Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №758/442/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/442/26

3/758/1389/26

Категорія 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Денисов О. О. , розглянувши справу про адміністративні правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2025 року о 00 годині 10 хвилин в м. Києві по вул. Набережно-Лугова, 4, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Mitsubishi», номерний знак (реєстраційний номер) НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за місцем зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я у чергового лікаря-нарколога відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судові засідання, призначені на 24.02.2026, 08.04.2026, 20.04.2026, 11.05.2026, 23.06.2026, 24.06.2026, 07.09.2026 та 23.09.2026 ОСОБА_1 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Про час та місце розгляду був повідомлений належним чином.

У судове засідання з`явилась захисник ОСОБА_1 – Негода К.О. та подала клопотання про закриття провадження у справі у якому зазначила, що працівники патрульної поліції не вказали причину зупинки; з відеозапису не вбачаються ознаки сп`яніння у ОСОБА_1 ; працівники патрульної поліції не роз`яснили наслідків відмови від проходження огляду; працівники патрульної поліції не повідомили в який саме медичний заклад планувалась доставка ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду; не велася безперервна відеозйомка; подала клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 ; подала клопотання про припинення представництва ОСОБА_1 в суді.

Допитаний в судовому засіданні патрульний поліцейський ОСОБА_3 повідомив, що водій не виконав вимогу поліцейського про зупинку, яку подано жезлом на Верхньому Валу, та проігнорував вимогу про зупинку. Автомобіль рухався з великою швидкістю.

Після зупинки у водія виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння. Запах алкоголю під час спілкування та перевірки документів, червона шкіра, нечітка мова, агресивна поведінка, яка не відповідала обстановці, та неадекватна реакція. У салоні автомобіля, крім водія, перебували ще троє, всі були п`яні. Водієві запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак він відмовився. Йому роз`яснювали наслідки у разі відмови від проходження огляду, пропонували пройти огляд на місці зупинки за допомогою драгеру та в медичному закладі у лікаря-нарколога.

Спочатку пропонували пройти огляд за допомогою драгеру, а потім у лікаря-нарколога.

Водій кілька разів відмовлявся від проходження огляду, у категоричній формі, зазначивши, що не буде проходити огляд. Будь-яких умов щодо бажання пройти огляд водій не висував, у тому числі особливих умов щодо його доставки до лікаря-нарколога. Направлення на проходження огляду оформлювали. Протокол складав його колега, який повідомив водієві права та обов`язки.

Допитаний в судовому засіданні патрульний поліцейський ОСОБА_4 повідомив, що оформлював матеріали за ст. 130 КУпАП. Під час спілкування з водієм виявлено запах алкоголю, нечітку мову та поведінку, що не відповідала обстановці. Водій не відкривав вікно, не надавав документи на перевірку. Перед складанням протоколу йому роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, та положення Конституції України. Роз`яснення наслідків у разі відмови від проходження огляду він здійснює у звичайному порядку. Водієві роз`яснювали наслідки відмови від проходження огляду та пропонували пройти огляд на місці зупинки або в лікаря-нарколога. Питань від особи не було. Перед складанням протоколу роз`яснюється порядок, після чого протокол надається для ознайомлення. Водій відмовився від проходження огляду.

За словами поліцейського, він має висловити свою відмову, після чого йому знову пропонується пройти огляд. Така пропозиція робиться доти, доки особа не висловить свою відмову. Пропонували пройти огляд три рази, після чого приймалося рішення.

Дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Водночас ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з частинами 2, 3 та 6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

При цьому, особа реалізувала своє право володіти та керувати транспортним засобом, а значить погодилася виконувати додатково покладені на неї обов`язки, встановлені нормами законодавства України, в тому числі і Правилами дорожнього руху України, пунктом 2.5 яких зобов`язано водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, відмовившись від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, порушив вимоги п. 2.5 ПДР, та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 , у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення, встановлено дослідженими доказами в справі, зокрема:

- протоколом про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №546521 від 21 грудня 2025 року, в якому зафіксовані обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуванням під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначені виявлені працівниками патрульної поліції ознаки алкогольного сп`яніння водія ОСОБА_1 , які передбачені Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735;

- відеозаписом з бодікамер патрульних поліцейських долученим до матеріалів справи, з якого вбачається, що працівники патрульної поліції на 01:45 запитують в ОСОБА_1 : «Чому не зупинилися?», ОСОБА_1 каже: «Спішили додому, комендантський», після цього патрульний поліцейський просить ОСОБА_1 вийти з транспортного засобу, на що ОСОБА_1 відмовляється і на 02:48 патрульний поліцейський запитує: «Алкоголь? Вбачаємо у вас ознаки, буде запропоновано пройти огляд на місці зупинки, або в лікаря-нарколога», ОСОБА_1 каже: «Поняті», на що патрульний поліцейський на 03:21 каже: «Згідно наказу поняті не потрібні, бо ведеться безперервна відеофіксація на боді-камеру. Запропоную пройти огляд ще раз, якщо відмовитесь, то буде складено протокол за відмову». На 03:41 патрульний поліцейський запитує: «Відмовляєтесь?», ОСОБА_1 відповідає: «Так, звичайно», патрульний поліцейський запитує: «Чому відмовляєтесь?», ОСОБА_1 відповідає: «Бо я хочу понятих, щоб все було офіційно».

Патрульний поліцейський на 04:11 каже: «На вимогу поліцейських треба зупинитися, а ви не зупинилися. У вас виявлено ознаки: запах алкоголю і почервоніння рота, запропоновано пройти огляд на місці зупинки, або в лікаря-нарколога, якщо відмовитесь буде складено протокол за відмову, по 130 КУпАП», ОСОБА_1 відповідає: «Не хочу», патрульний поліцейський каже: «Якщо відмовляєтесь, то маєте право знайомитися з матеріалами, надавати докази, пояснення, користуватися юридичною допомогою адвоката, зараз складу протокол», ОСОБА_1 продовжує: «Я хочу після робочого дня просто поїхати додому», поліцейський каже: «Рух обмежено, і подальший рух заборонено». На 01:04:26 зафіксовано як патрульними поліцейськими зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . На 01:38:09 патрульний поліцейський запитує: «Ви зараз кажіть, проходимо на місці, в лікаря, чи ви відмовляєтесь? До лікаря їдемо? Тільки на нашому транспортному засобі, бо вам рух заборонено. Ви зараз обмежені в русі так як виявлені ознаки, керувати заборонено до того, поки не пройдете огляд. Якщо не буде - поїдете, якщо буде, на 24 години будете обмежені. Можете поїхати з нами разом. Вам же заборонено керувати, тому треба їхати на нашому транспортному засобі. Ми поїхали, ви задулись, і ми вас назад привезли». На 01:39:20 ОСОБА_1 каже: «Я хочу домой, я устал после рабочего дня».

Патрульний поліцейський каже: «Є процедура, є КУпАП, є стаття яка регламентує, що вам рух тимчасово обмежено, поки не пройдете огляд. Або їдемо до лікаря-нарколога на нашому транспортному засобі, або я буду трактувати це як відмову». На 01:40:02 патрульний поліцейський перепитує: «Відмовляєтесь?», ОСОБА_1 відповідає: «Да», патрульний поліцейський каже: «Тоді я складаю протокол». На 02:05:18 ОСОБА_1 підписує протокол, поліцейський запитує чи буде він надавати пояснення ОСОБА_1 відмовляється.

Щодо доводу захисника про те, що працівники поліції не вказали причину зупинки транспортного засобу, то зазначений довод захисту суд вважає необґрунтованим та таким, що спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами. Як встановлено судом, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 зупинений працівниками патрульної поліції у нічний час - о 00 годині 10 хвилин 21 грудня 2025 року, тобто в період дії комендантської години у місті Києві. Сам факт руху транспортного засобу в цей час міг бути законною обставиною, що привернула увагу працівників поліції та законною обставиною, що могла обумовлювати зупинку транспортного засобу. Крім того, як встановлено з показань патрульного поліцейського ОСОБА_3 , вимога про зупинку транспортного засобу подана водієві жезлом, однак ОСОБА_1 її не виконав та продовжив рух. Працівник поліції також зазначив, що автомобіль рухався з великою швидкістю. Вказані обставини узгоджуються із дослідженим судом відеозаписом.

Зокрема, після зупинки транспортного засобу працівник поліції на 01:45 запитує у ОСОБА_1 : «Чому не зупинилися?», на що останній відповідає: «Спішили додому, комендантський». Таким чином, із самого відеозапису вбачається, що питання щодо причин зупинки та поведінки водія під час зупинки безпосередньо обговорювалося з ОСОБА_1 , а останній сам пояснив, що поспішав додому у зв`язку з комендантською годиною.

Отже, твердження захисту про те, що водієві взагалі не відома причина його зупинки, не відповідає фактичним обставинам, зафіксованим технічними засобами відеозапису.

Доводи захисника про те, що відеозаписи з нагрудних камер поліцейських не містять безперервності, також не свідчать про їх недопустимість або недостовірність.

Відеозапис містить безпосередню фіксацію істотних для справи обставин, а саме пропозиції поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу, роз`яснення наслідків відмови, пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я, а також фактичної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі. При цьому ОСОБА_1 на відеозаписі підтверджує факт відмови, зазначаючи на запитання патрульного поліцейського чи він відмовляється, на 01:40:02 ОСОБА_1 відповідає: «Да». Таким чином, зміст відеозапису не лише підтверджує факт пропозиції пройти огляд та роз`яснення правових наслідків відмови, але й містить безпосередню відмову від проходження огляду та пояснення самої особи щодо причин її відмови.

Необґрунтованим є також довод захисту про те, що з відеозапису не вбачаються ознаки алкогольного сп`яніння. У даному випадку наявність ознак алкогольного сп`яніння підтверджується не лише протоколом та направленням на огляд, а й безпосередніми показаннями двох працівників поліції, які допитані судом. Зокрема, ОСОБА_3 повідомив про запах алкоголю, почервоніння шкіри, нечітку мову, агресивну поведінку, що не відповідала обстановці, та неадекватну реакцію водія. ОСОБА_4 також підтвердив наявність запаху алкоголю, нечіткої мови та поведінки, що не відповідала обстановці. Вказані показання узгоджуються між собою в істотних для справи обставинах та узгоджуються зі змістом направленням на огляд, у якому зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння. При цьому сам факт відмови від огляду не потребує встановлення судом фактичного стану алкогольного сп`яніння особи за допомогою результату такого огляду. Ч. 1 ст. 130 КУпАП прямо передбачає самостійний склад адміністративного правопорушення - відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Щодо доводу про те, що працівники поліції не роз`яснили ОСОБА_1 наслідків відмови від проходження огляду, то він спростовується дослідженим судом відеозаписом.

Як вбачається із відеозапису, на 03:21 працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 , що у зв`язку з веденням відеофіксації поняті не потрібні, після чого зазначає: «Запропоную пройти огляд ще раз, якщо відмовитесь, то буде складено протокол за відмову». На 04:11 працівник поліції додатково повідомляє ОСОБА_1 про виявлені ознаки, пропонує пройти огляд на місці зупинки або у лікаря-нарколога та прямо роз`яснює, що у випадку відмови буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Надалі, на 01:38:09, працівник поліції знову повідомляє водію про необхідність пройти огляд, роз`яснює, що керувати транспортним засобом до проходження огляду йому заборонено, та пропонує проїхати до лікаря-нарколога на службовому транспорті.

На 01:39:20 ОСОБА_1 повідомляє, що хоче додому. У відповідь працівник поліції знову пояснює наявність встановленої законом процедури та зазначає, що в разі відмови це буде трактуватися як відмова від проходження огляду. Після повторного запитання «Відмовляєтесь?» ОСОБА_1 відповідає: «Да», після чого працівник поліції повідомляє про складання протоколу.

Отже, відеозапис об`єктивно підтверджує, що ОСОБА_1 неодноразово пропонувалося пройти огляд, йому роз`яснювали правові наслідки відмови, після чого він усвідомлено та категорично відмовився від проходження огляду.

Щодо доводу про те, що працівники поліції не повідомили, до якого саме медичного закладу планувалася доставка ОСОБА_1 . Суд вважає цей довод необґрунтованим.

Зміст положень п. 2.5 ПДР полягає у покладенні на водія обов`язку на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд на стан сп`яніння.

ПДР не ставлять виникнення цього обов`язку в залежність від попереднього повідомлення водієві назви конкретного закладу охорони здоров`я. Більше того, як вбачається із відеозапису, працівники поліції не припинили пропонувати ОСОБА_1 пройти медичний огляд, а на 01:38:09 прямо повідомили йому про можливість проїхати до лікаря-нарколога на службовому транспортному засобі. Водночас ОСОБА_1 не висловив бажання пройти такий огляд за умови повідомлення назви конкретного закладу, не поставив відповідного питання та не заявив про згоду пройти огляд після прибуття до закладу. Навпаки, його остаточна позиція сформульована однозначно - «Да» у відповідь на питання про відмову, що свідчить про відмову від проходження огляду. Відтак відсутність у відеозаписі повідомлення конкретної назви медичного закладу не свідчить про відмову поліції від проведення огляду та не спростовує встановленого факту відмови водія.

Щодо доводу про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, то він спростовується безпосередньо поведінкою та висловлюваннями самого ОСОБА_1 , зафіксованими на відеозаписі. Так, після пропозиції пройти огляд ОСОБА_1 заявив, що бажає присутності понятих. Працівник поліції пояснив йому, що за умови здійснення безперервної відеофіксації участь понятих не є необхідною, після чого повторно запропонував пройти огляд.

На запитання поліцейського «Відмовляєтесь?» ОСОБА_1 відповів: «Так, звичайно».

Надалі, після повторної пропозиції пройти огляд, він сказав: «Не хочу».

Після цього працівник поліції ще раз запропонував пройти огляд у лікаря-нарколога, роз`яснив порядок подальших дій та повторно запитав про відмову.

На запитання «Відмовляєтесь?» ОСОБА_1 відповів: «Да».

Клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 судом задоволено, однак протягом тривалого часу, а саме з 24.02.2026 по 23.09.2026, явку зазначеного свідка не забезпечено, при цьому сторона захисту не надала суду відомостей, які б свідчили про неможливість забезпечення його явки або про наявність об`єктивних перешкод для цього.

Показання працівників поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_4 суд оцінює у сукупності з іншими доказами у справі та вважає їх належними, допустимими і достовірними.

Зазначені показання узгоджуються між собою та безпосередньо підтверджуються відеозаписами з бодікамер працівників патрульної поліції.

Суд бере до уваги, що показання зазначених працівників поліції є послідовними в істотних для справи обставинах, узгоджуються та не суперечать об`єктивним даним відеофіксації.

З огляду на наведені обставини, ОСОБА_1 згідно з протоколом про адміністративне правопорушення підлягає адміністративній відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

При призначенні стягнення, суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи та майнового стану правопорушника, ступеню його вини, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які повинні бути стягнуті з ОСОБА_1 .

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 287, 294, 303, КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

Суддя О. О. Денисов