Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №206/3817/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5532/26 Справа № 206/3817/25 Суддя у 1-й інстанції - Малихіна В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» на рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року у справі за позовом Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що банк, керуючись вимогами частини першої статті 15 Закону про «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі-Положення № 65), внутрішніми документами Банку з питань фінансового моніторингу, з урахуванням результатів здійснених заходів належної перевірки, моніторингу ділових відносин та фінансових операцій, повідомив позивача про прийняте 09.06.2025 р. рішення про відмову від підтримання ділових /відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору (далі-Рішення про відмову) у зв`язку з: встановленням неприйнятно високого рівня ризику / ненадання необхідних для здійснення належної перевірки документів чи відомостей/неможливістю здійснення ідентифікації та/або верифікації, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників/подання недостовірної інформації/подання інформації з метою введення в оману Банк.

При цьому, Банком не було надано жодного рішення, пояснення, будь-якої іншої інформації, крім переліку всіх можливих таких підстав.

Тільки 24.06.2025 року від Банку надійшла відповідь на всі звернення Приватного виконавця, в якій було зазначено, що «Чинне законодавство України не встановлює обов`язку для Банку надавати більш детальні пояснення стосовно зазначених дій». В силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в т.ч. шляхом розірвання договорів. При цьому право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених Законом обставин.

Як вбачається із повідомлення Банку від 10.06.2025 року, при прийнятті рішення про відмову від підтримання ділових/відмову в обслуговуванні шляхом розірвання ділових відносин/розірвання договору не було визначено конкретну обставину, яка стала підставою для прийняття такого рішенння.

Разом з тим, відповідачем було заблоковано доступ позивача в систему для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24, накладено арешти на рахунки позивача та заблоковано грошові кошти на рахунках позивача як суб`єкта незалежної професійної діяльності – приватного виконавця. Позивач посилається на ті обставини, що строк зупинення відповідних фінансових операцій продовжується спеціально уповноваженим органом з наступного робочого дня після подання відповідного узагальненого матеріалу або додаткового узагальненого матеріалу за умови, що загальний строк такого зупинення не перевищуватиме 30 робочих днів. Відповідно до абз.3 ч.12 ст.23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», строки зупинення фінансових операцій суб`єктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - третій та дев`ятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають. Таким чином, правомірність блокування доступу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 та до карткового рахунку є можливою лише у випадку подальшого вчинення банком дій, визначених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму», а також за умови дотримання строків зупинення фінансових операцій та блокування картки.

Позивач посилається на ті обставини, що недотримання відповідачем вищевказаних вказаних вимог законодавства призвело до заблокування доступу позивачу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 та його карткових рахунків, не зважаючи на неодноразові звернення позивача, відповідачем не було вчинено дій, направлених на відновлення доступу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 та розблокування карткових рахунків.

Також, оскільки своїми діями по блокуванню рахунків та відмові від підтримання ділових відносин відповідач заявив всім клієнтам і партнерам позивача, а також передав до НБУ відомості, що діяльність позивача нібито не відповідає вимогам закону, такі дії безумовно негативно вплинули на ділову репутацію позивача як приватного виконавця, і тому підлягають відшкодуванню з боку відповідача в повному обсязі.

Також позивач посилається на ті обставини, що тривалий період часу, кожен боржник по виконавчих провадженнях, який має намір оплатити заборгованість по рахункам отримує відмову в банку про можливість здійснити платіж за такими реквізитами. Кожен стягувач, який має намір сплатити авансовий внесок (або додаткову винагороду передбачену законом) виконавцю – позбавлений можливості зробити це з підстав відмови банку в обслуговувані такого рахунку. Пенсійний фонд України (який здійснює відрахування по пенсіям боржників), ряд товариств та установ (які здійснюють відрахування заробітних плат боржників) не мають змоги тривалий час проводити такі платежі, оскільки незаконні дії Відповідача перешкоджають цьому.

Всі ці установи, організації та особи отримують єдину підставу відмови в проведені платежів – розрив ділових відносин з отримувачем платежу. Оскільки для відновлення обставин які існували на момент порушення права позивача, потрібно поінформувати велику кількість учасників виконавчого провадження, тому для відновлення порушеного права Позивач потребує спеціального захисту – зобов`язання відповідача публічно спростувати інформацію про розрив ділових відносин з позивачем та публічно проінформувати про відновлення операцій за рахунками Приватного виконавця.

Публічне інформування (про відновлення операцій по рахункам) та спростування інформації (про розрив ділових відносин) можливо в офіційних друкованих засобах масової комунікації такі як Голос України та Вісті Придніпров`я.

Враховуючи зазначене, позивач просив суд визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" щодо розірвання Договору банківського обслуговування з Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича;

визнати незаконними дії АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" по блокуванню доступу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 та рахунків, що відкриті на ім`я Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича; зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" усунути перешкоди приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову Олександру Миколайовичу у доступі до послуг Банку шляхом: 1) розблокування доступу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 для бізнесу; 2) відкриття поточних та спеціальних рахунків (в кількості, з призначенням та у всіх відповідних валютах, що були відкриті на ім`я приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича станом на 09.06.2025 року);

зняття всіх обмежень (арешт, блокування видаткових операцій, тощо) по користуванню банківськими рахунками приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ;

відновлення доступу в особистому кабінеті до виписок по всім рахункам (відкритим і закритим) за всі роки починаючи з моменту відкриття рахунків;

зобов`язати АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" публічно спростувати інформацію про розрив ділових відносин з Позивачем та публічно поінформувати назагал про відновлення операцій за рахунками Позивача шляхом публікації в газеті «Голос України» та/або «Вісті Придніпров`я», або на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» (www.privatbank.ua) оголошення наступного змісту: «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" СПРОСТОВУЄ інформацію про розрив ділових відносин з приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем та ІНФОРМУЄ про відновлення операцій за рахунками відкритими на ім`я останнього»;

стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на користь Приватного виконавця виконавчого Дніпропетровської області ОСОБА_1 моральну шкоду, а саме шкоду, завдану його діловій репутації, в розмірі 300 000,00 грн.;

стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на користь держави судовий збір;

стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" на користь Приватного виконавця виконавчого Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50000 грн.

Рішенням Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року позов Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовча до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про визнання дій незаконними задоволено частково.

Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) щодо розірвання Договору банківського обслуговування з Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Визнано незаконними дії АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д) по блокуванню доступу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 та рахунків, що відкриті на ім`я Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язано АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1Д) усунути перешкоди приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозову Олександру Миколайовичу (РНОКПП НОМЕР_1 ) у доступі до послуг Банку шляхом:

1) розблокування доступу до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 для бізнесу;

2) відкриття поточних та спеціальних рахунків (в кількості, з призначенням та у всіх відповідних валютах, що були відкриті на ім`я приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 09.06.2025 року);

3) зняття всіх обмежень (арешт, блокування видаткових операцій, тощо) по користуванню банківськими рахунками приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

4) відновлення доступу в особистому кабінеті до виписок по всім рахункам (відкритим і закритим) за всі роки починаючи з моменту відкриття рахунків.

Зобов`язано АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1Д) публічно спростувати інформацію про розрив ділових відносин з Позивачем та публічно поінформувати назагал про відновлення операцій за рахунками Позивача шляхом публікації в газеті «Голос України» та/або «Вісті Придніпров`я», або на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк» (www.privatbank.ua) оголошення наступного змісту: «АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1Д) СПРОСТОВУЄ інформацію про розрив ділових відносин з приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ІНФОРМУЄ про відновлення операцій за рахунками відкритими на ім`я останнього».

Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1Д) на користь Приватного виконавця виконавчого Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) моральну шкоду, а саме шкоду, завдану його діловій репутації, в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.);

Стягнуто з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК" (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1Д) на користь держави судовий збір у розмірі 6056 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, АТ КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині задоволених вимог скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є необгрунтованим та незаконним, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 здійнює незалежну професійну діяльність – приватний виконавець та є клієнтом банку АТ КБ«ПриватБанк». Рахунки, у тому числі, для ведення діяльності приватного виконавця відкриті позивачем в АТ КБ«ПриватБанк».

07.04.2025 до АТ КБ «ПриватБанк» надійшов платіж від ПАТ "МТБ БАНК" на суму 183 634 155,19 грн., за яким платником є ТОВ "ДАЙМОНД ПЕЙ", ЄДРПОУ 40169405, отримувачем - клієнт Банку Приватний виконавець Сивокозов О.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ), рахунок одержувача НОМЕР_2 .

Грошові кошти в сумі 183 634 155,19 грн. Банком зараховано на транзитний рахунок 2909* для вивчення фінансової операції, тобто в період 07.04.2025 - 08.04.2025 р. Банком як суб?єктом первинного фінансового моніторингу було здійснено додаткове вивчення цієї фінансової операції на підставі ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (надалі - Закон №361-IX).

09.04.2025 Банком прийнято рішення про зупинення операції. Рішення про зупинення зафіксовано в розпорядженні №E.27.0.0.0/1-7022030 від 09.04.2025р. «Щодо зупинення здійснення фінансової операції 09.04.2025». Підстава зупинення фінансової операції - ч.1 ст. 23 Закону №361-IX. Строк зупинення фінансової операції - до 10.04.2025 р. Вищевказаним розпорядженням внесено фінансову операцію до реєстру та повідомлено спеціально уповноважений орган з питань фінансового моніторингу - Державну службу фінансового моніторингу України .

10.04.2025 АТ КБ «ПриватБанк» отримав рішення ДСФМ України про подальше зупинення фінансової операції на суму 183634155,19 грн. по платіжному дорученню від 07.04.2025 на 7 робочих днів, з 11.04.2025 р. по 21.04.2025 р. включно.

21.04.2025 АТ КБ «ПриватБанк» отримав рішення ДСФМ України №233-Р3/2025 про продовження зупинення зазначеної операції на 21 робочий день, з 22.04.2025 р. по 20.05.2025 р. включно.

20.05.2025 АТ КБ «ПриватБанк» отримав рішення ДСФМ України про зупинення видаткових операцій по рахунку № НОМЕР_2 клієнта банка приватний виконавець Сивокозов О.М. (РНОКПП НОМЕР_1 ), на строк 7 днів, з 21.05.2025 р. по 29.05.2025 р. включно. Підстава - ч.3 статті 23 Закону України №361-IX . Частиною 3 ст. 23 Закону №361-IX визначено, що спеціально уповноважений орган у разі виникнення підозр може прийняти рішення про призупинення видаткових фінансових операцій на строк до семи робочих днів.

21.05.2025 року відповідно до ухвали Шевченківського районного сду м.Києва від 06.05.2025 року в рамках кримінального провадження на грошові кошти в розмірі 183 634 155,19 грн., що обліковувались на транзитному рахунку АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_3 * було накладено арешт.

09.06.2025 Банком прийнято рішення про відмову від підтримання ділових відносин з Позивачем, яке оформлено у документі "Висновок НФМ. Розірвання ділових відносин, клієнт Приватний виконавець СИВОКОЗОВ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, ІПН НОМЕР_1 /ХД_ НФМ Підозріла (ризикова) діяльність №Е.17.U.0.0/4-7046987 від 09.06.2025 р."

10.06.2025 Банк повідомив Позивача про відмову від підтримання ділових відносин. У Повідомленні Банк проінформував Позивача, що для перерахування залишку коштів на рахунку (ах) в Банку у необхідно у строк до 30 календарних днів від дня надсилання цього Повідомлення про відмову, звернутись до Банку із заявою про перерахування залишків коштів. У разі, якщо клієнт не звернеться до Банку протягом 30 календарних днів, Банк змінить порядок обліку коштів за рахунком (-ами) шляхом перерахування залишку коштів з рахунку (-ів) на окремий аналітичний балансовий рахунок Банку з обліку заборгованості за недіючими рахунками (рахунок НОМЕР_4 ) для подальшого обліку та повернення цих коштів на першу вимогу під час звернення Позивача до Банку.

20.07.2025 рахунки приватного виконавця Сивокозова О.М. Банком було закрито.

21.07.2025 до Банку надійшла заява від Позивача по справі про перерахування залишку коштів.

01.08.2025 АТ КБ «ПриватБанк» було перераховано залишки коштів в сумі 146 949,89 грн. до іншої банківської установи у відповідності до реквізитів вказаних у заяві приватного виконавеця Сивокозов О.М.

11.09.2025 відповідно ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 04.09.2025 р, арешт з грошових коштів у розмірі 183634155,19 грн., обліковувались на транзитному рахунку Банком було знято.

15.09.2025 АТ КБ «ПриватБанк» грошові кошти у розмірі 183634155,19 грн. було повернуто платнику - ТОВ «Даймонд Пей», оскільки на той момент з Позивачем було розірвано ділові відносини та закрито рахунки на підставі абз.3 ч.1, ст.15 Закону №361-IX, тому Банк не міг виконати операцію на користь одержувача за платежем

01.10.2025 до Банку надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Києва про повторний арешт в рамках кримінального провадження на суму 183 634 155.19 грн. Банком вказана ухвала суду не була виконана, так як кошти було повернуто відправнику про що було повідомлено суд.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погодитися не може, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки.

Згідно зі статтею 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

За змістом пункту 3 частини другої статті 1075 ЦК України банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

28 квітня 2020 року набув чинності Закон України № 361-ІХ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», у відповідності до Прикінцевих та перехідних положень якого статтю 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» виключено.

За приписами пунктів 6, 66 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ верифікація - це заходи, що вживаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих суб`єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікаційних даних та/або з метою підтвердження даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників чи їх відсутність; фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, що вживаються суб`єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу.

У пунктах 39, 41 частини першої статті 1 Закону № 361-ІХ зазначено, що неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; об`єкт фінансового моніторингу - це дії з активами, пов`язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників.

Відповідно до статті 6 Закону № 361-ІХ відповідач, як банк, є суб`єктом первинного фінансового моніторингу.

Згідно з частиною першою статті 7 Закон № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

За приписами частини шостої статті 7 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі: неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією; наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.

Відповідно до частини сьомої статті 11 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону № 361-ІХ суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим.

Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженим постановою правління Національного банку України від 19 травня 2020 року № 65 (далі - Положення № 65).

У підпункті 13 пункту 5 Положення № 65 визначено, що де-рискінг - це явище, за якого суб`єкт первинного фінансового моніторингу відмовляє у встановленні (підтриманні) ділових відносин з клієнтами з метою уникнення ризиків, а не управління ними.

Пунктами 34 - 37 Положення № 65 передбачено, що банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку.

Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління такими ризиками, їх мінімізації.

Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень.

Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.

Пунктами 45, 46 Положення № 65 визначено, що критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку. Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.

Шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику (пункт 55 Положення № 65).

Пунктом 61 положення № 65 передбачено, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також щодо: клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів; клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями- оболонками.

Частиною першою статті 15 Закону № 361-ІХ визначено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі: якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у суб`єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей; подання клієнтом чи його представником суб`єкту первинного фінансового моніторингу недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб`єкта первинного фінансового моніторингу; виявлення у порядку, встановленому відповідним суб`єктом державного фінансового моніторингу, що банк або інша фінансова установа, з якою встановлені кореспондентські відносини, є банком-оболонкою та/або підтримує кореспондентські відносини з банком-оболонкою; якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться фінансова операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією є неможливим.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12, частинами першою п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи, фінансова операція від 07.04.2025 року була зупинена Банком у відповідності до порядку і на строки, визначені ст. 23 Закону України № 361-ІХ, та рішеннями ДСФМ України.

Рішенням ДСФМ України від 20.05.2025 року було визнано, що діяльність позивача є підозрілою, що стало підставою для зупинення видаткових операцій позивача на підставі ч. 3 ст. 23 Закону України № 361-ІХ.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Правовий аналіз вказаних норм права вказує на те, що приписи статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» наділяють банк правом відмовитися в односторонньому порядку від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі, шляхом розірвання договорів, до чого власне і відсилає пункт 3 частини другої статті 1075 Цивільного кодексу України.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк» припинив договірні відносини з позивачем шляхом одностороннього розірвання договору банківського обслуговування, здійснюючи свої функції суб`єкта фінансового моніторингу, покладені на нього в силу законодавства України.

Рішення банку про розірвання договору, закриття рахунків з доступом до системи для дистанційного керування банківськими рахунками - Приват24 та блокування платежів по таких рахунках, а також щодо встановлення позивачу неприйнятно високого ризику без посилання на відповідні критерії такого ризику ґрунтується на вимогах закону, оскільки вчинення банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, таких дій як закриття рахунку, розірвання ділових відносин та відмова банку від проведення фінансових операцій прямо випливає з приписів частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Таким чином, вирішуючи спір у справі, надаючи оцінку обставинам, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення учасників справи, іншим фактичним даним, які випливають із встановлених обставин, оцінюючи подані сторонами докази, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним правочину, визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1,2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.

Понесені та документально підтверджені відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати, що складаються з судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 7267,2 грн, вимоги якої за результатом перегляду справи в суді апеляційної інстанції підлягають задоволенню, слід покласти на позивача .

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» - задовольнити.

Рішення Самарського районного суду міста Дніпра від 06 лютого 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича до Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про захист прав споживачів щодо визнання недійсним одностороннього правочину, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» 7267,2 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини проголошені 23 вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Судді: