Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №465/3457/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/3457/26

Провадження 2-о/465/214/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14.09.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді – Мартьянової С.М.

при секретарі – Штокало С.-М. Р.

за участю:

заявника – ОСОБА_1

представника заявника – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

До Франківського районного суду м. Львова звернувся заявник, в особі свого представника, з заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, в якій просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме: 2/3 частки квартири АДРЕСА_2 .

Вказана квартира належить померлій: частка, що підтверджується Витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно №1752978 від 17.10.2003 року; ?? частки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25.11.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за №3-1832, посвідчене державним нотаріусом П?ятої Львівської державної нотаріальної контори.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 25.11.2003 року державним нотаріусом П`ятої львівської державної нотаріальної контори Государською Н.В. за р.№3-1836, згідно якого заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну їй на праві особистої приватної власності частину квартири АДРЕСА_2 , а також все інше, яке буде належати їй на день її смерті

де б воно не було і з чого б воно не складалось.

У ОСОБА_4 було двоє дітей:

- заявник син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Львівським Бюро ЗАГС 11.02.1964 року;

- дочка ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Чоловік ОСОБА_4 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського нотаріального округу Барбуляк Х.М. із заявою про відкриття спадкової справи. Нотаріусом було відкрито спадкову справу за №75419299 від 31.03.2026. Вказане підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру №84710973 від 31.03.2026 року. ОСОБА_3 не претендує на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_4 , а відтак відсутній спір про право.

Звернувшись до нотаріуса Барбуляк Х.М. із заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину, ОСОБА_1 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №75/02-31 від 01.04.2026 року. Така відмова мотивована тим, що спадкоємець ОСОБА_1 не був зареєстрований зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та не звернувся до нотаріуса протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, а отже він вважається таким, що не прийняв спадщини. З матеріалів спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 не надав документи, які б свідчили про проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Саме це стало підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Починаючи з 2000 року до дня смерті ОСОБА_1 проживав зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 .

На день смерті ОСОБА_4 було 94 роки, вона самостійно не могла себе обслуговувати та потребувала постійного стороннього догляду. Саме тому останні 5 років син постійно проживав з матір`ю.

Так, станом на день смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_1 .

На день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 17.04.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку окремого провадження. Призначено судове засідання.

Заявник та представник заявника в судовому засіданні заяву про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підтримали з підстав, викладених у ній, просили заяву задовольнити у повному обсязі.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явилися, про день , час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином про причини не явки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення заявника та представника заявника, допитавши свідків, дослідивши та оцінивши надані й перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 11.02.1964 року.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24.09.2025.

Чоловік ОСОБА_4 – ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 07.03.2003.

Після смерті чоловіка ОСОБА_5 - ОСОБА_4 отримала у державного нотаріуса П`ятої львівської державної нотаріальної контори Государської Н.В. свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.11.2003 року.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений 25.11.2003 року державним нотаріусом П`ятої львівської державної нотаріальної контори Государською Н.В. за р.№3-1836, згідно якого заповіла своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належну їй на праві особистої приватної власності частину квартири АДРЕСА_2 , а також все інше, яке буде належати їй на день її смерті

де б воно не було і з чого б воно не складалось.

Після смерті ОСОБА_4 була заведена спадкова справа №09/2026 у приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_6 надала пояснення, в яких вказала, що вона є сусідкою померлої ОСОБА_4 та заявника ОСОБА_1 . Проживає в даному будинку з 2000х років. Вони постійно комунікували з померлою. Син ОСОБА_1 постійно проживав разом із матір`ю останні 5-7 років, доглядав її, прибирав. Купував продукти, виносив сміття, готував. На час смерті матері син, також, проживав разом з нею.

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_7 надала пояснення, в яких вказала, що вона є сусідкою з верху, та проживає у будинку з 1995 року. Вона та ОСОБА_4 дуже гарно товаришували, ходили у гості один до одного. Син ОСОБА_1 на постійній основі проживав разом із матір`ю біля 5 років, може й більше, доглядав за нею, оскільки вона була у віці. Жив в окремій кімнаті.

Пояснення свідків також підтверджуються актом від 02.04.2026 який складено ЛКП «Львівський ліхтар» на предмет фактичного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_2 . З виходом на місце комісія встановила, що ОСОБА_1 проживав разом із мамою ОСОБА_4 до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 . Не зареєстрований даною за адресою, але фактично проживав.

У судовому засіданні, також, була досліджена копія спадкової справи №09/2026 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 , а саме в ній міститься заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом від ОСОБА_1 , копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , копія паспорта ОСОБА_1 , копія паспорта ОСОБА_4 , копія заповіту від 25.11.2003, Інформаційні довідки від 08.07.2026 та від 31.03.2026, Інформаційна довідка зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 31.03.2026, витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі від 31.03.2026, копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копія свідоцтва про право власності на житло від 24.10.1995, копія свідоцтва по право на спадщину за законом, копія Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 09.01.2004, а саме що ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 08.07.2026, повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 08.07.2026.

Заінтересована особа – ОСОБА_3 , яка є сестрою заявника не зверталась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає.

ОСОБА_1 звернувшись до нотаріуса Барбуляк Х.М. із заявою про видачу свідоцтво про право на спадщину отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №75/02-31 від 01.04.2026 року. Така відмова мотивована тим, що спадкоємець ОСОБА_1 не був зареєстрований зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та не звернувся до нотаріуса протягом встановленого законом строку для прийняття спадщини, а отже він вважається таким, що не прийняв спадщини. З матеріалів спадкової справи вбачається, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає. ОСОБА_1 не надав документи, які б свідчили про проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядає суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах по встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 р. N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Положеннями ст. ст. 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 нього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Згідно п. п. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/6 (далі - Порядок) видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п. 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013). Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщини у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п. 3.22 Порядку, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених в абз. 3 п. 3, п. п. 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт постійного спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з матір`ю на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви, оскільки встановлення цього факту породжує для заявника юридичні наслідки, від яких залежать його майнові права на спадщину.

Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 263-265, 315, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Заінтересована особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, місцезнаходження за адресою: м. Львів, вул. Рубчака, б. 5.

Повний текст рішення складено 18.09.2026.

Суддя Мартьянова С.М.