Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №758/7700/26 — Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7700/26

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Крупина Ю. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до Подільського районного суду м. Києва з позовом про стягнення заборгованості за двома кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.11.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 був укладений Договір №0638721949/5, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 7 319,00 грн., строк користування кредитом - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом.

На банківську картку позичальника було перераховано кредитні кошти у розмірі 7 319,00 грн.

11.02.2022 року ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №11-02/22. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638721949/5.

10.01.2023 року було укладено договір факторингу №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638721949/5.

18.02.2025 року було укладено договір факторингу №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638721949/5.

Крім того, 28.12.2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 укладено Договір №0581-8851, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в розмірі 9 500,00 грн, строк кредиту - 70 календарних днів до 07.03.2021 року, відсоткова ставка - 1% за день.

28.10.2021 року було укладено договір факторингу №02/10/2021 , відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0581-8851.

Посилаючись на те, що кредитор виконав своє зобов`язання по видачі кредиту, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача, але останнім кредит не погашається, позивач, як особа, до якої перейшло право вимоги від первісних кредиторів, звернувся до суду з даним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості:

?за Договором позики №0638721949/5 від 03.11.2020 року в розмірі 269 761,85 грн., з яких:

-7 319,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-262 442,85 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Втім, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 108 377, 91 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 7 319 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 101 058, 91 грн.

?за Договором про споживчий кредит №0581-8851 від 28.12.2020 року в розмірі 16 648,36 грн., з яких:

-9 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу;

-6 650,00 грн. - сума заборгованості за процентами за користування позикою.;

-414, 82 грн. - інфляційні збитки;

-83,54 грн. - 3% річних.

Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва від 12 травня 2026 р. позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про місце і час судового розгляду повідомлений належним чином. У прохальній частині позову просив провести розгляд за відсутності представника та ухвалити заочне рішення за на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, заяв та клопотань до суду не надходило.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 неодноразово отримувала кредитні кошти.

Так, 03.11.2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_2 був укладений Договір кредитної лінії № 0638721949/5, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит Кредитодавцю та оплатити за користування кредитом на умовах, що передбачені цим Договором.

Відповідно до умов договору позики позичальнику надано кредит в розмірі 7 319,00грн., строк користування кредитом - 30 днів, строк дії договору - 3 роки, відсоткова ставка - 1,75% за один день користування кредитом.

03.11.2020 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 7 319,00 грн, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №14177_25709112745 від 09.07.2025 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №0638721949/5 від 03.11.2020 року за період з 03.11.2020 по 11.02.2022 складає 269 761,85 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 7 319,00 грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 262 442,85 грн.

Втім, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 108 377, 91 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту - 7 319, 00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 101 058,91 грн.

11.02.2022 року ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу №11-02/22. Згідно вищевказаного договору ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638721949/5.

10.01.2023 року було укладено договір факторингу №10-01/2023 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638721949/5.

18.02.2025 року було укладено договір факторингу №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0638721949/5.

Крім того, 28.12.2020 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_2 укладено Договір № 0581-8851.

Сторони передбачили такі умови кредитування: сума кредиту - 9 500,00 грн, строк кредиту - 70 календарних днів до 07.03.2021 року, відсоткова ставка - 1% за день.

28.12.2020 року кредитор перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 9 500,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, проведеного позивачем, сума заборгованості за договором №0581-8851 від 28.12.2020 року за період з 28.12.2020 по 09.11.2021 складає 16 648,36 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 9 500,00грн; заборгованість за нарахованими відсотками - 6 650,00 грн., інфляційні збитки - 414,82 грн., 3% річних - 83,54 грн.

28.10.2021 року було укладено договір факторингу №02/10/2021 , відповідно до якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0581-8851.

Обґрунтовуючи поданий позов, ТОВ «Факторинг Партнерс» зазначило, що ОСОБА_2 не виконала свої зобов`язання за кредитними договорами, заборгованість не погасила. Враховуючи укладені договори факторингу, позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 108 377,91 грн. по договору №0638721949/5; в сумі 16 648,36 грн. по договору №0581-8851.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором №0638721949/5 надало: кредитний договір №0638721949/5 від 03.11.2020 року; договір факторингу № 11/02/22; договір факторингу №10-01/2023 року; договір факторингу №18-02/25; розрахунок заборгованості за кредитним договором 0638721949/5 від 03.11.2020.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Факторинг Партнерс» за договором позики №0581-8851 надало: договір позики №0581-8851 від 28 грудня 2020 року; договір факторингу №02/10/2021 від 28.10.2021; розрахунок заборгованості за кредитним договором №0581-8851 від 28 грудня 2020 року.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 639 ЦК України передбачено, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Так, звертаючись до суду із позовом ТОВ «Факторинг Партнерс» надало належні та допустимі докази укладення ОСОБА_2 двох кредитних договорів із ТОВ «Інфінанс», ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

ОСОБА_2 отримала кредити за договорами №0638721949/5, №0581-8851, проте не виконала взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, кошти не повернула.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.

На підставі викладеного, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд визнає їх належними, допустимими, достовірними, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе за договорами зобов`язання, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами у заявленому розмірі є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних у розмірі 498,36 грн. за кредитним договором №0581-8851 від 28.12.2020 року, суд зазначає таке. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту:

«18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).».

Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних збитків та 3% річних слід відмовити.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат і передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У свою чергу, одним з видів витрат, пов`язаних з розглядом справи є витрати на професійну правничу допомогу, які несуть сторони судової справи (крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення втрат на правову допомогу позивач надав: договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02 липня 2024року; витяг з акту № 31 про надання юридичної допомоги від 31.03.2026 року; заявку про надання юридичної допомоги №1405 від 02.03.2026 року.

Суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. На це вказав КЦС Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн., але пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією №0642360025 від 29.04.2026 року про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Позивач просив стягнути на його користь 125 026,27 грн. Суд визнав доведеними вимоги на суму 124 527,91 грн.

Отже, суд задовольняє позов на 99,60 %, відтак, компенсації позивачу підлягають 99,60% від сплаченого судового збору, тобто 2 651,75 грн., та 99,60 % від суми витрат на правову допомогу, тобто 24 900,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 625,630, 631, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81, 141, 258, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за Договором №0638721949/5 від 03.11.2020 року, укладеним з ТОВ «Інфінанс» у розмірі 108 377,91 грн., заборгованість за Договором №0581-8851 від 28.12.2020, укладеним з ТОВ «Укр Кредит Фінанс», у розмірі 16 150,00 грн., а також стягнути 2 651,75 грн. судового збору та 24 900,00 грн. витрат на правову допомогу, а всього стягнути 152 079,66 грн. (сто п`ятдесят дві тисячі сімдесят дев`ять гривень 66 коп).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Київського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»: код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 01133, місто Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Войтенко