Суд: Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Дата: 24 вересня 2026 р.
Справа: №446/1104/26
Суддя: Котормус Т. І.
Справа № 446/1104/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2026 м.Кам`янка-Бузька
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Котормус Т. І.
секретар судового засідання Струс Л.М.,
справа №446/1105/26,
кчасники справи:
позивачі Шептицька окружна прокуратура в інтересах держави:
Добротвірська селищна рада Шептицького району Львівської області;
відповідач ОСОБА_1 ;
третя особа Управління державного агентства меліорації та рибного господарства
у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка-Бузька цивільну справу, за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою Шептицької окружної прокуратури, в інтересах Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) про стягнення шкоди завданої незаконним виловом риби,
встановив
24.04.2026 представник Шептицької окружної прокуратури – Петришин С.С. подав до суду позовну заяву, в якій просить стягнути із ОСОБА_1 шкоду завдану незаконним виловом риби у сумі 25942,00 грн. та судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач покликається на те, що 14.07.2024 близько 10 год. 00 хв. у Добротвірському водосховищі, поблизу с. Перекалки Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області, відповідач ОСОБА_1 проводив вилов риби, чим порушив п.п. 2 п. 1 розділу IІІ Правил любительського рибальства та завдав збитки державним рибним ресурсам, про що головним державним інспектором Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) складено протокол серії ЛВ №000157 про адміністративне правопорушення та винесено щодо ОСОБА_1 постанову № 502 про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП із накладенням на відповідача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн., копії яких відповідач отримав та сплатив штраф у повному обсязі. Проте, відповідачем не сплачено майнову шкоду, завдану водним біоресурсам внаслідок незаконного вилову риби в розмірі 25942,00 грн. Відтак, просить заявлені позовні вимоги задовольнити та стягнути вказаний розмір шкоди із відповідача на користь держави в особі Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області.
Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання.
22.06.2026 від представника третьої особи надійшли письмові пояснення щодо обставин справи, в яких зокрема зазначив про розгляд справи без його участі.
Прокурор Ліцман М.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи із мотивів позовної заяви. Щодо заочного розгляду справи не заперечив.
Представник Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області в судове засідання не прибув, однак подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомляв, відзиву на позовну заяву не подавав. У судовому засіданні 08.06.2026 щодо позову заперечень не подавав.
Заслухавши доводи прокурора, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору та приходить до наступного висновку.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено частиною першою статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Згідно частини першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 14.07.2024 близько 10 год. 00 хв. у Добротвірському водосховищі, поблизу с. Перекалки Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області, відповідач ОСОБА_1 проводив вилов риби та зловив 7 сазанів (коропів), чим порушив пп. 2, 3 п. 1 розділу IІІ Правил любительського рибальства, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП, чим заподіяв матеріальну шкоду на суму 25942,00 грн., що підтверджується копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 000157 від 14.07.2024, складеного головним державним інспектором Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) (а.с. 31).
Постановою по справі про адміністративне правопорушення за №502 від 14.07.2024, винесеною головним державним інспектором Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль), відповідача ОСОБА_1 за наслідками розгляду вищевказаного адміністративного протоколу, притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП, із накладенням на відповідача адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 170,00 грн., копію якої відповідач отримав, що підтверджується його підписом (а.с. 32).
Як видно з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 добровільно сплатив штраф у сумі 170,00 грн , що підтверджується долученою до матеріалів справи копією постанови про закриття виконавчого провадження (а.с. 34).
Згідно наявного у матеріалах справи розрахунку обчислення розміру шкоди, завданої внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних водних біоресурсів, ОСОБА_1 виловив наступну кількість риби по видах: сазан (короп) 7 екз.. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 №1042 внаслідок незаконного лову риби була завдана наступна шкода державним рибним ресурсам: сазан (короп) 3706 грн. - за 1 екз., 25942,00 грн. - за всю кількість, загальна сума збитків становить 29648,00 грн. (а.с. 33).
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Приписами п. п. 2, 3 п. 1 розділу IІІ Правил любительського рибальства передбачено, що рибалки мають право добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до добової норми улову, у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів, а також знаряддями лову, у місцях та в строки не заборонені цими Правилами та наказами органів рибоохорони; добування (вилов) водних біоресурсів відповідно до добової норми улову, у мінімально дозволених для добування (вилову) розмірах видів водних біоресурсів, а також знаряддями лову, у місцях та в строки не заборонені цими Правилами та наказами органів рибоохорони.
Згідно підпункту 8 пункту 3 розділу IІІ цих Правил до обов`язків рибалок належить: відшкодовувати шкоду, заподіяну водним біоресурсам внаслідок порушення цих Правил, у порядку та розмірах, визначених законодавством.
Незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають поверненню у природне середовище існування, а у випадку їх ушкодження вилученню у порядку, визначеному законодавством (п. 2 розділу VІІ цих Правил).
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).
Статтею 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, серед іншого, в порушенні правил використання об`єктів тваринного світу, незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища. Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку. У разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження, і за можливості - повернення у природне середовище.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №1042 від 29.09.2023 (Додаток №1 до цієї Постанови), розмір шкоди, заподіяної відповідачем ОСОБА_1 внаслідок незаконного вилову риби, складає 25942,0 грн., яка станом на час розгляду справи ним не відшкодована, що відповідач визнає у судовому засіданні, проте заперечує сам факт заподіяння ним шкоди.
Так, приписами статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини заподіювача шкоди, який звільняється від її відшкодування лише, якщо він доведе, що шкоди завдано не з його вини.
На думку суду доводи відповідача про те, що шкоди природним ресурсам, внаслідок його дій, не будо завдано, бо рибу було вилучено та повернуто у природне середовище, загибелі риби не було зафіксовано, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки він у судовому засіданні визнав факт вилову риби, її кількість, вид та загальну вагу. Разом з тим, слід зауважити про те, що шкода відповідачем була завдана державним водоохоронним біоресурсам саме незаконним виловом риби (незаконним вилученням об`єктів тваринного світу з природного середовища), чого ним не заперечується, а доводи відповідача про те, що рибу було повернуто у природне середовище, не спростовують цього факту, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Більше того, як констатовано вище, що нормою статті 63 Закону України «Про тваринний світ» передбачено, що незаконно добуті об`єкти тваринного світу підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку, а в разі вилучення незаконно добутих живих тварин повинні бути вжиті заходи щодо їх збереження, і за можливості - повернення у природне середовище. Аналогічна норма закріплена у п. 2 розділу VІІ Правил любительського рибальства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №700 від 19.09.2022 року (незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають поверненню у природне середовище існування).
Отже, аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, оскільки у добровільному порядку шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, відповідачем не спростовано та відшкодовано не було, а тому позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Шептицької окружної прокуратури, в інтересах Добротвірської селищної ради Червоноградського району Львівської області до ОСОБА_1 , за участі третьої особи: Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області (Львівський рибоохоронний патруль) про стягнення шкоди завданої незаконним виловом риби - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області шкоду в сумі 25942,00 грн. (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот сорок дві гривні нуль копійок), завдану незаконним виловом риби на рахунок UA278999980333179331000013883, ГУК Львів/Добротвірська ТГ/24062100, ЄДРПОУ 38008294, за кодом класифікації доходів бюджету (код платежу) 24062100 – грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури (р/р UA138201720343140001000000774 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172, отримувач – прокуратура Львівської області, код ЄДРПОУ 02910031) судовий збір в сумі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: Шептицька окружна прокуратура, юридична адреса: 80100, Львівська область, м. Шептицький, вул. Св. Володимира, 15, код ЄДРПОУ 0291003128;
Позивач: Добротвірська селищна рада Шептицького району Львівської області, юридична адреса: 80411, Львівська область, Шептицький район, с-ще Добротвір, вул. Івана Франка, 20, код ЄДРПОУ 04374128;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Третя особа: Управління державного агенства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Львівській області, 79034, м. Львів, вул. Тернопільська, 2а, код ЄДРПОУ 41759514.
Повний текст судового рішення складено: 25.09.2026.
Суддя Т.І. Котормус
Оригінал: reyestr.court.gov.ua