Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №185/10751/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2561/26 Справа № 185/10751/26 Суддя у 1-й інстанції - Самоткан Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі судді Макарова М.О., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мерцалова Максима Юрійовича,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Мерцалова Максима Юрійовича, подану в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -

на постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою суду від 03 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, а також стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 13 червня 2026 року о 09:00 год. в с. Новоселівське, на 1042 км дороги М-30 водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «IVEKO 260E37w» (належить військовій частині НОМЕР_1 ), державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проведено на місці під час безперервної відеофіксації за допомогою приладу «Alcotest 6820» (ARMS-0804), проба позитивна – 0,32 проміле. Від проходження додаткового медичного огляду для встановлення стану алкогольного сп`яніння водій ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_1 порушив підпункт «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю складу правопорушення. Свою позицію обґрунтовує тим, що орган поліції одночасно інкримінує апелянту відмову від проходження медичного огляду та водночас спирається на результати огляду, проведеного на місці зупинки, що свідчить про відсутність чітко з`ясованих обставин події. Також захисник посилається на сумнівність і дефектність приладу «Alcotest 6820» (ARMS-0804) та відсутність доказів його належної повірки, зокрема чинних на дату огляду свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки та сертифіката відповідності. Крім того, захисник вказав на недопустимість відеозапису як доказу через його фрагментарність та порушення вимог Інструкції № 1026, а також на неврахування судом першої інстанції спеціального процесуального статусу військовослужбовця.

Разом із тим захисник Мерцалов М.Ю. просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки копію постанови він не отримував ні засобами поштового зв`язку, ні в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд». До того ж оскаржувана постанова від 03 серпня 2026 року була відсутня в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 18 серпня 2026 року. Відтак неотримання копії постанови суду та її відсутність в ЄДРСР є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки апелянт був позбавлений об`єктивної можливості сформулювати правову позицію скарги у визначений законом строк.

Заслухавши пояснення захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи про адміністративне правопорушення, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Рішення суду першої інстанції про визнання винуватим ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим.

За змістом ст. ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції дотримався вказаних вимог закону при розгляді справи.

Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, оскільки його вина повністю підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 691783 від 13 червня 2026 року; роздруківкою газоаналізатора «Alcotest 6820» (ARMS-0804) з тестом № 10 та актом огляду на стан алкогольного сп`яніння від 13 червня 2026 року, згідно з якими на місці зупинки встановлено позитивний результат огляду — 0,32 проміле, з чим водій погодився під підпис; направленням на огляд до медичного закладу від 13 червня 2026 року; письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , у яких він підтвердив факт проходження огляду з результатом 0,32 проміле; рапортом працівника поліції від 13 червня 2026 року про обставини зупинки автомобіля «IVECO 260E37w» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) та проведення огляду під безперервну відеофіксацію; копією посвідчення водія, а також оптичним диском із відеозаписом, що підтверджує законність процедури проведення зазначеного огляду.

Апеляційний суд вважає вказані докази належними, допустимими, які доповнюють одне одного та підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги факт допустимості та належності зазначених доказів, апеляційний суд враховує положення ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури огляду апеляційний суд відхиляє, оскільки під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього ознаку алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота. У подальшому водієві було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, за результатами якого встановлено позитивний результат — 0,32 проміле, з чим водій погодився та проти чого не заперечував.

Отже, процедура огляду проведена відповідно до ст. 266 КУпАП.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 перевірка на місці за допомогою газоаналізатора є першим етапом процедури. Якщо водій не згоден з результатами огляду на місці, поліцейський зобов`язаний запропонувати йому пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Відмова водія від проходження цього (другого) етапу огляду в лікарні після незгоди з першим — є самостійним та закінченим складом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Фіксація позитивного результату на місці лише підтверджує наявність законних підстав у поліцейського направляти водія до медичного закладу. Відтак жодної суперечності у діях працівників поліції немає.

Щодо доводів апеляційної скарги про ненадання документів на прилад «Drager Alcotest 6820», то такі надаються на вимогу водія. В даному випадку ОСОБА_1 не вимагав від працівників поліції надання йому таких документів.

Стосовно доводів щодо закінчення строку калібрування приладу «Drager Alcotest 6820» на час проходження огляду, то апеляційний суд зазначає таке.

Так, приладом для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, окрім інших, є газоаналізатор «Drager Alcotest». Вказаний прилад зареєстрований в Україні відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, що затверджений постановою КМУ від 09 листопада 2004 року № 1497.

Як роз`яснює ДП «Український медичний центр сертифікації», включення «Drager Alcotest 6820» у реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення означало можливість його ввезення на митну територію України та введення у експлуатацію (початок використання), закінчення ж строку дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введенню в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені у експлуатацію.

Тому використання газоаналізаторів «Drager Alcotest 6820», які були завезені та реалізовані на території України та введені в експлуатацію протягом строку дії свідоцтва та знаходження цих приладів у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року, є законним.

Відповідно до наказу МОЗ України від 10 лютого 2017 № 122 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них», Держлікслужба здійснює ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики invitroв обіг (далі - Реєстр осіб). У вказаному Реєстрі, який є у публічному доступі, міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл» на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager Alcotest 6820».

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» №1324-VII від 05 червня 2014 року міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року і становить 1 рік.

У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Згідно з даними роздруківки з приладу «Drager Alcotest 6820» останнє калібрування приладу проводилось 22 жовтня 2025 року. Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився працівниками поліції 13 червня 2026 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу.

Таким чином, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння був проведений із використанням законодавчо врегульованого газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» без порушення строку його градуювання (калібрування), доводи захисника про недопустимість як доказу проведеного огляду за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» є безпідставними.

Крім того, наявний у матеріалах справи відеозапис, на переконання апеляційного суду, є належним доказом, на якому, серед іншого, зафіксована процедура проходження огляду.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно неврахування судом першої інстанції спеціального процесуального статусу військовослужбовця, апеляційний суд зауважує, що у працівників поліції не було необхідності в залученні представників Військової служби правопорядку (ВСП) на місці події. Це обумовлено тим, що процедура огляду на стан сп`яніння була запропонована ОСОБА_1 в порядку статті 266 КУпАП саме як водію транспортного засобу, а не як військовослужбовцю.

Істотних порушень, які б слугували підставою для скасування постанови під час апеляційного перегляду, не встановлено.

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне та обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду — без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Мерцалова Максима Юрійовича — залишити без задоволення.

Постанову Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду М.О. Макаров