Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №599/36/25 — Зборівський районний суд Тернопільської області

н.п.1-кп/599/10/2026

Справа № 599/36/25

В И Р О К

Іменем України

25 вересня 2026 року

Зборівський районний суд Тернопільськ ої області

в складі головуючого суду судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю сторін:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові кримінальне провадження №12024211040002172 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, вироком Зборівського районного суду від 15 січня 2025 року засуджений за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки позбавлення з встановлення іспитового строку 1 рік,

обвинувачується у кримінальному правопорушенні передбаченому ст.126-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи за таких обставин.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно з п.п. 3, 14 ч. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017, № 2229-УІІІ, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (CETS №210) Стамбул, 11.05.2011 р. (далі Стамбульська конвенція), п. b ст. З встановлює, що «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім`ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні; також, згідно ст. 35 Стамбульської конвенції, Україна як держава учасник, вжила необхідних законодавчих заходів для забезпечення того, щоб умисну поведінку, яка полягає у вчиненні актів фізичного насильства проти іншої особи, було криміналізовано, а саме здійснено криміналізацію систематичного домашнього насильства.

ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності, за вчинення умисних протиправних дій спрямованих на вчинення домашнього насильства відносно своєї матері – ОСОБА_6 , з якою спільно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пов`язаний спільним побутом і має взаємні права та обов`язки, що підтверджується постановами Зборівського районного суду Тернопільської області у справах №№ 599/1122/24 від 20.05.2024, 599/1404/24 від 01.07.2024, 599/1756/24 від 12.08.2024, належних для себе висновків не зробив та продовжив чинити домашнє насильство відносно ОСОБА_6 . Так, 08.09.2024, близько 12:00 год., ОСОБА_4 перебуваючи у нетверезому стані, за місцем спільного проживання із ОСОБА_6 , заадресою: АДРЕСА_1 , безпідставно розпочав із останньою словесний конфлікт, у ході якого нецензурно висловлювався, ображав потерпілу, принижував її, після чого коли ОСОБА_6 з метою уникнення сварки вийшла із будинку на вулицю, ОСОБА_4 вийшов слідом за останньою в двір та взявши до рук бензопилу, підійшовши до ОСОБА_6 та почав погрожувати останній фізичної розправою, а тим самим вчинив відносно ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру.

Таким чином, ОСОБА_4 протягом травня - вересня 2024 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у виді заподіяння психологічних страждань потерпілій і бажаючи їх настання, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство (образи) стосовно своєї матері ОСОБА_6 з якою спільно проживає, що призвело до її психологічних страждань - зростання емоційної напруженості, підвищення рівня тривоги, почуття образи та погіршення якості життя, викликало в неї побоювання за свою безпеку, спричинило емоційну напруженість та негативні переживання.

ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ст. 126-1 КК України, а саме в домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення, психологічного насильства щодо матері, що призводить до, психологічних страждань, та погіршення якості життя потерпілої особи.

Обвинувачений вину визнав та пояснив, що через вживання алкоголю з матір`ю виникали непорозуміння. Проте на даний час він пройшов лікування в психоневрологічному диспансері, алкоголем не зловживає.

Також вина ОСОБА_4 доведена письмовими доказами дослідженими в ході судового розгляду. Зокрема постановами Зборівського районного суду Тернопільської області у справах №№ 599/1122/24 від 20.05.2024, 599/1404/24 від 01.07.2024, 599/1756/24 від 12.08.2024.

Обираючи покарання суд приймає до уваги наступні обставини, що ОСОБА_7 щиро розкаюється, вчинив нетяжкий злочин, в зв`язку з чим суд вважає, що його можна виправити та перевиховати без ізоляції від суспільства звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Вироком Зборівського районного суду від 15 січня 2025 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.263 КК України на 3 роки позбавлення з встановлення іспитового строку 1 рік.

Згідно ч.ч. 1,4 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

За правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Оскільки ОСОБА_4 злочин вчинений до постановлення вироку Зборівського районного суду від 15 січня 2025 року, то йому необхідно призначити остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень згідно ч. 4 ст. 70 КК України.

Керуючись ст.ст.371,373,374,376 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим і засудити за ст..126-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 1 роки

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком та за вироком Зборівського районного суду від 15 січня 2025 року та визначити - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк 1 рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

В силу п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід, відповідно до якого направити його для проходження програми для кривдників до уповноваженого органу строком на 1 місяць.

Вирок може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Зборівський районний суд.

Суддя Зборівського

районного суду ОСОБА_1