Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №727/12010/26 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа №727/12010/26

Провадження №3/727/1744/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Літвінова О.Г., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ст. 173 Кодексу України про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749333 від 17.08.2026 року, вбачається, що 17.08.2026 року близько 19 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 агресивно себе поводив, провокував бійку, чіплявся та зухвало себе поводив відносно громадянина ОСОБА_2 та умисно пошкодив його автомобіль «ВАЗ 2109» д.н.з. НОМЕР_1 .

Працівниками поліції дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та пояснив, що 16.08.2026 року пізно ввечері до 00:00 год., він проснувся бо на вулиці були крики, побачив світло в потерпілого ОСОБА_2 , з будинку якого лунала музика, зазначив, що вони є сусідами, трохи пізніше світло в будинку потерпілого виключили. На вечір настпуного дня, а саме 17.08.2026 року він зробив йому зауваження, на що потерпілий його послав, в подальшому він підійшов до нього, не встиг слова сказати, як він його вдарив трансбойним шлангом, і він втратив свідомість. Коли прийшов до тями потерпілий ОСОБА_2 почав далі казати йому щоб він забирався, поки його не вдарили ще.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що події, які сталися вночі 16.08.2026 року, які описував ОСОБА_1 не відбувались, також зазначив, що в день коли трапилась подія ОСОБА_1 , зробив йому зауваження, на що він в його сторону висловився нецензурним словом, в цей час він мив автомобіль, після того, як він висловився нецензурним словом до ОСОБА_1 , останній почав йти агресивно в його сторону, він почав бити струменем води, і відходити, ОСОБА_1 побачив, що не може дойти до нього взяв шланг і вдарив три рази по автомобілю, далі він підбіг почав видирати шланг, і вдарив його зі злості, зайшов додому, і трохи пізніше його сестра викликала поліцію.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Так, згідно ст. 251КУпАП, доказами у справі є будь-які дані, на основі яких орган (посадова особа) встановила наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст. 173 КУпАП дрібне хуліганство це нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Відповідно до роз`яснень пунктів 15-16 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 22.12.2006 № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство", судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство. Суди не повинні застосовувати заходи адміністративного стягнення, передбаченіст. 173 КУпАП, щодо осіб, дії яких містять ознаки злочинів (самоправство, завдання побоїв, заподіяння легких тілесних ушкоджень та ін.) або проступків, що не є дрібним хуліганством. Згідно практики застосування рішень Європейського суду з прав людини (ст. 9 Європейської Конвенції з прав людини) Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Проявом хуліганських дій є будь які протиправні дії, спрямовані на порушення громадського порядку.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

При цьому такі дії мають вчинятися особою безпричинно, з неповаги до громадського порядку і спокою громадян. Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Отже, об`єктом захисту у ст. 173 КУпАП є громадський порядок, який представляє собою систему суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є. Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376, передбачено, що суть адміністративного правопорушення має точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, визначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол. Цією ж Інструкцією передбачено, що до протоколу долучаються матеріали, які підтверджують факт учинення адміністративного правопорушення, зокрема пояснення свідків і потерпілих.

Протокол про адміністративне правопорушення не є самостійним і безумовним доказом вини особи. Він фіксує обставини, які, на думку посадової особи, свідчать про вчинення правопорушення, і має підтверджуватися іншими належними та допустимими доказами.

Хоча в протоколі і зазначено свідків події, пояснень від них працівниками поліції не відібрано. Таким чином, фактичні дані, які могли б підтвердити або спростувати обставини, викладені в протоколі, уповноваженою особою не зібрано. Саме по собі зазначення у протоколі прізвищ свідків без відібрання в них пояснень не є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки не містить жодних фактичних даних про подію.

Крім протоколу, матеріали справи не містять рапортів працівників поліції про безпосереднє виявлення правопорушення, відеозапис з нагрудних камер поліцейських не містить даних про вчинення правопорушення ОСОБА_1 .

Протокол не містить відомостей про конкретний зміст агресивної поведінки, про те, чи було місце події громадським місцем, у присутності яких осіб вчинялися дії та в чому полягало порушення громадського порядку і спокою саме громадян. Посилання в протоколі на те, що ОСОБА_1 «агресивно себе поводив, провокував бійку» відносно гр. ОСОБА_2 , вказує на те, що дії, які інкримінуються, були спрямовані проти конкретної особи, а не на порушення громадського порядку. Опис події має узагальнений, оціночний характер і не дає змоги встановити наявність усіх обов`язкових ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Таким чином, аналізуючи надані суду докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №749333 від 17.08.2026, заява від потерпілого ОСОБА_2 , письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, суд приходить до висновку про відсутність в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказів, які б свідчили, що дії ОСОБА_1 порушили громадський порядок і спокій громадян із мотиву явної неповаги до суспільства.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду із прав людини, суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи, адже таким чином суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ч.І ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.(«Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08. рішення від 20.09.2016р.)

Отже, будь-яких фактичних даних, на основі яких можна було б дійти висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, яке посягає на громадський порядок і громадську безпеку, тобто вчинив дрібне хуліганство, об`єктивна сторона якого передбачає посягання на суспільні відносини у громадських місцях (вулицях, парках, скверах, інших місцях масового перебування громадян), і як наслідок порушення спокою громадян, тобто невизначеного кола осіб, як потерпілих, судом не встановлено, на підставі чого суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого останньому посадовою особою, якою було складено протокол, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, в зв`язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 24, 30, 33, 173-2 ч 1, 247, 251, 283-285, 287-291, 294 КпАП України, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: О.Г. Літвінова