Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №635/2510/26 — Харківський районний суд Харківської області

23.09.2026

Справа № 635/2510/26

Провадження по справі № 2/635/4777/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Березовської І.В.,

секретар судового засідання – Гончарова К.Д.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

представник позивача – ОСОБА_2 ,

відповідач – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в інтересах якої на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги діє представник – адвокат Сисоєва К.М., пред`явила до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_3 , яким просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до закінчення ОСОБА_4 навчання, але не більше ніж до досягнення нею 23 років.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вона разом з відповідачем з 2006 року по 2010 рік проживали однією сім`єю. Сторони мають повнолітню дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2014 року стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500,00 гривень з усіх видів заробітку/доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 серпня 2014 року та до досягнення повноліття дитини. Постановою Харківського апеляційного суду рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2014 року змінено та стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 800,00 гривень з усіх видів заробітку/доходів, щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 серпня 2014 року до досягнення повноліття дитини. ОСОБА_4 проживає разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття та навчається на 3 курсі Липковатівського аграрного фахового коледжу Харківського району Харківської області, на денній формі навчання, є студенткою 3 курсу, спеціальність «Ветеринарна медицина». Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Позивач зазначає, що в зв`язку з навчанням ОСОБА_4 потребує коштів на оплату проїзду, забезпечення навчального процесу, харчування.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 квітня 2026 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Сисоєва К.М. у судове засідання не з`явилися, представник позивача - адвокат Сисоєва К.М. надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, отриманих судом відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини, оцінивши докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини, прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Сторони мають спільну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини є ОСОБА_3 , матір`ю – ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане 23 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову №3 Харківського міського управління юстиції, актовий запис за №4557.

28 грудня 2021 року позивач по справі зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 у Холодногірському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за актовим записом №636, під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 20 березня 2023 року шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 розірвано.

24 червня 2025 року позивач по справі зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 у цифровому офісі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за актовим записом №6517, під час державної реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_11 ».

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2014 року позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1500,00 гривень від всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 13 серпня 2014 року та до її повноліття.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 20 травня 2015 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 21 листопада 2014 року змінено, визначено розмір стягнутих з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , аліментів на суму 800,00 гривень щомісячно, яка підлягає індексації відповідно до закону. В інший частині рішення залишено без змін.

28 вересня 2025 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття.

Згідно довідки Липковатівського аграрного фахового коледжу №154 від 08 січня 2026 року, ОСОБА_4 є студенткою ІІІ курсу денного відділення Липковатівського аграрного фахового коледжу за спеціальністю ветеринарна медицина. Строк навчання з 01 вересня 2023 року по 30 червня 2027 року.

Згідно з ч.2 ст.27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст.53 Конституції України кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов`язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам. Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих (ч.3 ст.3 ЗУ «Про освіту»).

Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 СК України).

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Стягнення аліментів на утримання повнолітніх сина, дочки, які продовжують навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

Згідно зі ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Тож стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).

Так, Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №644/3610/16 дійшов висновку про те, що Сімейним Кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 Верховний Суд виснував, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Крім того, законодавство, яке регулює питання стягнення аліментів на повнолітніх сина, дочку, які продовжують навчання, встановлює вичерпний перелік підстав, які суди повинні враховувати вирішуючи таку позовну вимогу. До такої підстави, зокрема належить стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина.

Так, судом встановлено, що повнолітня донька ОСОБА_4 є студентом денного відділення Липковатівського аграрного фахового коледжу по спеціальності ветеринарна медицина, закінчує навчання 30 червня 2027 року, тобто не має можливості працювати та заробляти гроші на своє утримання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що повнолітня ОСОБА_4 в зв`язку з продовженням навчання потребує матеріального забезпечення з боку батьків, а тому стягнення аліментів з батька на її утримання є необхідним, оскільки обов`язок з утримання дитини покладається на обох батьків.

Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що на його утриманні є інші неповнолітні діти та непрацездатні члени сім`ї.

Відповідач є працездатною особою, доказів матеріального становища відповідача, які б свідчили про те, що останній не має можливості сплачувати аліменти в матеріалах справи також відсутні.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, позивачем не доведено, що відповідач як платник аліментів має можливість сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки у визначеному нею розмірі 1/4 частки від усіх його доходів щомісячно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дочки, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від усіх доходів може призвести до надмірного фінансового навантаження на відповідача.

Враховуючи вищенаведені обставини, обов`язок обох батьків утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а також реальну можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки, суд вважає за доцільним визначити розмір аліментів у сумі 1/6 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, який є обґрунтованим, достатнім та таким, що відповідає потребам дочки.

Належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Отже, суд стягує з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вищевказаному розмірі, починаючи із дня пред`явлення позову до суду, а саме з 11 березня 2026 року і до закінчення дочкою навчання, але не більше ніж до досягнення 23 років.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог на 68%, а позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, а саме у розмірі 905,22 (1331,20 х 68% /100) гривень.

На підставі викладеного і керуючись ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання в розмірі 1/6 частки від усіх доходів ОСОБА_3 щомісячно, починаючи з 11 березня 2026 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_4 двадцяти трьох років.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 аліментів у межах суми виплати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 905 (дев`ятсот п`ять) гривень 22 (двадцять дві) копійки.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_3 .

Суддя І.В. Березовська