Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №707/2896/25 — Черкаський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 707/2896/25

Провадження № 22-ц/821/1698/26

Категорія: скарга на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Василенко Л.І., Сіренка Ю.В.

секретаря: Руденко А.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

представник позивача: адвокат Батюк Олег Олександрович

відповідач: ОСОБА_2

представник відповідача: адвокат Сучило Артем Олегович

розглянувши у порядку спрощеного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Сучила Артема Олеговича на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2026 року (постановлену в приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області під головуванням судді Тептюка Є.П.) про призначення почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів неукладеними та визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог

31 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договорів неукладеними та визнання права власності в порядку спадкування.

26 травня 2026 року представник ОСОБА_1 – адвокат Батюк О.О. подав до суду першої інстанції клопотання про призначення почеркознавчої судової експертизи.

Клопотання обґрунтоване тим, що після постановлення судом ухвали від 01 грудня 2025 року, якою було зобов`язано ОСОБА_2 надати суду оригінали своїх примірників договорів дарування від 14 жовтня 1992 року та від 29 грудня 1992 року, відповідач частково виконала вказану ухвалу та надала суду оригінал свого примірнику договору дарування жилого будинку від 29 грудня 1992 року, посвідченого 29.12.1992 року Будищенською сільською радою за р. № 176.

Для підтвердження того, що дарувальник за вказаним договором - ОСОБА_3 його не підписував, а, відтак, договір є неукладеним, представник позивача просив суд призначити у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, на розгляд якої поставити запитання, які наведені у клопотанні.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2026 року призначено у справі судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 на примірнику договору дарування жилого будинку від 29 грудня 1992 року, який був предметом дослідження судової почеркознавчої експертизи № 1/61 від 12.01.2018 року та на примірнику договору дарування жилого будинку від 29 грудня 1992 року, наданого у судовому засіданні ОСОБА_2 однією і тією ж особою?

чи виконано підпис від імені ОСОБА_3 на примірнику договору дарування жилого будинку від 29 грудня 1992 року, наданого у судовому засіданні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ?

В розпорядження експерта надано матеріали даної цивільної справи та попереджено експертів про кримінальну відповідальність.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Постановляючи дану ухвалу, суд вбачав необхідність проведення судової почеркознавчої експертизи з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 17 червня 2026 року, представник ОСОБА_2 - адвокат Сучило А.О., вважаючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції такою, що постановлена із порушенням норм процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для правильного вирішення вказаного питання, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2026 року про призначення почеркознавчої експертизи та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що представником ОСОБА_1 – адвокатом Батюком О.О. було порушено процесуальні строки на подачу клопотання про призначення експертизи, яке, на думку скаржника, суд повинен був залишити без розгляду, оскільки всі матеріали справи вже були досліджені та дана справа перебуває на стадії розгляду по суті.

Разом з тим, позивачем та його представником не було заявлено вимогу про повернення розгляду справи на стадію підготовчого судового засідання для можливості заявити клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, що на думку скаржника, є порушенням норм законодавства та зловживанням своїми процесуальними правами.

Також, апелянт звертає увагу на те, що експериментальні зразки почерку ОСОБА_3 , які містяться в погосподарських книгах з 1958 року по 1990 року є доволі давніми, що значно ускладнить проведення експертизи та свідчить про те, що з такими зразками буде тяжко ідентифікувати, кому належать підписи в договорах дарування.

Вважає, що експертиза має проводитись, беручи до уваги матеріали за період 1992-1993 років, з мінімальним розривом у часі, що точніше надасть можливість ідентифікувати належність підписів особи.

Відзив на апеляційну скаргу

14 липня 2026 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Батюка О.О. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності призначення та проведення у даній справі експертизи, тому ухвала суду є законною, обґрунтованою, у зв`язку із чим адвокат Батюк О.О. просить залишити ухвалу суду від 28 травня 2026 року без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

21 липня 2026 року від представника ОСОБА_2 – адвоката Сучила А.О. через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу.

Мотивувальна частина

Позиція Апеляційного суду

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимог і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» від 01.06.2006, яке відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судом, як джерело права, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Відповідно до ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань, або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Таким чином, дійсно враховуючи норму статті про призначення експертизи, суд зобов`язаний забезпечити (організувати) змагальний процес, тобто створити особам, які беруть участь у справі, всі умови для реалізації ними своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов`язків.

Висновок експерта є доказом, який складається на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Судом призначається експертиза за відповідним клопотанням учасника справи для з`ясування обставин, які можуть бути встановлені лише із застосуванням спеціальних знань у сфері іншій, ніж право.

Статтею 104 ЦПК України встановлені вимоги до змісту ухвали про призначення експертизи, згідно яких в ухвалі про призначення експертизи суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

У справі, що розглядається, предметом звернення позивача до суду з позовом є визнання договорів неукладеними та визнання права власності в порядку спадкування.

Так, приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, в межах даної справи, а також враховуючи те, що встановлення обставин того, чи підписувались спірні договори ОСОБА_3 , має значення для правильного вирішення спору, що є неможливим без призначення відповідної експертизи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності передбачених процесуальним законом підстав для призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, так як обставини, задля встановлення яких суд призначив експертизу, безпосередньо відносяться до предмета доказування.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

У свою чергу, відповідно до п. 3.2 розділу ІІІ., який регламентує оформлення матеріалів для проведення експертиз (досліджень), Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/53.1. експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції до експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо).

За змістом положень статті 107 ЦПК України, розділу 3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі – Інструкція), Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз (далі – Рекомендації), затверджених наказом Мінюсту України від 8 жовтня 1998 року №53/5 (з наступними змінами та доповненнями), при призначенні почеркознавчої експертизи матеріали, які необхідні експерту для проведення експертизи надаються судом, яким також відбираються експериментальні зразки виключно під диктовку, без надання можливості переписувати текст, або перемалювати підпис. Експериментальні зразки посвідчуються суддею. У посвідчувальному надписі зазначається прізвище, ім`я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані стоячи, сидячи, лівою рукою тощо).

У зв`язку з смертю ОСОБА_3 , суд першої інстанції був позбавлений можливості відібрати у нього в приміщенні суду експериментальні зразки його підпису, та прийшов до висновку про проведення такої експертизи за документами, які містяться в матеріалах справи, оригіналами спірних договорів та витребуваних судом документах (Погосподарській книзі Будищенської сільської ради № 3 на 1986, 1987, 1988, 1989, 1990 р.; Погосподарській книзі Будищенської сільської ради № 8 на 1958, 1959, 1960 рр.; Погосподарській книзі Будищенської сільської ради на 1980 р., 1981 р., 1982 р.; Погосподарській книзі Будищенської сільської ради № 3 на 1961, 1962, 1963 рр.,; Погосподарській книзі Будищенської сільської ради № 3 на 1974 р., 1975 р., 1976 р., Погосподарській книзі Будищенської сільської ради № 3 на 1977 р., 1978 р. , 1979 р.).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Сучило А.О. вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржувану ухвалу, порушив вимоги ст. 197 ЦПК України, оскільки призначив експертизу на стадії розгляду справи по суті, а за вимогами норм ст. 197 ЦПК України, питання призначення експертизи вирішується на стадії підготовчого провадження, яке у даній справі було закрито 13 січня 2026 року. Вважає, що суд мав залишити заявлене клопотання без розгляду.

Разом із тим, колегія суддів наведені доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 197 ЦПК України відхиляє, з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Згідно з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

При цьому, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій судового процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

При цьому, саме по собі призначення судової експертизи після закриття підготовчого провадження не свідчить про порушення процесуального права, оскільки, як зазначив Верховний Суд у постанові від 17 червня 2026 року у справі № 456/376/22, призначення експертизи не обмежується виключно стадією підготовчого провадження та може здійснюватися під час розгляду справи, якщо без спеціальних знань встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, не є можливим.

В зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що зміст оскаржуваної ухвали узгоджується з положеннями ст. 104 ЦПК України.

Апеляційний суд також погоджується з тим, що у зв`язку із обґрунтованістю призначення відповідної експертизи, а також необхідності її проведення в експертній установі, є підстави для зупинення провадження у справі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та такими, що не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а відтак вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають.

У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене та конкретні обставини даної справи, прийнявши до уваги, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду немає, а тому апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Сучила А.О. слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – адвоката Сучила Артема Олеговича – залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 28 травня 2026 року про призначення почеркознавчої експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів неукладеними та визнання права власності в порядку спадкування – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді Л.І. Василенко

Ю.В. Сіренко

/повний текст постанови суду виготовлений 24 вересня 2026 року/