Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №309/2140/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2140/26

Провадження № 2/309/1163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: судді Кемінь В.Д.

за участю секретаря судового засідання Плиска А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилається на те, що 30 липня 1994 року між нею та відповідачем укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів громадянського стану Хустської райдержадміністрації в Закарпатській області, за актовим записом №127. Від даного шлюбу у подружжя народилося троє дітей, двоє з яких досягли повноліття та дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла повноліття.

На сьогоднішній день сторони разом не проживають. Відповідачем подано до суду позов про розірвання шлюбу.

Позивачка з дитиною мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Всі обов`язки щодо виховання та забезпечення дитини несе позивачка самостійно. Відповідач участі в забезпеченні доньки не приймає, хоча є працездатним, має мінливий дохід, інших утриманців не має, в спромозі сплачувати аліменти.

У зв`язку з наведеним просить суд стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі, у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дитиною повноліття, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі.

Відповідач ОСОБА_2 11.09.2026 року подав до суду пояснення по справі, в яких визнав, що він є батьком ОСОБА_3 . Зазначив, що твердження позивачки про те, що вона самостійно забезпечує дитину всім необхідним, виконує всі обов`язки щодо піклування про її фізичний та духовний стан, інтелектуальний розвиток, навчання, підготовку до школи тощо – не відповідають дійсності. Відповідач спілкується з дитиною регулярно, бере безпосередню участь в її житті, цікавиться нею, проводить з нею час, допомагає їй у вирішення повсякденних питань та в міру своєї можливості забезпечує її необхідними речами та коштами. Під час шкільних літніх канікул дочка проживала з ним протягом трьох місяців.

З приводу свого матеріального стану зазначив, що він не має постійного доходу, ніде офіційно не працює, пенсії не отримує, його матеріальне становище є вкрай скрутним, а тому він не має можливості щомісячно сплачувати аліменти, у визначеному позивачкою розмірі. На підтвердження наведеного надав суду копію листа ВОГ № 7 ГУ ПФУ в Закарпатській області від 18.08.2026 року, копію довідки, сформованої автоматичними програмними засобами Державної служби зайнятості від 18.08.2026 року.

Зазначив, що готовий сплачувати аліменти у розмірі 1756 грн., що відповідає розміру мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину.

Також, 18.09.2026 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про доповнення до пояснень по справі, згідно якої він зазначив про наявність у нього хвороб та до якої долучив відповідні докази. Просив врахувати дані обставини при визначенні розміру аліментів.

Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 липня 1994 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів громадянського стану Хустської райдержадміністрації в Закарпатській області, за актовим записом №127, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Хустської райдержадміністрації.

Шлюб між сторонами не розірваний.

Від даного шлюбу у подружжя народилися діти, зокрема, дочка – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не досягла повноліття, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 20.12.2011 року, виданим ВДРАЦС Хустського районного управління юстиції Закарпатської області.

Відповідачем подано пояснення, в яких повідомив про те, що визнає частково позовні вимоги і згідний сплачувати на користь позивачки аліменти на утримання їх неповнолітньої дочки в розмірі 1756 грн. щомісячно, оскільки він так само як і позивачка піклується про дитину і забезпечує її необхідним в міру власних можливостей. Стабільного доходу не отримує, що стверджується копією листа ВОГ № 7 ГУ ПФУ в Закарпатській області від 18.08.2026 року, копією довідки, сформованої автоматичними програмними засобами Державної служби зайнятості від 18.08.2026 року та має проблеми зі здоров`ям, що стверджується копією виписки №9328/1240 із медичної карти стаціонарного хворого у КНП «ЛДЦ» ХМР, копією виписки №13589 із медичної карти стаціонарного хворого у КНП «Хустська ЦЛ імені ОСОБА_5 » ХМ від 02.12.2022 року та довідкою ВЛК від 23.12.2022 року № 10334.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України та є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст.11 Закону України "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей.

Статтею 180 СК України, встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як це передбачено ч.1 ст.184 СК України.

У відповідності до ч.ч.1, 2ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

При цьому, ст.184 СК України врегульовано питання щодо визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Згідно з вказаною статтею СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Оскільки на теперішній час неповнолітня дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні, суд вважає, що позивачка має право на отримання аліментів від батька дитини, який повинен виконувати свій обов`язок щодо її утримання належним чином.

Відповідно до статті 185 СК той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог. Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд враховує відсутність відомостей про наявність у відповідача інших осіб, які б знаходилась на його утриманні та те, що він є людиною працездатного віку. Доказів, які б це спростували відповідач суду не надав, а отже не позбавлений можливості заробляти і брати участь в утриманні своєї дитини.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує матеріальне становище сторін та дитини, враховує стан здоров`я відповідача, який має хвороби, а також враховує спроможність відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково та стягненню з відповідача на користь позивачки підлягають аліменти на утримання дитини в розмірі по 2500 грн. щомісячно.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, який в пункті 54 свого рішення від 7 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначав, «що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст.35-36, п.90), і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків».

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.141 ЦПК України).

Приймаючи до уваги, що згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Згідно ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141,258, 259, 263-265,354, 430 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08.06.2026 року.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь держави 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 (двадцять) копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Хустського

районного суду: Кемінь В.Д.