Рішення від 24 вересня 2026 р. у справі №337/2225/26 — Хортицький районний суд м. Запоріжжя

25.09.2026

Справа № 337/2225/26

Провадження № 2/337/1918/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Роман Д.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,13 кв.м, жилою площею 34,0 кв.м, з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня - Б, водомережа - В, вбиральня - Г, паркан - І.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.10.1996 року між ним та ОСОБА_2 було договір, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_2 продала, а він купив житловий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудженнями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м. На зазначеній земельній ділянці розташовані: один глинобитний жилий будинок А-1, жилою площею 34,0 кв.м., а також господарчі будівлі: л. кухня Б, водомережа В, вбиральня Г, паркан 1. Даний договір виконаний на нотаріальному бланку серії ААА № 284129, посвідчений Зиріною Е.О., державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори 14.10.1996 року за реєстровим номером 2965. Цього ж дня, 14.10.1996 року вказаний договір був зареєстрований в Токмацькому бюро технічної інвентаризації та записано в реєстрову книгу за № 2851, про що було зроблено відповідну відмітку (штамп) на оригіналі зазначеного вище договору купівлі-продажу.

Тривалий період часу він безперешкодно володів та користувався вказаним об`єктом нерухомості, проживав там разом зі своєю родиною, яка була зареєстрована за цією ж адресою. Проте у березні 2022 року був вимушений разом з родиною виїхати з м. Токмака Запорізької області в пошуках порятунку від окупаційних військ росії, які захопили місто. Відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 № 376 м. Токмак Токмацької міської територіальної громади є окупованим з 26.02.2022 року.

08.12.2025 року він, як власник жилого будинку, звернувся до державного реєстратора Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області із заявою про здійснення державної реєстрації за мною права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, діючому з 2013 року. Проте рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області Тютюна Дмитра Сергійовича № 83026659 від 27,01.2026 року було відмовлено у проведенні реєстраційних дій за поданою заявою у зв`язку з тим, що реєстрація на вказаний об`єкт нерухомості в Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня, а отримана державним реєстратором відповідь Пологівської районної військової адміністрації на поданий державним реєстратором запит не містить інформації, необхідної для державної реєстрації об`єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

У зв`язку з вказаними обставинами він позбавлений можливості у встановленому законом станом на сьогоднішній день порядку зареєструвати за собою право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 .

07.04.2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

28.04.2026 року до суду надійшла заява про усунення недоліків.

29.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.

03.06.2026 року закрито підготовче провадження і справа призначена до судового розгляду по суті.

Представниця позивача надала суду клопотання про проведення судового засідання без участі позивача та його представника, заявлені вимоги підтримує, наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької областінадав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14.10.1996 року державним нотаріусом Токмацької державної нотаріальної контори Зиріною Е.О., зареєстрованого в реєстрі № 2965, ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купив жилий будинок з господарчими та побутовими будівлями і спорудженнями, що знаходиться в АДРЕСА_1 вісімдесят сім/, розташований на земельній ділянці розміром 600 кв.м. На зазначеній земельній ділянці розташовані: один глинобитний жилий будинок А-1, жилою площею 34.0 кв.м., а також господарчі будівлі: л. кухня Б, водомережа В, вбиральня Г, паркан І.

Право власності за на будинок було зареєстроване в Токмацькому бюро технічної інвентаризації 14.10.1996 року та записане в реєстрову книгу за № 2851.

Факт належності будинку позивачу також підтверджується технічним паспортом на житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою АДРЕСА_1

27.01.2026 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Тютюн Д.С. , Білогородська сільська рада Бучанського району Київської області, розглянувши заяву від 08.12.2025 року за реєстраційним номером 70384417, відмовив в проведенні реєстраційних дій у зв`язку із тими обставинами, що інформація про реєстрацію права власності на об`єкт у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - відсутня. На запит до Пологівської районної військової адміністрації отримана відповідь яка не містить інформації, необхідної для державної реєстрації об`єкту нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно до листа від 12.12.2025 року Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області вказано, що відповідно до Указу Президента України від 07.05.2022 № 319/2022 «Про утворения військової адміністрації» створено Токмацьку міську військову адміністрацію Пологівського району Запорізької області.

Токмацьку міську територіальну громаду було утворено у 2020 році відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій Територіальних громад Запорізької області.

До укрупнення районів та об`єднання громади на території Токмацького району функціонувало два БТІ: Комунальне підприємство «Абрис» Токмацької міської ради, яке опрацьовувало документацію на об`єкти нерухомого майна по місту Токмаку та Приватне підприємство «Малі-44», яке здійснювало діяльність з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна по сільським населеним пунктам Токмацькому району. Після створення міської територіальної громади повноваження ведення архівів ресстрації права власності на нерухоме майно до 2013 року та приватизації житла по громаді були надані Комунальному підприємству «Абрис» Токмацької міської ради. Директор КП «Абрис» виїхала з окупованої території у березні 2022 року, з того часу доступу до підприємства та до архіву не мала (наразі звільнена за власним бажанням). Ключі від підприємства за вимогою окупаційної влади було вилучено у робітника цього підприємства ще на початку вторгнення. Станом на березень 2022 року паперовий архів не вивозився та розташовувався за фактичним місцезнаходженням підприємства (на окупованій території - Запорізька область, м. Токмак, вул. Шевченка 42/74). Що наразі відбувається з інвентаризаційними справами та архівом, не відомо.

Токмацька міська військова адміністрація не має доступу до архіву КП «Абрис», тому не має можливості надати інформацію щодо зареєстрованого права власності на нерухоме майно, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно положень частини 3 статті 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до Порядку реєстрації прав власності, який діяв до 2013 року, реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інші приміщення, будівлі та споруди проводилася в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснювалась реєстраторами заснованих відповідними органам місцевого самоврядування комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації (БТІ) за місцезнаходженням об`єктів нерухомого майна.

Державна реєстрація здійснювалась на підставі правовстановлювальних документів, зокрема: - договорів, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності; виданих нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування; свідоцтва про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду; рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна тощо.

Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ вносив записи до відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно, після чого видавав у паперовому вигляді витяг про державну реєстрацію прав, який є невід`ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робив відмітку (штамп) про державну реєстрацію.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). При цьому, стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи сторін, суд прийшов до висновку, що вимоги позову законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у проведенні державної реєстрації прав державний реєстратор посилався на відсутність відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: не надання відповіді відповідним БТІ щодо реєстрації права власності.

Тобто, відмова у державній реєстрації свідчить про невизнання права власності.

Невиконання (неналежне виконання) цього обов`язку, перешкоджає реалізації прав власників зареєструвати право власності на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відтак, через фактичне припинення діяльності комунального підприємства «Абрис» Токмацької міської ради, якому були передані повноваження ведення архівів реєстрації права власності на нерухоме майно до 2013 року та приватизації житла по Токмацькій громаді, а також через те, що матеріали інвентарних справ/архівів, що знаходились на його зберіганні у зв`язку із тимчасовою окупацією території Пологівського району Запорізької області не вивозились на підконтрольну Україні територію, отримати довідку про реєстрацію права власності в БТІ є неможливим.

Нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири від 14.10.1996 року з реєстраційним написом БТІ є доказом, що підтверджує право власності позивача на спірний будинок.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.

Державний реєстратор вказав, що підставою відмови у здійсненні реєстраційних дій стала відсутність відповідної інформації, разом з тим, суд вважає, що позивачем були подані всі необхідні документи для проведення реєстрації права власності у реєстрі речових прав.

Основним документом, що підтверджує право власності на будинок(квартиру) в Україні, є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), який містить актуальну інформацію про зареєстроване право власності. Додатково право власності підтверджується правовстановлюючим документом (наприклад, договором купівлі-продажу, дарування, спадщини, рішенням суду), на підставі якого було внесено запис до реєстру. Також враховує, що для проведення будь-якої операції з нерухомістю власнику останньої необхідно отримати Витяг з ДРРП.

Враховуючи зазначене, неможливість для позивача провести державну реєстрацію свого права власності на будинок, власником якого він є, через відсутність інформації про зареєстровані речові права до 01.01.2013 року тягне за собою позбавлення позивача можливості отримати Витяг з ДРРП, підтвердити своє право власності перед державними органами та іншими особами.

Натомість, судове рішення в разі задоволення позову у цій справі, відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», буде підставою для державної реєстрації права власності позивача на вказану квартиру, відтак позивач зможе отримати Витяг з ДРРП, як основний документ, що підтверджує право власності.

Оскільки право власності позивача не визнається, на підставі частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а також ст.321, 328,392 ЦК України, наявні підстави для визнання права власності за позивачем в судовому порядку. Обраний позивачем спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов до висновку про задоволення позову.

Керуючись ст. 89, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 47,13 кв.м., жилою площею 34,0 кв.м., з господарськими будівлями і спорудами: літня кухня - Б, водомережа - В, вбиральня - Г, паркан - 1).

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , Номери засобів зв`язку: НОМЕР_2 .

Відповідач: Токмацька міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, ЄДРПОУ44698452, Адреса місцезнаходження: 69107, Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, ел. пошта: tmva@tokmackagromada.gov.ua тел.: 380668335098.

Суддя: І.Г. Кучерук