Постанова від 21 вересня 2026 р. у справі №521/9272/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1504/26

Номер справи місцевого суду: 521/9272/26

Головуючий у першій інстанції Старіков О. О.

Доповідач Артеменко І. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду – Артеменко І.А.,

за участю: секретаря судового засідання – Подуст Т.П.,

представника Одеської митниці – Берназ В.П.,

особи, яка притягається до відповідальності, - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст протоколу про порушення митних правил

24.03.2026 митницею складено протокол про порушення митних правил №0213/UA500000/2026 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України.

За вказаним протоколом 24.03.2026, приблизно о 20:18, в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче - Тудора» відділу митного оформлення №3 митного поста «Дніпровський» Одеської митниці по смузі руху «зелений коридор» в напрямку руху з України до Молдови, в`їхав автомобіль «Hyundai – H1», з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , країни реєстрації – Молдова, під керуванням ОСОБА_2 .

Під час огляду автомобіля «Hyundai – H1», НОМЕР_1 , після демонтажу пластикової накладки на порозі зі сторони переднього пасажирського сидіння, у ніші для зберігання домкрату автомобіля з ознаками приховування виявлено рідину для електронних сигарет (для заправки картриджів POD систем) «SOLANA PUFF JUICE 1» з різними смаками в асортименті 30 ml рідини з вмістом нікотину – 50 mg/ml без марок акцизного податку України в кількості 45 штук (баночок).

За даним фактом співробітниками Одеської митниці відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

Постановою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30.06.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накладено на нього стягнення у виді конфіскації рідини для електронних сигарет (для заправки картриджів POD систем) «SOLANA PUFF JUICE 1» з різними смаками в асортименті в кількості 45 штук. Вилучені, відповідно до протоколу речі, а саме: легковий автомобіль «Hyundai - H1», з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , країни реєстрації – Молдова, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 12.11.2024 року, ключ запалення від легкового автомобіля «Hyundai – H1», НОМЕР_1 - повернуто. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Одеської митниці витрати за зберігання товару з 01.04.2026 по 30.06.2026 у сумі 46,30 грн та витрати на охорону у сумі 114,66 грн, а всього у сумі 160,96 грн та на користь держави - судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Короткий зміст доводів апеляційних скарг

В апеляційній скарзі представник митниці просить скасувати постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30.06.2026 та прийняти нову постанову, якою визнати громадянина Молдови ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів- безпосередніх предметів правопорушення, а саме 12 784,50 грн, з конфіскацією товарів, а також конфіскацією транспортного засобу, що використовувався для приховування товарів – безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю. Стягнути витрати, понесені митним органом за зберігання транспортного засобу, безпосередніх предметів правопорушення та витрати на охорону відповідно до довідки.

В обґрунтування скарги, представник зазначила, що погоджується з позицією суду щодо доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, та не погоджується із застосованим видом стягнення:

-суд застосував додаткове стягнення без основного всупереч вимог ст.462 МК України;

- санкція ч.1 ст.483 МК України передбачає також конфіскацію транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищем (тайником), що залишено поза увагою суду;

- оскаржуваною постановою не визначено питання відшкодування витрат митного органу за зберігання транспортного засобу.

В суді апеляційної інстанції представник митниці підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_1 просив залишити судове рішення без змін.

Висновки за результатами розгляду апеляційних скарг

Заслухавши представника митниці, особу, яка притягається до відповідальності, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом

24.03.2026, приблизно о 20:18, в зону митного контролю міжнародного автомобільного пункту пропуску «Старокозаче - Тудора» відділу митного оформлення №3 митного поста «Дніпровський» Одеської митниці по смузі руху «зелений коридор» в напрямку руху з України до Молдови, в`їхав автомобіль «Hyundai – H1», з реєстраційними номерами НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , країни реєстрації – Молдова, під керуванням ОСОБА_2 .

Під час здійснення спільного прикордонно-митного контролю та проведення огляду автомобіля «Hyundai – H1», НОМЕР_1 , після демонтажу пластикової накладки на порозі зі сторони переднього пасажирського сидіння, у ніші для зберігання домкрату автомобіля з ознаками приховування було виявлено рідину для електронних сигарет (для заправки картриджів POD систем) «SOLANA PUFF JUICE 1» з різними смаками в асортименті 30 ml рідини з вмістом нікотину – 50 mg/ml без марок акцизного податку України в кількості 45 штук (баночок).

За позицією митниці, громадянин Молдови ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, з використанням засобів, що утруднюють виявлення товарів. Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

За даним фактом співробітниками Одеської митниці відносно ОСОБА_3 складено протокол №0213/UA500000/2026 від 24.03.2026 про порушення митних правил, передбачене ч.1 ст. 483 МК України.

Відповідно до ст. 511 МК України митницею вилучено:

- рідину для електронних сигарет (для заправки картриджів POD систем) «SOLANA PUFF JUICE 1» з різними смаками в асортименті 30 ml рідини з вмістом нікотину – 50 mg/ml без марок акцизного податку України в кількості 45 штук (баночок);

-легковий автомобіль «Hyundai-H1», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN № НОМЕР_2 , країни реєстрації – Молдова,

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 12.11.2024,

-ключ запалення від легкового автомобіля «Hyundai – H1», НОМЕР_1 .

За письмовими поясненнями громадянин Молдови ОСОБА_1 від 24.03.2026 при переміщенні ним через кордон з України до Молдови на автомобілі Hyundai з незнання поклав у відсік для домкрата суміши для куріння в кількості 45 шт., які він перевозив. Його попросили забрати їх на Новій пошті в Одесі і перевезти до Молдови.

За висновком експерта №1420003600-0116 від 22.05.2026 загальна ринкова вартість вилученого товару «45 баночок рідини для електронних сигарет …» становить 12 784,50 грн.

За висновком експерта №1420003600-0120 від 22.05.2026 ринкову вартість транспортного засобу «Hyundai – H1», VIN № НОМЕР_2 , станом на дату оцінки, становить 355 509,47 грн.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечив факт вчинення правопорушення, пояснивши, що в день події з ним в автомобілі в якості пасажирів їхали знайоми дівчата, одна з яких вже перед шлагбаумом проходження контролю повідомила йому, що перевозить рідину для куріння. Він намагався їй допомогти, тому помістив вказану рідину у нішу для зберігання домкрату автомобіля. Просив суд суворо його не карати, врахувати його волонтерську діяльність, вчинення правопорушення вперше та відсутність умислу.

Мотиви апеляційного суду

Відповідно до вимог ст.ст.245,252,280 КУпАП та ст.ст.486,489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Так, відповідно до положень ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, – відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення такої особи від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозицією ч.1 ст. 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

З матеріалів справи вбачається, що митним органом дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України.

З матеріалів справи вбачається, що в зоні митного контролю під час огляду автомобіля «Hyundai – H1», НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , у ніші для зберігання домкрату автомобіля, було виявлено приховані товари. Отже, в діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, за кваліфікуючою ознакою переміщення товарів через митний кордон України, з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

За положеннями ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги митниця не погоджується з оскаржуваним судовим рішенням лише в частині накладення стягнення.

Враховуючи, що доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та правильність його кваліфікації в апеляційній скарзі не оспорюється, то судом апеляційної інстанції не перевіряється.

Судове рішення оскаржується лише в межах застосованого адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Одеської митниці, особи, яка притягається до відповідальності, апеляційний суд вважає, що при обранні виду адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права.

Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Однак, апеляційний суд наголошує, що покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання новим правопорушенням.

Санкція ч.1 статті 483 МК України передбачає накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю.

Слід зазначити, що у випадках, коли санкція закону, по якому особа визнається винуватою, передбачає альтернативні види стягнень, суддя при винесенні постанови повинний мотивувати застосування того або іншого виду стягнення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції,приймаючи до уваги характер скоєного правопорушення та особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, відсутність пом`якшуючих обставин, повважав необхідним застосування до ОСОБА_3 адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил. Щодо транспортного засобу «Hyundai – H1», НОМЕР_1 , суд виходив з того, що він був без спеціально виготовлених сховищ (тайників), а ОСОБА_3 були використані конструктивні особливості транспортного засобу для приховуванням товарів, що з огляду на санкцію ч.1 ст.483 МК України виключає конфіскацію транспортних засобів (яка може бути застосована у разі наявності в них спеціально виготовлених сховищ (тайників), що використовувалися для приховування товарів).

Разом з тим, апеляційний суд не може погодитись з судовим рішенням в частині накладення стягнення.

Аналіз санкції ч.1 ст.483 МК України свідчить, що використання законодавцем прийменника «з» («з конфіскацією») чітко вказує на те, що додаткове стягнення у вигляді конфіскації застосовується виключно у поєднанні з основним стягненням - штрафом.

Отже, санкція вказаної статті є кумулятивною. Вона не містить альтернативного сполучника «або» між штрафом та конфіскацією. Відтак, закон не наділяє суд дискреційними повноваженнями обирати лише один із видів стягнень на власний розсуд, тому суд зобов`язаний застосувати обидва заходи впливу одночасно.

Призначення судом першої інстанції стягнення лише у вигляді конфіскації без накладення штрафу прямо суперечить вимогам матеріального права, що відповідно до процесуального законодавства є безумовною підставою для зміни постанови місцевого суду в частині визначеного стягнення.

Матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_3 є особою, яка була піддана адміністративному стягненню, у розумінні положень ст. 39 КУпАП, а також щодо наявності обтяжуючих і пом`якшуючих обставин.

Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

За позиціє апеляційного суду, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, до ОСОБА_3 підлягає застосуванню стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил (12 784,50 грн.) з конфіскацією цих товарів.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги в цій частині знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Що стосується доводів апелянта про необхідність конфіскації транспортного засобу із спеціально виготовленим сховищем (тайником), що використовувався правопорушником при переміщенні - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, то апеляційний суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно з п.53 ч.1 ст.4 МК України під спеціально виготовленим сховищем (тайником) є сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.461 МК України за порушення митних правил може бути накладено таке адміністративне стягнення, як конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Положеннями статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Диспозицією ч.1 ст.483 МК України визначені способи приховування:

-з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів,

-шляхом надання одним товарам вигляду інших,

-з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Як вбачається з акту проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 25.03.2026, в ході огляду транспортного засобу («Hyundai – H1», VGV735) в ніші для домкрату під переднім пасажирським сидінням, було виявлено рідину для електронних сигарет «SOLANA PUFF JUICE» 30 ml з різними смаками в асортименті в кількості 45 штук. Виявлення стало можливим після демонтажу пластикової накладки. Для огляду було залучено службову собаку (а.с.4).

Вказані обставини підтверджуються фототаблицею до протоколу. З наявних фотознімків вбачається, що ніша, в якому знаходились банки з рідиною для електронних сигарет, – є конструктивною частиною транспортного засобу.

Використанням інших засобів чи способів, що утруднюють виявлення предметів, можуть визнаватися, зокрема, приховування останніх у валізах, одязі, взутті, головному вбранні, речах особистого користування, на тілі або в організмі людини чи тварини, а також надання одним предметам вигляду інших (зміна їхніх зовнішніх ознак - форми та стану, упаковки, ярликів, етикеток тощо), на що вернута увага у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 03.06.2005 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил».

Слід акцентувати увагу, що диспозиція ч.1 ст.483 МК України містить спосіб приховання від митного контролю шляхом використання інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів. До таких способів може бути віднесене, зокрема, таке фізичне приховування товарів, при якому уповноважена службова особа не може виявити цей товар шляхом звичайного візуального огляду.

За позицією апеляційного суду, поміщення ОСОБА_3 банок з рідиною в нішу для домкрату свідчить про намагання останнього приховати вказаний товар. Виявлення товару було утруднено, так як їх неможливо було виявити шляхом звичайного візуального огляду без цілеспрямованого обшуку в нетипових місцях. Виявлення товару було утруднено та стало можливим лише після відкриття штатної ніші для домкрату шляхом зняття заводського пластикового лючка, який відкривається поворотом пластикового фіксатора. Обраний ОСОБА_3 спосіб зберігання товару свідчить про свідомо вжиті заходи приховування, щоб утруднити їх виявлення, проти чого не заперечував і ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Аналізуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що переміщення товару у спосіб, описаний в протоколі, є одним із інших способів, що утруднюють виявлення предметів, у розумінні диспозиції ч.1 ст.483 МК України. При цьому, відсутність спеціально обладнаного сховища (тайника) не є єдиним способом приховування товарів від митного контролю, передбачений ч.1 ст.483 МК України. Судом встановлено факт приховування від митного контролю товару та факт використання способу, що утруднює його виявлення, що передбачено диспозицією ч.1 ст.483 МК України (а саме: переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів).

Матеріали справи не містять доказів того, що конструкцію автомобіля було змінено, переобладнано або спеціально пристосовано з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України.

Враховуючи викладене, положення санкції ст. 483 МК України, згідно якої конфіскації підлягають транспортні засоби із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність передбачених чинним законодавством підстав для конфіскації транспортного засобу.

Щодо витрат митного органу у справі апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.519 МК України до витрат у справі про порушення митних правил належать, зокрема, витрати на зберігання тимчасово вилучених товарів і транспортних засобів.

За змістом ст.520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Наведеними вимогами МК України визначено загальний порядок відшкодування витрат у справі про порушення митних правил та сам порядок розрахунку таких витрат встановлюється центральним органом виконавчої влади.

Пунктом 12 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), встановлено, що при розгляді справ про порушення митних правил орган, який розглядає справу, вирішує питання щодо відшкодування витрат та їх сум.

Витрати в справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (далі - винна особа). Суми витрат, що підлягають відшкодуванню, зазначаються у постанові про накладення стягнення (розділ III Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами).

Обчислення сум витрат у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Порядку й оформлюється шляхом заповнення довідки про витрати митного органу у справі про порушення митних правил за формою, встановленою в додатку до цього Порядку.

Витрати на зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил та розміщених на складах, що належать митним органам або використовуються ними, розраховуються з дня їх фактичного розміщення на цих складах відповідно до Розмірів відшкодувань за зберігання на складах митних органів товарів і транспортних засобів, затверджених наказом МФУ від 15.06.2012 №731 (п.6 розділу ІІ Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування).

Відповідно до Порядку обчислення сум витрат у справах про порушення митних правил та їх відшкодування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15.06.2012 №731 (із змінами), до витрат у справі про порушення митних правил належать:

-витрати на інвентаризацію, зберігання, перевезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу (далі - товари, транспортні засоби, тимчасово вилучені в справі про порушення митних правил);

-витрати на залучення спеціалістів та експертів у справі про порушення митних правил;

-витрати, пов`язані з викликом свідка (свідків) для дачі пояснень;

-інші понесені митними органами витрати на провадження або розгляд справи про порушення митних правил.

За положеннями ч.1,2 ст.519 МК України витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов`язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов`язаних з викликом для дачі пояснень.

В довідці про витрати митного органу у справі зазначено, що витрати на зберігання товарів/ транспортних засобів, розміщених на складах, що належить митному органу або використовуються ним, з 01.04.2026 (склад «Промбаза» обрахована вартість за добу зберігання – 10,01 Євро з розрахунку: автомобіль – 10 євро за добу, рідина для електронних сигарет – 0,01 Євро за добу. Також у розділі «Інші понесені митним органом витрати на проводження або розгляд справи» митниця внесла витрати на охорону (а.с.34).

Разом з тим, аналізуючи вищезазначені положення правових норм щодо визначення витрат у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати на охорону не віднесені до витрат у справі про порушення митних правил, в тому числі і до інших витрат на провадження або розгляд справи. Поняття «витрати на зберігання» вже є комплексним та включає в себе забезпечення належних умов для збереження майна, у тому числі й його безпеку на території складу.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що витрати на охорону складських приміщень є складовою частиною витрат на зберігання товарів, а не витратами, зумовленими розглядом чи провадженням конкретної справи.

З урахуванням наведеного, вимоги митного органу в частині стягнення витрат на охорону товару окремо від витрат на його зберігання є безпідставними. Тому суд першої інстанції необґрунтовано стягнув з особи, яка притягається до відповідальності, витрати на охорону з 01.04.2026 по 30.06.2026 у сумі 114,66 грн.

Крім того, за положеннями ч.3 ст.541 МК України витрати митного органу, пов`язані із зберіганням товарів, транспортних засобів, щодо яких прийнято постанову про конфіскацію, до моменту винесення такої постанови повинні бути відшкодовані особою, яка вчинила порушення митних правил.

Отже витрати за зберігання товару (54 банок рідини) в сумі 46,66 грн. судом обґрунтовано стягнуто з дня їх фактичного розміщення (01.04.2026) до моменту винесення постанови у справі (30.06.2026).

Щодо витрат на зберігання транспортного засобу правових підстав для відшкодування витрат на його зберігання немає, оскільки вилучений автомобіль не підлягає конфіскації та підлягає поверненню.

При цьому, за положеннями пунктів 2, 3 розділу ІІІ Порядку відшкодування витрат митних органів на огляд товарів та інших витрат, пов`язаних з переміщенням товарів на склад митного органу, та зберіганням товарів та транспортних засобів на такому складі, затвердженого Наказом МФУ 15.06.2012 №731, витрати щодо товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, після набрання законної сили постановою, винесеною у справі про порушення митних правил, відшкодовуються у разі, якщо особу визнано винною, а вилучені у справі про порушення митних правил товари та/або транспортні засоби підлягають поверненню власнику. Розрахунковий строк зберігання для обчислення витрат в такому випадку обраховується, починаючи з одинадцятого дня з дня набрання законної сили постановою у справі про порушення митних правил, і закінчується датою видачі товарів та/або транспортних засобів зі складу митного органу. День видачі зі складу митного органу товарів, транспортних засобів до загального строку при обрахунку витрат не включається.

Отже, витрати на зберігання транспортного засобу після набрання законної сили постановою суду стягуються в порядку, передбаченому Порядком відшкодування витрат митних органів на огляд товарів та інших витрат, пов`язаних з переміщенням товарів на склад митного органу, та зберіганням товарів та транспортних засобів на такому складі, затвердженого Наказом МФУ 15.06.2012 №731.

Відповідно до ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Анточ Наталії Олексіївни в інтересах Одеської митниці – задовольнити частково.

Постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 30 червня 2026 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ч.1 ст.483 МК України – змінити в частині накладення стягнення та стягнення витрат на охорону в сумі 114,66 грн.

Застосувати до ОСОБА_1 стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, у виді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 12 784,50 грн. (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири гривні п`ятдесят копійок), з конфіскацією цих товарів.

У задоволенні клопотання представника Одеської митниці Держмитслужби про вирішення питання про стягнення витрат на охорону – відмовити.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І.А.Артеменко