Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №758/4240/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4240/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через систему «Електронний суд» звернулося до Подільського районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з ОСОБА_1 було укладено 2 кредитні договори.

Зокрема, 12.04.2025 року між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено перший кредитний договір - Договір №1028265 про надання споживчого кредиту, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 505198.

Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 7 000,00 грн.; строк - 345 днів з 12.04.2025 р.; термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 23.03.2026 р.; процентна ставка - 0,97% за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована.

На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 7 000,00 грн.

27.08.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» уклали договір факторингу №27082025. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1028265 від 12.04.2025 року.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 27.08.2025 р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №1028265, яка становить 25570,00 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 7 000,00 грн., заборгованості по комісії за надання кредиту - 1 750,00 грн., заборгованості по комісії за обслуговування кредиту - 8 820,00 грн., заборгованості за неустойкою - 8 000,00грн.

Також 26.09.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено другий кредитний договір - Договір кредитної лінії №627232847, який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV63X9E.

Умовами кредитного договору передбачено: сума кредиту - 2 500,00 грн.; строк - 14 днів; процентна ставка - 3,65 % за один день; тип процентної ставки за договором - фіксована.

На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 2 500,00 грн.

28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали договір відступлення прав вимоги №28/1118-01. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Таліон Плюс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

31.12.2020 року Додатковою угодою №26 до договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди відповідно до п. 4.1. про те, що наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

20.10.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №20102022, у відповідності до умов якого, ТОВ «Таліон Плюс» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах права вимоги, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №627232847 від 26.09.2021 року.

Позивач зазначає, що відповідач станом на 21.10.2022 р. має заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за договором №0627232847, яка становить 11 156,50 грн. та складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 500,00 грн. та простроченої заборгованості за відсотками - 8 656,50 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 березня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованою адресою місця проживання, у судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подавав.

З огляду на викладене, суд ухвалив проводити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення, оскільки згідно ст. 281 ЦПК України, якщо відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що з відповідачем ОСОБА_1 було укладено два кредитні договори.

Щодо першого кредитного договору: 12.04.2025 р. між ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №1028265, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору сума кредиту становить 7 000,00 грн.

Згідно п. 1.3. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальникомм графіку платежів з 12.04.2025. Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється графіком платежів.

Відповідно до п.1.4. договору, Остаточний термін повернення кредиту: 23.03.2026 року.

Відповідно до п. 1.5. Денна процентна ставка складає: 0,97 %.

П. 1.5.1. договору передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1 750,00 грн., яка нараховується за ставкою 25,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно п. 1.5.2. комісія за обслуговування кредиту: 21560,00 грн., що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту.

Договір про надання кредиту №1028265 від 12.04.2025 року підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 505198.

12.04.2025 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 7 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №42227691 від 12.04.2025 року.

У розділі 4 кредитного договору сторони перебачили сплату штрафу. Так, відповідно до п. 4.1 договору у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту тп/або сплати процентів за його користування та/або комісій та/або інших платежів згідно з умовами цього договору та графіку платежів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 1000 гривень за кожний випадок порушення забов`язання зі сплати платежів у визначені графіком платежів дати платежів, якщо порушення відповідної дати платежу триває більш ніж 2 дні.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №1028265 від 12.04.2025 року за період з 12.04.2025 по 27.08.2025 складає 25 570,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 000,00 грн; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 750,00 грн., заборгованість по комісії за обслуговування кредиту - 8 820, 00, сума заборгованості за неустойкою - 8 000,00 грн.

27.08.2025 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси» уклали договір факторингу №27082025. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ФК «Незалежні Фінанси», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1028265 від 12.04.2025 року.

У Реєстрі боржників від 27.08.2025 року за кредитним договором від 12.04.2025 року значиться така заборгованість: 25 570,00 грн., з яких 7 000,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту; заборгованість по комісії за надання кредиту - 1 750,00 грн., заборгованість по комісії за обслуговування кредиту - 8 820, 00, сума заборгованості за неустойкою - 8 000,00 грн.

Щодо другого кредитного договору: 26.09.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №627232847, за умовами якого кредитодавець зобовязується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 2 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі , додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 1.1 . договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Згідно п. 1.3. кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 2 500,00 грн. одразу після укладення договору, який має бути повернено до 10.10.2021 року.

Договір про надання кредиту №627232847 від 26.09.2021 підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV63X9E.

26.09.2021 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 2 500 00,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.09.2021 року.

У розділі 3 кредитного договору сторони перебачили сплату штрафу. Так, відповідно до п. 3.3 договору за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки ( штраф, пеня) , нарахована за порушення позичальником зобов`язань за даним договором , не може перевищувати половину суми кредиту, одержаної позичальником за даним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №627232847 від 26.09.2021 року за період з 26.09.2021 по 14.12.2021 складає 29 250,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 000,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 14 250,00 грн., сума заборгованості за штрафними санкціями - 5 000, 00 грн.

19.11.2024 року ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір відступлення прав вимоги №191124/2. Згідно вищевказаного договору ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_2 за кредитним договором №06746-07/2024 від 06.07.2024 року.

У Реєстрі боржників за кредитним договором від 06.07.2024 року значиться така заборгованість: 11 156,50 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту - 2 500,00 грн. та простроченої заборгованості за відсотками - 8 656,50 грн.

Вирішуючи питання по те, чи було укладено договір, чи отримав відповідач кредитні кошти, чи виник у відповідача обов`язок здійснити платежі на користь позивача та у якому розмірі, суд виходить з такого.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

В абзаці другому частини другої статті 639 ЦК України визначено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, можна дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що передбачено статтею 205, 207 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що всупереч умов кредитного договору та норм закону відповідач допустив порушення умов повернення грошових коштів, оскільки не здійснював платежів, передбачених договором для погашення договірних зобов`язань.

Зокрема, як вбачається з розрахунку заборгованості, розмір неповернутого тіла кредиту за кредитним договором №1028265 від 12.04.2025 року становить 7 000,00 грн., за кредитним договором №627232847 від 26.09.2021 року становить 2 500,00 грн.

У зв`язку з неповерненням суми тіла кредиту у передбачені договором строки позивач просив стягнути такі суми судовим рішенням.

Позивач також просив стягнути з відповідача відсотки за користування кредитними коштами за договором від 26.09.2021 року у розмірі 8 656,50 грн.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України».

Позивач довів розрахунками розмір заборгованості зі сплати відсотків за договором №627232847 від 26.09.2021 у розмірі 8 656,50 грн., які підлягають стягненню судовим рішенням.

Щодо частини позовної вимоги про стягнення комісії за договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення, тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Виходячи з аналізу вимог п. 4 ч. 1 ст. 1,ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз`яснень Великої Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 щодо застосування ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача, як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також стягувати суму несплаченої вищевказаної комісії з відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Отже, умови договору про надання кредиту щодо розміру та порядку сплати комісії з відповідачем погоджені, Закону України «Про споживче кредитування» вказані умови не суперечать.

Що стосується вимог про стягнення штрафів у розмірі 8 000,00 грн. за кредитним договором №1028265 від 12.04.2025, суд зазначає таке. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту:

«18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів слід відмовити.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню частково, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договором зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню:

за кредитним договором від 12.04.2025 року підлягають стягненню 7 000,00 грн. тіла кредиту, 1 750,00 грн. заборгованості по комісії за надання кредиту, 8 820,00 грн. - заборгованості по комісії за обслуговування кредиту;

за кредитним договором від 26.09.2021 року підлягають стягненню 2 500,00 грн. тіла кредиту та 8 656,50 грн. відсотків;

Всього за двома договорами підлягає стягненню 28 726,50 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №153976 від 20.02.2026 року.

Із урахуванням наведеного, у зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволено частково - на 78,22%, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 603,16 грн. (78,22% від суми 3 328,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами у розмірі 28 726,50 грн. та 2 603, 16 грн. судового збору, а всього стягнути 31 329, 66 грн. (тридцять одну тисячу триста двадцять дев`ять гривень 66 коп.)

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, Київська область, місто Бровари, вул. Лісова, буд. 2)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Суддя Т. В. Войтенко