Суд: Берестинський районний суд Харківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 17 вересня 2026 р.
Справа: №626/1117/26
Суддя: Бєлостоцька О. В.
Справа № 626/1117/26
Провадження № 3/626/340/2026
ПОСТАНОВА
Іменем України
18.09.2026 року м. Берестин
Суддя Берестинського районного суду Харківської області Бєлостоцька О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Берестинського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1№ 627224 від 29.03.2026 року ОСОБА_1 близько 16 год 29 хв на привокзальній площі автовокзалу міста Берестин, керував транспортним засобом Opel Vektra, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголя з порожнини рота, почервоніння очей та тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, порушивши таким чином, вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, пославшись на наступні обставини. 29.03.2026 року приїхав на автомобілі Opel Vektra, державний номерний знак НОМЕР_1 на привокзальну площу в м.Берестині для того, щоб забрати дружину - ОСОБА_2 з роботи. Поки чекав дружину, на привокзальній площі зустрів знайомого, з яким вжив спиртні напої, проте не збирався після цього керувати транспортним засобом, оскільки дружина має посвідчення водія і саме вона мала їхати за кермом того вечора. Після того, як вжив спиртні напої, сів в автомобіль і при вимкнутому двигуні слухав музику, чекаючи дружину, при цьому автомобілем не керував і не збирався. Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився, оскільки сидів в автомобілі, яким не керував і відповідно не є водієм в розумінні ПДР України.
Захисник Штець В.М. підтримав позицію ОСОБА_1 , просив закрити провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на відсутність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Суд, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи у їх сукупності, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Визначення терміну «керування транспортним засобом» наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.
Тобто при притягненні особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння необхідним є доведення поза розумним сумнівом одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
Відсутність будь якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Судом досліджено долучений до протоколу серія ЕПР1№ 627224 від 29.03.2026 року відеозапис і з його змісту не вбачається, що ОСОБА_1 29.03.2026 року взагалі керував транспортним засобом Opel Vektra, державний номерний знак НОМЕР_1 . На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 дійсно перебував у салоні вказаного автомобіля, проте факт керування транспортним засобом не зафіксований. На момент прибуття поліцейських на привокзальну площу автовокзалу ОСОБА_1 сидів в салоні автомобіля, який не рухався, двигун автомобіля був вимкнений.
Інших доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до протоколу серія ЕПР1№ 627224 від 29.03.2026 року не долучено.
За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом за обставин, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, так як відсутні докази керування транспортним засобом.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В силу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Згідно із практикою ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд не вправі самостійно збирати докази, обов`язок щодо збирання доказів, відповідно ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Якщо уповноваженим органом не доведено наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.
Належних, допустимих та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали справи не містять.
Відповідно до п.1) ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність того, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua