Вирок від 24 вересня 2026 р. у справі №439/942/24 — Бродівський районний суд Львівської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №439/942/24

Провадження № 1-кп/439/39/26

25 вересня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області

у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження - 12024141160000078, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 березня 2024 року

про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Броди, Бродівського району (тепер Золочівський район, Львівської області), українець, громадянин України, особа без інвалідності, який на обліках у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, який має на утриманні неповнолітню дитину, на утриманні непрацездатних осіб або осіб похилого віку чи осіб з інвалідністю не має, із вищою освітою, одружений, зареєстрований як фізична особа підприємець, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за цією ж адресою, не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

встановив:

ОСОБА_3 умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу ОСОБА_5 побої у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.

Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.

ОСОБА_3 05.11.2023, о 19 год. 31 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись на задньому сидінні службового поліцейського автомобіля марки «Skoda Rapid», реєстраційний номер НОМЕР_1 , усвідомлюючи, що на передньому сидінні за кермом автомобіля знаходяться працівник правоохоронного органу - поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_5 , одягнений у формений одяг зі знаками розрізнення відповідного зразку, який виконував свої службові обов`язки, діючи умисно, з мотивів помсти поліцейському, умисно завдав один удар своєю правою рукою у праву бокову частину голови поліцейського СРПП ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_5 , чим завдав йому фізичного болю, тобто умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу побої у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що 05.11.2023 у вечірній час близько 18 години йому подзвонив працівник ПП ТРК «НІК ТВ» ОСОБА_6 і сказав, що йому, як журналісту, погрожують при виконанні його службової діяльності. Він поїхав у Будинок культури, що в м. Броди, для з`ясування обставин, де у нього виникла словесна суперечка-розмова із ОСОБА_7 цю суперечку-розмову, втрутилась ОСОБА_8 , яка викликала поліцію. Коли прибули працівники поліції, до нього підійшов поліцейський ОСОБА_9 і почав вимагати посвідчення водія та інші документи, які він йому пред`явив. Після чого ОСОБА_9 почав вимагати від нього, щоб він із ним проїхав у лікарню для огляду на стан сп`яніння. На це ОСОБА_10 почав вимагати від них складення протоколу затримання. Під час цієї розмови ОСОБА_11 почала ображати словесно ОСОБА_12 , а тому між ними виникла словесна перепалка. До працівників поліції він жодної неповаги, агресії не проявляв і у їхню сторону нецензурно не виражався. В якийсь момент ОСОБА_9 почав його тягнути у автомобіль і повідомляти, що він затриманий, при цьому порскнув сльозогінний газ йому в обличчя, на що він почав закриватися та відмахуватися від нього. Під час цього ОСОБА_9 повторно порскнув йому газ у обличчя. Весь цей час він закривався від таких дій ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_9 посадив його на заднє сидіння службового автомобіля. У автомобілі поліцейському ОСОБА_13 він ударів не наносив. Він хотів відкрити двері автомобіля і вискочити із нього, однак напарник ОСОБА_5 ОСОБА_14 намагався його зупинити. Також у лікарні він не наносив ударів ОСОБА_13 . Пояснив, що він - обвинувачений у лікарню був доставлений у кайданках, які сильно перетиснули йому кисті рук і він відчував нестерпний біль, а тому просив ОСОБА_5 зняти кайданки. Однак, ОСОБА_9 відмовлявся це зробити, тому він, щоб привернути його увагу штовхнув його у ногу.

Незважаючи на невизнання своєї вини, винуватість ОСОБА_12 в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочині), передбаченому ч. 2 ст. 345 КК України, повністю доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: показаннями потерпілого, свідків, протоколами слідчих та процесуальних дій та іншими документами, дослідженими під час судового розгляду справи, які суд вважає належними та допустимими доказами.

Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні показав, що 05.11.2023 він та поліцейський ОСОБА_15 заступили на добове чергування, перебували у форменому одязі, у вечірній час прибули за викликом гр. ОСОБА_16 відносно ОСОБА_3 , щодо вчинення ним хуліганських дій та керування автомобілем у нетверезому стані. Прибувши на місце події на службовому автомобілі вони побачили як рухався автомобіль, який зупинився на їх вимогу, за кермом перебував ОСОБА_3 . Після зупинки транспортного засобу, у ОСОБА_3 , було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. ОСОБА_3 заперечував, що керував автомобілем, словесно казав, що не відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, але його не проходив, вступаючи у словесну суперечку з поліцейськими, і тим самим затягував час. Під час даного спілкування, яке тривало значний проміжок часу ОСОБА_3 постійно намагався вплинути на поліцейських підвищував голос, сперечався словесно з оточуючими та виражався у їхню сторону нецензурною лайкою. ОСОБА_9 попередив ОСОБА_12 про необхідність дотримання вказівок працівників поліції та попередив, що до нього будуть застосовані спецзасоби і його буде затримано. Зважаючи на протиправну поведінку ОСОБА_3 поліцейський ОСОБА_9 прийняв рішення про його затримання, оскільки ОСОБА_10 чинив опір, поліцейським ОСОБА_5 до ОСОБА_3 були застосовані спеціальні засоби, а саме сльозогінний газ. Попередньо ОСОБА_10 був повідомлений про застосування щодо нього спецзасобу. Незважаючи на це ОСОБА_3 почав чинити активний фізичний опір працівнику ОСОБА_5 , що виражалось у вириванні від поліцейського, у штовханні та шарпанні обома руками за формений одяг поліцейського, збитті нагрудної камери, яка була закріплена на верхньому одязі поліцейського, утриманні поліцейського за верхній одяг, що не давало йому вільно рухатися та виконувати свої службові обов`язки. В цей самий час ОСОБА_3 продовжив поводити себе агресивно, висловлювався нецензурною лексикою на його адресу, публічно бажав йому смерті та вчиняв психологічний тиск на поліцейського. Після застосування сльозогінного газу, ОСОБА_10 трішки заспокоївся, сів на заднє сидіння службового автомобіля і вони з ОСОБА_17 повезли ОСОБА_12 в лікарню на огляд. Під час руху автомобіля ОСОБА_10 він відчув один удар в потилицю, який наніс йому ОСОБА_18 . Після чого він зупини автомобіль, вивів ОСОБА_12 з авто та надів йому кайданки, оскільки відчував від нього загрозу. Після прибуття в лікарню ОСОБА_10 просив зняти із нього кайданки, однак він поводив себе агресивно, а тому йому було відмовлено. Під час складення направлення на огляд, ОСОБА_10 стояв позаду і наніс йому два удари ногою в задню частину бедра. Через невеликий проміжок часу ним все таки було прийнято рішення зняти кайданки, однак під час відкриття замка ключ зламався, у зв`язку із чим він попросив слідчо-оперативну групу підвезти ключ від кайданок. Коли СОГ прибула, то кайданки були зняті.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні показав, що він працює заступником директора ТРК «Броди». 05.11.2023 у вечірній час він перебував у Народному домі в м. Броди та бачив ОСОБА_12 , який бігав і шукав ОСОБА_20 та ОСОБА_21 сварились між собою. Коли сварка між ними закінчилась приїхала поліція, так як хтось викликав поліцейських під час їхньої сварки. Коли приїхала поліція свідок пішов в середину приміщення Народного дому. Пізніше він вийшов на вулицю та побачив спілкування поліцейських із ОСОБА_22 , який переріс у конфлікт, під час якого була шарпанина між ОСОБА_22 та поліцейським. Нікішин опирався, не хотів сідати у авто, однак згодом таки сів.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показав, що є працівником поліції та працює у ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області. 05.11.2023 він разом із ОСОБА_23 заступив на добове чергування. У вечірній час точного години не пам`ятає поступив виклик до Народного Дому в м. Броди, що водій керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Під`їхавши до Народного Дому вони помітили транспортний засіб марки Форд, який рухався. Вони зупинили цей транспортний засіб. За кермом був ОСОБА_10 , який в процесі розмови із ОСОБА_23 почав поводити себе агресивно. Стало зрозуміло, що він хоче уникнути проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння. Під час розмови із ОСОБА_23 він відмовився виконувати його розпорядження та вказівки і ОСОБА_9 прийняв рішення про затримання, про що повідомив ОСОБА_24 . Між ними почалась шарпанина і Нікішин почав опиратися затриманню. ОСОБА_9 застосував сльозогінний газ до ОСОБА_12 ОСОБА_14 втрутився і переконав ОСОБА_12 добровільно присісти у автомобіль та проїхати у лікарню. ОСОБА_10 вже без фізичного примусу сів на заднє сидіння службового автомобіля. Під час руху в лікарню ОСОБА_10 наніс один удар рукою у потилицю Масловському. Свідок бачив цей удар. Після чого ОСОБА_25 були одягнені кайданки. У лікарні ОСОБА_10 продовжив поводити себе агресивно, постійно вимагав зняти кайданки та наніс удар ногою в задню частину бедра ОСОБА_13 .

Свідок ОСОБА_26 в судовому засідання показав, що він є працівником поліції та працює у ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області. 05.11.2023 у вечірній час він прибув у складі слідчо-оперативної групи у приймальне відділення Бродівської ЦМЛ. Побачив, що ОСОБА_10 був у кайданках і повидив себе агресивно. Він хотів зняти кайданки та зламав ключ. ОСОБА_10 наніс два удари ногою в задню частину бедра ОСОБА_5 .. Свідок це бачив особисто.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показав, що 05.11.2023 у вечірній час він перебував у Народному Домі. У нього виникла суперечка із особистих мотивів з ОСОБА_27 , який працює на ПП ТРК «НІК ТВ». Пізніше до нього підійшов ОСОБА_28 , який йому повідомив, що він чинить тиск на працівників ПП ТРК «НІК ТВ» і перешкоджає їхній професійній журналістській діяльності. ОСОБА_12 про суперечку із ОСОБА_27 повідомив інший працівник цього ТРК ОСОБА_6 . Між ним та ОСОБА_22 виникла суперечка, однак така швидко закінчилась. Після цього приїхали працівники поліції. Хто їх викликав – йому невідомо. Пам`ятає, що працівники поліції просили ОСОБА_12 пред`явити документи. Очевидцем наступних подій за участі працівників поліції та ОСОБА_12 він не був.

Свідок ОСОБА_29 в судовому засіданні показав, що він працівником поліції та працює черговим у ВП №1 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області. 05.11.2023 у вечірній час, точної години він не пам`ятає, від гр. ОСОБА_11 поступило повідомлення про те, що ОСОБА_10 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, чіпляється до людей, та керує автомобілем у стані алкогольного сп`яніння. Пізніше надійшло також повідомлення від ОСОБА_12 з приводу неправомірних дій працівників поліції. Пізніше, цього вечора у приміщення ВП №1 було доставлено затриманого ОСОБА_12 , який поводив себе агресивно, висловлював агресію виключно до ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні показала, що вона 05.11.2023 перебувала у Народному Домі в м. Броди. В цей день була дитяча вистава, до якої вона була залучена, оскільки обіймає посаду керівника театру. Після завершення вистави з`явився ОСОБА_10 в стані алкогольного сп`яніння, почав висловлюватись нецензурними словами в її сторону. Вона викликала поліцію. Після чого він сів у авто та намагався від`їхати. В цей момент під`їхав поліцейський автомобіль та зупинив автомобіль ОСОБА_24 . Працівники поліції попросили пред`явити ОСОБА_12 документи та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Він спочатку погодився пройти огляд в лікарні, однак відразу передумав. Між ним та поліцейськими почалась розмова, яка тривала півтори години. Між ОСОБА_22 та поліцейським ОСОБА_23 почалась шарпанина. ОСОБА_9 попередив ОСОБА_12 про те, що застосує спецзасіб, після чого порскнув з балона ОСОБА_25 сльозогінний газ. Під час шарпанини у ОСОБА_5 була зірвана бодікамера Після чого ОСОБА_12 посадили у авто і поїхали у лікарню.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні показала, що працює медестрою у КНП «Бродівська ЦМЛ» близько двох років. 05.11.2023 у вечірній час працівники поліції привели у приймальний покій ОСОБА_12 , який перебував у кайданках, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Він поводив себе агресивно, був збуджений.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні показала, що працює лікарем приймального відділення КНП «Бродівська ЦМЛ» . 05.11.2023 у вечірній час працівники поліції привели у приймальний покій ОСОБА_12 , який перебував у кайданках, для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вона бачила, як ОСОБА_10 , який був у кайданках, після вимоги зняти кайданки наніс один удар своєю ногою в задню поверхню стегна поліцейському ОСОБА_13 , який стояв біля підвіконника до ОСОБА_12 спиною. ОСОБА_10 поводив себе агресивно, був збуджений, постійно скаржився та вимагав, щоб зняли кайданки. Вона не бачила на руках ОСОБА_10 крові, внаслідок застосування кайданок.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду за метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікраських препаратів, що знижують швидкість реакції від 05.11.2023, що виданий лікарем КНП «Бродівська ЦМЛ» ОСОБА_32 , ОСОБА_28 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (Т.: 1, а.с. 226).

Відповідно до постанови Бродівського районного суду Львівської області від 14.12.2023 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (за керування транспортним засобом 05.11.2023 в стані алкогольного сп`яніння) (Т.: 1, а.с. 231-232).

Відповідно до постанови Бродівського районного суду Львівської області від 19.01.2024, справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, відносно ОСОБА_3 в частині зазначеного в протоколі діяння – невиконання неодноразового законного розпорядження про припинення правопорушення (вираження нецензурної лайки) (подія 05.11.2023), закрито у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП , відносно ОСОБА_3 (в копіях) в частині зазначеного в протоколі діяння – нанесення поліцейському ударів передано прокурору, а провадження в справі закрито щодо цього діяння на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП (Т.:1, а с. 233-234).

Відповідно до постанови Бродівського районного суду Львівської області від 05.12.2023 ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП (щодо події 05.11.2023) (Т.:1, а.с. 235-236).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_15 від 07.03.2024, слідчий експеримент проведено у приміщенні приймального відділення Бродівської ЦМЛ. Свідок ОСОБА_15 показав, яким чином ОСОБА_10 наніс два удари ОСОБА_13 :1, а.с. 239-242).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_26 від 07.03.2024, слідчий експеримент проведено у приміщенні приймального відділення Бродівської ЦМЛ. Свідок ОСОБА_26 показав, яким чином ОСОБА_10 наніс два удари ОСОБА_13 :1, а.с. 243-247).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 07.03.2024, слідчий експеримент проведено у приміщенні приймального відділення Бродівської ЦМЛ. Потерпілий ОСОБА_5 показав, де він знаходився під час заподіяння ОСОБА_22 йому удару в задню частину стегна (Т.:1, а.с. 248-251).

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_5 від 12.04.2024, слідчий експеримент проведено біля приміщення Народного Дому у м. Броди та у салоні службового автомобіля. Потерпілий ОСОБА_5 показав яким чином ОСОБА_10 чинив опір йому при затриманні, а також в який спосіб наніс йому удар в голову в службовому автомобілі (Т.: 1, а.с. 252-260).

В судовому засіданні оглянуто відеозаписи із бодікамер поліцейського ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , а також із відеореєстратора службового атвомобіля, які надані як докази у кримінальному провадженні та мітяться на цифрових носіях інформації – 4 дисках формату DVD+R (Т.: 1, а.с. 269-270).

На диску DVD+R з умовним позначенням №1 (Т.: 1, а.с. 269), мітиться відеозапис з бодікамери поліцейського ОСОБА_15 , а також із відеореєстратора службового автомобіля. Під час огляду безперервного відеозапису з бодікамери, який розбитий на кілька окремих файлів, вбачається що о 19:27 ОСОБА_9 розпочав затримання ОСОБА_12 , про що повідомив останнього та вимагав завести руки за спину для одягання кайданок. Проти цього ОСОБА_10 почав заперечувати і голосно кричати, щоб його відпустили. ОСОБА_23 застосовано сльозогінний газ і почалась шарпанина. Кайданки на ОСОБА_12 одягнуті не були. ОСОБА_10 перебував у збудженому стані, лаявся. Шляхом словесних переконань зі сторони ОСОБА_33 , ОСОБА_10 заспокоївся і сів на заднє сидіння службового автомобіля. Під час руху, ОСОБА_10 телефонував із особистого мобільного телефону і консультувався із приводу його затримання, і раптово о 19:33год. наніс один удар рукою в праву частину обличчя ОСОБА_13 , який керував автомобілем, одночасно із вимогою зупинити автомобіль. На відеозаписі чути, як ОСОБА_9 відразу після нанесення йому удару сказав, що йому нанесено удар. Після чого на ОСОБА_12 були одягнуті кайданки. Після цього ОСОБА_12 доставлено у приймальний покій Бродівської ЦМЛ, де ОСОБА_10 почав голосно вимагати зняти із нього кайданки та скаржитись на те, що йому сильно перетиснуло кисті рук, і він терпить біль. ОСОБА_9 о 19:38 намагається відкрити кайданки, однак цього не може зробити. Чути як ОСОБА_9 скаржиться на ключ, що він ним не може відкрити кайданки. Також, чути яку ОСОБА_9 говорить, що ОСОБА_10 його копнув.

На диску DVD+R з умовним позначенням №3 (Т.: 1, а.с. 270), мітиться відеозапис з бодікамери поліцейського ОСОБА_5 , на якому мітиться запис цієї ж події, але під іншим ракурсом.

На диску DVD+R з умовним позначенням №2 (Т.: 1, а.с. 270), мітиться запис із бодікамери поліцейського ОСОБА_5 , який фіксує події у приймальному відділенні лікарні під час огляду ОСОБА_12 на стан алкогольного сп`яніння та у приміщенні ВП №1 під час складення протоколу.

На диску DVD+R з умовним позначенням №4 (Т.: 1, а.с. 270), мітиться запис із бодікамери поліцейського ОСОБА_5 . На відеозаписі зафіксовано як ОСОБА_9 намагається зняти кайданки із ОСОБА_12 , однак йому це не вдається з технічних причин. І поліцейський оголошує, що зламався ключ. ОСОБА_10 постійно спочатку просить, а пізніше вимагає зняти кайданки та стверджує, що його болять руки від кайданок.

Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду розгляду заперечив нанесення удару ОСОБА_13 у службовому автомобілі. Вказував, що на відео момент удару не зафіксовано. Насправді, він намагався відкрити двері та вийти із автомобіля.

Таким показанням обвинуваченого суд не надає віри, оскільки такі спростовуються оглянутим в судовому засіданні відеозаписами із бодікамер поліцейських, а також показаннями свідка ОСОБА_33 та потерпілого ОСОБА_5 , показання яких у взаємозв`язку із оглянутими відеозаписами події дають підстави чітко стверджувати, що ОСОБА_10 05.11.2023 о 19 год. 31хв., перебуваючи на задньому сидінні службового автомобіля наніс один удар рукою в праву частину обличчя поліцейського

ОСОБА_34 усвідомлював, що перед ним знаходиться поліцейський, який перебуває при виконання своїх службових обов`язків. Такий удар наносився саме поліцейському ОСОБА_13 у зв`язку із виконанням ним своїх службових обов`язків, оскільки перед цим відбулось затримання ОСОБА_12 саме поліцейським ОСОБА_23 , і саме ОСОБА_9 застосував щодо ОСОБА_12 спецзасіб - засіб, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії. Між застосуванням поліцейським ОСОБА_23 спецзасобу до ОСОБА_12 одночасно із фактичним затриманням ОСОБА_12 і моментом нанесення удару ОСОБА_22 в салоні службового автомобіля, хоч і минуло кілька хвилин (близько 5хв.), суд вважає, що такі події є розірваними в часі і не можуть розцінюватись як одна триваюча подія. В момент нанесення ОСОБА_22 удару ОСОБА_5 будь-якої загрози від працівників поліції ОСОБА_25 не було. До нього зі сторони працівників поліції не застосовувалась сила, не надходили жодні погрози про її застосування, а тому не має підстав вважати, що такі дії ОСОБА_12 (нанесення удару поліцейському ОСОБА_13 ) були викликані необхідністю самозахисту та спрямовані на протидію невиправданому чи надмірному насильству з боку поліцейського з метою збереження здоров`я особи.

Таким чином, наданими суду доказами доведена винуватість ОСОБА_3 в умисному заподіяні працівникові правоохоронного органу побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

При визначенні виду і розміру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , не має.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

При визначенні виду і розміру покарання обвинуваченому за вчинене кримінальне правопорушення, суд, беручи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, та обставину, яка обтяжує покарання обвинуваченого, враховуючи особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується за місце проживання, на обліку лікаря нарколога не перебуває, враховуючи досудову доповідь, відповідно до якої ризик повторного вчинення кримінального правопорушення оцінено як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінено як середній, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 345 КК України, у виді позбавлення волі.

Однак, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого, а саме те, що він позитивно характеризується по місцю проживання, досудову доповідь, згідно із якою на думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, враховуючи вік обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування призначеного основного покарання шляхом звільнення його від відбування основного покарання з випробуванням в порядку ст. 75 КК України.

Таке покарання є достатнім, справедливим і необхідним для його виправлення та для запобігання вчиненню злочинів як ним, так і іншими особами.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, діючи з прямим умислом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, розуміючи, що перед ним знаходяться працівник правоохоронного органу - поліцейський сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_5 , одягнений у формений одяг зі знаками розрізнення відповідного зразку, який виконував свої службові обов`язки, керуючись мотивом перешкодити виконанню поліцейськими своїх службових обов`язків, не виконання законних вимог поліцейського та уникнення юридичної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, 05.11.2023, в період часу з 19 год. 28 хв. по 19 год. 30 хв., умисно чинив активний фізичний опір працівнику поліції ОСОБА_5 , що виражалось у вириванні від поліцейського, у штовханні та шарпанні обома руками за формений одяг поліцейського, збитті нагрудної камери, яка була закріплена на верхньому одязі поліцейського, утриманні поліцейського за верхній одяг, що не давало йому вільно рухатися та виконувати свої службові обов`язки, що супроводжувалося вчиненням психологічного тиску на поліцейського шляхом підвищенням голосу на нього, висловлюванням нецензурною лексикою на адресу поліцейського та публічними побажаннями йому смерті.

Таким чином, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується у опорі працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

Також, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується в тому, що перебуваючи у приміщенні приймального відділення КНП «Бродівська ЦМЛ» за адресою: вулиця Лесі Українки, 22, м. Броди, Золочівського району, Львівської області, ОСОБА_3 05.11.2023, о 19 год. 38 хв., будучи у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу під час виконання службових обов`язків, а саме поліцейський сектору реагування патрульної поліції ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області сержант поліції ОСОБА_5 , який був у форменому одязі з відповідними знаками розрізнення, перебуваючи позаду нього, з мотивів помсти поліцейському, умисно завдав один удар правою ногою у задню частину правого стегна поліцейського ОСОБА_5 чим завдав йому фізичного болю, тобто умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу побої у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Діючи аналогічним чином та продовжуючи свої протиправні дії, 05.11.2023, о 19 год. 48 хв., ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні приймального відділення КНП «Бродівська ЦМЛ», діючи повторно, умисно завдав один удар своєю правою ногою у задню поверхню правого стегна поліцейському СРПП ВП № 1 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області сержанту поліції ОСОБА_5 , який виконував службові обов`язки, чим завдав йому фізичного болю, тобто умисно заподіяв працівникові правоохоронного органу побої у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Таким чином, ОСОБА_3 органом досудового розслідування обвинувачується в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу побоїв у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Дослідивши та оцінивши докази, надані суду сторонами кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України полягає, в опорі, зокрема, працівникові правоохоронного органу.

Опір - це активна фізична протидія здійсненню працівником правоохоронного органу покладених на нього службових обов`язків.

Опір характеризується такими ознаками: 1) він полягає в активних діях; 2) дії винного спрямовані на організм потерпілого, полягають у застосуванні фізичної сили до нього; 3) вони перешкоджають (протидіють) виконанню потерпілим своїх функцій, реалізації повноважень; 4) дії винного вчинені в момент виконання потерпілим покладених на нього обов’ язків.

Для об`єктивної сторони необхідно, щоб опір виявлявся при виконанні працівником правоохоронного органу службових обов`язків.

Виконанням службових обов`язків є виконання зазначеними особами обов`язків, передбачених відповідними нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність органів влади чи правоохоронних органів, а також окремих службових осіб.

Суд зазначає, що, вирішуючи питання про наявність у діях обвинуваченого «опору» в значенні статті 342 КК, суд повинен взяти до уваги також поведінку поліцейського під час пред`явлення ними вимоги і за подальшого розвитку подій у зв`язку із цими вимогами.

Відповідно до усталеної судової практики опором у значенні статті 342 КК є активна фізична протидія виконанню поліцейським його законних повноважень.

Таким чином, виходячи з цієї позиції, для визначення наявності в діях обвинуваченого складу «опору» у значенні цього положення обвинувачення має довести як наявність об`єктивної сторони діяння, тобто певного активного фізичного впливу з боку обвинуваченої особи, так і спрямованість її умислу саме на протидію виконанню службових повноважень.

Слід брати до уваги, що дії особи, спрямовані на протидію невиправданому і надмірному насильству з боку поліцейського, не можуть кваліфікуватися як опір за статтею 342 КК України.

Суд зауважує, якщо особа вириває руку від хвату поліцейського, який намагається її викрутити для того, щоб одягнути кайданки, чи перешкоджає поліцейському (закриває обличчя, хапає за руки чи відштовхує поліцейського) спрямувати струмінь газу сльозогінної дії в свою сторону, чи протидіє викручуванню поліцейським руки з метою одягнення кайданок, в результаті чого поліцейський отримує удар, чи пошкоджується форменний одяг поліцейського, або хапається за одяг поліцейського, щоб запобігти падінню, такі дії не можуть вважатися опором у значенні статті 342 КК, оскільки їхня мета полягає не у протидії законній діяльності поліції, а в уникненні небезпеки для життя і здоров`я особи.

Для того, щоб провести не завжди очевидну межу між опором у значенні статті 342 КК і діями, зумовленими рефлекторними реакціями або самозахистом, суду слід взяти до уваги не лише факт фізичного впливу на поліцейського збоку обвинуваченої особи, але і контекст, у якому відбулася подія.

Для цього слід зважати на відповідність дій поліції вимогам нормативних актів, що регулюють поліцейську діяльність. Зокрема, стаття 29 Закону України «Про національну поліцію» вимагає, щоб поліцейський захід був, серед іншого, необхідним і пропорційним. Тому, вирішуючи, чи є в діях обвинуваченого склад опору, суд має переконатися, що застосовані до обвинуваченої особи заходи збоку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої законом.

Крім іншого, стаття 43 Закону України «Про національну поліцію» вимагає, щоб поліцейський заздалегідь попередив особу про намір застосувати фізичну силу і особі було надано достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського.

Це положення звільняє поліцейського від цього обов`язку лише в разі, якщо зволікання із застосуванням сили може спричинити посягання на життя і здоров`я особи та/або поліцейського чи інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим чи неможливим.

У випадку застосування поліцейським сили без попередження суд має визначити, чи не зумовлені дії особи інстинктивною реакцією на несподіване для неї насильство і намаганням відвернути небезпеку для життя і здоров`я.

Ці ж міркування мають братися до уваги також при оцінці наявності чи відсутності складу злочину, передбаченого статтею 345 КК України.

Як встановлено судом із досліджених доказів, зокрема відеозаписів із бодікамер поліцейських, поліцейський ОСОБА_9 повідомивши ОСОБА_25 , що він затриманий відразу дає вказівку завести руки за спину для одягання спецзасобів – кайданок, та починає процедуру одягання кайданок застосовуючи фізичну силу, не надаючи мінімального часу ОСОБА_25 на виконання його вказівки. Відразу ОСОБА_10 починає висловлювати протест та починає протидіяти одяганню кайданок, вириваючи руки від поліцейського ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_9 застосовує щодо ОСОБА_12 спецзасіб – засіб, споряджений речовиною сльозогінної та дратівної дії. Усі подальші дії ОСОБА_12 до того моменту, як він під примусом сів у службовий автомобіль, та які полягали у вириванні, шарпанні за форменний одяг, вчиненням психологічного тиску на поліцейського шляхом підвищенням голосу на нього, висловлюванням нецензурною лексикою на адресу поліцейського та публічними побажаннями йому смерті, були інстинктивними, та спрямованими на протидію несподіваному насильству щодо нього і намаганням відвернути небезпеку для свого здоров`я.

З огляду на вищевикладене, такі дії ОСОБА_12 не можуть вважатися опором в розумінні ст. 342 КК України.

Такі ж міркування беруться до уваги судом також при оцінці наявності чи відсутності в діях ОСОБА_3 , складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Для того, щоб провести межу між умисним заподіянням працівникові правоохоронного органу чи його близьким родичам побоїв, що передбачені ч. 2 ст. 345 КК і діями, зумовленими рефлекторними реакціями або інстинктом самозахистом, суду слід взяти до уваги не лише факт фізичного впливу на поліцейського збоку обвинуваченої особи, але і контекст, у якому відбулася подія.

Тому, вирішуючи, чи є в діях обвинуваченого склад ч. 2 ст. 345 КК України, суд має переконатися, що застосовані до обвинуваченої особи заходи збоку поліції були необхідними та пропорційними ситуації, що склалася, і були застосовані відповідно до процедури, установленої законом.

Як встановлено судом із досліджених доказів, зокрема відеозаписів із бодікамер поліцейських ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , 05.11.2023 у період часу між 19 год. 33хв. 19 год. 52 хв. перебував закутим у кайданки із заведеними за спину руками. Перебуваючи у приміщенні приймального відділення КНП «Бродівська ЦМЛ» ОСОБА_10 неодноразово спочатку просив, а пізніше вимагав підвищуючи голос та застосовуючи ненормативну лексику, зняти із нього кайданки, оскільки він відчував нестерпний біль у зап`ястях обох рук, і вказував, що він не може терпіти та себе контролювати. О 19 год. 39 хв. ОСОБА_10 , який попередньо неодноразово просив зняти кайданки, бо йому сильно перетиснуло руки, та отримавши відмову від поліцейського, наніс удар ногою в ногу поліцейському ОСОБА_13 . Цей момент зафіксовано на бодікамеру поліцейського ОСОБА_5 , який після удару озвучує, що ОСОБА_10 його копнув.

ОСОБА_10 не заперечував, що він, для того щоб привернути увагу ОСОБА_5 , який стояв до нього спиною, і спонукати його до зняття кайданок, здійснив, як він стверджує, легкий поштовх своєю ногою йому у бедро, але заперечував саме нанесення удару.

Як встановлено судом, спецзасіб – кайданки до ОСОБА_12 були застосовані працівниками поліції після нанесення ним удару ОСОБА_13 в салоні автомобіля, і таке застосування було виправданим та вчиненим відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про національну поліцію». В той же час, ця стаття Закон забороняє застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску. І хоч застосування кайданок щодо ОСОБА_12 не тривало довше ніж 30 хвилин, однак останній від самого початку скаржився на надмірне перетискання зап`ястків рук та сильний біль, який він не міг терпіти. Стан ОСОБА_12 в цей час був близький до неконтрольованого, про що він неодноразово заявляв працівникам поліції, і що підтверджується оглянутим в судовому засіданні відеозаписом з бодікамер поліцейських, на яких видно, що ОСОБА_10 терпить біль від кайданок, і його прохання зняти кайданки переростають у вимагання зробити це, а отримана ним відмова від працівника правоохоронного органу приводить до втрати ним самовладання, яке переростає у хаотичну поведінку в приміщенні лікарні, де він кидається від одного поліцейського до іншого та просить зняти кайданки. В той же час, працівники поліції намагалися зняти кайданки, однак в силу технічних причин (зламаний ключ) не змогли відразу ні зняти кайданки, ні послабити їхній тиск.

Вказані обставини, у їхній сукупності дають підстави суду для висновку, що дії ОСОБА_12 в період між часу між 19 год. 33хв. та 19 год. 52 хв., коли він перебував закутим у кайданки із заведеними за спину руками, носили скоріше інстинктивний характер та були спрямованими на послаблення тиску кайданок, мали на меті відвернути спричинення болю, пов`язаного із надмірним стисканням зап`ясть обох рук, ніж на протиправні умисні дії, які мали на меті заподіяння побоїв працівникові поліції.

Суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України характеризується виключно прямим умислом. Виконавець усвідомлює, що завдає удари чи пошкодження саме працівникові правоохоронного органу (або його близьким) через його службову діяльність.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання, що у діях ОСОБА_12 відсутній такий обов`язковий елемент складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, як суб`єктивна сторона. Умисел ОСОБА_12 не був спрямований на був спрямований на заподіяння побоїв працівникові поліції, а мав на метівідвернення негативних наслідків для свого здоров`я.

Тому, з огляду на вищевикладене, дії ОСОБА_12 не можуть кваліфікуватися, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, тобто за ч. 2 ст. 345 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Отже, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження у відповідності до положень ч. 1 ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дотримуючись принципу диспозитивності, а саме, діючи в межах своїх повноважень та компетенції, вирішуючи лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим не наділений повноваженнями за власною ініціативою ініціювати проведення певних слідчих (розшукових) дій, оскільки функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган, безпосередньо дослідивши надані докази стороною обвинувачення, давши їм належну оцінку, відповідно до вимог ст. 94 КПК України, приходить до висновку про необхідність виправдання ОСОБА_3 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.

На підставі наведеного, керуючись статтями 368, 370 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 342 КК України визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю наявності у діянні обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 342 КК України.

ОСОБА_3 в частині пред`явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: щодо епізоду, який відбувся о 19 год. 38хв. 05.11.2023, а також щодо епізоду, який відбувся о 19 год. 48хв. 05.11.2023, визнати невинуватим та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України за недоведеністю наявності у діянні обвинуваченого складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 виконання наступних обов`язків:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1