Рішення від 21 вересня 2026 р. у справі №727/8054/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/8054/26

Провадження № 2/727/2759/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2026 року м.Чернівці

Шевченківський районний суд м.Чернівців у складі:

головуючої судді - Бойко М.Є.,

за участю секретаря судових засідань - Васківчук В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цуркан Данієла Юріївна, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року представник позивачки ОСОБА_1 – адвокат Цуркан Д.Ю. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди в розмірі 72 355 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., завданої залиттям квартири, вимоги якого обґрунтовано наступними обставинами.

ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . 15 січня 2026 року позивачка виявила залиття належного їй житлового приміщення та провисання натяжної стелі в одній із його кімнат. Цього ж дня комунальним підприємством «Містосервіс» складено відповідний акт, згідно з яким аварія сталася у квартирі АДРЕСА_2 , розташованій поверхом вище, внаслідок несправності металевого радіатора системи опалення, а саме - розриву корпусу його пластини, що спричинило витік теплоносія та залиття квартири АДРЕСА_3 .

Крім того, за результатами звернення позивачки на лінію «102» працівниками поліції було здійснено виїзд на місце події та зафіксовано пошкоджений радіатор у квартирі АДРЕСА_2 , з якого відбувався витік води, а також наслідки залиття у квартирі АДРЕСА_3 . Також, 17 січня 2026 року МКП «Чернівцітеплокомуненерго» проведено обстеження квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_2 , яким встановлено, що ймовірним джерелом залиття квартири АДРЕСА_3 була аварійна ситуація у квартирі АДРЕСА_2 .

Власником квартири АДРЕСА_2 є відповідачка ОСОБА_2 , яка неналежним чином утримувала своє майно та не забезпечила належний технічний стан радіатора системи опалення. Добровільно відшкодувати заподіяні збитки остання відмовляється, а тому позивачка вимушена звернутися до суду.

З метою визначення розміру завданої шкоди 20 березня 2026 року проведено судову будівельно-технічну експертизу, згідно якої вартість відновлення пошкодженого майна, належного ОСОБА_1 , становить 72 355 грн з урахуванням ПДВ. Крім майнової шкоди, адвокат Цуркан Д. у позові також просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., обґрунтовуючи такий її розмір тим, що затоплення квартири позивачки з вини відповідачки сталося не вперше, аналогічне залиття мало місце 22 листопада 2024 року, після якого позивачка тривалий час проводила ремонт та відновлювала свою квартиру. Повторне пошкодження житла спричинило їй душевні переживання, нервове напруження, тривожний стан, відчуття безпорадності та порушило звичний спосіб життя. Також, внаслідок залиття, у квартирі АДРЕСА_3 виникли сирість та пліснява, для усунення наслідків її пошкодження позивачка була змушена повторно витрачати свій час, зусилля та кошти.

Також адвокат Цуркан Д.Ю. зазначає, що позивачкою понесено витрати на проведення судової експертизи у розмірі 16 488,36 грн., а орієнтовний розмір її витрат на професійну правничу допомогу становить 25 000 грн.

Ухвалою судді від 24 червня 2026 рокув справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

У судове засідання позивачка та її представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, проте адвокат Цуркан Д. подала заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивачки, позовні вимоги підтримала та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи також повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.

За таких обставин, а також у зв`язку із наявністю згоди позивачки та її представника на проведення заочного розгляду, суд вважає за можливе на підставі ст.280 ЦПК України розглянути вказану справу без участі сторін, на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення .

Також, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані позивачкою докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч.1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.4 статті 4 ЦПК України жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Права та обов`язки учасників справи визначені статтею 43 ЦПК України, процесуальні права та обов`язки сторін встановлені статтею 49 ЦПК України.

Відповідно до статті 151 ЖК громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Безгосподарне утримання громадянином належного йому будинку (квартири) тягне за собою наслідки, передбачені Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує, а відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Відповідно до положень ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, частина 2 вказаної статті передбачає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що власник квартири зобов`язаний утримувати дане майно, у тому числі інженерно-технічне обладнання, у належному стані і своєчасно усувати недоліки в його роботі. Майнова шкода, завдана іншим особам у зв`язку з невиконанням таких обов`язків, підлягає відшкодуванню власником.

Відповідальність за завдану шкоду настає за наявності таких підстав як наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вина останнього.

Згідно зі ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 04 серпня 2020 року у справі №925/1478/16, протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 27 грудня 2019 року у справі №686/11256/16-ц).

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_4 , а відповідачка – ОСОБА_2 є власницею розташованої поверхом вище в цьому ж будинку квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з актом №05-04/12 КП «Містосервіс» про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, на мережах каналізації або холодного водопостачання від 15.01.2026 року в квартирі АДРЕСА_5 трапилася аварія на системі центрального опалення, внаслідок чого пошкоджено наступні конструктивні елементи квартири АДРЕСА_3 : стеля, стіни та підлога кімнати ( ознаки залиття) – 17, 9 кв.м. Причиною аварії на системі центрального опалення за результатами візуального обстеження є несправність металевого радіатора системи опалення, а саме розрив корпусу пластини радіатора, що спричинило витік теплоносія.

Відповідно до акту обстеження квартири АДРЕСА_4 від 15.01.2026 року, складеного представником МКП «Чернівцітеплокомуненерго», в квартирі АДРЕСА_2 виявлено вологу підлогу та сліди нещодавнього протікання, що свідчить про наявність аварійної ситуації в системі опалення. Інших джерел можливого залиття квартири АДРЕСА_3 під час обстеження не виявлено. Таким чином, протікання системи опалення у квартирі АДРЕСА_2 перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку із залиттям квартири АДРЕСА_3 .

Згідно з висновком експерта № 41/26-29 від 20.03.2026 року Чернівецького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції внаслідок затоплення 15 січня 2026 р. квартири АДРЕСА_4 вказане приміщення має наступні пошкодження:

- у приміщенні житлової кімнати 16-2 площею 17,9 кв.м наявні плями водяного походження на стінах, руйнування натяжної стелі, плями водяного походження та цвіль на стелі; система електропроводки, розетки в неробочому стані, відчутний запах цвілі; - стіна балкона має місцями пошкодження шару фарби внаслідок

зволоження.

Розмір матеріальної шкоди, завданої власнику квартири АДРЕСА_4 внаслідок затоплення квартири, яке відбулося 15 січня 2026 року становить 72 355 (сімдесят дві тисячі триста п?ятдесят п?ять) гривень з врахуванням ПДВ.

Виходячи з зазначеного, оскільки позивачкою було доведено розмір, наявність шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між заподіяною їй шкодою та залиттям, ОСОБА_2 не спростувала презумпцію своєї вини, вона є власницею майна, що стало причиною залиття іншої квартири, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для покладення на неї, як особу, яка завдала збитки майну позивачки, обов`язку по відшкодуванню останній майнової шкоди.

Також, з огляду на положення ст. ст. 23, 1167 ЦК України, оскільки квартира позивачки пошкоджена з вини відповідачки, яка ухилялася від належного усунення причин і наслідків залиття , у добровільному порядку вирішити питання відшкодування шкоди відмовляється, враховуючи при цьому обставини справи, характер і тривалість порушення прав позивачки, розмір завданих їй збитків, час та зусилля, які потрібні для відновлення попереднього стану, порушення звичайного ритму її життя, а також вимоги розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки грошову компенсацію заподіяної їй моральної шкоди, визначивши її розмір в сумі 10 000 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частинами 1-2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, судовий збір який позивачка мала сплатити за позовну вимогу про стягнення матеріальної шкоди становить 1331, 20 грн. та за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди 1331, 20 грн., а всього 2662, 40 грн.

Проте, як вбачається з платіжної інструкції №8416-6635-6677-3824, позивачкою було сплачено судовий збір у розмірі 4660, 00 грн.

Враховуючи повне задоволення позову, понесені позивачкою судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662, 40 грн. та оплати проведення експертизи в сумі 16 488, 36 грн. слід стягнути на її користь з відповідачки.

Щодо вимог позивачки про стягнення витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Порядок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу здійснюється відповідно до статей 134, 137, 141 ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З огляду на статтю 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд може за клопотанням іншої сторонни зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявила клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Будь-яких клопотань від відповідачки про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, до суду не надходило.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, відсутність заперечень відповідачки, суд вважає за необхідне також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 25 000 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 18, 133, 197, 206, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Цуркан Данієла Юріївна, до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, задовольнити повністю. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_6 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 72 355, 00 грн. на відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 2662, 40 грн. судового збору, 25 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 16 488, 36 грн. витрат за проведення експертизи. Всього - 126 505,76 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М. Є. Бойко