Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №206/3817/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5909/26 Справа № 206/3817/25 Суддя у 1-й інстанції - Малихіна В.В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на додаткове рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року позов Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовча до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання дій незаконними задоволено частково.

Додатковим рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу - задоволено частково. Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на користь Приватного виконавця виконавчого Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року апеляційну скаргу акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задоволено. Рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року скасовано. В задоволенні позову Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди – відмовлено.

В апеляційній скарзі акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного додаткового рішення місцевого суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви щодо ухвалення додаткового рішення.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування додаткового рішення місцевого суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви, виходячи з наступного.

У пункті 3 частини першої статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третя статті 270 ЦПК України).

Згідно ч. 4 ст. 270 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного додаткового рішення) у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Судом установлено, що 17 лютого 2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Коростельова С.В. про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення з АТ КБ «Приватбанк» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 77500,00 грн.

Однак, постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 вересня 2026 року було апеляційну скаргу акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задоволено. Рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року скасовано. В задоволенні позову Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди – відмовлено

У відповідності до вимог п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц (провадження №61-39028св18) зроблено такий висновок: «якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження №14-515цс19), від 04 грудня 2019 року у справі №917/1739/17 (провадження №12-161гс19)).

Окрім того, у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 N14 “Про судове рішення у цивільній справі” роз`яснено, зокрема, що оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції.

У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Таким чином, встановивши, що рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року скасоване постановою апеляційного суду; враховуючи, що якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, ухвалює нове судове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, тобто розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення, – колегія дійшла висновку про відсутність підстав для розподілу місцевим судом понесених відповідачкою судових витрат на професійну правничу допомогу, адже остаточне судове рішення у справі ухвалене Дніпровським апеляційним судом.

Тому оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу .

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» – задовольнити.

Додаткове рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 23 лютого 2026 року – скасувати.

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини проголошені 23 вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Судді: