Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №742/4305/26 — Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2893/26

Єдиний унікальний № 742/4305/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань Риндя Л.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за позовом Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

У серпні 2026 року позивач звернувся до суду з заявою в якій просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 54346 грн 51 коп.

Аргументує свої вимоги тим, що відповідач являється споживачем послуг які надаються КП «Прилукитепловодопостачання» в житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок несвоєчасної та неповної оплати відповідачами за спожиті житлово-комунальні послуги станом на 01 липня 2026 утворилась заборгованість у сумі 54346 грн 51 коп, яку вони в добровільному порядку не сплачують.

Тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІІ.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду від 03 серпня 2026 року призначено справу до розгляду в спрощеному провадженні на 10 год 00 хв 23 вересня 2026 року.

ІІІ.Позиції сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву в якій позовні вимоги визнає та просить розглянути справу без його участі, у разі неявки відповідачів в судове засідання просив розглянути справу заочно.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, правом на надання відзиву на позовну заяву не скористалися.

Зі згоди позивача, суд на підставі наявних в справі доказів, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенню ст.280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.05.2026, право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .(а.с.12)

Відповідно до листа Центру надання адміністративних послуг м.Прилуки від 03.04.2026, станом на 03.04.2026 за відомостями реєстру територіальної громади, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11)

Згідно з розрахунку за послуги тепловодопостачання між КП «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 , за період з жовтня 2022 по липень 2026 заборгованість ОСОБА_1 за спожиті житлово – комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 , становить 54346 грн 51 коп(а.с.7-10).

V.Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право спільної сумісної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , належить трьом особам, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Водночас із матеріалів справи вбачається, що позивачем пред`явлено позов про стягнення заборгованості лише до двох співвласників — ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . ОСОБА_4 не є відповідачем у цій справі.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 355 ЦК України майно, що перебуває у власності двох або більше осіб, належить їм на праві спільної власності, а відповідно до статті 368 ЦК України спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Таким чином, встановлення факту належності спірної квартири трьом особам на праві спільної сумісної власності має правове значення для визначення кола осіб, на яких законом покладено обов`язок щодо утримання майна.

Разом із тим, суд при вирішенні цього спору виходить із меж заявлених позовних вимог та суб`єктного складу учасників справи. Оскільки ОСОБА_4 не залучена до участі у справі як відповідач, питання про покладення на неї обов`язку зі сплати спірної заборгованості судом не вирішується.

Сам факт наявності у третьої особи права спільної сумісної власності на квартиру не є підставою для відмови у позові до інших співвласників, якщо судом встановлено їхній власницький статус та наявність у них обов`язку брати участь в утриманні належного їм майна.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Частиною першою статті 9 цього Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Отже, власник (співвласник) житлового приміщення несе встановлений законом обов`язок щодо його утримання та оплати житлово-комунальних послуг у межах передбачених законом і договором зобов`язань.

Водночас щодо ОСОБА_2 судом встановлено, що він не є власником або співвласником спірної квартири. Згідно з листом Центру надання адміністративних послуг м. Прилуки він лише зареєстрований за адресою спірного житлового приміщення.

Сам по собі факт реєстрації місця проживання особи у квартирі не свідчить про виникнення у такої особи права власності на це майно та не може бути самостійною правовою підставою для покладення на неї обов`язку власника щодо утримання майна.

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що між КП «Прилукитепловодопостачання» та ОСОБА_2 укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, за яким саме він взяв на себе обов`язок сплачувати відповідні послуги, або інших доказів, які б свідчили про виникнення у нього самостійного грошового зобов`язання перед позивачем.

Таким чином, наявність реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою спірної квартири сама по собі не створює для нього обов`язку відповідати за заборгованість, яка виникла у зв`язку з утриманням нерухомого майна, співвласниками якого він не є.

Щодо вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суд враховує, що вони є співвласниками спірної квартири, а отже, на них поширюється встановлений статтею 322 ЦК України обов`язок щодо утримання належного їм майна.

Згідно з частиною першою статті 541 ЦК України солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язань.

Статто 543 ЦПК визначено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до вимог статті 544 ЦПК України боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов`язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці.

При цьому суд не вправі покладати обов`язок щодо сплати заборгованості на ОСОБА_4 , яка співвласником є, але відповідачем у цій справі не виступає, оскільки це виходило б за межі заявлених до неї позовних вимог та порушувало б її процесуальні права.

Разом із тим зазначена обставина не звільняє відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від виконання їхніх обов`язків як співвласників квартири.

Оскільки квартира перебуває у спільній сумісній власності трьох осіб, а частки співвласників у праві власності не визначені, суд вважає , що борг за комунальні послуги є неподільним предмета зобов`язань, а тому співвласники несуть солідну відповідальність.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вразі виконання солідарного обов`язку зі сплати витрат за комунальні послуги , той хто здійснив оплату матиме право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників в тому числі і до ОСОБА_4 , яка не є відповідачем у даній справі.

Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_2 задоволенню не підлягають, оскільки він не є власником (співвласником) спірної квартири, а доказів виникнення у нього самостійного договірного зобов`язання перед позивачем суду не надано.

Водночас позовні вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню як до співвласників спірного нерухомого майна, на яких законом покладено обов`язок щодо його утримання та оплати відповідних житлово-комунальних послуг.

Доказів того, що послуги не надавались та що вони не користувались наданими послугами, належними та допустимими доказами не доведено та матеріалами справи не підтверджено, зазначений розрахунок боргу, відповідачами не спростовано.

Тому враховуючи, що заборгованість за надані житлово-комунальні послуги підлягає стягненню у примусовому порядку солідарно з відповідачів на користь позивача у сумі 54346 грн 51 коп.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VІ.Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь позивача по 1109 грн 33 коп в рахунок відшкодування витрат понесених на сплату судового збору при подачі позовної заяви до суду.

На підставі наведеного, ст.247,263-265,273,279,280-281,354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Комунального підприємства«Прилукитепловодопостачання»

Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_2 – відмовити.

Позов Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради Чернігівської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення солідарно заборгованості за житлово-комунальні послуги– задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради, код ЄДРПОУ 32863684, місце знаходження за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Садова, 104, заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг у розмірі 54346 (п`ятдесят чотири тисячі триста сорок шість) грн 51 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради, код ЄДРПОУ 32863684, місце знаходження за адресою: м.Прилуки, вул.Садова, 104, 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн 33 коп в рахунок відшкодування коштів за судовий збір сплачених при подачі позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 на користь Комунального підприємства «Прилукитепловодопостачання» Прилуцької міської ради, код ЄДРПОУ 32863684, місце знаходження за адресою: Чернігівська область, м.Прилуки, вул.Садова, 104, 1109 (одна тисяча сто дев`ять) грн 33 коп в рахунок відшкодування коштів за судовий збір сплачених при подачі позовної заяви.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Анатолій КОВАЛЕНКО