхом передачі персональних даних такої особи від абонента ідентифікатора (банку, в якому відкрито рахунок користувача), до абонента надавача послуг, який надає послугу користувачу. Тільки користувач (власник персональних даних) може ініціювати передачу цих даних від абонента ідентифікатора до абонента надавача послуг.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів відхиляє безпідставні посилання відповідача про відсутність доказів укладення такого електронного договору, інформації чи проходив відповідач ідентифікацію при укладенні договору, належність відповідачу електронного платіжного засобу й перерахування кредитором коштів на платіжну картку ОСОБА_1 та не вбачає підстав зобов`язувати позивача надати суду можливість візуального огляду відповідних файлів та інформаційно-комунікаційної системи, власником якої створено Договір про відкриття кредитної лінії від 04.06.2024 та Додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії від 11.06.2024. Клопотання про витребування від позивача оригіналів вказаних договорів є безпідставним, оскільки такі укладені в електронному вигляді.

Отже, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов`язання, надало відповідачу кредит загалом у розмірі 19 800 грн.

З урахуванням встановлених обставин, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що вона не підписувала кредитний договір № 1404-3637 від 04.06.2024 є безпідставними, недобросовісними та водночас суперечать позиції апелянта про те, що у справі наявні підстави для зменшення відсотків до розміру 19800 грн, що є сумою отриманого нею кредиту.

Стосовно договору № 1404-3637 від 04.06.2024 та додаткової угоди до нього від 11.06.2024 діє презумпція правомірності правочинів (ст. 204 ЦК України).

Відповідачем не спростовано презумпцію правомірності вказаних правочинів, не спростовано фактів їх підписання одноразовим ідентифікатором, не надано судового рішення про визнання правочинів недійсними, не доведено, що електронний платіжний засіб, на який зараховано кредитні кошти йому не належить, не надано доказів звернення до правоохоронних органів щодо факту укладення договору від його імені іншою особою.

Відповідно до наявного у справі розрахунку заборгованості (в електронному виді) у період із 04.06.2024 по 10.06.2025 (у тому числі протягом першого Базового періоду тривалістю 14 днів та у межах строку кредитування) проценти за користування кредитом позивачем нараховано за процентною ставкою у розмірі 1,45% в день (а застосовані знижена та стандартна ставки є однаковими, становлять 1,45% в день).

Після спливу визначеного договором строку кредитування (після 10.06.2025), кредитором не нараховувалася заборгованість за відсотками.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, станом на 19.09.2025 позивачем нараховано заборгованість у розмірі 126 418,50 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 19 800 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 106 618,50 гривень.

При цьому, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» прийнято рішення про часткове списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами та комісією загалом у сумі 27418,50 гривень, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 99 000,00 гривень.

З урахуванням принципу диспозитивності, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1404-3637 від 04.06.2024 у розмірі 99 000,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 19 800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 79 200,00 гривень, а також стягнути судові витрати.

Стосовно доводів відповідача про обмеження законодавцем максимального розміру денної процентної ставки Законом № 3498-ІХ, слід зазначити наступне.

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (далі – Закон № 3498-ІХ), який набрав чинності 24.12.2023, яким зокрема внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5% в день, з 22.04.2024 - не більше 1,5% в день, а з 20.08.2024 - не більше 1% в день.

Спірний кредитний договір укладено 04.06.2024, тобто після набрання чинності Законом № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23, зокрема, виснував: норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.

З розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за відсотками кредитором нараховано загалом у межах строку кредитування за період із 04.06.2024 по 10.06.2025 (з урахуванням зміненого строку кредитування додатковою угодою від 11.06.2024) у розмірі 106 618,50 грн, у тому числі за період:

із 04.06.2024 по 19.08.2024 за ставкою 1,45 % в день нараховано 21 924,00 грн (із дотриманням максимальної денної процентної ставки);

із 20.08.2024 по 10.06.2025 за ставкою 1,45 % в день нараховано 84 694,50 грн (106618.50 -21924.00 = 84694,50).

Судовою колегією встановлено, що за період із 20.08.2024 по 10.06.2025 заборгованість за відсотками, з урахуванням законодавчих обмежень максимальної ставки, виходячи зі ставки 1% в день, складає 58 410,00 грн (84694,50 : 1,45 х 1 = 58 410,00 грн). Відтак загальний розмір заборгованості за відсотками із 04.06.2024 по 10.06.2025 становить 80334,00 грн (21924,00 + 58 410,00 = 80334).

При цьому, заявлені позивачем до стягнення відсотки у розмірі 79 200,00 гривень – за обставинами цієї справи, є меншими за розмір відсотків (80334,00), обчислених за максимально допустимою денною ставкою (зокрема із 20.08.2024) згідно з положеннями Закону № 3498-ІХ щодо максимального розміру денної процентної ставки.

Апелянт також вважав несправедливім розмір заявлених до стягнення відсотків, неспівмірними із сумою тіла кредиту, яка становить 19800 грн.

Об`єднаною палатою Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зроблено такі висновки.

«Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 (провадження № 61-8593св21)).

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом».

Таким чином, колегією суддів здійснено розрахунок відсотків, які підлягали нарахуванню за Договором про відкриття кредитної лінії від 04.06.2024 та додаткової угоди до цього договору від 11.06.2024, згідно відповідних положень Закону України «Про споживче кредитування». Із позовом про визнання недійними умов кредитного договору, які боржник вважає несправедливими, ОСОБА_1 не зверталась, відтак суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

З урахуванням принципу диспозитивності, тієї обставини, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 99 000,00 гривень, з яких прострочена заборгованість за кредитом – 19 800,00 гривень, прострочена заборгованість за нарахованими процентами – 79 200,00 гривень (тобто їх розмір є меншим за розмір відсотків, обчислених із 20.08.2024 за максимально допустимою денною ставкою в день), судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що у справі відсутні докази переходу права вимоги до нового кредитора від первісного, оскільки у даній справі позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на момент пред`явлення позову та на час розгляду справи є єдиним кредитором.

Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення – залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч. 1 ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ухвалив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кірюшин Артем Андрійович – залишити без задоволення.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24 вересня 2026 року.

Головуюча:

Судді: