Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №729/559/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/559/26

3/729/200/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 р. Суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Демченко Л.М., за участю секретаря Роєнко А.П., захисника Фурсія С.О., розглянувши в приміщенні Бобровицького районного суду адмінматеріал, який надійшов від Відділення поліції №2 (м.Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 27.03.2026 о 10 год. 58 хв. в с. Осокорівка по вул. Шевченка, 30, керував мотоблоком марки «Зубр» з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та виражене тремтіння пальців. Від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв адмінправопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання з`явився захисник Фурсій С.О., який подав клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

У поданому клопотанні захисник зазначив, що зупинка працівниками поліції мотоблока марки «Зубр» під керуванням ОСОБА_1 була здійснена без передбачених законом підстав. Зокрема, матеріали справи, на думку захисника, не містять належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, яке могло бути підставою для зупинки транспортного засобу відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

Захисник посилався на те, що із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції не вбачається підстави, з якої було зупинено ОСОБА_1 , а документального підтвердження правомірності такої зупинки матеріали справи не містять, що є підставою в силу положень правового принципу " плодів отруйного дерева" вважати подальші дії працівників поліції та отримані внаслідок такої зупинки докази недопустимими.

Крім того, захисник зазначив, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 поводив себе адекватно, його мова була чіткою та розбірливою, рухи — впевненими, а зазначені у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема почервоніння очей та виражене тремтіння пальців рук, із відеозапису не вбачаються.

Також захисник вказував на порушення встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак працівником поліції відповідного направлення до закладу охорони здоров`я йому надано не було. На думку захисника, зазначене свідчить про недотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також ст. 266 КУпАП.

На підставі викладеного захисник вважав, що наявні у матеріалах справи докази не підтверджують належним та допустимим чином вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та просив провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника, дослідивши і оцінивши докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється судом за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною та обґрунтованою.

Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 розділу І зазначеної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Разом з цим, під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне небажання особи пройти відповідний огляд, яке може проявлятися як в активній, так і в пасивній формі.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, до матеріалів справи долучено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПРІ № 625340, відповідно до якого ОСОБА_1 , керуючи мотоблоком марки «Зубр», мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та виражене тремтіння пальців рук, та від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився.

Разом з тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним доказом доведеності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а викладені у ньому обставини підлягають перевірці та оцінці судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Із дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівники поліції рухалися за мотоблоком марки «Зубр» під керуванням ОСОБА_1 , після чого зупинили його на польовій дорозі. При цьому причину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 працівниками поліції повідомлено не було.

Під час подальшого спілкування працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота та почервоніння очей. Водночас у протоколі про адміністративне правопорушення, крім зазначених ознак, додатково вказано про наявність у ОСОБА_1 вираженого тремтіння пальців рук.

Разом з тим суд звертає увагу, що відповідно до п. 3 розділу І Інструкції до ознак алкогольного сп`яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різку зміну забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінку, що не відповідає обстановці. При цьому така ознака, як почервоніння очей, яка зазначена працівниками поліції та відображена у протоколі про адміністративне правопорушення, положеннями вказаної Інструкції до ознак алкогольного сп`яніння не віднесена.

Проте з дослідженого судом відеозапису вираженого тремтіння пальців рук ОСОБА_1 не вбачається. Під час спілкування з працівниками поліції він поводиться спокійно та врівноважено, чітко і послідовно відповідає на поставлені запитання, порушень мови та координації рухів не спостерігається, його поведінка відповідає обстановці.

Щодо зазначеної у протоколі ознаки алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, суд зазначає, що відеокамера запаху алкоголю не передає, а тому перевірити наявність такої ознаки за допомогою дослідженого відеозапису неможливо.

Суд також враховує, що на початку спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 заперечував факт вживання ним алкогольних напоїв. У подальшому між ним та працівниками поліції відбулась розмова, зміст якої на відеозаписі чітко не зафіксований та нерозбірливий, після чого ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського відмовився від проходження огляду.

Як убачається з дослідженого судом відеозапису, працівники поліції пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Разом з тим відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху обов`язок водія пройти у встановленому порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння виникає на вимогу поліцейського.

Вимога поліцейського є владним приписом, зверненим до конкретної особи, який має бути сформульований чітко та однозначно, містити обов`язковий характер відповідної дії та ґрунтуватися на вимогах закону.

Отже, пропозиція пройти огляд та вимога поліцейського про його проходження не є тотожними за своїм змістом та правовими наслідками. Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду має бути встановлено, що поліцейським за наявності передбачених законом підстав було висловлено саме вимогу пройти огляд відповідно до встановленого порядку, а особа, усвідомлюючи зміст такої вимоги, від її виконання відмовилася.

Натомість із відеозапису не вбачається висловлення працівниками поліції ОСОБА_1 чіткої та однозначної вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Працівники поліції саме пропонують йому пройти такий огляд, а тому ОСОБА_1 як і кожна особа мав право відмовитись без жодних правових наслідків, оскільки водій відповідно до вимог п. 2.5 ПДР зобов`язаний виконувати винятково вимогу, а не пропозицію працівників поліції.

Так, пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов`язує водія пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння саме на вимогу поліцейського. Відтак відмова від запропонованого працівником поліції проходження огляду, за відсутності належно висловленої вимоги про його проходження, сама по собі не може безумовно свідчити про невиконання водієм вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху та утворювати склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 266 КУпАП особа, щодо якої є підстави вважати, що вона перебуває у стані алкогольного сп`яніння, підлягає відстороненню від керування транспортним засобом.

Із дослідженого відеозапису вбачається, що після складання адміністративного матеріалу мотоблок марки «Зубр» залишився на польовій дорозі, а ОСОБА_1 разом із працівниками поліції на службовому автомобілі поїхали до будинку № 54 по вул. Шевченка в с. Осокорівка. На відеозаписі зафіксовано, як остання виходить з двору до працівників поліції.

Разом з тим відеозапис не містить відомостей про складання ОСОБА_2 розписки, яка знаходиться в матеріалах справи, в якій вона зобов`язується доставити мотоблок до місця проживання ОСОБА_1 на вул. Шевченка,16 в с. Осокорівка, а також фактичну передачу їй мотоблока марки «Зубр» чи вчинення інших дій, які б підтверджували здійснення працівниками поліції процедури відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП.

Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що працівники поліції зобов`язані проводити безперервний відеозапис за допомогою портативних відеореєстраторів (бодікамер) з моменту початку виконання своїх службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції й до їх повного завершення.

Так, згідно з п. 5 розд. ІІ "Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" № 1026 затвердженої Наказом Міністрества внутрішніх справ України 18.12.2018 включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Отже, відомості письмових матеріалів справи щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не підтверджують дій працівників поліції про те, що ОСОБА_1 дійсно був відсторонений від керування транспортним засобом, як того вимагають приписи ст. 266 КУпАП, оскільки не зафіксовані на відеозаписі.

Працівники поліції зобов`язані відсторонити від керування транспортними засобами осіб щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції для того, щоб негайно припинити загрозу його життю та безпеці інших людей на дорозі.

Таким чином, сукупність установлених під час судового розгляду обставин, викликає у суду обґрунтовані сумніви у доведеності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях, а обов`язок доведення вини особи покладається на орган та посадових осіб, якими встановлено факт вчинення правопорушення та складено відповідні адміністративні матеріали.

Недоведеність вини особи відповідно до ст. 9 КУпАП свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 251, 252, 266, 280, 283-285 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.М.Демченко