Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №757/26753/23-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/26753/23-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.09.2026 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

потерпілого ОСОБА_9

представників потерпілих ОСОБА_10 , ОСОБА_11

обвинуваченого ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12023100060000027, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.01.2023 за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Заліщики Тернопільської області, громадянина України, що має вищу освіту, працює на посаді бухгалтера-казначея ТОВ «Промгідравліка», одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, місце проживання якого зареєстроване та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

21.05.2021 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 з одного боку та ОСОБА_12 з іншого боку укладений усний договір доручення, на підтвердження якого ОСОБА_9 видав на ім`я ОСОБА_12 довіреність від 21.05.2021, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровану в реєстрі за № 3430.

Вказаною Довіреністю ОСОБА_9 уповноважував ОСОБА_12 , серед іншого, «вносити через касу банку та банкомати на рахунки будь-які суми, без обмежень їх розміру, перераховувати їх, знімати».

На виконання укладеного між сторонами договору доручення ОСОБА_12 здійснював зняття готівки з рахунку ОСОБА_9 № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» (до 01.12.2022 - АТ «Альфа-Банк Україна»), та передавав їх ОСОБА_9 .

На підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_9 надавав ОСОБА_12 відповідні розписки.

Увійшовши в довіру до ОСОБА_9 , ОСОБА_12 заробив репутацію чесної людини, діяльність якої підстав постійно контролювати не було.

У цей час у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме, використовуючи надану ОСОБА_9 довіреність та іменну банківську картку № НОМЕР_2 , зняти готівку з його особистого банківського рахунку.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_12 , перебуваючи 04.01.2022 о 10:25 у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 2, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень, та о 10:27 провів операцію зі зняття готівки у сумі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 70 000 (сімдесят тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , перебуваючи 06.01.2022 о 10:47 у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду 4А, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , перебуваючи 10.01.2022 о 13:33 у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 43000 (сорок три тисячі) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 43000 (сорок три тисячі) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , перебуваючи 11.01.2022 об 11:36 у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень, об 11:37 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та об 11:38 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 135000 (сто тридцять п`ять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 12.01.2022 об 11:38 у відділенні АТ «СЕНС БАНК» що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» провів операцію зі зняття готівки у сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 13.01.2022 о 12:29 перебуваючи у невстановлений слідством час у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 22, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 12:30 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 90000 (дев`яносто тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 14.01.2022 о 10:47 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 19.01.2022 о 14:51 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою м. Київ, пр. Героїв Сталінграду 4-А, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень, о 14:51 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 14:52 провів операцію зі зняття готівки у сумі 35000 (тридцять п`ять тисяч) гривень

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 125000 (сто двадцять п`ять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 24.01.2022 о 14:00 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду 4А, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень, о 14:04 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 14:08 провів операцію зі зняття готівки у сумі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 122000 (сто двадцять дві тисячі) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 25.01.2022 о 15:10 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 15:11 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 90000 (дев`яносто тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 27.01.2022 о 12:21 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» провів операцію зі зняття готівки у сумі 33000 (тридцять три тисячі) гривень та о 12:21 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 78000 (сімдесят вісім тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 02.02.2022 о 16:49 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 4А, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 16:50 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 90000 (дев`яносто тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 03.02.2022 о 14:13 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 14:14 провів операцію зі зняття готівки у сумі 43000 (сорок три тисячі) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 88000 (вісімдесят вісім тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 14.02.2022 о 14:01 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 14:02 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 90000 (дев`яносто тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 15.02.2022 о 12:01 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну останньому на загальну суму 29000 (двадцять дев`ять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_9 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 22.02.2022 о 14:15 перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 4А, використовуючи надану ОСОБА_9 іменну банківську картку: № НОМЕР_2 , з рахунку № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 39000 (тридцять дев`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_9 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 39000 (тридцять дев`ять тисяч)гривень.

Таким чином, ОСОБА_12 спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 1 271 000 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча) гривень.

Крім того, 21.05.2021 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_14 з одного боку та ОСОБА_12 з іншого боку укладений усний договір доручення, на підтвердження якого ОСОБА_14 видав на ім`я ОСОБА_12 довіреність від 21.05.2021, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстровану в реєстрі за № 3439.

Вказаною Довіреністю ОСОБА_14 уповноважував ОСОБА_12 , серед іншого, «вносити через касу банку та банкомати на рахунки будь-які суми, без обмежень їх розміру, перераховувати їх, знімати».

На виконання укладеного між сторонами договору доручення, ОСОБА_12 здійснював зняття готівки з рахунку ОСОБА_14 № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК» (до 01.12.2022 - АТ «Альфа-Банк Україна») та передавав їх ОСОБА_14 .

На підтвердження отримання грошових коштів ОСОБА_14 надавав ОСОБА_12 відповідні розписки.

Увійшовши в довіру до ОСОБА_14 , ОСОБА_12 заробив репутацію чесної людини, діяльність якої підстав постійно контролювати не було.

У цей час у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме, використовуючи надану ОСОБА_14 довіреність та іменну банківську картку № НОМЕР_4 , зняти готівку з його особистого банківського рахунку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 26.01.2022 о 09:40, перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_14 іменну банківську картку: № НОМЕР_4 , з рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень та о 09.48 провів операцію зі зняття готівки у сумі 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_14 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 27.01.2022 о 12:13, перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, вул. М. Тимошенка, 21, використовуючи надану ОСОБА_14 іменну банківську картку: № НОМЕР_4 , з рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів три операції зі зняття готівки у сумі по 45000 (сорок п`ять тисяч) гривень кожна, на загальну суму 135000 (сто тридцять п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_14 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 135000 (сто тридцять п`ять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 31.01.2022 о 12:22, перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 4-А, використовуючи надану ОСОБА_14 іменну банківську картку: № НОМЕР_4 , з рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 38000 (тридцять вісім тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_14 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 38000 (тридцять вісім тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 21.02.2022 о 09:21, перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Степана Бандери, 24Д, використовуючи надану ОСОБА_14 іменну банківську картку: № НОМЕР_4 , з рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_14 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Крім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_14 , діючи повторно, ОСОБА_12 , 22.02.2022 о 14:17, перебуваючи у відділенні АТ «СЕНС БАНК», що розташоване за адресою: м. Київ, пр. Героїв Сталінграду, 4А, використовуючи надану ОСОБА_14 іменну банківську картку: № НОМЕР_4 , з рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», провів операцію зі зняття готівки у сумі 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень.

Отримані грошові кошти ОСОБА_12 не передав ОСОБА_14 , розпорядившись ними на власний розсуд, спричинивши матеріальну шкоду останньому на загальну суму 28000 (двадцять вісім тисяч) гривень.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 22.06.2023 слідчим СВ Печерського УП ГУНП у місті Києві ОСОБА_15 , та затверджений прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_16 , відповідно до якого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

За наслідками судового розгляду прокурор вважала, що винуватість ОСОБА_12 в пред`явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Просила призначити обвинуваченому ОСОБА_12 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, та на підставі ст. 75 КК України звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, прокурор просила стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів на стадії досудового розслідування, долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України, цивільний позов задовольнити у повному обсязі. Вказала, що запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, а тому не вбачала підстав для його застосування до набрання вироком законної сили.

Потерпілими у кримінальному провадженні визнано ОСОБА_9 та ОСОБА_14 .

Потерпілий ОСОБА_14 повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання у спосіб, що відповідає вимогам ст. 135 КПК України, в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява ОСОБА_14 від 08.08.2023 (відмітка про отримання судом 09.08.2023), в якій останій просив розглянути справу за його відсутності.

Судом, з урахуванням думки учасників судового провадження, участі в розгляді преставника ОСОБА_14 адвоката ОСОБА_11 , відсутності в провадженні цивільного позову, поданого ОСОБА_14 , визнано можливим з`ясування всіх обставин, що підлягають доказуванню, без участі потерпілого ОСОБА_14 , а тому наявними підстави відповідно до ст. 325 КПК України для проведення судового розгляду у його відсутність.

Потерпілий ОСОБА_9 подав цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, в якому просив стягнути з ОСОБА_12 відшкодування майнової шкоди у розмірі 1 271 000 гривень та відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000 гривень.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_9 вказав, що в той час працював разом із обвинуваченим та повністю йому довіряв. ОСОБА_12 як бухгалтер обслуговував його ФОП, мав допуск до «клієнт-банку», на підставі виданої довіреності проводив, зокрема, операції зі зняття грошових коштів з його банківських рахунків, в певний час на банківських рахунках назбиралася відповідна сума.

В подальшому виявилося, що на банківських рахунках є недостача, а тому була проведена звірка по рахунках, внаслідок якої виявлено, що певна частина грошових коштів на банківських рахунках відсутня. Вказав, що в обвинувальному акті викладено вірно зазначено дати та кількість епізодів зняття готівки з банківських рахунків ОСОБА_12 , а загальна сума матеріальних збитків, завданих йому обвинуваченим, становить 1 271 000 гривень. Вимоги цивільного позову підтримав у повному обсязі.

Представник потерпілого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 підтримав позицію сторони обвинувачення.

Представник потерпілого ОСОБА_14 адвокат ОСОБА_11 підтримав позицію сторони обвинувачення в частині призначеного покарання. Поряд з тим, з урахуванням визнання ОСОБА_12 вини та його процесуальної поведінки просив іспитовий строк визначити тривалістю один рік, а не три.

Правова позиція сторони захисту відображена у показаннях обвинуваченого ОСОБА_12 , його виступі під час дебатів.

Так, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 зазначив, що свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнає.

Надав суду показання, в яких зазначив, що не заперечує, що за обставин, викладених в обвинувальному акті (час, місце, суми), знімав грошові кошти з рахунків ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , та не повернув вказані грошові кошти ФОПам. Між ним та потерпілими ОСОБА_9 та ОСОБА_14 не було жодного спілкування, він ніколи їх не бачив. Довіреності від них йому дійсно були надані. Водночас вказав, що у грудні 2013 року він познайомився з ОСОБА_9 , їх познайомила ОСОБА_17 . Через деякий час, у січні-лютому 2014 року, ОСОБА_9 надавалися довіреності бухгалтерам, в тому числі і йому. Цією довіреністю йому було надано право знімати і розпоряджатися грошовими коштами, він фактично розпоряджався цими грошовими коштами за вказівками ОСОБА_17 . Знімав грошові кошти з банківських рахунках у зазначені в обвинувальному акті дати та час, оскільки займався цим, крім випадків, коли перебував у відпустках.

Зняті в період з 04.01.2022 по 22.02.2022 з рахунків потерпілих грошові кошти він потерпілим не передавав, а купив на них гаражі, зробивши це на власний розсуд. Цивільний позов, пред`явлений ОСОБА_9 , визнав у повному обсязі.

Від надання інших показань обвинувачений відмовився.

В судових дебатах обвинувачений просив врахувати, що одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має проблеми зі здоров`ям, допомагає дітям, позбавленим батьківського піклування, та працює в «Біблійній місії».

Звернутися до суду з останнім словом обвинувачений не бажав.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, вважає, що винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Як вбачається зі змісту довіреності, виданої 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрованої в реєстрі за № 3439, потерпілий ОСОБА_14 уповноважив, в тому числі, обвинуваченого ОСОБА_12 , зокрема, вносити через касу банку та банкомати на рахунки будь-які суми, без обмежень їх розміру, перераховувати їх, знімати, одержувати документи, квитанції, чекові книжки, платіжні доручення про зняття/внесення грошових коштів на банківські рахунки та виписки про рух коштів на рахунках /том. 3, а. м. 47, 48/.

Відповідно до даних виписки по особовим рахункам за період з 21.05.2021 по 28.02.2022, сформованої 29.12.2022, з банківського рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_14 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», 26.01.2022 проведено дві операції зі зняття готівки у сумах по 45 000 грн., 27.01.2022 - три операції зі зняття готівки у сумі по 45 000 грн., 31.01.2022 - одну операцію зі зняття готівки у сумі 38 000 грн., 21.02.2022 - одну операцію зі зняття готівки на суму 5 000 грн., 22.02.2022 - одну операцію зі зняття готівки на суму 28 000 грн. /том. 3, а. м. 49-129/.

Відповідно до результатів проведення звірки руху грошових коштів за період з 22.05.2021 по 31.03.2022 по поточному рахунку ФОП ОСОБА_14 , за наслідком проведеної перевірки виявлено недостачу грошових коштів на суму 251 000 грн. /том. 3, а. м. 198-206/.

Як вбачається зі змісту довіреності, виданої 21.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_13 та зареєстрованої в реєстрі за № 3430, потерпілий ОСОБА_9 уповноважив, в тому числі, обвинуваченого ОСОБА_12 , зокрема, вносити через касу банку та банкомати на рахунки будь-які суми, без обмежень їх розміру, перераховувати їх, знімати, одержувати документи, квитанції, чекові книжки, платіжні доручення про зняття/внесення грошових коштів на банківські рахунки та виписки про рух коштів на рахунках /том. 3, а. м. 211, 212/.

Відповідно до даних виписки по особовим рахункам за період з 21.05.2021 по 28.02.2022, сформованої 29.12.2022, з банківського рахунку № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_9 , відкритому в АТ «СЕНС БАНК», 04.01.2022 проведено операції зі зняття готівки в сумах 45 000 (сорок п`ять тисяч) грн. та 25 000 грн., 06.01.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах 70 000 грн. та 45 000 грн., 10.01.2026 - одну операцію зі зняття готівки у сумі 43 000 грн., 11.01.2022 - три операції зі зняття готівки в сумах по 45 000 грн., 12.01.2022 - одну операцію зі зняття готівки в сумі 15 000 грн., 13.01.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах по 45 000 грн., 14.01.2022 - одну операцію зі зняття готівки в сумі 32 000 грн., 19.01.2022 - три операції зі зняття готівки в сумах 45 000 грн., 35 000 грн. та 45 000 грн., 24.01.2022 - три операції зі зняття готівки в сумах 45 000 грн, 32 000 грн. та 45 000 грн., 25.01.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах по 45 000 грн., 27.01.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах 33 000 та 45 000 грн., 02.02.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах по 45 000 грн., 03.02.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах 45 000 грн. та 43 000 грн., 14.02.2022 - дві операції зі зняття готівки в сумах по 45 000 грн., 15.02.2022 - одну операцію зі зняття готівки в сумі 29 000 грн., 22.02.2022 - одну операцію в сумі 39 000 грн. /том. 3, а. м. 213-230/.

Відповідно до результатів проведення звірки руху грошових коштів за період з 22.05.2021 по 31.03.2022 по поточному рахунку ФОП ОСОБА_9 , за наслідком проведеної перевірки виявлено недостачу грошових коштів на суму 1 271 000 грн. /том. 3, а. м. 266-271/.

Згідно з даними висновку експерта № СЕ-19/111-23/14913-ЕК від 03.07.2023, який було надано на виконання постанови слідчого Печерського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_18 про призначення судової економічної експертизи від 20.03.2023:

-зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Сенс банк», МФО 300346, за період з 22.05.2021 по 28.02.2022 документально підтверджується в сумі 2 473 386 грн. 74 коп. (два мільйони чотириста сімдесят три тисячі триста вісімдесят шість грн. 74 коп.). У зв?язку з відсутністю документів по руху коштів по особовому рахунку ОСОБА_9 № НОМЕР_1 за березень 2022, підтвердити (спростувати) надходження коштів на рахунок не надається за можливе;

-отримання коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Сенсбанк», МФО 300346, ОСОБА_12 по довіреності НРА № 752482 за період з 22.05.2021 по 28.02.2022 документально підтрерджується в сумі 2 254 000 грн. 00 коп. (два мільйона двісті п?ятдесят чотири тисячі грн. 00 коп.). У зв?язку звідсутністю документів № UA903003460000026004026933801 за березень 2022, підтвердити (спростувати) отримання коштів з рахунку не надається за можливе;

-нестача коштів, яка виявлена та зазначена в Акті результатів проведеної звірки руху готівкових коштів від 06.12.2022, отриманих ОСОБА_12 з рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Сенс банк», МФО 300346, за період 22.05.2021 по 28.02.2022 документально підтверджується в сумі 1 271 000 грн. 00 коп. (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча гривень 00 копійок);

-зарахування коштів на рахунок № НОМЕР_3 , відкритий в АТ «Сенс банк», МФО 300346, за період з 22.05.2021 по 28.02.2022 документально підтверджується в сумі 2 868 727 грн. 76 коп. (два мільйона вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот двадцять сім грн. 76 коп.). У зв?язку з відсутністю документів по руху коштів по особовому рахунку ОСОБА_14 № НОМЕР_3 за березень 2022, підтвердити (спростувати) надходження коштів на рахунок не надається за можливе;

-отримання коштів з рахунку № НОМЕР_3 , відкритого в АТ «Сенс банк», МФО 300346, ОСОБА_12 по довіреності НРА № 752488 за період з 22.05.2021 по 28.02.2022 документально підтверджується в сумі 2 265 800 грн. 00 коп. (два мільйона двісті шістдесят п?ять тисяч вісімсот грн. 00 коп.). У зв?язку з відсутністю документів по руху коштів по особовому рахунку ОСОБА_14 № НОМЕР_3 за березень 2022 року, підтвердити (спростувати) надходження коштів на рахунок не надається за можливе;

-нестача коштів, яка виявлена та зазначена в Акті результатів проведеної звірки руху готівкових коштів від 15.12.2022, отриманих ОСОБА_12 з рахунку № НОМЕР_3 , відкритому в АТ «Сенс банк», МФО 300346, документально підтверджується частково на суму 213 000 грн. 00 коп. (двісті тринадцять тисяч гривень 00 копійок) /том. 3, а. м. 279-295/.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2026, пояснив, що працював на посаді директора в ТОВ «Дебт Сек`юріті». В межах виконання своїх обов`язків, на підставі договірних відносин з іншими особами, супроводжував обвинуваченого, а останній надавав певні послуги. Зазначив, що в нього була задача возити обвинуваченого, найчастіше по банківським установам, а обвинувачений проводив банківські операції.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2026, пояснила, що працювала в компанії «Укрборг», обвинувачений теж працював там на посаді бухгалтера. Оскільки він зарекомендував себе з хорошого боку, як грамотний бухгалтер та порядна людина, вона порекомендувала його своїм знайомим для ведення бухгалтерії ФОПів. Влітку 2022 року ФОПи звернулись до неї за допомогою, щодо ситуації, яка виникла із недостачею на рахунках. Звернулись до неї, бо це вона рекомендувала ОСОБА_12 . Вона провела звірку та дійсно виявила недостачу на банківських рахунках. Намагалася зв`язатися з обвинуваченим, оскільки знала, що останньому було довірено, зокрема, зняття готівки з банківських рахунків. Спочатку обвинувачений ухилявся від розмови, однак, потім він розказав, що дійсно так трапилось, він взяв ці грошові кошти. Як ОСОБА_12 пояснював такий вчинок, точно пригадати не може, проте щось у нього сталось, були якісь фінансові труднощі. Точну суму недостачі пригадати не може.

Встановлені судом фактичні обставини підтверджуються дослідженими безпосередньо судом в судовому засіданні доказами, заперечень щодо належності та допустимості яких сторонами не висловлювалось, та допустимість і належність яких судом не встановлено. Крім того, обвинувачений у судовому засіданні повністю визнав свою вину.

Щодо протоколів огляду речових доказів від 22.03.2023 слід зазначити наступне.

У постанові про визнання речовим доказом від 22.03.2023 вказано, що того дня проведено додатковий допит свідка ОСОБА_17 , яка до своїх пояснень надала копію аудіо розмов з ОСОБА_12 на флеш-носії «takes M.S.», на якому знаходяться аудіофайли: Пшеничний 1, Пшеничний 2, Пшеничний 3, папка з назвою «123», в середині якої знаходиться аудіозапис із назвою: «220725_02».

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Згідно із ч. 2 цієї статті зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійсненняпроцесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1-3 ст. 89 КПК України Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.

Як встановлено судом, та не заперечується учасниками кримінального провадження, ОСОБА_17 здійснювала аудофіксацію розмов з обвинуваченим за допомогою власного технічного пристрою, зміст яких у формі файлів у подальшому скопіювала на флеш-носій «takes M. S.»

Відповідно до ст. 5 Закону України від 18.02.1992 № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність») така діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1 цієї статті, а проведення її громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду від 20.10.2011, обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних у результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом № 2135-XII, особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності. Конституційний Суд України у цьому Рішенні зазначив, що оперативно-розшукова діяльність здійснюється виключно оперативними підрозділами органів, визначених у ч. 1 ст. 5 Закону № 2135-XII; відповідно до ч. 2 вказаної статті проведення такої діяльності громадськими, приватними організаціями та особами, іншими органами чи їх підрозділами, крім визначених у ч. 1 цієї статті, заборонено.

За змістом цього Рішення при оцінюванні на предмет допустимості як доказів у кримінальному провадженні фактичних даних, що містять інформацію про вчинення кримінального правопорушення чи підготовку до нього, необхідно враховувати ініціативний або ситуативний (випадковий) характер дій фізичних або юридичних осіб, їх мету та цілеспрямованість при фіксуванні зазначених даних.

ОСОБА_17 , яка не є особою, уповноваженою на здійснення оперативно-розшукової діяльності, одержала вказані дані шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання та фіксації із застосуванням власного технічного засобу.

У кримінальному процесуальному праві загальновизнаними є такі критерії допустимості доказів: належне джерело; належний суб`єкт; належна процесуальна форма; належна фіксація; належна процедура; належний вид способу формування доказової основи.

Недодержання вказаних вимог має наслідком визнання доказів недопустимими, вони не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень, на них не може послатися суд при ухваленні судового рішення.

Схожі за змістом правові висновки послідовно викладено у постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 05.07.2021 у справі № 305/2022/14-к та від 03.09.2024 у справі № 203/692/14-к.

З огляду на це, надані ОСОБА_17 аудіозаписи розмов із обвинуваченим ОСОБА_12 , як і складені за наслідок їх прослуховування протоколи огляду речових доказів від 22.03.2023 є недопустимими доказами.

З цих мотивів суд не покладає в основу обґрунтування вироку такі докази та не бере їх до уваги при ухваленні процесуального рішення.

Поряд з тим, сукупність інших, проаналізованих вище доказів, беззаперечно свідчить про доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України за викладених у обвинувальному акті обставин.

За таких обставин суд надходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого та кваліфікує:

дії ОСОБА_12 , які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві) (епізод від 04.01.2022 о 10:25 год. та 10:27 год.), - за ч. 1 ст. 190 КК України;

дії ОСОБА_12 , які виразились та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно - за ч. 2 ст. 190 КК України.

Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого, суд приймає визнання ним винуватості.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, судом не встановлено.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Крім обставини, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд також враховує обставини, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_12 на обліку нарколога, психіатра не перебуває, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має сталі соціальні зв`язки, зокрема, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, має постійне місце проживання, працює.

На підставі викладеного, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, при наявності обставини, яка пом`якшує покарання ОСОБА_12 , відсутності обставин, що його обтяжують, особи обвинуваченого, суд вважає за пропорційне призначити ОСОБА_12 покарання за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки; за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

Поряд із тим, суд враховує, що санкція ч. 1 ст. 190 КК України станом на час постановлення вироку передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робшт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Згідно з ч. 2 ст. 12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;

2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;

4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;

5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином, строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, становить три роки.

Суд враховує, що перебіг строку давності за епізодом від 04.01.2022 переривався вчиненням ОСОБА_12 наступних кримінальних правопорушень та після кожного такого переривання починався заново, оскільки згідно з ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Останній інкримінований епізод вчинено 22.02.2022. Відповідно, трирічний строк давності за ч. 1 ст. 190 КК України обчислюється заново з 22.02.2022 та закінчився 22.02.2025.

Вирішуючи питання про наслідки спливу строків давності за ч. 1 ст. 190 КК України та їх вплив на ознаку повторності, суд виходить із такого.

Перший епізод шахрайства ОСОБА_12 вчинив 04.01.2022, а наступні, починаючи з 06.01.2022, інкриміновані йому за ч. 2 ст. 190 КК України як вчинені повторно.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КК України повторністю кримінальних правопорушень визнається вчинення двох або більше кримінальних правопорушень, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу.

Отже, виходячи з викладеного на даний час сплинув передбачений п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України трирічний строк притягнення особи до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку з чим, суд, приходить до висновку про необхідність звільнення ОСОБА_12 від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Щодо покарання, призначеного за ч. 2 ст. 190 КК України, суд, враховуючи особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, наявність обставини, що пом`якшує покарання, позицію прокурора та представників потерпілих, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без його ізоляції від суспільства, а тому наявні підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Враховуючи тривалість судового провадження, протягом якого процесуальна поведінка обвинуваченого була належною, суд вважає необхідним та достатнім встановити іспитовий строк тривалістю 2 роки.

На період іспитового строку суд покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_12 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Крім того, 20.02.2024 ОСОБА_9 подав цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої злочином, в якому цивільний позивач просив стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_12 майнову шкоду в розмірі 1 271 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 250 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що внаслідок вчинення цивільним відповідачем вищевказаних злочинів йому (цивільному позивачу) завдано майнову шкоду на суму 1 271 000 грн.

Крім того, у цивільному позові вказано, що цивільним відповідачем завдано йому моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях спричинених протиправною поведінкою цивільного відповідача, постійною тривогою через позбавлення мене значної суми грошових коштів, в результаті чого був порушений нормальний спосіб життя цивільного позивача, необхідність докладання додаткових зусиль для захисту його прав. Тому, враховуючи тривалість моральних характер діяння обвинуваченого, обставини скоєння кримінальних правопорушень, істотність і наслідки вимушених змін у його житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає, що відшкодування моральної шкоди повинно бути здійснено в розмірі 250 000 грн.

В ході розгляду даного кримінального провадження представник цивільного відповідача, - адвокат ОСОБА_20 подав відзив на позовну заяву.

Однак, в ході судового розгляду цивільний відповідач відмовився від вищевказаного захисника, а в судовому засіданні визнав позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону (ч. 1 ст. 1177 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 КПК України цивільним відповідачем у кримінальному провадженні може бути фізична або юридична особа, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, та до якої пред`явлено цивільний позов у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу;

Враховуючи те, що вище встановлено винуватість ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України, внаслідок яких потерпілому ОСОБА_9 завдано матеріальних збитків у розмірі 1 271 000 грн., позовні вимоги в частині стягнення матеріальних збитків (як зазначено у позові - майнової шкоди), є обґрунтованими.

Відповідно до змісту ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи зазначені положення, повне визнання цивільним відповідачем позовних вимог цивільного позову в судовому засіданні, яке відбулося 16.09.2026, характеру його діянь їх тривалості з огляду на обсяг обвинувачення, який визнаний судом доведеним, суд вважає наявними підстави для стягнення з цивільного відповідача на користь цивільного позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Тому цивільний позов підлягає задоволенню.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь держави понесені на стадії досудового розслідування процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 16 491 грн. (висновок експерта № СЕ-19/111-23/14913-ЕК від 03.07.2023, складений за наслідком проведення судової економічної експертизи), що підтверджуються довідкою її вартості.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили - відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК України.

Призначити ОСОБА_12 покарання:

- за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки;

- за ч. 2 ст. 190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_12 звільнити від покарання, призначеного за ч. 1 ст. 190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням, з іспитовим строком 2 (два) роки.

На період іспитового строку відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань з пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід до ОСОБА_12 до набрання вироком суду законної сили не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави процесуальні витрати в розмірі 16 491 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто одна) гривня (висновок експерта № СЕ-19/111-23/14913-ЕК від 03.07.2023).

Речові докази:

- флеш - носій «takes M.S.», на якому знаходяться аудіофайли: Пшеничний 1, Пшеничний 2, Пшеничний 3, папка з назвою «123», в середині якої знаходиться аудіо запис з назвою: «220725. _02», - зберігати в матеріалах провадження.

Цивільний позов цивільного позивача (потерпілого) ОСОБА_9 до цивільного відповідача (обвинуваченого) ОСОБА_12 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданих кримінальними правопорушеннями, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_2 , відшкодування матеріальних збитків у розмірі 1 271 000 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , жителя АДРЕСА_2 , відшкодування моральної шкоди в розмірі 250 000 (двісті п`ятдесят тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження, а обвинувачений та захисник - подати клопотання про помилування.

Копію вироку вручити учасникам кримінального провадження після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1