Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №759/18035/26 — Святошинський районний суд міста Києва

Суд: Святошинський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 22 вересня 2026 р.

Справа: №759/18035/26

Суддя: Кравець В. М.

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/18035/26

пр. № 3/759/4606/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Кравець В.М., за участі ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД 881302 від 01.07.2026 року, 30.06.2026 року о 23:20 год., за адресою: АДРЕСА_2 , громадянка ОСОБА_1 у ході конфлікту із дружиною свого брата громадянкою ОСОБА_2 висловлювала нецензурну лайку та словесні образи в її адресу, а також штовхала її і давала їй стусани, чим завдала фізичного болю, чим вчинила фізичне та психологічне домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що 30.06.2026 року святкували день народження її племінника, після чого роз`їхалися по домівкам. Пізніше того дня ввечері, їй зателефонував її брат ОСОБА_3 та повідомив їй, що його дружина, після вживання алкогольних напоїв, поводить себе агресивно та попросив приїхати до їхнього місця проживання аби допомогти йому заспокоїти ОСОБА_2 . По приїзду до помешкання ОСОБА_2 , дружина ОСОБА_3 , перебуваючи в п`яному виді, спровокувала словесний конфлікт з нею, висловлювалася нецензурною лайкою на її адресу та словесно ображала її, після чого застосувала до неї фізичну силу, а саме: штовхала, била по голові, хватала за волосся. На підтвердження завданих їй ОСОБА_2 тілесних ушкоджень надала суду довідку КНП «КМКЛ №7» №7910 від 01.07.2026 року. ОСОБА_1 зазначила, що всі її дії були вчиненні з метою самозахисту.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема, з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ч. 1 до ст. 173-2 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України від 07.12.2017 № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суд зауважує, що при правовій кваліфікації дій за статтею 173-2 КУпАП слід чітко диференціювати сутність явища домашнього насильства від звичайного міжособистісного чи побутового конфлікту, адже домашнє насильство характеризується наявністю умисного тиску, вираженої асиметрії сил, домінування та контролю з боку кривдника, спрямованих на підкорення та обмеження волевиявлення потерпілої особи. Натомість, у ситуації раптового обопільного зіткнення, коли поведінка особи є виключно реакцією відсічі на первинну агресію та спрямована на припинення протиправного посягання щодо себе чи близьких родичів, ознаки умисного домашнього насильства відсутні, оскільки дії обумовлені мотивом захисту, а не протиправного тиску.

Судом досліджені докази, які містяться в матеріалах справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 881302 від 01.07.2026 року; електронний рапорт реєстрації заяви за №50374 від 30.06.2026 року; рапорт старшого інспектора СПДН Святошинського УП ГУНП у м. Києві Я. Сичова; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 ; довідка КНП «КМКЛ №7» Травмпункт №7910 від 01.07.2026 року.

Як вбачається з медичної довідки КНП «Київська міська клінічна лікарня №7» № 7910 від 01.07.2026 року, 30.06.2026 року о 23:20 год. ОСОБА_1 було діагностовано закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, пара орбітальну гематому зліва, множинні забої, підшкірні гематоми.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не знайшла свого підтвердження. Із наданих суду доказів та пояснень ОСОБА_1 , наданих нею у судовому засіданні, вбачається, що її поведінка була спрямована на припинення протиправного посягання на її життя та здоров`я. Об`єктивних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення матеріали справи не містять, сам по собі факт складання протоколу не є доказом на підтвердження винуватості особи.

Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Слід також зауважити, що суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вищевикладене, провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 173-2, 247, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Святошинський районний суд м. Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В.М. Кравець

Оригінал: reyestr.court.gov.ua