Постанова від 22 вересня 2026 р. у справі №182/1531/22 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7265/26 Справа № 182/1531/22 Суддя у 1-й інстанції - Кобеляцька-Шаховал І. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого – Пищиди М.М.

суддів – Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.

за участю секретаря судового засідання – Літвінова І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В. про визнання договору позики неукладеним та визнання недійсним зобов`язання повернути грошові кошти (позику), -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2022 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В. про визнання договору позики неукладеним та визнання недійсним зобов`язання повернути грошові кошти (позику).

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В., про визнання договору позики неукладеним та визнання недійсним зобов`язання повернути грошові кошти (позику) – задоволено.

Провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – приватний нотаріус Томаківського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Корнієнко Ю.В., про визнання договору позики неукладеним та визнання недійсним зобов`язання повернути грошові кошти (позику) – закрито.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду, закриття провадження у справі або закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Підстави закриття провадження у справі визначені ст. 255 ЦПК України, згідно якої суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:

1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

2) відсутній предмет спору;

3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;

4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;

6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;

7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Вказаний перелік є вичерпним і будь-якому розширенню не підлягає.

Відповідно до частин 2 - 4 ст.267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Апеляційний суд зазначає, що сплив позовної давності не може бути підставою відмови в прийнятті позову до провадження судом. Встановлення в підготовчому провадженні пропуску терміну позовної давності, як про це просить представник відповідача, не передбачено нормами чинного законодавства. Також, сплив терміну позовної давності є підставою для ухвалення рішення про відмову в позові за результатами розгляду справи, а таке рішення суд може прийняти, встановивши, що відсутні інші підстави для відмови в позові.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Ураховуючи наведені обставини та положення законодавства, колегія суддів вважає, що закриття провадження є помилковим та передчасним.

Згідно з частиною шостою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до вимог ЦПК України.

Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 квітня 2026 року – скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “23” вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено “24” вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: