Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №727/12009/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/12009/26

Провадження № 3/727/1743/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Танасійчук Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 749334 від 17.08.2026 року, вбачається що, 17 серпня 2026 року близько 19 год. 30 хв. за адресою: м. Чернівці, 2-й пров. Топорівський, 8, гр. ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою та штовхав гр. ОСОБА_2 , чим образив його людську гідність. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив обставини зазначені у протоколі просив закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП докази оцінюються за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Диспозиція ст. 173 КУпАП встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Безпосереднім об`єктом дрібного хуліганства є громадський порядок, тобто сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови перебування людей у громадських місцях, їхній спокій, відпочинок і честь. Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є не саме лише вчинення певних дій, а спричинення ними порушення громадського порядку та спокою громадян. Із суб`єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується прямим умислом, спрямованим на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Отже, для притягнення особи до відповідальності за ст. 173 КУпАП має бути доведено, що її дії вчинено в громадському місці та що вони порушили громадський порядок і спокій громадян, а не лише зачіпали інтереси окремої особи на ґрунті особистих стосунків.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, передбачено, що суть адміністративного правопорушення має точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, визначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Цією ж Інструкцією передбачено, що до протоколу долучаються матеріали, які підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення, зокрема пояснення свідків і потерпілих.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним і безумовним доказом вини особи. Він фіксує обставини, які, на думку посадової особи, свідчать про вчинення правопорушення, і має підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами.

Хоча в протоколі і зазначено свідків події, пояснень від них працівниками поліції не відібрано. Таким чином, фактичні дані, які могли б підтвердити або спростувати обставини, викладені в протоколі, уповноваженою особою не зібрано. Саме по собі зазначення у протоколі прізвищ свідків без відібрання в них пояснень не є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не містить жодних фактичних даних про подію.

Крім протоколу, матеріали справи не містять рапортів працівників поліції про безпосереднє виявлення правопорушення, відеозапис з нагрудних камер поліцейських не містить даних про вчинення правопорушення ОСОБА_1 , також матеріали справи не містять довідок медичних закладів, висновку експерта чи будь-яких інших об`єктивних даних, які підтверджували б обставини, викладені в протоколі.

Протокол не містить відомостей про конкретний зміст нецензурних висловлювань, про те, чи було місце події громадським місцем, у присутності яких осіб вчинялися дії та в чому полягало порушення громадського порядку і спокою саме громадян. Посилання в протоколі на те, що ОСОБА_1 «образив людську гідність» гр. ОСОБА_2 , вказує на те, що дії, які інкримінуються, були спрямовані проти конкретної особи, а не на порушення громадського порядку. Опис події має узагальнений, оціночний характер і не дає змоги встановити наявність усіх обов`язкових ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Суд, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, не наділений функцією сторони обвинувачення, а тому не може самостійно збирати докази на підтвердження вини особи чи усувати недоліки, допущені уповноваженою особою при оформленні матеріалів справи. Обов`язок зібрати докази, достатні для висновку про вчинення правопорушення, покладено на посадову особу, яка склала протокол.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що справи про адміністративні правопорушення з огляду на характер правопорушення та суворість можливого покарання підпадають під дію кримінального аспекту ст. 6 Конвенції, зокрема в рішеннях у справах «Енгель та інші проти Нідерландів» від 08.06.1976 та «Лучанінова проти України» від 09.06.2011. Відтак на такі справи поширюються гарантії презумпції невинуватості, а обов`язок доведення вини покладається на сторону обвинувачення.

У рішенні у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 ЄСПЛ зазначив, що при оцінці доказів слід керуватися критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У рішенні у справі «Карелін проти Росії» від 20.09.2016 (заява № 926/08) ЄСПЛ констатував, що суд, який розглядає справу про адміністративне правопорушення за відсутності сторони обвинувачення, не повинен перебирати на себе її функції, самостійно збираючи докази винуватості особи чи змінюючи фабулу обвинувачення.

Наявні у справі матеріали не відповідають стандарту доведення «поза розумним сумнівом» і не дають суду змоги дійти висновку про наявність у діях ОСОБА_1 всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП. Не доведено ні об`єктивної сторони (вчинення дій у громадському місці, що порушили громадський порядок і спокій громадян), ні суб`єктивної сторони (умислу на порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства). Висновок про вину ОСОБА_1 в такому випадку ґрунтувався б виключно на припущеннях, що є неприпустимим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, через відсутність належних і допустимих доказів його вчинення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 173, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя Н.М. Танасійчук