Рішення від 23 вересня 2026 р. у справі №337/4447/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Суд: Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 23 вересня 2026 р.

Справа: №337/4447/26

Суддя: Ширіна С. А.

24.09.2026

Справа № 337/4447/26

Провадження № 2/337/3196/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді - Ширіної С.А.,

за участю секретаря - Бикової С.Б.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Хортицького районного суду міста Запоріжжя надійшов позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8874485 від 20.03.2025 в сумі 47916,00 грн, судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Позовні вимоги аргументує тим, що 20.03.2025 між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») в електронній формі був укладений договір про надання споживчого кредиту № 8874485, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 22000 грн., який останій зобов`язувався повернути у встановлений строк та сплатити проценти на користування ним. Відповідач приєдналася до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора А2227, що відповідно до вимог законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. В свою чергу, Первинний кредитор також підписав Кредитний договір шляхом накладення аналогу власноручного підпису та відтиску печатки уповноваженої особи, що погоджено сторонами при укладенні Кредитного договору. З урахуванням викладеного, наявність підписів сторін на Кредитному договорі свідчить про їхню свідому волю та прийняття умов договору, а також підтверджує, що Кредитодавець повідомив Відповідача про всі умови надання кредиту у порядку, встановленому чинним законодавством України. Таким чином, вважає, що позивачем доведено факт укладення Кредитного договору між Первісним кредитором та Відповідачем, що підтверджує чинність договору та прийняття його умов обома сторонами. 04.02.2026 між ТОВ «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04022026, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до вказаного у реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 04.02.2026 до договору факторингу, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором№ 8874485 від 20.03.2025 в сумі 47916 грн, з яких: 21780,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 26136,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 11000,00 грн. заборгованість по штрафним санкціям. З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача 47936,00 грн. заборгованості, вказав про те, що не заявляє до стягнення нараховані штрафні санкції, а також просив стягнути судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 14.07.2026 відкрито спрощене позовне провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що у разі неявки відповідача не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце судових засідань повідомлявся своєчасно та належним чином. Поштові відправлення повернулись до суду з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою", що згідно зі та усталеною практикою Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням. Відповідач не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні та не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, заяв про відкладення судового засідання чи розгляд справи у його відсутності до суду не надходило, у зв`язку з чим, суд в силу ст. 280 ЦПК України, з урахуванням заяви представниці позивача, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За наведених обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, згідно ч.8 ст.178 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне зазначити про наступне.

20.03.2025 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» було укладено договір № 8874485 про надання споживчого кредиту. Кредитний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника за допомогою використання позичальником одноразового ідентифікатора А2227 і був надісланий на номер телефону відповідача.

Згідно договору про надання споживчого кредиту № 8874485 від 20.03.2025 сума кредиту становить 22 000 грн 00 коп., строк надання кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів; спосіб надання кредиту безготівковим шляхом; тип процентної ставки фіксована; Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору.

На підтвердження виконання умов кредитного договору, позивач надає інформаційну довідку ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 213 від 04.02.2026, відповідно до якої було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта 20.03.2025 4:17 на суму 22 000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 .

04.02.2025 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 04022026, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до ОСОБА_1 ..

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором № 8874485 від 20.03.2025 про надання споживчого кредиту періодом з 20.03.2025 по 01.02.2026, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 47916 грн, з яких: 21780,00 грн - заборгованість по тілу кредиту, 26136,00 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Позивач звертає увагу суду на те, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 11000,00 грн.

Згідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За правилами частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно до ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч.1 ст. 516 ЦК України , заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст.1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Суд установив, що кредитний договір укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказану у кредитному договорі платіжну карту.

Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором, в тому числі на умовах сплати відсотків в розмірі 1 % від суми кредиту, що відповідає також приписам Закону України "Про споживче кредитування".

З огляду на матеріали справи, на підставі Договору факторингу від 04.02.2026 № 04022026 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТзОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором, що підтверджується: копією Акту приймання-передачі Реєстру боржників від 04.02.2026 та копією витягу з Реєстру боржників від 04.02.2026.

Враховуючи, що відповідач в порушення вимог кредитного договору та досудової вимоги від позивача, не повернула 47916 гривень заборгованості за кредитним договором, то така заборгованість підлягає стягненню у примусовому порядку відповідно до наданого розрахунку заборгованості. Також суд установив, шо відсотки нараховані в межах строку кредитування та з урахуванням денної процентної стаки 1%.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували надані позивачем розрахунки заборгованості.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позовні вимоги ТзОВ «ЮНІТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд установив, що під час розгляду справи в суді позивачем понесені витрати у вигляді судового збору за подання позову до суду в сумі 2662,40 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.141 ЦПК України та стягує з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача також просить стягнути з відповідача 7000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Юніт Капітал» надало суду: договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 укладений між адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал»; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; акт прийому - передачі наданих послуг від 05.05.2026, який є невід`ємною частиною до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, укладений між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «Юніт Капітал» на суму 7000 грн; додаткову угоду №25771536130 від 20.04.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, згідно якої ТОВ «Юніт Капітал» доручило, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів клієнта, в тому числі по справах про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8874485 від 20.03.2025.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20 витрати на надання професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду, зокрема, у справах № 923/560/17, № 329/766/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Враховуючи фактично надані послуги адвоката зі складання позовної заяви, суд визнає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 гривень.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором № 8874485 від 20.03.2025 в сумі 47916 (сорок сім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 43541163) судові витрати, що складаються зі сплати судового збору у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 2 000 (дві тисячі) грн 00 коп витрати на професійну правничу допомогу.

У задоволенні інших позовних вимог-відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: С.А. Ширіна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua