Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №950/1994/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1994/26

Номер провадження 3/950/835/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли із ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Пісочна Миколаївського району Львівської області, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, старшого навідника, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП,

в с т а н о в и в:

28 червня 2026 року близько 14 год. 00 хв. солдат ОСОБА_1 , перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 , був виявлений командуванням військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме із запахом алкоголю з порожнини рота, нечіткою мовою, хиткою ходою та порушенням координації рухів.

У зв`язку з відсутністю у військовій частині спеціального технічного засобу для проведення огляду ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де йому запропоновано пройти огляд за допомогою спеціального технічного засобу «АлкоФор 505» № 00351, від чого він відмовився. Після цього йому було запропоновано пройти медичний огляд у відповідному закладі охорони здоров`я для встановлення стану алкогольного сп`яніння, від проходження якого ОСОБА_1 також відмовився у присутності двох свідків, про що складено відповідний акт.

Таким чином ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем та перебуваючи під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву, у якій просив розглянути справу без його участі у зв`язку з проходженням військової служби та виконанням завдань, пов`язаних з обороною України, проти факту вчинення ним військового адміністративного правопорушення не заперечував, вину визнав повністю, зобов`язався надалі такого не допускати та просив суворо його не карати.

Відповідно до ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справа може бути розглянута лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду. Обов`язкова присутність особи при розгляді справи за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП законом не передбачена.

Враховуючи подану ОСОБА_1 заяву про розгляд справи без його участі, суд вважає можливим розглянути справу за його відсутності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За правилами ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена належними, допустимими та взаємоузгодженими доказами.

Із протоколу про військове адміністративне правопорушення ЧНС № 40 від 28 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , має військове звання солдата та займає посаду старшого навідника. У протоколі наведено обставини виявлення у нього ознак алкогольного сп`яніння під час виконання обов`язків військової служби та обставини його відмови від проходження відповідного огляду. ОСОБА_1 роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Актом фіксації відмови від добровільного проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння від 28 червня 2026 року підтверджено, що ОСОБА_1 у присутності свідків було запропоновано добровільно пройти огляд на предмет підтвердження чи спростування факту перебування у стані алкогольного сп`яніння, від чого він відмовився.

Письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння та відмовився від запропонованого огляду. Пояснення свідків узгоджуються з відомостями протоколу про військове адміністративне правопорушення та актом фіксації відмови від проходження огляду, суперечностей між цими доказами судом не встановлено.

Також із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був ознайомлений із правом на отримання правничої допомоги. Від послуг адвоката відмовився, при цьому зазначив, що скарг чи заяв щодо неправомірних дій посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 не має, фізичне та психологічне насильство до нього не застосовувалось.

Власною письмовою заявою, адресованою суду, ОСОБА_1 визнав факт вчинення ним військового адміністративного правопорушення та свою вину. Суд оцінює таке визнання не як єдиний доказ винуватості, а в сукупності з іншими дослідженими доказами, які послідовно та взаємоузгоджено підтверджують фактичні обставини справи.

Частиною першою ст. 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби, а також появу таких осіб на території військової частини у нетверезому стані чи відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Отже, відмова військовослужбовця від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є самостійною формою адміністративного правопорушення. Для встановлення такої форми правопорушення закон не вимагає отримання позитивного результату медичного або інструментального огляду, оскільки відповідальність настає саме за належно зафіксовану відмову військовослужбовця від проходження запропонованого йому огляду.

Частиною третьою ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

На час вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення в Україні діяв особливий період. Тому встановлені судом дії ОСОБА_1 , який, будучи військовослужбовцем, під час виконання обов`язків військової служби відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Таким чином, досліджені судом докази у своїй сукупності є послідовними, взаємоузгодженими та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, суд відповідно до ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та інші обставини, що мають значення для індивідуалізації адміністративної відповідальності.

Суд враховує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, свою вину визнав повністю, фактичні обставини правопорушення не оспорює, просив суворо його не карати та зазначив, що надалі подібного не допустить. Відомостей про настання будь-яких шкідливих наслідків унаслідок вчиненого адміністративного правопорушення матеріали справи не містять.

Разом із тим суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, яке посягає на встановлений порядок проходження військової служби, військову дисципліну та належне виконання військовослужбовцями своїх обов`язків. Правопорушення вчинено під час виконання обов`язків військової служби в умовах особливого періоду, коли дотримання військової дисципліни та установленого порядку проходження служби має особливо важливе значення.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку, що для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети адміністративного стягнення, виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень достатнім та необхідним є накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в мінімальному передбаченому санкцією ч. 3 ст. 172-20 КУпАП розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

Такий вид та розмір адміністративного стягнення, на переконання суду, є необхідним, достатнім та пропорційним характеру вчиненого правопорушення, відповідає особі правопорушника та меті адміністративної відповідальності.

Оскільки адміністративне правопорушення безпосередньо пов`язане з виконанням ОСОБА_1 обов`язків військової служби, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він підлягає звільненню від сплати судового збору. Такий підхід відповідає змісту наданого судом зразка постанови, у якому пільга щодо судового збору застосована до військовослужбовця за аналогічних фактичних обставин.

Керуючись ст. 23, 33, 40-1, ч. 3 ст. 172-20, ст. 245, 251, 252, 268, 280, 283, 284, 294, 307, 308 КУпАП, п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави, перерахувавши вказані кошти на рахунок UA098999980314020542000018554. Формулювання резолютивної частини та реквізит рахунку відтворено відповідно до наданого зразка постанови.

Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнити на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений законом строк постанова про накладення штрафу направляється для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, а також витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ