Рішення від 20 вересня 2026 р. у справі №636/1132/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/1132/25 Провадження 2-а/636/29/26

Дата 21.09.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чугуєві в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бутов М.А. звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3911242 від 22.01.2025.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що 22.01.2025 старшим інспектором Управління патрульної поліції в Харківській області старшим лейтенантом поліції Кузнецовим Д.С. винесено постанову серії ЕНА № 3911242, відповідно до якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП за керування транспортним засобом MAN TGL 8.240, д.н. НОМЕР_1 , який був переобладнаний з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а саме на транспортному засобі встановлено передні додаткові ПЗС, що не передбачені конструкцією транспортного засобу.

Позивач вважає постанову незаконною, посилаючись, зокрема, на те, що відповідно до протоколу технічного стану транспортного засобу № 00868-01839-23 від 13.07.2023 зазначений транспортний засіб пройшов технічний огляд, під час якого не було встановлено особливостей переобладнання чи порушень вимог ДСТУ 3649:2010 та ПДР України.

Також позивач посилається на наказ МВС України № 534 від 13.10.2008 «Про затвердження Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів під час їх експлуатації», зазначаючи, що працівником поліції не складався акт перевірки технічного стану транспортного засобу, у зв`язку з чим, на думку позивача, відсутні належні докази вчинення ним адміністративного правопорушення.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Бутов М.А. надав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Федюк Д.В. в судове засідання не з`явився, надав відзив на позовну заяву. Відповідач проти задоволення позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні.

У відзиві відповідач зазначив, що 22.01.2025 приблизно о 10 год 45 хв за адресою: Харківська область, м. Ізюм, автомобільна дорога М-03, «Київ-Харків-Довжанський», 632 км. + 150 м., працівниками патрульної поліції зупинено транспортний засіб MAN TGL 8.240, д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено, що транспортний засіб переобладнаний з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, а саме на ньому встановлено передні додаткові ПЗС, що не передбачені конструкцією транспортного засобу.

Вказані обставини, за твердженням відповідача, підтверджуються відеозаписом з портативного відеореєстратора № 475039, який був доданий до постанови та досліджений поліцейським під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач також зазначив, що наказ МВС України № 534 від 13.10.2008, на який посилається позивач, втратив чинність 10.11.2020 року.

На підставі ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Зі змісту ст. 9 КУпАП слідує, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (ст. 10 КУпАП).

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підставі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має, зокрема, інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

Пунктом 31.1 Правил дорожнього руху України встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкціям підприємств-виробників та іншій нормативно-технічній документації.

Відповідно до підпункту «а» пункту 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху.

Підпунктом «а» пункту 31.4.3 ПДР України передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Як убачається з оскаржуваної постанови серії ЕНА № 3911242 від 22.01.2025, позивач притягнутий до адміністративної відповідальності саме за керування транспортним засобом, переобладнаним з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, а саме за встановлення передніх додаткових ПЗС, що не передбачені конструкцією транспортного засобу.

Судом встановлено, що до матеріалів справи відповідачем долучено відеозапис з портативного відеореєстратора № 475039, який здійснювався під час спілкування працівників поліції з позивачем.

Зі змісту зазначеного відеозапису вбачається, що працівником поліції здійснено візуальну перевірку транспортного засобу MAN TGL 8.240, державний номерний знак НОМЕР_1 , та зафіксовано наявність передніх додаткових ПЗС.

Вказаний доказ суд оцінює як належний та допустимий, оскільки він безпосередньо стосується обставин, які є предметом доказування у цій справі, та дозволяє встановити технічний стан і зовнішній вигляд транспортного засобу саме на момент виявлення правопорушення.

При цьому суд не погоджується з доводами позивача про те, що відсутність окремого акта перевірки технічного стану транспортного засобу сама по собі свідчить про недоведеність факту адміністративного правопорушення. Як встановлено судом, Наказ МВС України від 13.10.2008 № 534, на положення якого посилається позивач, на час виникнення спірних правовідносин чинності не мав.

Натомість на момент виявлення правопорушення порядок оформлення матеріалів за статтею 121 КУпАП визначався Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.

Розділом VIII зазначеної Інструкції передбачено, що контроль за відповідністю технічного стану транспортного засобу, який підлягає обов`язковому технічному контролю, здійснюється поліцейським шляхом візуального (органолептичного) огляду елементів систем та механізмів такого транспортного засобу та/або перевірки їх працездатності і справності за допомогою спеціальних пристроїв (приладів).

При цьому пунктом 4 розділу VIII Інструкції № 1395 передбачено складання Акта відповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання у разі застосування спеціальних пристроїв (приладів).

Таким чином, з огляду на зміст наведених положень Інструкції № 1395, сам по собі факт нескладення такого Акта не може свідчити про незаконність постанови у випадку, коли встановлення невідповідності транспортного засобу здійснювалося шляхом візуального огляду та підтверджується відеозаписом.

Суд також враховує, що відповідно до пункту 7.1.1 ДСТУ 3649:2010 відповідність низки вимог щодо зовнішніх світлових приладів перевіряється візуально, а пунктом 6.1.1 цього стандарту не дозволено, зокрема, встановлювати додаткові ПЗС, якщо це не передбачено конструкцією або документами щодо погодження переобладнання КТЗ.

Отже, для встановлення факту наявності додаткових ПЗС, які не передбачені конструкцією транспортного засобу, у даному випадку не було необхідності у проведенні складних технічних вимірювань чи застосуванні спеціального приладу, оскільки така обставина могла бути встановлена шляхом візуального огляду транспортного засобу.

Доводи позивача про те, що транспортний засіб 13.07.2023 пройшов технічний огляд без зауважень, також не спростовують висновків поліцейського щодо технічного стану транспортного засобу станом на 22.01.2025. Протокол технічного стану транспортного засобу № 00868-01839-23 датований 13.07.2023, тобто складений приблизно за півтора року до події, яка є предметом розгляду у цій справі.

Водночас предметом доказування у даній справі є відповідність технічного стану транспортного засобу вимогам законодавства саме на 22.01.2025, коли працівником поліції було виявлено адміністративне правопорушення.

Сам факт проходження транспортним засобом технічного огляду у 2023 році не виключає можливості зміни його конструкції у подальшому.

Наведена обставина, навпаки, не суперечить висновку про те, що на момент перевірки 22.01.2025 транспортний засіб уже мав зазначені додаткові ПЗС.

Таким чином, протокол технічного стану від 13.07.2023 не спростовує встановленого працівником поліції факту наявності додаткових ПЗС 22.01.2025.

Суд також бере до уваги відеозапис, на якому зафіксовано безпосередню перевірку транспортного засобу та наявність зазначеного обладнання.

Відповідно до статті 251 КУпАП відеозапис може бути доказом у справі про адміністративне правопорушення, оскільки перелік доказів, визначений цією нормою, не є вичерпним.

Посилання позивача на те, що сама постанова не може бути належним доказом вчинення правопорушення, суд враховує, однак у даному випадку висновки, викладені в оскаржуваній постанові, підтверджуються іншими матеріалами справи, зокрема відеозаписом із портативного відеореєстратора.

Отже, висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення ґрунтується не лише на змісті постанови, а на сукупності досліджених доказів.

Суд також встановив, що поліцейський Кузнецов Д.С., який виніс оскаржувану постанову, мав повноваження на розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 121 КУпАП. Інструкція № 1395 передбачає можливість винесення поліцейським постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 121 КУпАП.

З матеріалів справи також вбачається, що позивачу повідомлено причину зупинки транспортного засобу, роз`яснено права, передбачені статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України, після чого за результатами розгляду справи винесено постанову серії ЕНА № 3911242.

Порушень процедури розгляду справи, які б свідчили про істотне порушення прав позивача та могли бути підставою для скасування постанови, судом не встановлено.

При цьому суд зазначає, що для вирішення питання про правомірність постанови необхідно встановити не лише дотримання процедури її винесення, а й наявність фактичних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Досліджені судом докази у своїй сукупності свідчать про те, що 22.01.2025 позивач керував транспортним засобом MAN TGL 8.240, державний номерний знак НОМЕР_1 , на якому були встановлені передні додаткові ПЗС, що не передбачені конструкцією транспортного засобу, чим порушено вимоги пунктів 31.1, 31.3 «а», 31.4.3 «а» ПДР України.

Зазначене утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

За таких обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА № 3911242 від 22.01.2025 винесена уповноваженою посадовою особою, у межах наданих повноважень та за наявності достатніх фактичних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Доводи позивача фактично зводяться до незгоди з оцінкою працівником поліції технічного стану транспортного засобу та посилання на результати технічного контролю, проведеного у 2023 році, однак не спростовують доказів, якими підтверджується стан транспортного засобу на момент виявлення правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справ щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог, скасування постанови серії ЕНА № 3911242 від 22.01.2025 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 241-246, 286 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 (десяти) днів з дня складення повного рішення суду до Другого апеляційного адміністративного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 (тридцяти) днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути поновлений також в разі його пропуску з інших поважних причин.

Суддя Бунін Є.О.